Синусова тахікардія: симптоми і лікування

Синусова тахікардія – являє собою хвороба, при якій частішає частота серцевого ритму, що відбувається на тлі активної роботи синусового вузла. Подібний стан характерно як для дорослих, так і для дітей. Стати причиною розвитку такого порушення може широкий спектр факторів, які далеко не завжди пов’язані з протіканням будь-якої іншої недуги. Джерелом може також послужити сильний стрес або надмірна фізична навантаження.

Хвороба має характерну симптоматику, серед якої больові відчуття в області грудної клітки, відчуття людиною власного серцевого ритму, слабкість і сильне запаморочення.

Щоб поставити правильний діагноз, необхідний цілий комплекс заходів – починаючи від фізикального огляду, який здійснює кардіолог, і закінчуючи інструментальними обстеженнями пацієнта.

Вилікувати недугу можна за допомогою консервативних методик, які зводяться до проведення фізіотерапевтичних процедур, прийому медикаментів і дотримання щадного раціону.

Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду відносить таке розлад до категорії надшлуночкові тахікардія. Варто відзначити, що це уточнене назви подібної патології. Таким чином, синусова тахікардія код за МКХ-10 має наступний – І 47.1.

Етіологія

Правильний серцевий ритм безпосередньо залежить від того, як рівномірно виникають імпульси в синусовом сайті і проводяться за системою волокон. Синусовий вузол являє собою скупчення нервових клітин, які локалізуються в передсерді.

У нормі оптимальними значеннями для синусового ритму є кількість скорочень, які варіюються від шістдесяти до дев’яноста ударів в хвилину. З цього випливає, що синусова тахікардія – це не що інше, як почастішання частоти серцебиття понад 90 разів у хвилину. Варто відзначити, що у дітей подібний розлад діагностується, якщо ЧСС підвищується більше ніж на 10% від норми, характерної для того чи іншого віку.

Подібна патологія зустрічається в будь-якій віковій категорії, в переважній більшості випадків у здорових людей, а також серед тих, у яких діагностовано серцеві захворювання. На тлі того, що хвороба розвивається з-за великої кількості факторів, їх прийнято поділяти на кілька груп – патологічні та не пов’язані з протіканням тієї чи іншої хвороби.

Перша категорія причин синусової тахікардії також ділиться на серцеві і внесердечные. Такі чином, провокаторами такого різновиду аритмії служать:

• серцева недостатність в гострій або хронічній формі;
• порушення функціонування лівого шлуночка серця;
• важкий перебіг стенокардії;
• міокардити будь-якої природи виникнення;
• інфаркт міокарда;
• наявність у людини кардіоміопатії або кардіосклерозу;
• вроджені або набуті вади серця;
• ендокардит бактеріальної форми;
• перикардит ексудативного або адгезивного характеру;
• первинне порушення нормальної роботи кори мозку або підкіркових вузлів;
• неврози та психози;
• нейроциркуляторна дистонія;
• патології з боку ендокринної системи;
• анемія і сепсис;
• туберкульоз і пневмонія.

Фізіологічні сприятливі джерела формування синусової тахікардії серця представлені:

• надмірними фізичними навантаженнями – допустимими значеннями при цьому можуть бути не більше 160 ударів в хвилину, інші, більш високі показники, що відносяться до такого різновиду аритмії. При цьому варто зазначити, що єдиним винятком є професійні спортсмени – ЧСС може досягати 240 ударів в хвилину – тільки в таких випадках немає необхідності невідкладної допомоги;
• тривалий вплив стресових ситуацій або одноразове сильне нервове перенапруження;
• пристрасть до шкідливих звичок;
• нераціональне застосування лікарських препаратів, наприклад, глюкокортикоїдів, антидепресантів, антагоністів кальцію, діуретиків, речовин з вмістом кофеїну, а також медикаментів, спрямованих на лікування бронхіальної астми.

Крім цього, необхідно відзначити, що збільшення ЧСС може вплинути зростання температури тіла. Кожне підвищення значень градусника на одне ділення призводить до того, що серцевий ритм у дитини зростає приблизно на 15 ударів на хвилину, а у дорослого – на 9.

