Варикозне розширення вен: симптоми і лікування

535

Варикозне розширення вен (варикоз) являє собою таке хронічне захворювання, при якому вени підлягають узловатому розширення, що відбувається одночасно з порушенням у процесі відтоку крові з її застоєм в рамках венозної системи. Варикозне розширення вен, симптоми якого розвиваються у відповідності з впливом ряду певних причин, проявляється у вигляді розвитку характерного випинання великих, звивистих і товстих вен, вражає нижні кінцівки, тому саме про цю області поразки і піде мова в нашій сьогоднішній статті.

Загальний опис

Варикозне розширення вен – явище досить поширене. Так, згідно з різними даними, можна виділити середнє співвідношення по частоті виникнення цього захворювання у відповідності зі статевою приналежністю. Так, приблизно у 89% з варикозним розширенням вен ніг стикаються жінки та приблизно 66% – чоловіки, дані показники зокрема актуальні для розвинених країн. В рамках масштабного дослідження, проведеного в місті Едінбург у 1999 році, було виявлено, що варикозне розширення вен актуально для жінки в 40% і 32% – для чоловіків. На підставі проведення дослідження по Москві в 2004 році, з’ясовано, що хронічні захворювання з ураженням вен області нижніх кінцівок актуально для 50% чоловіків і для 67% жінок. Приблизно аналогічна картина була отримана за дослідженнями на Камчатці кількома роками пізніше. Що примітно, в останні роки все частіше розглянута нами патологія діагностується серед дітей шкільного віку.

Крім вже поміченою читачем схильності жінок до розвитку варикозу вен нижніх кінцівок, можна також додати й те, що вік також виступає в якості предрасполагающего фактора. Так, після 45 років захворіти варикозним розширенням вен значно більше шансів, хоча, знову ж, у більш молодшому віці це захворювання виключати, на жаль, також не доводиться.

Варикозне розширення вен: симптоми і лікування
Варикоз: фото

Варикозне розширення вен ніг: як розвивається це захворювання

Зокрема В даному пункті ми ознайомимо вас з особливостями того механізму, який визначає собою основу для розвитку варикозного розширення вен. В якості пускового механізму розглядається порушення адекватної роботи венозних клапанів при появі зворотного кров’яного струму, він визначається як рефлюкс. В рамках клітинного рівня обумовлюється таке порушення фізіологічних дисбалансом, який виник між колагеном, еластичними волокнами у венозній стінці і м’язовими клітинами.

Початковий етап за умови наявності факторів ризику на генетичному рівні, а також при дії провокуючих факторів (в якості одного з них, наприклад, можна позначити тривале перебування в положенні стоячи і т. д.) характеризується тим, що сповільнюється струм венозної крові. Цьому сприяє і зміна такого параметра як shear-stress, який передбачає під собою сукупність ряду показників, актуальних для руху крові по судині, на цей параметр, що в свою чергу, реагує ендотелій. Нагадаємо, що в загальному визначенні ендотелій – це одношаровий пласт на основі плоского типу клітин мезенхимного походження, за рахунок якого забезпечується выстилание внутрішньої поверхні лімфатичних і кровоносних судин, а також серцевих порожнин. Реакція клітин ендотелію виникає на всі перераховані зміни, в результаті чого запускається відповідний механізм цієї реакції, він називається «лейкоцитарний роллінг».

На даний момент остаточно не вивчені особливості взаємодії лейкоцитів, спрямованих до ендотелію, проте відомо, що вони як би «катаються» вздовж його поверхні. При тривалій дії провокуючого фактора відбувається досить міцна їх фіксація до клітин ендотелію, що є основою для активації запального процесу. Процес цей поширюється через венозне русло нижніх кінцівок, провокуючи тим самим дисфункцію клітин ендотелію, поступово венозна стінка піддається ураженню вже по всій своїй товщині. Особливо стрімко цей процес розвивається в умовах венозних клапанів, вони характеризуються особливою схильністю впливу на них механічних навантажень.

Спочатку ураження підлягають саме ті з клапанів, які піддаються найбільшій механічної навантаженні. Патологічний викид крові в даному випадку здійснюється через устя малої і великої підшкірних вен, в деяких варіантах патологічного процесу він здійснюється через великорозмірні перфорантні вени. Через що з’являється в області поверхневих вен надлишкового об’єму крові венозна стінка починає поступово піддаватися перерозтягання. В результаті кров, що міститься в межах середовища поверхневого венозного русла, в загальному обсязі починає накопичуватися, після чого, вже збільшеному своєму обсязі, триває дренування крові через перфорантні вени в глибокій системі з розвитком на тлі такого впливу перерозтягнення. Це, в свою чергу, провокує розвиток дилатації у перфорантних венах (тобто розширення в них) поряд з клапанною недостатністю.

