Гідроцефалія, яку також прийнято визначати як водянки головного мозку, являє собою захворювання, при якому відбувається збільшення об’єму шлуночків в головному мозку, причому найчастіше – до досить значних розмірів. Гідроцефалія, симптоми якої виявляються унаслідок надмірного вироблення ліквору (спинномозкової рідини між сполученими шлуночками мозку) і його скупчення в області порожнин головного мозку, переважно виникає у новонароджених, однак має це захворювання і місце в захворюваності інших вікових категорій.
Загальний опис
В нормальному стані речовина спинного і головного мозку постійним чином омивається ліквором (спинномозковою рідиною). Ліквор безбарвний, має прозорий вигляд і виконує одночасно декілька функцій, до основних з яких належить захист мозку і забезпечення його додатковим харчуванням. З зовнішньої сторони циркуляція ліквору відбувається між судинною оболонкою і м’якою оболонкою вздовж мозочка і поверхні великих мозкових півкуль. Дане простір визначається як субарахноїдальний.
Підстава черепа під мозком володіє додатковими місцями, в яких відбувається скупчення рідини, їх визначають як «цистерни». Дані цистерни при їх з’єднанні в різних напрямках між собою здійснюють перехід до лікворного субарахноидальному простору головного мозку, крім цього відбувається також і їх з’єднання з спинномозковим субарахноїдальним простором, в якому спинномозковою рідиною від шийного відділу до відділу поперекового проводиться обмивання спинного мозку.
Розташування ліквору в головному мозку зосереджена в його шлуночках, яких тут кілька – у великих півкулях є два бічних шлуночка, уздовж середньої лінії – третій. Кілька нижче, крізь тонкий канал, розташований в стовбурі мозку, здійснюється прохід рідини до четвертого шлуночка, який знаходиться між мозочком і стовбуром мозку. Даний шлуночок допомогою двох бокових отворів з’єднується з цистернами в підставі мозку і переходить внизу до центрального каналу, що належить спинного мозку, після чого відбувається його розповсюдження до поперекового відділу вниз.
У загальній складності обсяг ліквору у людини становить близько 150мл, причому протягом дня тричі відбувається його комплексне оновлення. Що стосується факторів, що цікавлять нас утворення і всмоктування рідини, які мають безпосереднє відношення до гідроцефалії, то тут можна відзначити, що в нормальному стані показники цих процесів відповідають рівню динамічної рівноваги. Відповідно, в будь-який момент часу підтримується практично постійний обсяг ліквору і чиниться їм тиску.
Надмірність скупчення ліквору забезпечується за рахунок відповідності двом основним умовам – порушення в циркуляції рідини і порушення балансу в освіті-всмоктування, при якому на тлі стандартно продукується рідини відбувається значно менше її всмоктування. Таким чином, обидва зазначених механізму виступають в якості провідних факторів виникнення гідроцефалії та її розвитку.
Гідроцефалія: основні форми захворювання
У практиці перебігу захворювання виділяють такі його форми:
- Гідроцефалія загальна. Характеризується збільшенням вмісту в субарахноїдальному просторі і шлуночках мозку обсягу змісту ліквору.
- Внутрішня (шлуночкова). Характеризується надмірною зміст ліквору в шлуночках.
- Зовнішня гідроцефалія, симптоми якої зустрічаються нечасто, характеризується наявністю надмірного вмісту в субарахноїдальному просторі ліквору при одночасно нормальних показниках його змісту в шлуночках. Розвиток відбувається ex vacuo в результаті атрофії мозку.
Внутрішня гідроцефалія: симптоми
Даний вид гідроцефалії, що виникає в результаті надмірного скупчення в мозкових шлуночках ліквору, може виявлятися в вродженою або набутою формою. Розвиток гідроцефалії цього типу починається внаслідок вади розвитку ЦНС, серйозних травм, запальних процесів або зростання новоутворень, зосереджуваних в області оболонок головного мозку. Актуальне перебіг захворювання має на увазі під собою різку дилатацію в системі мозкових шлуночків, а також потоншення мозкового речовини.
Розвиток внутрішньої гідроцефалії також можливо в ситуації, при якій головний мозок за рахунок атрофії або під час внутрішньоутробного розвитку став займати в черепній коробці менший обсяг. Це, в свою чергу, призводить до заповнення порожнього простору ліквором.
