Дерматит у дітей: симптоми і лікування

172

Дерматит у дитини – дитячої дерматології та педіатрії діагностується в кожного другого пацієнта із захворюваннями шкірного покриву. Така хвороба запально-алергічного характеру зустрічається в рівній мірі у хлопчиків і у дівчаток. Причини формування подібної патології будуть дещо відрізнятися в залежності від варіанту її протікання. Найчастіше в якості предрасполагающего фактора виступають неправильний догляд за малюком, вплив хвороботворних бактерій, а також вплив на шкіру надмірно високих або дуже низьких температур.

Головним клінічним проявом всіх типів дерматитів виступають висипання, але їх характеристики залежать від варіанту перебігу патологічного процесу. Також відзначається присутність сильного свербежу, почервоніння шкіри.

Широкий спектр діагностичних заходів спрямований на те, щоб провести диференціацію між різними типами перебігу недуги. Крім цього, дуже важливе місце займає ретельний фізикальний огляд.

Лікування дерматиту у дитини передбачає використання консервативних методик, а саме застосування місцевих лікарських препаратів і обробка шкірного покриву різними лікувальними розчинами.

Етіологія

Вплинути на формування хвороби можуть біологічні, фізичні або хімічні фактори, а також їх сукупність. У переважній більшості випадків маніфестація спостерігається на першому році життя – діти дошкільної та шкільної вікової категорії піддаються такому розладу доволі рідко.

Атопічний дерматит у дітей – одна з найбільш поширених різновидів захворювання, що розвивається на тлі:

  • генетичної схильності;
  • бронхіальної астми;
  • алергії на продукти харчування, шерсть, пил або пилок;
  • штучного вигодовування;
  • безконтрольне застосування лікарських препаратів;
  • різних інфекційно-вірусних хвороб;
  • захворювань органів травної системи – сюди варто віднести дисбактеріоз кишечника, гастродуоденіт та аскаридоз;
  • будь імунодефіцитних станів;
  • носіння одягу з вовни і синтетики;
  • несприятливих екологічних або клімактеричних умов;
  • пасивного куріння;
  • психоемоційних стресів.

Причини виникнення пелюшкового дерматиту представлені:

  • недостатньо частим купанням дитини;
  • рідкою зміною одягу або підгузників;
  • тривалим контактом шкіри дитини з синтетичними тканинами;
  • тривалого перебування в приміщенні з високим рівнем вологості;
  • прямим контактированием з хімічними речовинами, наприклад, аміаком, жовчними кислотами або травними ферментами;
  • впливом патогенних бактерій або дріжджових грибів родини candida.

Основну групу ризику становлять немовлята, що з’явилися на світ раніше покладеного терміну, а також діти, що страждають від гіпотрофії, рахіту, дисбактеріозу кишечника, частої і рясної діареї.

Себорейний дерматит у дітей розвивається із-за впливу такого хвороботворного агента, як Malassezia furfur. Така бактерія живе на шкірі здорової людини, проте при зниженні опірності імунної системи призводить до появи такого різновиду хвороби.

Формування контактного дерматиту обумовлюється:

  • тривалим впливом на шкірний покрив дитину надмірно низьких або високих температур;
  • тривалим контактом з прямими сонячними променями;
  • частим ультрафіолетовим або рентгенівським опроміненням;
  • постійної обробкою шкіри засобами дезінфекції – сюди варто віднести спирт, ефір і йод;
  • алергією на засоби особистої гігієни, пральні порошки, дитячі креми та присипки;
  • контакт з комахами та деякими різновидами рослин, зокрема примулою, жовтцем, арнікою і борщовиком.

При будь-яких дерматитах посилити проблему можуть:

  • наявність зайвої маси тіла;
  • клімато-географічні умови;
  • метеорологічні фактори;
  • недокрів’я;
  • вакцинації;
  • стресові ситуації;
  • ГРВІ;
  • побутові умови.