Після цього робота венозної м’язової помпи супроводжується скиданням частини крові в підшкірну мережа, що відбувається через втратили відповідну спроможність перфорантні вени. Це призводить до появи так званого «горизонтального рефлюксу», за рахунок утворення якого, в свою чергу, зменшується фракція викиду в момент систоли венозної м’язової помпи (сполучається з процесом викиду в певний момент крові в аорту при відповідному стані серцевого м’яза при серцебитті). У поверхневому руслі при цьому з’являється додатковий об’єм крові. На тлі перерахованих процесів ефективність венозної м’язової помпи втрачається.

Надалі розвивається динамічна форма венозної гіпертензії, при якій ходьба супроводжується зниженням тиску до таких цифр, які дозволяють забезпечити адекватний рівень перфузії (тут це – проходження) крові через тканини. Дана картина є в перебігу захворювання патологічної, тому що з-за цього розвивається венозна недостатність в хронічній формі її прояву. Супроводжується вона спочатку появою набряків, потім в підшкірну клітковину починають потрапляти елементи крові, такі як лейкоцити і еритроцити, що вже призводить до липодерматосклерозу і до гіперпігментації. Подальше збереження актуальних порушень, що стосуються стазу крові та її мікроциркуляції, а також їх збільшення призводить до загибелі шкіри з подальшим формуванням трофічної виразки.

Варикозне розширення вен: симптоми і лікування
Варикоз: принцип механізму розвитку захворювання

Варикозне розширення вен: причини

Будь-яке із захворювань традиційно в їх розгляді супроводжується виділенням причин і факторів, які виступають в якості провокуючих, і варикозне розширення вен, безумовно, винятком з такого пункту не є. Спадковість, так само як і той внесок, який вона вносить в розвиток даного захворювання, на даний момент однозначно фахівцями не виділяється. Відомо, що деякі сім’ї по ряду поколінь можуть стикатися з цим захворюванням, проте на даний момент прийнято все ж вважати, що в якості пануючих чинників у розвитку хвороби розглядаються особливості харчування, гормонального фону та способу життя пацієнтів.

В якості одного з головних факторів, наприклад, розглядається ожиріння.Більш того, збільшення частоти розвитку такого захворювання, як варикозне розширення вен, пропорційно зростає із збільшенням у пацієнта ступеня тяжкості зазначеного фактора, тобто при збільшенні ступеня ожиріння. Досить часто в якості супутніх ожирінню факторів розглядається малорухливий спосіб життя, що поєднується з неправильним харчуванням (або розглянутий без зв’язку з ним). Крім того, індустріально розвинені країни зараз характеризуються переважанням в раціоні населення продуктів з високим ступенем переробки, що, однак, не завжди поєднується з достатнім споживанням рослинних волокон. Саме рослинні волокна, що входять до складу фруктів і сирих овочів забезпечують достатню ступінь зміцнення судинних стінок. Одночасно з цим з їх же допомогою забезпечується виняток на рівні відповідних процесів такої проблеми, як розвиток хронічного запору, в той час як саме запор є однією з основних причин підвищення внутрішньочеревного тиску і розвитку варикозної хвороби на цьому тлі.

Особливості організації робочого процесу також грають важливу роль у розвитку варикозного розширення вен. Враховуючи те, що основна частина нашого часу проходить в занятті певного положення (стоячи або сидячи, що обумовлюється в частині професійної діяльності, наприклад), є сенс виділяти актуальність негативного впливу, що чиниться за рахунок цього на клапанний апарат вен. Не менш несприятливим фоном для розвитку даного захворювання є важка трудова діяльність, в рамках якої навантаження здійснюється ривками (наприклад, діяльність, пов’язана з підйомом вантажів), що також шкідливо для нижніх кінцівок. Також слід зазначити, що не менша роль відводиться впливу на клапанний апарат вен і при частих переїздах і перельотах, бо вони також пов’язані з розвитком застою крові у венах ніг, з-за чого, відповідно, підвищується ризик виникнення венозних патологій.

