Гінгівіт у дітей – запальне ураження крайової зони десни, безпосередньо стикається з шийкою зуба і десневыми сосочками, розташованими між зубними одиницями. У переважній більшості випадків ця патологія пародонту діагностується у віковій категорії старше 4 років.

Основною причиною формування хвороби виступає недотримання гігієни порожнини рота, це означає, що її виникненню передує скупчення старого зубного нальоту. Крім цього, клініцистам відомо безліч інших факторів.

Симптоматика недуги неспецифічна і характерна для безлічі інших стоматологічних патологій. Головними проявами прийнято вважати почервоніння і кровоточивість ясен, біль і набряклість слизової оболонки, а також гнильний запах з порожнини рота. Однак клінічні прояви можуть дещо відрізнятися в залежності від різновиду гінгівіту.

З встановленням правильного діагнозу не виникає складнощів – для цього стоматолога достатньо провести ретельний огляд ротової порожнини та оцінити стан ясен. Для підтвердження діагнозу необхідні інструментальні процедури.

Щоб вилікувати хворобу достатньо застосування консервативних методик терапії, а саме професійної гігієни, прийому медикаментів і проходження фізіотерапевтичних процедур.

Етіологія

Основну роль у формуванні гінгівіту у дитини грають хвороботворні агенти, які розмножуються в зубному нальоті, причому для їх розмноження достатньо лише кілька днів не провести чистку зубів.

У переважній більшості випадків в якості хвороботворної бактерії виступають:

  • стрептокок;
  • фузобактерия;
  • стафілокок;
  • грибки;
  • кампилобактерия;
  • ентеробактерії;
  • актиномицета;
  • спириллы і спірохети.

Виникнення запального процесу в яснах можуть сприяти:

  • повна або часткова адентія;
  • неправильно встановлені або до кінця не відшліфовані зубні пломби;
  • неправильний прикус;
  • скупченість стоматологічних одиниць;
  • тривале застосування ортодонтичних конструкцій;
  • формування каріозних порожнин;
  • хронічна аутотравма, що виникає із-за регулярною, але неправильної чистки зубів, що призводить до механічного травмування оболонки ясен;
  • підвищена рухливість тимчасових зубів.

Підвищити ймовірність того, що дитина буде схильний гінгівіту, можуть такі патологічні стани:

  • гіповітаміноз або дефіцит вітамінів;
  • широкий спектр алергічних реакцій;
  • інфекційні процеси, зокрема на ГРВІ та туберкульоз, хронічний перебіг тонзиліту та грип;
  • недуги з боку органів травної системи – у таку категорію входять дисбактеріоз кишечника і холецистит;
  • цукровий діабет та інші обмінні порушення;
  • патології крові і системи кровотворення;
  • ревматизм;
  • стоматит;
  • імунодефіцити;
  • запущена форма карієсу;
  • генетично хвороби, а саме синдром Дауна.

Гінгівіт у дітей: симптоми і лікування
Гінгівіт

Новонароджені і грудні діти досить рідко піддаються такому захворюванню – приблизно в 2% випадків. Тим не менш варто відзначити, що його може викликати:

  • неправильне кріплення вуздечок;
  • використання брудних пустушок чи пляшечок для годування;
  • прорізування перших зубів.

Не останнє місце у виникненні гінгівіту займає пристрасть до шкідливих звичок – цю причину доцільно відносити до дітей підліткового віку.

Крім цього, спровокувати хворобу іноді можуть такі чинники, не мають під собою основи патологічної:

  • опік слизової ясен, викликаний вживанням і розпиванням надмірно гарячих страв і напоїв;
  • переохолодження організму;
  • нераціональне харчування, а саме брак свіжих фруктів та овочів у раціоні;
  • зловживання твердою їжею.

Класифікація

Основний поділ запалення ясен ділить патологію на:

  • гострий гінгівіт у дітей – характеризується різким початком і яскравим проявом неприємної симптоматики, що доставляє велику кількість дискомфорту пацієнтам;
  • хронічний гінгівіт у дитини – наслідок відсутності попередньої терапії форми запалення.

Грунтуючись на інтенсивності вираженості змін ясен, виділяють:

  • катаральний гінгівіт у дітей – легкий варіант протікання подібної хвороби. Розвивається він найчастіше на фоні прорізування молочних зубів або при зміні часових стоматологічних одиниць на постійні;
  • атрофічний гінгівіт у дітей;
  • виразковий гінгівіт у дітей – це запущена стадія катарального типу захворювання. Єдина відмінність полягає у формуванні ранок нальотом, мають сірувато-зелений відтінок;
  • гіпертрофічний гінгівіт у дітей – хронічне запалення, існуюче в набряклою і фіброзної формі.

За поширеністю запалення хвороба буває:

  • локалізованої;
  • генералізованої.

Відштовхуючись від ступеня тяжкості перебігу, існують такі види гінгівіту:

  • легкий – у таких ситуаціях спостерігається лише поразка міжзубного сосочка;
  • середньоважкий – відбувається запалення всієї крайової області ясен;
  • важкий – в патологію залучається як вільна, так і прикріплена яснева частина.