Дерматит у дітей: симптоми і лікування
Дерматит на шиї у дитини

Класифікація

Залежно етіологічного фактора захворювання ділиться на:

  • інфекційний дерматит у дітей;
  • контактний;
  • вірусний;
  • сонячний;
  • бактеріальний;
  • алергічний;
  • медикаментозний;
  • сімейний дерматит.

В якості окремої форми варто виділити атиповий дерматит у дітей, який відноситься до категорії мультифокальних недуг. Його відмінною рисою є те, що клінічна картина представлена появою досить великих бульбашок, наповнених рідиною.

По віковій категорії, в якій з’явилися перші клінічні прояви недуги, він буває:

  • дитячий – формується у малюків від 2 місяців до 2 років;
  • дитячий – розвивається від 2 до 13 років;
  • дорослий — є таким, якщо виникає від 13 років і старше. Така різновид вважається найбільш рідкісною.

В залежності від поширеності патологічного процесу дерматити у дитини можуть бути:

  • обмеженими – при цьому вогнище висипань знаходиться у певній галузі;
  • поширеними – характеризується ураженням декількох зон тіла, наприклад, голови та нижніх кінцівок;
  • дифузними – в таких ситуаціях відбувається поширення висипань спостерігається на більшій частині шкіри.

Класифікація недуги по важкості перебігу:

  • легка ступінь;
  • середньотяжкий ступінь;
  • важка ступінь.

Крім цього, хвороба може бути гострою і хронічною.

Симптоматика

Особливість такої патології полягає в тому, що вона володіє широкою різноманітністю симптомів, що безпосередньо диктується різновидом протікання хвороби.

Основні клінічні ознаки алергічного або атопічного дерматиту у дітей:

  • перехідна або стійка гіперемія;
  • сухість і лущення шкіри;
  • симетричне ураження шкірного покриву обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, а також згинальних поверхонь;
  • шкірний свербіж різного ступеня вираженості;
  • складчастість долонь і стоп;
  • потовщення шкіри на ліктях, передпліччях і плечах;
  • формування ранок, що з’являються з-за розчісування висипань;
  • підвищена пігментація повік;
  • висипи за типом кропив’янки;
  • кератоконус;
  • кон’юнктивіт;
  • набряклість шкірного покриву в місцях ураження.

Дерматит у дітей: симптоми і лікування
Типові області поразки дерматит у дітей

Для себорейного дерматиту характерно:

  • виникнення в перші 3 місяці життя немовляти і повне припинення до 3 років;
  • поява в волосистої частини голови сіруватих лусочок, які можуть зливатися між собою і формувати суцільну кірку;
  • поширення висипань на область лоба і брів, зону за вухами і в природних складках тіла або кінцівок;
  • незначна вираженість свербежу;
  • відсутність виділення ексудату.

Симптоматика пелюшкового дерматиту представлена:

  • ураженням шкіри в області сідниць та промежини, на внутрішній поверхні стегон, а також попереку і живота;
  • посилюється гіперемією;
  • мацерація і мокнутием;
  • освітою папул і пустул;
  • поява ерозій з-за розтину бульбашок;
  • підвищеним занепокоєнням малюка;
  • сильним свербінням;
  • болем і дискомфортом при дотику до хворих ділянок.

Для контактного дерматиту властиво виникнення:

  • набряклості і гіперемії шкіри в області її стикання з подразником;
  • сильне свербіння і печіння;
  • яскраво вираженого больового синдрому;
  • пухирів, розкриття яких стає причиною появи великих мокнучих ерозивних ділянок.

Дерматит у дітей: симптоми і лікування
Дерматит на обличчі у дитини

Варто відзначити, що найбільш часто загострення симптоматики спостерігається в теплу пору року і тільки для атопічного дерматиту властиве інтенсивне вираження ознак зими.

Діагностика

Виникнення висипань на шкірі дитини будь-якого характеру – це привід для батьків звернутися за кваліфікованою допомогою. Провести адекватну діагностику, встановити види дерматиту і скласти ефективне лікування може:

  • дитячий дерматолог;
  • педіатр;
  • дитячий інфекціоніст;
  • алерголог-імунолог.

