Шлунковий кашель – кашель, який є симптомом гастроентерологічного захворювання і не має відношення до патологічних процесів дихальної системи. Як правило, кашель такого типу має наступні ознаки:

  • без мокротиння;
  • непродуктивний;
  • характеризується тривалими надсадными нападами;
  • найчастіше турбує людини у вечірній і нічний час.

Клінічна картина цього патологічного процесу у дітей і дорослих характеризується нападами сильного кашлю і порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту. Визначити причину і підібрати ефективне лікування може тільки лікар шляхом проведення необхідних діагностичних заходів.

Курс лікування призначається в індивідуальному порядку і буває спрямований на первопричинный фактор, так як сам по собі шлунковий кашель не виникає. Це ж саме можна сказати про прогнози – все буде залежати від того, що саме стало причиною розвитку хвороби.

Етіологія

Шлунковий кашель причини має наступні:

  • гастрит;
  • виразкова хвороба;
  • гастроезофагеальний рефлюкс;
  • харчове отруєння;
  • ентеровірусна інфекція;
  • аденовірусна інфекція;
  • паразитарне поразка кишечника;
  • попадання стороннього тіла в стравохід;
  • доброякісні або злоякісні утворення;
  • патологічні процеси в печінці;
  • патологічні процеси в прямій кишці;
  • дисбактеріоз.

Шлунковий кашель: симптоми і лікування
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Крім цього, шлунковий кашель може виникнути на тлі:

  • систематичного неправильного харчування;
  • зловживання нікотином і спиртними напоями;
  • хронічними стресами і нервовими перенапруженням.

У групу ризику входять ті, хто раніше переніс операції на черевній порожнині, а також має хронічні гастроентерологічні захворювання.

Визначити точно, чому має місце шлунковий кашель у дитини або дорослої людини, може тільки лікар, так як по одній клінічній картині досить складно навіть припустити саме гастроентерологічні захворювання. Тому настійно не рекомендується проводити самолікування, так як це може призвести до ускладнень.

Симптоматика

Шлунковий кашель кардинально відрізняється від інших типів кашлю тим, що додаткових клінічних ознак, які пов’язані з ГРВІ і тому подібними патологічними процесами не існує.

В цілому симптоми шлункового кашлю такі:

  • при інфекційних захворюваннях шлунково-кишкового тракту відзначається тривалий і сухий виснажливий кашель;
  • у положенні лежачи напади кашлю стають більш інтенсивними, можуть спровокувати виділення блювотної маси;
  • першіння в горлі;
  • печія;
  • неприємний присмак у роті, відрижка повітрям або неприємним запахом, залежно від типу первопричинного фактора;
  • апное;
  • порушення дихання навіть у стані неспання;
  • болі в животі;
  • нудота, яка найчастіше проявляється після прийому їжі;
  • порушення частотності дефекації, коли хворого можуть турбувати тривалі запори;
  • бурчання в животі, підвищений метеоризм;
  • загальна слабкість, наростаюче нездужання;
  • блідість шкірних покривів.

Слід розуміти, що це тільки приблизна клінічна картина, симптоми якої можуть бути присутні практично при будь-якому гастроентерологічному захворюванні. Тому самостійно співставляти симптоми і лікування не рекомендується, так як це може призвести до вкрай негативних наслідків.

Діагностика

Як лікувати шлунковий кашель, лікар може сказати лише після встановлення причини розвитку такого патологічного процесу, тому при перших же симптомах потрібно звертатися за медичною допомогою.

Первинне обстеження може проводити лікар загальної практики, тобто терапевт. Подальші діагностичні та терапевтичні заходи проходять під контролем лікаря-гастроентеролога, однак додатково може знадобитися і консультація онколога.

Діагностична програма включає в себе два етапи. У першу чергу проводиться фізикальний огляд пацієнта зі збором особистого і сімейного анамнезу, а також встановлення повної клінічної картини. Наступним етапом буде проведення лабораторної та інструментальної діагностики, яка може включати в себе наступне:

  • загальний клінічний і біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі і калу;
  • аналіз калових мас на яйця глистів;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • УЗД грудної клітки;
  • рентгенографія стравоходу;
  • фіброгастроскопія;
  • фіброгастродуоденоскопія.

Шлунковий кашель: симптоми і лікування
Фіброгастродуоденоскопія

Програма діагностики може змінюватися в залежності від поточної клінічної картини. За результатами обстеження лікар може визначити причину такого симптому і зрозуміти, як від нього позбутися.

Лікування

Для того щоб вилікувати шлунковий кашель, недостатньо приймати тільки таблетки. Дане захворювання потрібно лікувати комплексно, а основна частина терапевтичних заходів буде спрямована на усунення первопричинного фактора.

Призначення лікаря можуть включати в себе наступне:

  • прийом медикаментів;
  • дотримання дієтичного харчування, при цьому частіше всього обирається дієтичний стіл за Певзнером;
  • дотримання режиму дня;
  • фізіотерапевтичні процедури.

Крім цього, якщо консервативне лікування не дає належного результату або ж воно зовсім не ефективне при поставленому діагнозі, проводиться операція з подальшим відновленням. У цьому випадку також обов’язково дотримання призначеної лікарем дієти.

Конкретний дієтичний стіл визначається лікарем індивідуально, однак є кілька загальних рекомендацій, а саме:

  • вживати їжу потрібно невеликими порціями, але часто – до 5-ти разів на добу;
  • виключити з раціону фастфуд, напівфабрикати, газовані напої;
  • не приймати горизонтальне положення відразу після прийому їжі;
  • виключити надмірні фізичні навантаження відразу після прийому їжі;
  • не їсти на ходу, під час розмови, ретельно прожовувати їжу.

Дотримуючись рекомендації лікаря повністю, цілком можливо виключити ускладнення і хронізацію патологічного процесу. В іншому випадку хвороба може перейти в хронічну форму, але і стати причиною розвитку інших захворювань, більш складних.

Прогноз буде носити індивідуальний характер, так як все залежить від того, що саме стало причиною шлункового кашлю, на якій стадії було розпочато лікування, а також від загальних показників здоров’я пацієнта.

Питання госпіталізації вирішується в індивідуальному порядку. Якщо патологія не представляє особливої небезпеки для здоров’я людини, то можливо проходження терапії в домашніх умовах. Лікування народними засобами також не виключається, але можливо лише як додаток до основного курсу терапевтичних заходів.

В якості профілактики доцільно дотримуватися загальних правил здорового способу життя, правильно харчуватися і своєчасно усувати всі гастроентерологічні захворювання.