Гінгівіт у дітей: симптоми і лікування

Гінгівіт у дітей – запальне ураження крайової зони десни, безпосередньо стикається з шийкою зуба і десневыми сосочками, розташованими між зубними одиницями. У переважній більшості випадків ця патологія пародонту діагностується у віковій категорії старше 4 років.

Основною причиною формування хвороби виступає недотримання гігієни порожнини рота, це означає, що її виникненню передує скупчення старого зубного нальоту. Крім цього, клініцистам відомо безліч інших факторів.

Симптоматика недуги неспецифічна і характерна для безлічі інших стоматологічних патологій. Головними проявами прийнято вважати почервоніння і кровоточивість ясен, біль і набряклість слизової оболонки, а також гнильний запах з порожнини рота. Однак клінічні прояви можуть дещо відрізнятися в залежності від різновиду гінгівіту.

З встановленням правильного діагнозу не виникає складнощів – для цього стоматолога достатньо провести ретельний огляд ротової порожнини та оцінити стан ясен. Для підтвердження діагнозу необхідні інструментальні процедури.

Щоб вилікувати хворобу достатньо застосування консервативних методик терапії, а саме професійної гігієни, прийому медикаментів і проходження фізіотерапевтичних процедур.

Етіологія

Основну роль у формуванні гінгівіту у дитини грають хвороботворні агенти, які розмножуються в зубному нальоті, причому для їх розмноження достатньо лише кілька днів не провести чистку зубів.

У переважній більшості випадків в якості хвороботворної бактерії виступають:

• стрептокок;
• фузобактерия;
• стафілокок;
• грибки;
• кампилобактерия;
• ентеробактерії;
• актиномицета;
• спириллы і спірохети.

Виникнення запального процесу в яснах можуть сприяти:

• повна або часткова адентія;
• неправильно встановлені або до кінця не відшліфовані зубні пломби;
• неправильний прикус;
• скупченість стоматологічних одиниць;
• тривале застосування ортодонтичних конструкцій;
• формування каріозних порожнин;
• хронічна аутотравма, що виникає із-за регулярною, але неправильної чистки зубів, що призводить до механічного травмування оболонки ясен;
• підвищена рухливість тимчасових зубів.

Підвищити ймовірність того, що дитина буде схильний гінгівіту, можуть такі патологічні стани:

• гіповітаміноз або дефіцит вітамінів;
• широкий спектр алергічних реакцій;
• інфекційні процеси, зокрема на ГРВІ та туберкульоз, хронічний перебіг тонзиліту та грип;
• недуги з боку органів травної системи – у таку категорію входять дисбактеріоз кишечника і холецистит;
• цукровий діабет та інші обмінні порушення;
• патології крові і системи кровотворення;
• ревматизм;
• стоматит;
• імунодефіцити;
• запущена форма карієсу;
• генетично хвороби, а саме синдром Дауна.

Гінгівіт

Новонароджені і грудні діти досить рідко піддаються такому захворюванню – приблизно в 2% випадків. Тим не менш варто відзначити, що його може викликати:

• неправильне кріплення вуздечок;
• використання брудних пустушок чи пляшечок для годування;
• прорізування перших зубів.

Не останнє місце у виникненні гінгівіту займає пристрасть до шкідливих звичок – цю причину доцільно відносити до дітей підліткового віку.

Крім цього, спровокувати хворобу іноді можуть такі чинники, не мають під собою основи патологічної:

• опік слизової ясен, викликаний вживанням і розпиванням надмірно гарячих страв і напоїв;
• переохолодження організму;
• нераціональне харчування, а саме брак свіжих фруктів та овочів у раціоні;
• зловживання твердою їжею.

Класифікація

Основний поділ запалення ясен ділить патологію на:

• гострий гінгівіт у дітей – характеризується різким початком і яскравим проявом неприємної симптоматики, що доставляє велику кількість дискомфорту пацієнтам;
• хронічний гінгівіт у дитини – наслідок відсутності попередньої терапії форми запалення.

Грунтуючись на інтенсивності вираженості змін ясен, виділяють:

• катаральний гінгівіт у дітей – легкий варіант протікання подібної хвороби. Розвивається він найчастіше на фоні прорізування молочних зубів або при зміні часових стоматологічних одиниць на постійні;
• атрофічний гінгівіт у дітей;
• виразковий гінгівіт у дітей – це запущена стадія катарального типу захворювання. Єдина відмінність полягає у формуванні ранок нальотом, мають сірувато-зелений відтінок;
• гіпертрофічний гінгівіт у дітей – хронічне запалення, існуюче в набряклою і фіброзної формі.

За поширеністю запалення хвороба буває:

• локалізованої;
• генералізованої.

Відштовхуючись від ступеня тяжкості перебігу, існують такі види гінгівіту:

• легкий – у таких ситуаціях спостерігається лише поразка міжзубного сосочка;
• середньоважкий – відбувається запалення всієї крайової області ясен;
• важкий – в патологію залучається як вільна, так і прикріплена яснева частина.