Далі слід виділити роль елементів гардеробу у розвитку варикозного розширення вен. Так, наприклад, у відповідності з модними тенденціями мало кому доводиться замислюватися про те, якої шкоди може завдати нижня білизна. Не зовсім, правда, звичайне, а тісна, і роль його полягає зокрема у впливі на вени в області пахових складок. Носіння корсетів провокує підвищення внутрішньочеревного тиску, що, відповідно, визначає актуальність настійних рекомендацій по частині неприпустимості їх постійного носіння. І, нарешті, взуття. В контексті розгляду варикозного розширення вен важливо враховувати, що взуття на високому каблуці шкідлива через відповідних навантажень, як шкідлива і взуття, володіє незручними супінаторами.

Вагітність, як і повторна вагітність, розглядається також як вже доведеного фактора ризику для подальшого розвитку венозних патологій. Через збільшення матки підвищенню підлягає внутрішньочеревний тиск, а з-за впливу гормону прогестерону виявляється негативний вплив на область стінки вени, у зв’язку з чим відбувається руйнування еластичних і колагенових волокон в ній.

На тлі певних захворювань (ревматоїдний артрит, остеопороз тощо), аналогічно вагітності може змінюватися гормональний статус пацієнта, через що ризик розвитку у нього варикозної хвороби також збільшується. В додаток до цього залишається додати, що наявність хронічних захворювань печінки також розглядається в якості фактора, предрасполагающего до розвитку варикозу вен. До таких захворювань відноситься цироз печінки, гепатит тощо

При розгляді причин, що провокують варикозне розширення вен, не зайвим буде знову виділити особливості будови вен в області нижніх кінцівок, хоча в дещо іншому варіанті ми вже розглядали, як діє механізм, який зумовлює розвиток цього захворювання.

Отже, існує кілька систем вен, це система поверхневих вен з малою і великою підшкірною веною в цій групі, система глибоких вен з вхідними в неї глибокими венами стегна і гомілки, а також перфорантні (коммунікантние) вени, які забезпечують зв’язок глибоких і поверхневих вен. В адекватних умовах функціонування кров’яний відтік в області ніг забезпечується через систему глибоких вен (на 90%) і через систему поверхневих вен (відповідно, на 10%). Забезпечення руху крові в напрямку до серця, а не в напрямку, зворотному таким курсом, відбувається за рахунок дії клапанів, зосереджених у стінках вен. Чимала роль відводиться і особливостям скорочення м’язів, за рахунок яких забезпечується адекватний струм крові. Найгірше просування крові відбувається при стоячому положенні з супутнім недостатнім або зовсім виключеним рухом м’язів і їх скороченням. В такому випадку відбувається застій крові, тиск у венах підвищується, із-за чого відбувається їх розширення. Все це призводить до недостатності клапанного апарату, а також до неповного змикання стулок клапана, з-за чого кров неправильним чином рухається, починаючи від самого серця.

Особливо швидко ураження підлягають клапани в рамках системи глибоких вен, бо саме на них припадає основна маса навантаження. Через аномальну процесу струму крові глибокі вени перевантажуються за рахунок додаткових обсягів крові. Для досягнення зниження надмірного тиску відбувається скид крові в поверхневі вени, що забезпечується за допомогою залучення до процесу комунікантних вен. Поверхневі вени в даній схемі не призначені для того, щоб через них проходили суттєві обсяги крові. З цієї причини їх стінки досягають стану перерозтягнення, що відбувається з утворенням варикозних вузлів. Між тим, із-за того, що більший об’єм крові все також продовжує рухатися в напрямку глибоких вен, розвивається клапанна недостатність комунікантних вен, при якій відбувається горизонтальний потік крові як до глибоких, так і до поверхневих судинах. У кінцевому підсумку на тлі перерахованих процесів венозна недостатність стає вже хронічної, супроводжуючись також раніше зазначеними набряками, хворобливістю і трофічними виразками.

Варикозне розширення вен: симптоми

В більшості випадків симптоми варикозу на початкових етапах розвитку цього захворювання себе ніяк не проявляють, відповідно, і не супроводжуються якими-небудь неприємними відчуттями або ознаками, на підставі яких пацієнт зміг звернутися за консультацією до відповідного фахівця. Причин, на які це захворювання могло б на себе звернути увагу, що немає або практично немає, адже основний прояв варикозу, на яке можна звернути увагу, полягає в появі певного косметичного дефекту. Полягає він у появі вузлуватих і звивистих темно-синіх вінок, просвічують крізь шкіру в області гомілок – це «судинні зірочки».