Перший етап діагностування передбачає роботу клініциста з пацієнтом і передбачає:

  • вивчення історії хвороби і життєвого анамнезу маленького пацієнта – це потрібно для того, щоб встановити причину виникнення недуги;
  • ретельний фізикальний огляд, який в першу чергу спрямований на оцінювання стану шкіри і визначення характеру висипань;
  • детальний опитування хворого чи його батьків – для з’ясування ступеня вираженості клінічних ознак і складання повної симптоматичної картини.

Дерматит на обличчі у дитини або будь-якої іншої локалізації вимагає проведення таких лабораторних досліджень:

  • загальноклінічний аналіз крові;
  • біохімія крові;
  • серологічні тести;
  • бактеріальний посів мазків рідини, що виділяється з бульбашок і папул;
  • мікроскопічне вивчення зіскрібка з ураженої ділянки шкіри;
  • копрограма;
  • аналіз калових мас на дисбактеріоз і яйця гельмінтів.

Інструментальна діагностика обмежується проведенням:

  • УЗД очеревини;
  • біопсії шкірного покриву.

Дерматит у дітей: симптоми і лікування
Біопсія шкіри

У процесі діагностики дерматити вірусної та алергічної природи потрібно диференціювати з:

  • імунодефіцитними станами;
  • рожевим;
  • мікробною екземою;
  • коростою і іхтіоз;
  • псоріаз та лімфомою шкіри.

Лікування

Залежно від причини виникнення та різновиди патології, тактика, ніж лікувати дерматит, завжди буде консервативною.

Основу терапевтичних заходів становить застосування місцевих лікарських речовин – сюди варто віднести мазі і креми від дерматиту, які мають антигістамінну, протизапальну і загоюючим ефектом. Найбільш ефективними будуть ті кошти, які включають в себе гормони і глюкокортикоїди.

Комплексна терапія при дерматиті також повинна включати в себе:

  • пероральний прийом медикаментів, а саме НПЗЗ, ферментних ліків, ентеросорбентів і антигістамінних препаратів, а також вітамінних комплексів і імуномодуляторів;
  • фізіотерапевтичні процедури – сюди варто віднести рефлексотерапію, гіпербаричну оксигенацію, индуктотерапию, магнітотерапію, світлотерапію і фотолікування;
  • дієту, якої повинні дотримуватися годуючі матері немовляти. Необхідна відмова від жирної і гострої їжі, цитрусових і копченостей, морепродуктів і консерви, полуниці та малини, яєць та ікри, молочної продукції та кави, а також від екзотичних фруктів і напоїв;
  • застосування засобів народної медицини, але тільки після схвалення лікаря.

Профілактика і прогноз

Для зниження ймовірності розвитку такого недуги батькам малюків необхідно:

  • здійснювати правильний догляд за шкірою немовляти;
  • регулярно виконувати гігієнічні заходи;
  • своєчасно зволожувати шкірний покрив;
  • забезпечувати правильне і повноцінне харчування;
  • не допускати перегріву або переохолодження організму;
  • уникати контакту з алергеном;
  • раніше виявлення і повноцінне лікування патологій вірусного і інфекційного характеру;
  • купувати одяг з натуральних тканин;
  • використовувати підгузники, відповідні вікової категорії дитини;
  • регулярно показувати малюка педіатра.

Найчастіше дерматит у дітей має сприятливим прогнозом – це можливо лише за умови раннього звернення за кваліфікованою допомогою. Однак при ігноруванні симптомів або у випадках недотримання рекомендацій лікаря велика ймовірність розвитку ускладнень. До основних наслідків варто віднести приєднання вторинного інфекційного, грибкового або вірусного процесу. У таких випадках позбутися хвороби буде набагато важче, а також не виключений її перехід в хронічну форму і виникнення слідів на уражених ділянках шкіри після одужання.