Причинами синусової тахікардії у жінок можуть виступати:

• період виношування дитини – незважаючи на те що синусова тахікардія у вагітних нормальне явище, вона може розвиватися на тлі патологічних причин, чому поява симптоматики недуги повинно стати поштовхом до звернення за кваліфікованою допомогою;
• перебіг менструації;
• припливи, що спостерігаються при клімаксі, а також будь-які інші гормональні порушення.

У дитячому віці такий розлад може бути індивідуальною нормою. Примітно те, що найбільш часто воно спостерігається у дівчаток.

Класифікація

Основний поділ синусової тахікардії у дитини або дорослого ділить хвороба на:

• функціональну – є такий у випадках впливу на людський організм сильних емоцій чи фізичного навантаження, а також підвищення температури;
• патологічну – також носить назву тривала синусова тахікардія.

Форми тривалої різновиди недуги в залежності від етіологічного фактора:

• нейрогенна – розвивається з нестійкою або лабільною нервовою системи;
• токсична – обумовлюється негативним впливом на організм отруйних речовин;
• лікарська;
• ендокринна;
• гіпоксична – являє собою природний відповідь організму на нестачу кисню;
• міогенних – формується на фоні серцевих патологій.

Окремо варто виділити ортостатичну або вертикальну синусову тахікардію. Це означає, що порушення ЧСС спостерігається при переході тіла з лежачого в стояче положення.

Також виділяють три ступеня тяжкості перебігу хвороби:

• легка синусова тахікардія – не передбачає проведення будь-якої специфічної терапії;
• помірна синусова тахікардія – найчастіше зустрічається у дітей віком до шестирічного віку, а також у підлітків в період статевого дозрівання. Така різновид не повинна викликати побоювань, оскільки симптоматика її повністю відсутня або виражена слабко;
• виражена синусова тахікардія – найбільш часто з’являється в осіб старшого віку, але також може виникнути і у дитини. У таких випадках небезпечним вважається чергування частого пульсу з таким станом, як брадикардія, при якій ЧСС знижена. Подібне поєднання потребує термінової допомоги.

Симптоматика

Наявність і ступінь вираженості симптоматики такої патології залежить від кількох факторів:

• тяжкість перебігу синусової тахікардії;
• тривалість;
• сприяючий чинник.

При легкому перебігу хвороби симптоматика повністю відсутня, чому людина може навіть не підозрювати про наявність у себе такого порушення.

Помірна синусова тахікардія також може протікати абсолютно безсимптомно, але іноді ознаки можуть бути незначними. До них варто віднести:

• почуття власного серцебиття;
• дискомфорт і скутість в області грудей;
• задишку;
• порушення сну;
• швидку втомлюваність;
• часті перепади настрою.

Симптоми синусової тахікардії тяжкого ступеня крім посилення вираженості вищевказаних клінічних проявів, має такі ознаки:

• часті і сильні запаморочення;
• інтенсивна біль в зоні серця;
• брак повітря;
• поява задишки у стані спокою;
• повна відсутність сну;
• зниження апетиту або повна відраза до їжі;
• непритомність;
• зниження артеріального тиску;
• похолодання кінцівок;
• зменшення добового об’єму сечі, що виділяється.

Варто відзначити, що це лише основна симптоматика синусової тахікардії, яка буде доповнюватися клінічними проявами того захворювання, на тлі якого розвинулося подібне порушення.

Всі вищевказані симптоми характерні як для дорослих, так і для дітей, однак у другому випадку хвороба буде протікати набагато важче. Саме з цієї причини існує кілька правил невідкладної допомоги, спрямованих на зниження ЧСС, серед яких:

• виклик бригади медиків на будинок;
• натискання на область сонного вузла;
• масування обох очних яблук круговими рухами;
• натуживание при глибокому вдиху із затиснутим носом;
• здавлювання верхній частині живота;
• притиснення нижніх кінцівок до передньої стінки черевної порожнини;
• холодні обтирання.

Такі заходи повинні полегшити стан хворого до приїзду лікарів.

Ігнорування симптоматики може призвести до серцевої недостатності або виникнення наслідків того захворювання, яке призвело до такого порушення ЧСС – це те, чим небезпечна синусова тахікардія.