«Судинні зірочки» виступають як досить важливого прояву, що вказує на актуальність венозної недостатності. Вони являють собою своєрідну павутину на основі зазнали розширенню капілярів, шириною від 0,1 мм і просвічуваних крізь шкіру. Саме із-за відсутності додаткових симптомів, з-за яких можна було вживати певні заходи на їх рахунок, «судинні зірочки» сприймаються жінками в якості косметичного дефекту, а чоловіками і зовсім ігноруються.

З’являються «судинні зірочки» найчастіше через порушення гормонального балансу або з-за частого зловживання солярієм або сауною, при цьому уникнення підвищених температур і усунення дисбалансу в частині гормонів – все це дозволить позбутися від судинних зірочок», виникли саме під впливом таких причин. Між тим, в більшості своїй «судинні зірочки» виступають саме в якості першого і нерідко єдиної ознаки, що вказує на актуальність переповнення поверхневих вен і на розвиток варикозу. З цієї причини поява такого «косметичного дефекту» вимагає звернення до фахівця – лікування варикозу на ранніх стадіях стає найбільш успішним за частиною власної ефективності.

Отже, розглянемо ті симптоми, які в цілому притаманні цікавить нас захворювання. Перші симптоми варикозу можуть з’явитися абсолютно несподіваним чином, наприклад, на тлі тривалого перебування у вертикальному положенні, при інтенсивному фізичному навантаженні і т. д. Полягають вони, крім появи в області гомілок вузлів, в наступному:

  • Поява набряків в області стоп і гомілок, вони розвиваються в основному в результаті тривалого попереднього сидіння (при опущених ногах) або стояння. Нічний сон таку усуває набряклість.
  • Зміна шкіри з боку внутрішньої поверхні в області гомілок. Шкіра стає більш темною (іншими словами, мова йде про пігментації) і ущільненої, на вигляд блискучої. В області таких ділянок відзначається випадання волосся.
  • Швидка стомлюваність, тяжкість у ногах, біль, печіння в ногах, часті судоми – всі ці симптоми варикозного розширення вен проявляються вже на етапах прогресування захворювання, тобто пізніше. Крім того, саме ці прояви виступають у якості так званих провісників ускладнень, супутніх цього захворювання.

Досить часто розширені вени відзначаються вже в молодому віці, і, знову ж, під час вагітності і після неї. Особливо перелічені прояви, так само як і випинання вен в областях, де їх вже видно, відзначаються після тривалих навантажень.

Прогресування варикозу може тривати протягом багатьох років, в деяких випадках исчисляясь десятиліттями.

Варикозне розширення вен: симптоми і лікування
Варикоз: далеко зайшов процес ураження ніг

Варикозне розширення вен: ускладнення

Варикозне розширення вен, з’явившись, самостійно не зникне, більш того, вона не тільки буде актуальним для пацієнта явищем, а й явищем, прогресуючим, що, як зрозуміло, буде відбуватися тільки в гіршу сторону. Відповідно, багато пацієнти цікавляться, чим небезпечний варикоз і які ускладнення очікують в подальшому на його тлі. Тому в цьому пункті нашої статті ми виділимо основні положення з даного питання:

  • Дерматит, екзема. В даному випадку мова йде, як, можливо, читач знає, про запальних захворюваннях, зосереджуватися вони будуть в області гомілок. Причиною цього явища стає застій в ногах венозної крові. В якості основних симптомів, що супроводжують екзему, можна виділити наступні прояви: поява ділянок почервоніння, нерівні краї утворених вогнищ запалення, інтенсивний свербіж, поява бульбашок і невеликих тріщин. У частих випадках варикозна екзема стає попередником трофічної виразки, про неї – нижче.
  • Трофічна виразка. Це прояв, як зазначено, є ускладненням варикозу. Характерна його особливість полягає в тому, що на шкірі, знову ж таки, в області гомілки, в рамках тривалого періоду часу буде розташовуватися не піддається загоєнню рани. В основному це неглибокого типу виразка з мокнутием на її поверхні. Під мокнутием розуміється поява рідини, вона може бути або прозорим, або кров’янистої. Слід зазначити, що трофічна виразка – явище досить болюча, тому вона часто супроводжується порушеннями сну і в цілому якісного рівня життя. Хворий не може тривалий час перебувати на ногах, з-за чого актуальне відчуття тяжкості в ногах підлягає посилення.
  • Гостра форма тромбофлебіту. Гострий тромбофлебіт увазі під собою запальний процес, що локалізується з боку відня, зазнала відповідного варикозного розширення, процесу цьому сприяє поява тромбу – згустку крові, зосередженого в межах області просвіту цієї вени. Симптоми гострого тромбофлебіту полягають у наступному: сильні болі, супутні тривалої ходьби або стояння, почервоніння шкіри і поява ущільнення вздовж ходу запаленої вени, температура.
  • Розрив варикозної вени. Кровотеча ураженої вени може бути досить рясним, що визначає необхідність невідкладного надання відповідної допомоги по купірування патологічного процесу, що виступає як досить серйозного ускладнення варикозу.

