Газова гангрена – важка інфекційна патологія, яка розвивається на тлі великого розтрощення тканин з-за анаеробних мікроорганізмів. Також інфекція може потрапляти в організм при наявності відірваних кінцівок, рідше – при пораненнях товстого кишечника. Причини потрапляння інфекції в організм – забруднення ранових вогнищ землею, у якої є анаеробна інфекція, а також обривками брудного одягу.
Симптоматика загальна
Період інкубації збудника складає 2-3 дні, в деяких випадках хвороба розвивається стрімко. На початкових етапах захворювання характеризується лише загальною симптоматикою. Зокрема, у людини підвищується пульс до 140 ударів в хвилину, відзначається зниження артеріального тиску, і температура тіла зростає до 38-39 градусів.
Характерним симптомом може бути зайва збудливість людини (балакучість) або ж, навпаки, у нього відзначаються симптоми пригніченості. Крім цієї симптоматики, виявляють і інші ознаки патології:
- прискорене дихання;
- тахікардія;
- загальна інтоксикаційна симптоматика (слабкість, головний біль, зниження концентрації уваги);
- зневоднення.
В аналізах крові виявляється лейкоцитоз зі зсувом вліво, а також падає рівень гемоглобіну до 70 г/л, зменшується кількість еритроцитів.
Показовим симптомом є також порушення функції нирок з розвитком олігурії, а згодом і анурії. У важких випадках у сечі виявляються домішки крові, і розвивається гематурія.
Специфічні симптоми
Норма і гангренозний процес
В залежності від типу збудника, яким викликана газова гангрена, у пацієнтів можуть відзначатися деякі специфічні симптоми. Зокрема, якщо збудником є Cl. perfringens, то перебіг хвороби носить некротичний і токсико-гемолітичний характер, а якщо гангрену викликали Cl. septicum, то виявляється кров’янистої-серозний набряк тканин з малим виділенням газу або зовсім без нього.
Cl. oedematiens здатні викликати моментальний набряк, а Cl. histolitycum викликає розчинення жирової тканини і м’язів, з-за чого вже через 10-12 годин у пацієнта можна в рані побачити голі кістки.
При цьому всі бактерії роду клостридій виділяють у кров людини гемолітичний токсин – таке вплив впливає на роботу всіх органів і систем організму.
Клінічна картина
На сьогоднішній день газова гангрена класифікується за своїми ознаками на 4 форми. Перша форма – набряково-токсична, при якій набряк навколо рани наростає стрімко, можна сказати, прямо на очах. Спочатку набрякають тканини в самій рані, потім навколо неї, а далі уражуються навіть віддалені ділянки. Якщо натиснути на уражену ділянку, виділяється рідина специфічного червоно-коричневого кольору, а також відзначається незначне газовиділення. Гнійного вмісту в рані немає, підшкірно-жирова клітковина має зеленуватий відтінок і желеподібний вигляд. Хвороба стрімко прогресує, що стає причиною розвитку некрозу.
Друга форма – эмфизематозная. У цьому випадку рана суха і має великі ділянки некрозу. При натисканні на неї може виділятися газ у вигляді бульбашок, і рідина, схожа на сукровицу. Навколо ураженої ділянки шкіра покривається бурими плямами, а в самій рані видно розтрощені м’язи, які відмирають буквально за кілька годин, стаючи сіро-зеленого кольору.
Дуже швидко з’являється трупний запах, а потім рана стає різко болючим. Сама кінцівка набуває бурий колір і втрачає чутливість – відбувається процес відмирання тканин.
Третя форма – флегмонозна газова гангрена. Вона вважається найлегшою формою і характеризується наявністю обмеженого ділянки ураження. Відзначаються гнійні виділення з рани, у яких присутні бульбашки газу. М’язи мають звичайну забарвлення, але на них видніються некротизовані ділянки. Набряк навколо рани виражений незначно.
Четверта форма – гнильна. При даній патології анаеробні мікроорганізми взаємодіють з гнильної флорою, що ускладнює перебіг хвороби і призводить до швидкого розпаду тканин. М’язи стають брудно-сірими за кольором і швидко відмирають. З’являється гнильний запах. Дуже часто така газова гангрена ускладнюється розвитком вторинних ерозивних кровотеч.
Постановка діагнозу і лікування
Діагностика грунтується на візуальному огляді рани пацієнта, а також на проведенні додаткових досліджень. Зокрема показано рентгенографічне дослідження ураженої ділянки – на знімках видно пористість м’язових тканин. В мікроскопії виділяють бактерії роду клостридій.
Лікування газової гангрени (при підтвердженому діагнозі) полягає в хірургічному висіченні пошкоджених тканин і проведення заходів загального характеру. У деяких випадках (при блискавичному перебігу та запущеному процесі) потрібна ампутація кінцівки. При цьому слід пам’ятати, що не можна зашивати рану – вона повинна залишатися відкритою і якісно дренироваться. Краї і дно рани обкалываются антибіотиками. Також пацієнтам показане внутрішньовенне крапельне введення препаратів підтримуючої терапії.
У разі вираженої анемії проводиться переливання крові відповідної групи.
Також в якості лікування використовується гіпербарична оксигенація — для цього пацієнта двічі на добу на 2-2,5 години поміщають у спеціальну камеру з підвищеним тиском. Оскільки захворювання високо контагіозне, хворих ізолюють в окрему палату, а медперсоналу необхідно дотримуватись обережності при виконанні всіх маніпуляційних процедур.
Профілактичні заходи
Профілактика газової гангрени полягає в своєчасному проведенні якісної ПХО рани з видаленням пошкоджених тканин і частини здорових тканин. Після хірургічного видалення уражених тканин під місцевою анестезією також необхідно проведення місцевої і загальної антибактеріальної терапії.
Застосування противогангренозной сироватки не виправдовує себе – згідно з дослідженнями препарат не дає належного результату і навіть може погіршити самопочуття хворого.