Діагностика

Незважаючи на те, що таке захворювання має досить специфічну симптоматику, для того щоб поставити діагноз синусова тахікардія необхідне виконання цілого комплексу діагностичних заходів.

В першу чергу кардіолога необхідно:

• вивчити історію хвороби і життєвий анамнез пацієнта – у деяких випадках це допоможе встановити найбільш ймовірні причини синусової тахікардії у того чи іншої людини;
• провести ретельний фізикальний огляд, спрямований на вивчення стану шкірного покриву, оцінювання частоти дихальних рухів і прослуховування хворого за допомогою спеціального інструментарію;
• детально опитати хворого чи його батьків – для встановлення ступеня вираженості симптоматики і визначення ступеня тяжкості перебігу хвороби.

До лабораторним дослідженням варто віднести:

• загальноклінічний аналіз крові для виявлення можливої анемії і протікання недуг, які могли викликати синусову тахікардію;
• загальний аналіз сечі;
• біохімію крові – для остаточного встановлення недуги-провокатора;
• аналіз крові на гормони щитовидної залози.

Найбільш цінними в діагностичному плані є такі інструментальні обстеження:

• Ехокг – для можливого виявлення структурних змін серця;
• ЕКГ – це основна методика, що підтверджує наявність синусової тахікардії;


Синусова тахікардія

• МРТ серця;
• ХМЭГК – це добове фіксування показників електрокардіограми. Запис ведеться на протязі від однієї доби до чотирьох днів. Така процедура дає можливість визначити тривалість недуги та причини, що викликають посилення ЧСС.

В додаток може знадобитися консультація:

• педіатра – якщо пацієнт дитина;
• психотерапевта;
• отоларинголога;
• ендокринолога;
• акушера-гінеколога – у випадках виявлення синусової тахікардії при вагітності.

Тільки після вивчення результатів всіх діагностичних заходів кардіолог складе індивідуальну для кожного пацієнта схему того, як лікувати синусову тахікардію.

Лікування

Терапія подібного недуги ґрунтується на те, щоб ліквідувати причину його виникнення. Таким чином, лікування може включати в себе:

• відмова від шкідливих звичок;
• раціональне харчування;
• повноцінний сон;
• прийом антибактеріальних засобів – при протіканні інфекційних хвороб;
• застосування ліків, які пригнічують активне функціонування щитовидної залози;
• прийом всередину препаратів заліза;
• внутрішньовенне введення спеціальних розчинів, які відновлюють повноцінний об’єм циркулюючої крові;
• киснетерапії – для усунення хвороб бронхів або легенів;
• психотерапію або аутотренинги.

Безпосереднє лікування синусової тахікардії за допомогою медикаментів необхідно лише в тих випадках, коли хворий важко переносить прискорене серцебиття. Для цього пацієнтам рекомендується приймати:

• бета-блокатори;
• інгібітори if-каналів синусового вузла;
• настойки на основі таких рослин, як корінь валеріани, глід або пустирник.

При тяжкому перебігу захворювання у жінки під час вагітності необхідна термінова стимуляція родової діяльності. Найчастіше пологи при синусової тахікардії проводяться шляхом кесаревого розтину.

Єдиний наслідок такої недуги полягає в розвитку серцевої недостатності.

Профілактика і прогноз

Для того щоб у людей не розвивалася пароксизмальна синусова тахікардія необхідно дотримувати наступні загальні рекомендації:

• повна відмова від алкоголю і нікотину;
• правильне харчування, збагачене вітамінами і необхідними для організму мікроелементами;
• уникнути емоційного і фізичного перевтоми;
• контроль над масою тіла;
• ведення помірно активного способу життя;
• забезпечення достатньої тривалості сну;
• своєчасне діагностування і лікування серцевих патологій;
• прийом медикаментів строго за вказівками лікаря;
• регулярне проходження повного обстеження в медичному закладі.

Фізіологічна синусова тахікардія часто має сприятливий прогноз, то тільки за умови своєчасно розпочатої і комплексної терапії. Якщо захворювання було викликане іншими недугами, то висока ймовірність розвитку небезпечних для життя наслідків.