Симптоматика

Клінічна картина при гінгівіті у дітей розрізняється по варіанту перебігу запалення, проте є група симптомів, характерна для всіх різновидів захворювання:

  • почервоніння ясен;
  • рясне виділення крові;
  • набряклість і гіпертрофія;
  • виразка ураженої ділянки десни.

Катаральний тип гінгівіту виражається в:

  • появі свербіння в яснах;
  • зміни прикусу;
  • дискомфорті, що з’являється під час трапези або при чищенні зубів;
  • гнильному запаху з рота;
  • зниження апетиту;
  • підвищеному слинотеча;
  • появі ерозій;
  • загальному нездужанні;
  • потовщенні слизових ротової порожнини.

Гінгівіт у дітей: симптоми і лікування
Симптоми гінгівіту у дітей

Клінічні ознаки гіпертрофічного гінгівіту у дітей представлені:

  • розростанням десни до такої міри, що вона може покривати коронку зубний одиниці;
  • набряком;
  • скупченням нальоту на зубах;
  • підвищенням в’язкості слини;
  • появою неправдивих ясенних кишень;
  • свербінням і хворобливістю в яснах;
  • проблемами з пережовуванням їжі.

При розвитку гінгівіту у малюка, який не досяг дворічного віку, симптоматика може включати в себе:

  • відмова від їжі;
  • порушення сну;
  • незначне підвищення температури;
  • підвищену плаксивість і примхливість;
  • млявість і нездужання.

В незалежності від протікання запального процесу інтенсивність симптомів буде зростати при щонайменшому дотику до хворої десні, а також в процесі споживання страв.

Діагностика

Як діагностувати і лікувати гінгівіт у дітей знає дитячий стоматолог або дитячий пародонтолог. Запідозрити розвиток подібної патології клініцист може вже під час первинної діагностики, який включає в себе:

  • ознайомлення з історією хвороби – для встановлення предрасполагающего фактор, що має патологічну основу;
  • збір і аналіз анамнезу життя пацієнта – це потрібно в тих ситуаціях, коли запалення сприяли цілком нешкідливі причини;
  • ретельний візуальний огляд ротової порожнини, а також із застосуванням спеціального стоматологічного інструментарію;
  • детальний опитування хворого чи його батьків – для встановлення ступеня вираженості клінічних проявів, що, в свою чергу, вкаже на тяжкість перебігу недуги.

Інструментальні діагностичні процедури обмежуються здійсненням рентгенографії зубних одиниць при цьому відмічається наявність помилкових ясенних кишень і відсутність деформації кісткової тканини.

Лабораторні дослідження крові і сечі при гінгівіті у дитини не проводяться, оскільки вони не мають цінності.

Лікування

Усунення такого захворювання носить індивідуальний, але комплексний характер. В першу чергу треба ліквідувати першопричину – для цього може знадобитися:

  • нейтралізація карієсу;
  • коригування ортодонтичних систем виконується за індивідуальними показаннями;
  • пластика вуздечки язика, тяжів слизової або губ;
  • Гінгівіт у дітей: симптоми і лікування
    Вуздечка мови

  • санація інфекцій, з локалізацією в носоглотці;
  • професійна гігієна рота;
  • купіювання соматичних недуг.

Саме із-за такого підходу в лікуванні катарального гінгівіту у дітей або будь-який інший різновиди недуги, на тому чи іншому етапі терапії можуть брати участь фахівці з різних галузей медицини. Таким чином, необхідна допомога:

  • дитячого ортодонта та стоматолога-хірурга;
  • дитячого ендокринолога або гастроентеролога;
  • педіатра;
  • дитячого отоларинголога або алерголога-імунолога.

Після стоматологічної чистки рота іноді можуть знадобитися такі процедури:

  • внутрішньоротовою електрофорез;
  • лазеротерапія слизової;
  • диатерморегуляция або кріодеструкція ясенних сосочків;
  • гінгівопластика;
  • УФО.

Лікування в домашніх умовах передбачає:

  • полоскання ротової порожнини антисептичними розчинами, а також цілющими відварами лікарських трав і рослин, рекомендованих клініцистом;
  • здійснення аплікацій лікувальними гелями;
  • обробку слизової ясен антисептиками – тільки в такому вигляді можуть застосовуватися антибіотики при гінгівіті у дитини;
  • пероральний прийом вітамінів;
  • правильне харчування – зведення до мінімуму споживання вуглеводів і збагачення меню фруктами і овочами.

Профілактика і прогноз

Щоб уникнути формування запалення в яснах і попередити проникнення вірусних агентів в порожнину рота треба слідувати таким профілактичним заходам:

  • забезпечувати дитині повноцінне харчування;
  • навчити дітей правильно, але головне регулярно чистити зуби;
  • правильно підбирати гігієнічні приналежності і пасти;
  • не допускати переохолодження організму;
  • стежити за адекватним проведенням стоматологічних процедур;
  • своєчасно лікувати хвороби, які можуть підвищити шанси на розвиток гінгівіту;
  • кілька разів на рік показувати дитини педіатра і дитячого стоматолога.

Прогноз такого захворювання найчастіше сприятливий – недуга протікає без ускладнень, а своєчасно розпочате лікування гінгівіту у дітей призводить до повного одужання. Однак необхідно враховувати, що недотримання рекомендацій, складених лікарем, може призвести до рецидиву запального ураження ясен.