Зупиняючись безпосередньо на симптомах, перш за все, можна відзначити підвищення внутрішньочерепного тиску, що супроводжується сильними головними болями, а також нудотою і блювотою, порушеннями зору і слуху. Маленькі діти відчувають при даній формі розлади у вигляді набухання і напруги тім’ячка при постійному закиданні головки до спини і зсуві очних яблук донизу.
Виходячи з конкретної причини, що сприяє появі внутрішньої гідроцефалії, можливо зміна симптоматики. Захворювання може протікати в хронічній або в гострій стадії. Для гострої характерні симптоми основної хвороби, на тлі якої виникла гідроцефалія. Хронічна стадія характеризується проявами безпосередньо гідроцефалії, протягом якої ускладнюється при відсутності необхідного лікування.
Зовнішня замісна гідроцефалія: симптоми
Сама по собі гідроцефалія являє собою захворювання, що виникає через порушення в роботі ЦНС, якщо ж визначати точніше – то через неправильності процесу всмоктування заповнює внутричерепную коробку цереброспінальної рідини. В рівній мірі захворювання схильні і діти, і люди у віці, незважаючи на різницю причин. Слід зауважити, що гідроцефалія є захворюванням вкрай небезпечним і складним, що, відповідно, виключає можливість недбалого ставлення до нього.
Протягом гідроцефалії може відбуватися у відкритій або закритій формі, що визначає відмінності в симптоматиці. Однією з форм захворювання є зовнішня гідроцефалія головного мозку, симптоми якої зокрема проявляються у вигляді зменшення обсягів головного мозку і у заповненні цереброспінальної рідиною простору, раніше заповненого мозковими клітками. Примітно, що дана форма відрізняється від інших різновидів захворювання. Так, замісна гідроцефалія, симптоми якої можуть не проявлятися протягом багатьох років, зважаючи заповнення порожнього простору рідиною, протікає, відповідно, без характерних головних болей і підвищення артеріального тиску.
Літні люди стикаються з гідроцефалією переважно на тлі наявного у них атеросклерозу або підвищеного тиску. Крім цього, діагностування захворювання можливо в результаті процесів, викликаних струсом мозку або надмірним зловживанням алкоголем. Гідроцефалія в цілому може бути актуальна в сталості власного течії або в прогресії течії.
Гідроцефалія у дорослих: симптоми
Патогенез (особливості перебігу і розвитку захворювання за рахунок дії конкретних механізмів) визначає гідроцефалію в наступних різновидах:
- Оклюзійна гідроцефалія (несообщающейся, закрита). У даному разі порушується відтік спинномозкової рідини через закриття шляхів для цього. В якості причин закриття визначається тромб, пухлина або спайковий процес, що виник на тлі запалення. При закупорці в рамках мозкових шлуночків проводиться виділення проксимальної форми, при закупорці в рамках базальних цистерн – дистальної форми.
- Сполучена гідроцефалія (дизрезорбативная, відкрита). Причина появи ґрунтується на порушення в процесах всмоктування в венозну систему спинномозкової рідини, що відбувається в результаті порушень роботи конкретних структур.
- Гідроцефалія гіперсекреторная. Утворюється внаслідок надмірної продукції спинномозкової рідини, наприклад, внаслідок папіломи, утвореної в судинному сплетінні.
Крім цього, гідроцефалія головного мозку, симптоми якої виявляються у дорослих, ділиться також на гостру форму – проміжок між моментом розвитку захворювання і виникнення явищ, властивих декомпенсації, становить не більше 3-х діб. Для підгострої форми цей проміжок визначено в місяць, для гострої, відповідно, більше місяця.
Що стосується симптоматики, то в ній відзначаються прояви, що вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску: головні болі, нудота/блювота, застій в диску зорового нерва (пригнічення піддається зір), зміщення вздовж осі головного мозку, сонливість. При пробудженні головний біль найбільш сильна, що пов’язано з підвищенням внутрішньочерепного тиску під час сну. Нудота/блювання інтенсивніше всього проявляються також в ранковий час, в деяких випадках їх завершення призводить до зменшення головного болю. Самим небезпечним симптомом є сонливість, яка виступає в якості попередника виникнення неврологічних порушень серйозного масштабу.
