Эписклерит – запальний процес в тканини, яка з’єднує склеру і кон’юнктиву ока. Сам очей при цьому часто має яскраво-червоний колір, що в деякій мірі ускладнює діагностику, так як такий симптом нерідко вказує і на інше захворювання зорового апарату – кон’юнктивіт. Эписклерит є захворюванням хронічного характеру, яке зачіпає обидва ока. Найбільш схильні до такої хвороби очей літні люди, а також жінки старше сорока років. Набагато рідше зустрічається у дітей, але має такі ж причини і симптоми перебігу хвороби.
Чому виникає така хвороба досить складно визначити, так як за статистикою практично 60% людей з эписклеритом не звертаються за допомогою до лікарів. З цього випливає, що і вони лікуються самостійно, а це в значній мірі може погіршити їх стан. Навіть у разі легкого перебігу хвороби, для лікування такого захворювання, як эписклерит, потрібно звертатися за допомогою до лікарів, щоб повною мірою зберегти зорову функцію. Але варто відзначити, що ніяких серйозних ускладнень для зору захворювання не несе.
Етіологія
Оскільки незначна кількість людей вдається до допомоги при эписклерите, то і з’ясування причин захворювання носить скрутний характер. Але медикам вдалося з’ясувати, що эписклерит виникає в таких випадках:
- в організмі людини спостерігається високий рівень вмісту сечової кислоти в крові;
- прогресують різні інфекційні захворювання. Серед яких можуть бути – туберкульоз, сифіліс, пневмонія;
- різноманіття запальних процесів;
- укус комахи;
- зміна гормонального фону;
- алергічні реакції;
- широкий спектр травм очей;
- попадання в очі хімічних речовин;
- чужорідний предмет в оці;
- вірусні хвороби, викликані різними грибками чи бактеріями.
Різновиди
Беручи за основу прояв та інтенсивність симптомів, у медичній сфері відомі наступні види эписклерита:
- звичайний;
- вузликовий;
- мігруючий;
- розацеа-эписклерит.
Перебіг хвороби може бути:
- легким;
- важким.
Найбільш поширеним типом эписклерита вважається саме вузликовий. Спостерігається найчастіше у людей похилого віку, поширюється на обидва ока, в деяких випадках супроводжується болем. Вузлики розміром до трьох міліметрів, вільно рухаються разом з кон’юнктивою. Перебіг захворювання хвилеподібний з частим загостренням і відступом симптомів. Чим старше людина, тим сильніше будуть турбувати ознаки хвороби. Варто відзначити, що навіть без лікування всі прояви незабаром самостійно зникають.
Мігруючий эписклерит, виходячи з назви, з’являється поперемінно, то в одному, то в іншому оці. Для такого типу характерне вираження хворобливого вогнища захворювання, яке супроводжується сильним почервонінням ураженого ока, сильними головними болями і набряком повік і оболонки очей. Проходить протягом декількох днів.
Розацеа-эписклерит з’являється точно так само як попередній тип, але до нього додається пошкодження рогівки ока і поява на обличчі вугрової висипання. Від того, якою мірою пошкоджена рогівка, залежить і тяжкість эписклерита.
Симптоми
У літніх, дорослих людей і дітей симптоми эписклерита абсолютно однакові, може відрізнятися лише сила виразності. Серед ознак захворювання можуть бути:
- зовнішнє почервоніння білка ока;
- дискомфортні відчуття в очах;
- підвищення відділення рідини;
- чутливість до світла;
- біль в очах;
- набряки повік і оболонки ока;
- поява вугрової висипки блідо-рожевого відтінку;
- сильні і тривалі головні болі.
Якщо вчасно не вилікувати эписклерит, особливо у дітей, симптоми хвороби пройдуть самостійно в період від п’яти днів до двох місяців. Проблема лише в тому, що захворювання носить хронічний характер, а тому ознаки такого розладу будуть весь час повторюватися.
Симптоми эписклерита
Діагностика
Діагностувати эписклерит очі, а також відрізнити його від іншої схожої хвороби – кон’юнктивіту, може тільки лікар офтальмолог при огляді хворого з допомогою спеціального освітлення та інструментів. При огляді важливо визначити тип і причини виникнення даного розладу у пацієнта. Крім того, лікар збирає повну інформацію про раніше циклічних захворюваннях або травмах очей, і з’ясовує, що могло послужити джерелом хвороби. Якщо ж після огляду не вдалося з точністю визначити це захворювання, проводяться інші дослідження, що дозволяють відрізнити эписклерит від інших очних хвороб. Наприклад:
- эписклерит, на відміну від склерита, не впливає на судини очей і протікає набагато легше;
- відрізнити від кон’юнктивіту можна за відсутності зміни забарвлення пошкодженого очі з червоного до фіолетового.
Для повної діагностики лікар повинен взяти аналіз крові – для підтвердження чи заперечення в організмі інфекцій або сифілісу. Також необхідно відстежити рівень вмісту в крові сечової кислоти за допомогою біохімічного аналізу. Зробити флюорографію.
Лікування
В більшості своїй эписклерит не потребує лікування, так як всі симптоми проходять самостійно. Але при необхідності для терапії захворювання призначаються такі препарати, як штучні сльози або глюкокортикостероїди. Але слід зауважити, що застосування друге протягом тривалого часу не рекомендується, так як вони можуть послужити причиною появи інших проблем із зором глаукоми або катаракти, а також стати приводом для загострення основного захворювання. Якщо зазначені засоби не дали ефекту, тоді пацієнту призначаються протизапальні препарати нестероїдного типу.
У тому випадку, коли у людини спостерігається світлобоязнь, лікар приписує носіння окулярів, що захищають від сонця. Але якщо причиною эписклерита послужило чужорідне тіло в оці, його потрібно терміново видалити, іноді за допомогою операції.
При своєчасному зверненні до лікаря та належному лікуванні, можна назавжди позбутися від такого розладу. Але, якщо пустити все на самоплив, захворювання буде повертатися знову.
Крім медикаментозної терапії, эписклерит можна лікувати народними засобами, які включають в себе:
- краплі соку алое;
- промивання очей відварами з квіток ромашки, волошки і коренів лопуха;
- примочки з чорного неміцного чаю.
Проводити лікування народними засобами рекомендується протягом трьох або чотирьох місяців.
Профілактика
Профілактичні заходи при эписклерите полягають у:
- дбайливе ставлення до своїм очам;
- батьківського нагляду за дітьми під час виконання гігієни особи або ігор з предметами, які складаються з дрібних деталей;
- без запізнень лікувати інфекційні захворювання, які можуть вплинути на виникнення эписклерита;
- носінні окулярів, що захищають від впливу сонячних променів, попадання пилу і комах;
- завжди звертатися за допомогою до лікарів офтальмологів при найменших порушення зорової функції, для уточнення дійсної причини цього і призначення адекватної терапії.
