Невропатія ліктьового нерва: симптоми і лікування

282

Невропатія ліктьового нерва – виступає в якості різного за своєю природою поразки подібного суглоба, що відображається на його працездатності і сприйнятливості до зовнішніх подразників. Подібне розлад вважається досить розповсюдженим захворюванням нервової системи, його випереджає лише синдром зап’ястного каналу.

У переважній більшості випадків до виникнення хвороби призводить до травмування руки, передпліччя або плеча. Крім цього, існує велика кількість інших факторів як патологічних, так і фізіологічних.

Подібне захворювання має специфічну клінічну картину, чому з встановленням правильного діагнозу проблем не виникає. Основними симптомами виступають неможливість стиснути руку в кулак, відсутність чутливості в п’ятому і четвертому пальці, а також характерний вигляд кисті.

Підтвердити діагноз можна за допомогою інструментальних обстежень, яким в обов’язковому порядку передує фізикальний огляд. Тактика терапії може бути медикаментозної, фізіотерапевтичної й хірургічної, але нерідко лікування комплексне.

Міжнародна класифікація захворювань не виділяє для такої хвороби окремого шифру і відносить її до категорії «Поразки окремих нервів», яка має код за МКХ-10 – G 50 — G 59.

Етіологія

Широке поширення такого недуги полягає в тому, що з-за своєї анатомічної локалізації ліктьовий нерв є самим уразливим місцем, порівняно, наприклад, з променевим або серединним нервом.

Найчастіше спостерігається травматичний механізм розвитку хвороби. Таким чином, найбільш часто зустрічають причини розвитку патології представлені:

  • забоями верхніх кінцівок;
  • вивихом передпліччя;
  • надмыщелковым переломом плеча;
  • переломом медіального виростка плеча;
  • переломом передпліччя;
  • переломом ліктьової кисті ізольованої форми;
  • вивихом кисті;
  • переломів ліктьового відростка.

Вищевказані фактори приводять не тільки до травматизації нерва, але і його компресії в кубитальном каналі.

Друга категорія причин об’єднує в собі такі захворювання, які викликають компресійно-ішемічну невропатію ліктьового нерва:

  • бурсит і синовіт;
  • тендовагініт і остеодистрофию;
  • деформуючим остеоартроз форми;
  • демієлінізуючі патології – при їх протіканні відбувається руйнування мієлінової оболонки нерва, що покриває його. У таку категорію недуг відносяться розсіяний і концентричний склероз, гострий оптиконевромиелит і розсіяний енцефаломієліт, а також дифузний лейкоэнцефалит. У таких ситуаціях кажуть про демиелинизирующую невропатію ліктьового нерва;
  • посттравматичний артроз променевого суглоба;
  • аневризми розташованих поблизу суглобів;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • ревматоїдний артрит;
  • здавлювання цього нерва новоутворенням будь-якого характеру.

Крім патологічних факторів, патологія нерідко розвивається на тлі:

  • звички постійно спиратися на лікоть, зокрема під час розмови по телефону;
  • регулярної та одноманітною роботи з інструментами, наприклад, викруткою і плоскогубцями, щипцями і молотками, а також вібруючим інструментарієм;
  • їзди на велосипеді чи мотоциклі, але тільки в ситуаціях професійного заняття відповідними видами спорту;
  • робочих умов, пов’язаних з опорою ліктів правої і лівої руки об письмовий стіл, верстат, а також бортик двері на машині;
  • тривалого перебування під крапельницею, при якій верхня кінцівка на великий проміжок часу виявляється зафіксованої в розігнутому положенні – при цьому нерв піддається здавлення.

Класифікація

В медичній сфері використовується тільки один поділ хвороби – за етіологічним фактором. З цього випливає, що невропатія ліктьового нерва буває:

  • посттравматичної – хвороба найчастіше розвивається на тлі розтягнення, розриву чи іншого ураження ліктьового нерва, що обумовлено вищевказаними сприяючими факторами;
  • компресійної – сюди варто віднести синдром кубітального каналу і синдром Гійона. Головним джерелом виступає здавлювання нерва на тлі професійної діяльності та різних захворювань. В таких ситуаціях відбувається формування запалення, набряки та кісткових змін у зонах проходження цього нерва.

Невропатія ліктьового нерва: симптоми і лікування
Розташування ліктьового нерва

Симптоматика

Клінічні ознаки хвороби будуть трохи відрізнятися залежно від різновиду перебігу невропатії. Наприклад, при синдромі кубітального каналу симптоматика буде наступною:

  • болючість в зоні ямки ліктя, яка розташована з внутрішньої поверхні ліктя. На початку перебігу недуги болю будуть носити періодичний характер, але в міру її прогресування больовий синдром буде постійним і інтенсивним;
  • іррадіація больових відчуттів на передпліччі, четвертий і п’ятий палець (як в області долоні, так і з тильної сторони), а також на ліктьовий край кисті (біля мізинця);
  • поколювання і інші неприємні відчуття у вищевказаних зонах;
  • порушення чутливості шкірного покриву до зовнішніх подразників в ліктьовому краю кисті, четвертому і п’ятому пальці. Варто відзначити, що є одна відмітна риса – насамперед чутливість зникає в мізинці;
  • утруднення процесу згинання кисті і пальців;
  • кисть приймає вигляд пазуристою лапи;
  • спроба стиснути руку в кулак викликає біль, а уражені пальці не притискаються до поверхні долоні, а відвести їх у бік важко або неможливо;
  • атрофія м’язів, що виражається в зменшенні розмірів кисті, западении міжпальцевих проміжків і більш чіткому виступі кістки. Примітно те, що інша частина ураженої кінцівки і здорова кисть має нормальний зовнішній вигляд.

