Амбліопією або синдромом ледачого ока в медицині позначається зниження зору одного або обох очей, яке не має нічого спільного з неправильною роботою зорового нерва. Зазвичай при діагностичному огляді очей, лікар не виявляє причин виникнення такого захворювання. При прогресуванні патології різкість зору в одному оці знижується із-за порушення повноцінної і правильної роботи мозку і зорового апарату.
Око, в якому спостерігається розлад зору, зовні виглядає абсолютно здоровою, але свої функції виконує погано. Це пояснюється тим, що мозок посилає зорові сигнали тільки одне око, а не одразу в обидва. Амбліопія може виникати без будь-яких видимих причин. В такому випадку зниження зору вважається первинним. Якщо ж порушення зорової функції спостерігається на тлі порушення функціонування сітківки, то говорять про розвиток вторинної форми патології.
Хвороба найчастіше вражає дітей. Дуже часто останнім часом можна побачити дитину в окулярах, з повністю заклеєною однією половиною скла навпроти очі. У дорослих розвивається амбліопія тільки в тому випадку, якщо даний недуга не був повноцінно пролікований в дитячому віці. Варто відзначити, що в деяких клінічних ситуаціях патологія може поширюватися на обидва ока.
В офтальмологічній сфері амбліопія є самою частою причиною розладу зору у дітей. Але, незважаючи на високий рівень поширеності, у світі носіями такого захворювання виступає лише чотири відсотки населення. Ризик повної втрати зору підвищується у хворих з таким розладом, так як не виключено поразку і другого ока. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) захворювання має свою власну нумерацію. У цьому переліку її можна знайти під номерами Н 53.0 і Н 54.
Етіологія
Основними причинами виникнення амбліопії у дітей до десятирічного віку, вважаються:
- косоокість;
- високий рівень аметропії — коли змінюється здатність ока до переломленню зображення. З-за цього задній фокус картинки, яку бачить око, не потрапляє на сітківку;
- помутніння кришталика;
- опущення століття. З-за цього патологічного стану в око не потрапляє достатня кількість світла, необхідного для чіткого розрізнення об’єктів.
Зазначені причини можуть бути як вроджені, так і придбані. Але існує кілька факторів, які можуть стати сприятливим грунтом для виникнення синдрому ледачого ока в дитячому віці:
- передчасний термін пологів;
- недостатній вагу у новонародженого;
- ДЦП;
- затримка в розумовому розвитку;
- спадкова схильність;
- нездоровий спосіб життя матері під час вагітності.
Поки малюк дуже маленький, то помітити порушення зору досить складно. Найчастіше діагноз «амбліопія» ставиться починаючи з трирічного віку.
Амбліопія
Різновиди
Розподіл за видами цього захворювання безпосередньо пов’язане з причинами його походження. Виходячи з цього амбліопія ділиться на:
- дисбінокулярна – при косоокості одного ока. Тільки в цьому випадку виникає так званий замкнуте коло. Тому що косоокість може не тільки викликати синдром ледачого ока, але і є ускладненням після цього захворювання;
- обскураційна – пов’язана з травмою рогівки або з розвитком катаракти;
- анизометропическая – причиною прогресування виступає короткозорість;
- рефракційна амбліопія – зачату викликається далекозорістю;
- істерична – з’являється з-за психічних порушень, таких як істерія або психоз. В цьому разі ураження може бути не тільки одностороннім, але і двостороннім.
Розрізняють кілька ступенів важкості захворювання (ґрунтуючись на рівні гостроти зору):
- слабка – від 0.4 до 0.8 діоптрій;
- середня – 0.2–0.3;
- амбліопія високого ступеня – 0.1–0.05;
- вкрай високою – понад 0.04.
Симптоми
Типовим симптомом зорового розлади є раптове зниження зору одного або обох очей одночасно. Також у пацієнта виникає утруднення в сприйнятті великих предметів, помилкова оцінка відстані до них, утруднення концентрації зорового уваги при навчанні.
При міопії або далекозорості амбліопія у дітей протікає без вираження яких-небудь додаткових симптомів. У дорослих людей можуть спостерігатися такі ознаки:
- роздвоєне зір;
- затуманення зору;
- поява катаракти;
- подразнення слизової оболонки;
- сльозотеча і почервоніння очних яблук;
- періодичні очні болю;
- погіршення зору виникає на тлі стресів. Може тривати від декількох годин до місяця.
Діагностика
Діагностувати захворювання можливе тільки при повному офтальмологічному обстеженні. Амбліопія у дітей і дорослих діагностується однаково. Насамперед лікар звертає увагу на:
- форму століття і очної щілини;
- положення очного яблука;
- реакцію зіниць на світло.
Крім особистого огляду лікаря, проводиться ряд тестів:
- на перевірку та визначення гостроти і чіткості зору;
- реакцію на колірні подразники;
- обстеження очного дна;
- здатність до переломленню зображень.
Ступінь прогресування амбліопії визначається рівнем зниження гостроти зору.
Огляд структури ока проводиться за допомогою таких обстежень:
- офтальмоскопія;
- біомікроскопія;
- УЗД;
- рефрактометрія;
- МРТ;
- КТ очі;
- электроретинография.
У деяких випадках може знадобитися консультація пацієнта у невролога.
Лікування
Самостійну терапію проводити неможливо, а несвоєчасне лікування тягне за собою повну втрату зору. Для лікування дітей лікарі вдаються до наступними методами:
- корекція за допомогою лінз або окулярів;
- лазерна корекція зору;
- поперемінна заклеювання очей. Першим закривається пошкоджене око, другим – менше скошений. Бажано проводити кілька разів на рік;
- дітям до п’яти років спеціальними очними розчинами погіршують різкість зору здорового ока. Це роблять для того, щоб почав активізуватися той очей, який схильний амбліопії;
- психотерапія та седативні препарати призначаються тільки при істеричному типі хвороби.
Лікування амбліопії
Також ефективною методикою лікування недуги є фізіотерапія. Для позбавлення від синдрому ледачого ока використовують:
- лікувальний вібромасаж;
- електрофорез;
- проводиться рефлексотерапія.
Можна завершувати лікування амбліопії у дітей, тільки тоді, коли вдається досягти приблизно однакового рівня різкості та чіткості картинки в обох очах. У випадках, коли косоокість не проходить – робиться хірургічне втручання.
У дорослих лікування амбліопії на ранніх стадіях проходить за тими ж етапами, що і у дітей. Тільки при занедбаності ні лікарі, ні операції не здатні відновити зір. В такому випадку не вдається уникнути сильного погіршення зорових процесів, і в кінцевому результаті може виникнути сліпота. Повністю вилікувати таке розлад можливо тільки в дитячому віці.
Профілактика
До профілактичних методів відносять:
- офтальмологічне обстеження малюків починаючи з одномісячного віку;
- при будь-яких скаргах дитини на зір або особистому спостереженні його погіршення, потрібно негайно звертатися до лікаря;
- здорове харчування і правильний режим дня допоможуть уникнути появи проблем із зором;
- обмеження часу проводження дитину перед телевізором або за комп’ютером;
- спеціально складена зарядка для очей;
- придбання та використання спеціалізованих окулярів для зору.