Симптоматика

Клінічна картина при гінгівіті у дітей розрізняється по варіанту перебігу запалення, проте є група симптомів, характерна для всіх різновидів захворювання:

• почервоніння ясен;
• рясне виділення крові;
• набряклість і гіпертрофія;
• виразка ураженої ділянки десни.

Катаральний тип гінгівіту виражається в:

• появі свербіння в яснах;
• зміни прикусу;
• дискомфорті, що з’являється під час трапези або при чищенні зубів;
• гнильному запаху з рота;
• зниження апетиту;
• підвищеному слинотеча;
• появі ерозій;
• загальному нездужанні;
• потовщенні слизових ротової порожнини.

Симптоми гінгівіту у дітей

Клінічні ознаки гіпертрофічного гінгівіту у дітей представлені:

• розростанням десни до такої міри, що вона може покривати коронку зубний одиниці;
• набряком;
• скупченням нальоту на зубах;
• підвищенням в’язкості слини;
• появою неправдивих ясенних кишень;
• свербінням і хворобливістю в яснах;
• проблемами з пережовуванням їжі.

При розвитку гінгівіту у малюка, який не досяг дворічного віку, симптоматика може включати в себе:

• відмова від їжі;
• порушення сну;
• незначне підвищення температури;
• підвищену плаксивість і примхливість;
• млявість і нездужання.

В незалежності від протікання запального процесу інтенсивність симптомів буде зростати при щонайменшому дотику до хворої десні, а також в процесі споживання страв.

Діагностика

Як діагностувати і лікувати гінгівіт у дітей знає дитячий стоматолог або дитячий пародонтолог. Запідозрити розвиток подібної патології клініцист може вже під час первинної діагностики, який включає в себе:

• ознайомлення з історією хвороби – для встановлення предрасполагающего фактор, що має патологічну основу;
• збір і аналіз анамнезу життя пацієнта – це потрібно в тих ситуаціях, коли запалення сприяли цілком нешкідливі причини;
• ретельний візуальний огляд ротової порожнини, а також із застосуванням спеціального стоматологічного інструментарію;
• детальний опитування хворого чи його батьків – для встановлення ступеня вираженості клінічних проявів, що, в свою чергу, вкаже на тяжкість перебігу недуги.

Інструментальні діагностичні процедури обмежуються здійсненням рентгенографії зубних одиниць при цьому відмічається наявність помилкових ясенних кишень і відсутність деформації кісткової тканини.

Лабораторні дослідження крові і сечі при гінгівіті у дитини не проводяться, оскільки вони не мають цінності.

Лікування

Усунення такого захворювання носить індивідуальний, але комплексний характер. В першу чергу треба ліквідувати першопричину – для цього може знадобитися:

• нейтралізація карієсу;
• коригування ортодонтичних систем виконується за індивідуальними показаннями;
• пластика вуздечки язика, тяжів слизової або губ;


Вуздечка мови

• санація інфекцій, з локалізацією в носоглотці;
• професійна гігієна рота;
• купіювання соматичних недуг.

Саме із-за такого підходу в лікуванні катарального гінгівіту у дітей або будь-який інший різновиди недуги, на тому чи іншому етапі терапії можуть брати участь фахівці з різних галузей медицини. Таким чином, необхідна допомога:

• дитячого ортодонта та стоматолога-хірурга;
• дитячого ендокринолога або гастроентеролога;
• педіатра;
• дитячого отоларинголога або алерголога-імунолога.

Після стоматологічної чистки рота іноді можуть знадобитися такі процедури:

• внутрішньоротовою електрофорез;
• лазеротерапія слизової;
• диатерморегуляция або кріодеструкція ясенних сосочків;
• гінгівопластика;
• УФО.

Лікування в домашніх умовах передбачає:

• полоскання ротової порожнини антисептичними розчинами, а також цілющими відварами лікарських трав і рослин, рекомендованих клініцистом;
• здійснення аплікацій лікувальними гелями;
• обробку слизової ясен антисептиками – тільки в такому вигляді можуть застосовуватися антибіотики при гінгівіті у дитини;
• пероральний прийом вітамінів;
• правильне харчування – зведення до мінімуму споживання вуглеводів і збагачення меню фруктами і овочами.

Профілактика і прогноз

Щоб уникнути формування запалення в яснах і попередити проникнення вірусних агентів в порожнину рота треба слідувати таким профілактичним заходам:

• забезпечувати дитині повноцінне харчування;
• навчити дітей правильно, але головне регулярно чистити зуби;
• правильно підбирати гігієнічні приналежності і пасти;
• не допускати переохолодження організму;
• стежити за адекватним проведенням стоматологічних процедур;
• своєчасно лікувати хвороби, які можуть підвищити шанси на розвиток гінгівіту;
• кілька разів на рік показувати дитини педіатра і дитячого стоматолога.

Прогноз такого захворювання найчастіше сприятливий – недуга протікає без ускладнень, а своєчасно розпочате лікування гінгівіту у дітей призводить до повного одужання. Однак необхідно враховувати, що недотримання рекомендацій, складених лікарем, може призвести до рецидиву запального ураження ясен.