Зазначена симптоматика характерна більшою мірою для форми гострої. Щодо хронічної можна відзначити дещо іншу картину проявів. Зокрема сюди відносять зміни в режимі сну (сонливість удень, порушення нічного сну), що згодом проявляється в загальній постійної втоми. Відмічається пасивність хворих, їх безініціативність. Короткочасна пам’ять схильна порушень, особливо це стосується числової інформації.
Далі виникають інтелектуальні порушення грубої специфіки, що може навіть виключати можливість турботи про себе хворих, неадекватність у відповідях на питання. Виникає також і апраксія ходи, при якій в лежачому положенні хворий може здійснювати імітацію їзди на велосипеді або ходьбу, а у вертикальному положенні дані руху різким чином порушуються. Серед непостійних і пізніх симптомів також виділяють нетримання сечі.
Гідроцефалія у новонароджених: симптоми
В даному випадку захворювання проявляє себе аналогічною до попередніх варіантів специфікою виникнення. Єдино, що новонароджені мають 15-20мл ліквору, віком 12 місяців його обсяг становить близько 35мл. Гідроцефалія в цілому супроводжується збільшенням обсягу ліквору до 1,5 л. Примітно, що його освіта у дітей відбувається інтенсивніше, ніж у дорослих – оновлення може досягати 8 раз/сут.
Гідроцефалія у дітей, симптоми якої виявляються під впливом ряду причин, при внутрішньоутробному формуванні захворювання і зовсім виключає можливості достовірного визначення. За рахунок цього захворювання відбувається характерна деформація черепа, відзначається істотне переважання мозкового відділу над лицьовим відділом. При цьому сильно виступає лоб, а на скронях визначаються поверхневі венозні судини. Малюки відчувають сильне розширення джерельця, які закриваються за рахунок цього дуже пізно. Крім іншого актуальне симптом так званого «призахідного сонця», що супроводжується зміщенням очей догори, де вони ховаються під бровами.
Початок росту голови відбувається на етапі внутрішньоутробного розвитку, у зв’язку з чим згодом можуть пологи. Також виникає симптоматика у вигляді проявів з боку нервової системи: тремтіння рук і підборіддя, а також інших частин тіла, порушення в рухах очних яблук, судоми. Часто приєднуються симптоми вегетативної нервової системи (збліднення шкіри, аритмії тощо), симптоми підвищеного внутрішньочерепного тиску (головний біль, нудота/блювання, сонливість). Прогресування гідроцефалії характеризується відсталістю у розвитку дітей, погане утримання ними голівки і в пасивності. Можливим є і безсимптомний перебіг захворювання, що призводить лише до його випадкового виявлення.
Діагностування гідроцефалії
У діагностуванні захворювання ведуча роль відводиться комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. За рахунок проведення цих досліджень провадиться оцінка стану мозкових шлуночків, а також субарахноїдальних просторів, властиві їм розміри, ступінь деформації, розташування і т. д. Виключно лише при проведенні цих досліджень за рахунок виділення гідроцефалії та її особливостей можливе визначення адекватної терапії.
Лікування гідроцефалії
При діагностуванні захворювання на ранній його стадії визначається можлива ефективність медикаментозної терапії. Між тим, якщо гідроцефалія продовжує швидкими темпами прогресувати, потрібно невідкладне оперативне втручання. Раніше єдино поширеним методом в ньому було шунтування, однак це вимагало унаслідок недосконалості шунтів систематичної їх заміни.
Застосовна і ендоскопічна третя вентрікулостомія (ЭТВ), при якій проробляється отвір у мозковому шлуночку, через нього відбувається стік цереброспінальної рідини. При вродженої формі гідроцефалії цей метод застосовується при невдалому шунтування або при інфікуванні в його процесі. Зараз і цей метод не є настільки ефективним, у порівнянні з іншими можливими варіантами, його призначають дітям від 6 місяців.
Застосовуються в лікуванні захворювання інноваційні методи хірургії, приміром, нейроендоскопом – операція з використанням нейроендоскопа, оснащеного міні-камерою, за рахунок отримання зображення з якої проводиться відтік рідини лікарями.
При будь-якій формі гідроцефалії необхідно відвідування невролога.
