Поняття пателлофеморальный артроз в міжнародній медичній практиці відсутня. Найбільш часто цей термін використовується для опису початкової стадії розвитку артрозу, для якої не характерно виражене прояв симптомів. Дане захворювання вимагає своєчасної діагностики і правильного лікування, щоб не розвинулися ускладнення.
Загальна клінічна картина
Пателлофеморальный синдром виникає як наслідок навантаження на одну і ту ж частину тіла. Біль у колінному суглобі часто розвивається і прогресує внаслідок порушень функціонування. Придбати цей синдром внаслідок однієї тільки механічної травми практично неможливо. Найбільша небезпека полягає в тому, що з часом, якщо не почати своєчасне лікування, синдром може перерости в артроз колінного суглоба. Останнім лікується набагато складніше, і немає ніякої гарантії, що результат буде позитивним.
В окремих випадках синдром може розвинутися на тлі іншої недуги. Найчастіше «основою» для його розвитку стає варусна деформація суглоба або нестабільність надколінка. Однак, якщо мова йде про пошкодження чашечки на тлі навантажень, то пателлофеморальный артроз колінного суглоба може пройти з часом сам. Але, це зовсім не означає, що можна нехтувати візитом до лікаря і відкладати лікування.
Симптоматика
Для пателлофеморального артрозу характерні такі ознаки:
- скутість рухів у колінному суглобі;
- больові відчуття при навантаженні, підйомі на висоту;
- дискомфорт і ниючий біль, при спробі сидіти з зігнутими ногами.
Дані симптоми дуже схожі з симптомами багатьох інших захворювань суглобів, тому необхідно провести диференціальну діагностику. Лікар зможе поставити точний діагноз і призначити лікування тільки після діагностики. У цьому випадку більш інформативними є інструментальні методи – УЗД суглобів, рентгенографія.
Лікування
Якщо пателлофеморальный артроз не завдає сильного болю, то лікування не передбачає прийом ліків. Головна мета терапії – відновити функціональність суглоба, а також зменшити всі неприємні симптоми.
Якщо біль довго не проходить або носить періодичний характер, то лікар може призначити хондропротектори внутрішньосуглобово. До слова сказати, періодичний характер болю для цього синдрому є цілком нормальним явищем.
Обов’язкові процедури при цьому типі артрозу такі:
- обмеження навантажень (до практично повного виключення больових відчуттів);
- фіксація чашечки допомогою спеціального бандажа;
- застосування ін’єкцій для запобігання запального процесу.
Зверніть увагу, що лікування має призначати тільки лікар. Самостійне застосування будь-яких процедур може не тільки не принести позитивного результату, але й погіршити становище.
Що стосується введення ін’єкцій, то вони допомагають не тільки уникнути запального процесу, але і значно прискорити процес одужання. Проте такі процедури лікар призначає тільки в тому випадку, якщо спостерігається часта гостра біль. Ін’єкцію слід робити під тиском і строго в фибринозную тканина. Якщо ліки потрапить в порожнину коліна, то користі не буде ніякої.
Якщо пателлофеморальный артроз колінної чашечки не обтяжений іншими захворюваннями, то при правильних вправи лікувальної фізкультури та зменшенні навантажень, серйозне лікування не знадобиться. У тому випадку, якщо больові відчуття і скутість рухів не проходять тривалий час, слід нанести повторний візит до лікаря і продовжити курс відновлення.