Отже, виділимо симптоми, які вимагають звернення до лікаря при варикозі:

  • посилення болю в нозі, неможливість піднятися з ліжка або пройтися по приміщенню, щільність шкіри, підвищена температура в ділянці ураження;
  • раптова поява задишки, слабкість, відчуття нестачі повітря;
  • витікання крові з ураженої ділянки на нозі.

Діагностування

Обстеження з виявлення варикозного розширення вен, крім візуального виявлення ураженої області, полягає в таких маніпуляціях:

  • аналіз крові (загальний);
  • УЗД області нижніх кінцівок (дослідження вен);
  • реовазографія (метод, за допомогою якого визначається ступінь недостатності харчування у відповідній галузі тканин, реалізований за рахунок обчислення в рамках реографічного обстеження імпульсу);
  • хірургічні методи дослідження (наприклад, флебографія з введенням у вени контрастної речовини для подальшої оцінки стану, в якому перебуває венозна система).

Лікування варикозного розширення вен

Лікування розглянутого нами захворювання визначається на підставі конкретної стадії захворювання, актуальності ускладнень, віку і ряду інших супутніх факторів, що мають «вага» у подальшому виборі відповідних методів. В основі лікування застосовується два типи методів, це консервативні методи (терапія за винятком оперативного втручання), а також метод хірургічного лікування.

Консервативний метод лікування варикозу допускається до реалізації у разі ранніх стадій перебігу захворювання, при відсутності симптоматики вираженої її формі. Сюди також відноситься наступна дієта, вправи, лікарський і компресійне лікування. Компресійне лікування ґрунтується на використанні в ньому еластичних бинтів або виробів, що для цього призначених (гольфи, панчохи, колготи тощо) для носіння протягом всього дня і зняттям на ніч.

В якості одного з варіантів цього лікування розглядається процедура пневмомасажу, що здійснюється за рахунок використання в ній відповідного назві апарату, що застосовується в поєднанні з одеваемыми на ноги манжетами з нагнітанням в них повітря під певним тиском. Даний метод дозволяє поліпшити кровообіг в нижніх кінцівках, а також усунути неприємні відчуття, супутні варикозу, в тому числі і набряк ніг.

Медикаментозне лікування при варикозі призначається виключно лікарем, воно полягає у використанні місцевих препаратів (тобто гелів, мазей та ін. засобів, які наносяться на шкіру ураженої області), а також у використанні певних таблеток для лікування варикозу.

Хороших результатів дозволяє домогтися гірудотерапія – тобто метод лікування з використанням п’явок. Гірудин, який викидається п’явками під час ссання крові, сприяє розрідженню крові. Між тим, існують альтернативи – препарати у складі з разжижающими кров компонентами, за рахунок яких допускається можливість вибору відповідного лікування.

Лікування варикозу з використанням лазера також є досить ефективним методом лікування цього захворювання, особливо, якщо його поєднувати з додатковими методами впливу. Лікування лазером проводиться при знеболюванні, через близько 3 тижнів після операції не залишається ні рубців, ні інших слідів, що вказують на попереднє лікування.

Що стосується другої частини лікування, а воно, як ми визначили за групами методів, передбачає хірургічне вплив на область поразки. Оперативне втручання – метод радикальний і найбільш ефективний у боротьбі з варикозом. Між тим, до нього можна вдатися і в тому випадку, якщо ефекту від застосування інших заходів лікування домогтися не вдалося. Видалення в процесі операції підлягають вени, які зазнали варикозного розширення. Вже через кілька годин після операції пацієнт може вільно встати на ноги.

Лікування варикозу при вагітності орієнтоване на щадне вплив за рахунок немедикаментозної терапії, а це, знову ж таки, компресійну білизну, фізичні вправи. На місцевому рівні і тільки при узгодженні з лікарем можуть використовуватися мазі, креми та ін. препарати безпосередньо для впливу в межах ураженої області.

При появі симптомів, що вказують на варикоз, необхідно звернутися до флеболога.