Поверхневий гастродуоденіт: симптоми і лікування

222

Поверхневий гастродуоденіт – гастроентерологічне захворювання запального характеру, яке вражає стінки шлунка, слизову оболонку і тонку кишку.

Лікування, як правило, здійснюється за допомогою консервативних методів терапії, з обов’язковою дієтою. Слід зазначити, що якщо лікування не буде розпочато вчасно, то поверхневий гастродуоденіт переходить в хронічну форму дифузного гастродуоденіту, який чреватий розвитком виразкової хвороби шлунка з усіма витікаючими наслідками.

За міжнародною класифікацією захворювань десятого перегляду це захворювання має своє власне значення. Код за МКХ-10 – ДО 29.4.

Зважаючи на те, що клінічна картина цього гастроентерологічного недуги схожа з іншими патологічними процесами в області шлунково-кишкового тракту, самостійно співставляти симптоми і лікування не можна. Такі терапевтичні заходи з великою часткою ймовірності приведуть тільки до поглиблення патологічного процесу. Точний діагноз може поставити тільки лікар шляхом проведення необхідних діагностичних процедур.

Етіологія

Найчастіше поверхневий гастродуоденіт обумовлений неправильним харчуванням. Крім цього, захворювання може бути пояснено наступними етіологічними факторами:

  • наявність шкідливих звичок, а саме куріння і зловживання алкоголем;
  • особливості трудової діяльності, а саме робота у шкідливих умовах, де має місце вплив на організм важких металів, отрут та інших токсичних речовин;
  • тривалий прийом деяких препаратів і безконтрольний прийом знеболюючих;
  • патологічні процеси в печінці та жовчовивідних проток;
  • ураження шлунково-кишкового тракту бактерією Хелікобактер пілорі;
  • опромінення під час лікування онкологічного процесу або як результат професійної діяльності;
  • часті стреси, постійне нервове перенапруження;
  • алергічні реакції.

Крім цього, не виключається і генетична схильність до таких захворювань. У більш рідкісних випадках встановити етіологію це недуги не представляється можливим.

Поверхневий гастродуоденіт: симптоми і лікування
Поверхневий гастродуоденіт

Класифікація

Виділяють наступні форми розвитку цього захворювання:

  • вогнищевий поверхневий гастродуоденіт;
  • дифузний поверхневий гастродуоденіт;
  • еритематозний.

За характером перебігу виділяють тільки дві форми цієї недуги:

  • гострий;
  • хронічний поверхневий гастродуоденіт.

Слід зауважити, що найкраще піддається лікуванню гостра форма цього захворювання. Хронічний гастродуоденіт істотно підвищує ризик розвитку супутніх ускладнень, найчастіше це виразкова хвороба шлунка.

Симптоматика

На початковому етапі розвитку даної хвороби симптоматика може повністю бути відсутнім або клінічні ознаки будуть виражені незначно, що і призводить до запізнілої діагностики.

Поверхневий гастродуоденіт: симптоми і лікування
Симптоми гастродуоденіту

Виражений поверхневий гастродуоденіт характеризується такою клінічною картиною:

  • «голодні болі» — це означає, що біль у шлунку, частіше всього проявляється при порожньому шлунку. Як правило, після прийому їжі біль стихає. У період загострення біль локалізується в області лівого підребер’я;
  • здуття живота, підвищений метеоризм;
  • нудота і блювання;
  • відчуття важкості і переповнення в шлунку, навіть при мінімальній кількості споживаної їжі;
  • печія;
  • кислий або гіркий присмак у роті, відрижка з неприємним запахом;
  • головний біль;
  • наростаюча слабкість, хронічна втома;
  • діарея може змінюватися тривалими запорами;
  • підвищене слиновиділення;
  • втрата ваги внаслідок погіршення апетиту.

Слід зазначити, що хронічна форма недуги відрізняється циклічністю. Це означає, що періоди загострення можуть змінюватися фазою ремісії. Проте останнє можливо тільки в тому випадку, якщо хворий буде дотримуватися приписи лікаря і дієту.

Діагностика

При наявності симптоматики, яка описана вище, слід звертатися за консультацією до гастроентеролога. В першу чергу лікар проводить фізикальний огляд хворого з пальпацією болючою області. Під час фізикального огляду клініцист повинен здійснити наступне:

  • зібрати особистий анамнез;
  • з’ясувати повну клінічну картину;
  • встановити образ життя пацієнта, особливо, що стосується його режиму харчування.

Крім цього, проводяться такі діагностичні заходи:

  • езофагогастродуоденоскопія;
  • ПЛР-тест;
  • тест на наявність бактерії Хелікобактер пілорі;
  • рН-метрія;
  • контрастна рентгеноскопія.

На підставі отриманих результатів досліджень лікар може визначити форму захворювання і, отже, призначити правильне лікування.

Лікування

Лікування у дорослих і дітей цього захворювання передбачає комплексний підхід, отже, буде включати в себе:

  • прийом медикаментів;
  • дотримання дієти;
  • лікування народними засобами як доповнення або для подовження фази ремісії за умови хронічної форми недуги.

Медикаментозна частина лікування передбачає прийом таких препаратів:

  • антациди;
  • інгібітори протонної помпи;
  • спазмолітики;
  • прокінетики;
  • седативні;
  • засоби, які пригнічують секрецію;
  • для поліпшення моторики шлунка;
  • гістамінові блокатори.

Дієта при поверхневому гастродуоденіті передбачає виконання таких рекомендацій:

  • виключається переїдання і харчування всухом’ятку;
  • харчування має бути частим, але невеликими порціями і з тимчасовим інтервалом між прийомами їжі в 2,5-3 години;
  • їжа повинна бути теплою, рідкою або пюреподібної консистенції;
  • оптимальний режим приготування — тушкування, відварювання, на пару або запікання без засмаженою скоринки.

Конкретний дієтичний стіл визначається гастроентерологом з урахуванням форми захворювання і індивідуальних потреб організму.

В цілому, якщо терапевтичні заходи будуть розпочато вчасно, то ускладнень можна уникнути. В іншому випадку гостра форма захворювання переходить в хронічну з усіма витікаючими наслідками.

Профілактика

В основі профілактики цього гастроентерологічного недуги лежить правильне харчування та ведення здорового способу життя в цілому. Крім цього, потрібно систематично проходити профілактичний огляд у гастроентеролога та інших лікарів.