Симптоми невропатії ліктьового нерва у випадках розвитку синдрому каналу Гійона практично нічим не відрізняються від вищеописаних, проте є кілька характерних відмінностей:

  • біль і поколювання локалізуються в зоні променево-зап’ясткового суглоба, на долоні, в мізинці і безіменному пальці. Тильна область кисті подібних ознак не відчуває;
  • посилення хворобливості тільки вночі або при інтенсивних рухах;
  • зникнення чутливості спостерігається лише в зоні пальців – з тильного боку такий ознака відсутня;
  • слабкість згинання хворих пальців, неможливість їх повністю притиснути до долоні, утруднення в їх розведення і зведення;
  • розвиток атрофії і освіта «пазуристою» форми кисті.

У випадках протікання неповної невропатії ліктьового нерва клінічна картина буде включати в себе:

  • слабкість м’язів кисті;
  • зменшення проміжку між мізинцем і безіменним пальцем;
  • поколювання в долонях;
  • оніміння і сенсорні порушення п’ятого пальця, а також прилеглої до нього частини четвертого пальця;
  • больовий синдром по всій протяжності ліктьового нерва.

Діагностика

При виникненні одного або кількох вищезгаданих симптомів необхідно проконсультуватися у невролога, який проведе заходи первинної діагностики і призначить необхідні інструментальні обстеження.

Перший етап діагностики включає в себе:

  • вивчення історії хвороби – для виявлення патологічних факторів;
  • збір і аналіз анамнезу життя хворого – для встановлення фізіологічного джерела патології;
  • неврологічний огляд – пацієнта просять стиснути пальці в кулак, а також перевіряють рефлекси за допомогою спеціального молоточка;
  • детальний опитування – для визначення характеру перебігу та ступеня вираженості симптоматики.

Лабораторні вивчення крові, урини і калових мас при невропатії ліктьового нерва не мають діагностичної цінності.

Уточнити діагноз допомагають такі інструментальні процедури:

  • електроміографія і электронейрография;
  • рентгенографія ліктьового суглоба, передпліччя і променево-зап’ясткового суглоба;
  • УЗД ліктьового нерва;
  • КТ суглобів.

Невропатія ліктьового нерва: симптоми і лікування
УЗД ліктьового нерва

Крім цього, клініцисту необхідно провести диференціальну діагностику, під час якої невропатію ліктьового суглоба відрізняють від:

  • невропатії променевого і серединного нервів;
  • корінцевого синдрому;
  • остеохондрозу і спондилоартрозу;
  • тунельної невропатії.

Лікування

Тактика того, як лікувати лікоть повністю залежить від етіологічного фактора. Наприклад, хірургічне втручання має такі показання:

  • злоякісні та доброякісні утворення, здавлюють нерв;
  • формування гематом і рубців;
  • неефективність консервативної терапії.

Схема операції підбирається індивідуально для кожного пацієнта, але може бути здійснена шляхом:

  • декомпресії нерва;
  • невролиза;
  • транспозиції нерва;
  • висічення пухлини нерва.

Медикаментозна лікувальна тактика передбачає прийом:

  • протизапальних засобів;
  • глюкокортикоїдів;
  • знеболюючих речовин;
  • антихолінестеразних ліків;
  • вазоактивних препаратів;
  • вітамінних комплексів і метаболітів.

Терапію ліками в обов’язковому порядку доповнює фізіотерапія, а саме:

  • магнітотерапія;
  • УВЧ;
  • фонофорез;
  • електроміостімуляция.

Після купірування запалення показаний курс лікувального масажу та ЛФК. При невропатії ліктьового нерва лікування гімнастикою передбачає виконання таких вправ:

  • натискання здоровою рукою на серединні фаланги уражених пальців аж до їх повного випрямлення;
  • почергове відведення будь-якого пальця хворий руки, за допомогою здорової – починати рекомендується з великого пальця;
  • по черзі потрібно опускати і піднімати пальці ураженої кінцівки;
  • здійснення пальцями кругових рухів;
  • захоплення у воді гумових предметів різних обсягів і їх стискання.

Повний перелік занять може надати тільки лікар.

У загальній складності лікування займає від трьох місяців до півроку.

Профілактика і прогноз

Щоб знизити ймовірність розвитку проблем з ліктями, а точніше, з їх нервами, необхідно:

  • відмовитися від монотонних рухів верхніми кінцівками, якщо це не пов’язано з роботою;
  • уникати фізичного перенапруження;
  • регулярно виконувати гімнастику для верхніх кінцівок, особливо при специфічних умовах праці;
  • постійно приймати вітамінні комплекси – для поліпшення стану нервових волокон;
  • час від часу проходити курс лікувального масажу або акупунктури;
  • не допускати переломів та інших травм рук, ліктів, плечей та передпліч;
  • кілька разів на рік проходити повний медичний огляд для виявлення захворювань, які можуть призвести до виникнення такого недуги.

Прогноз хвороби залежить від термінів початку лікування та етіології ушкодження ліктьового нерва. Якщо проблема була діагностована на ранніх термінах прогресування, а терапія була комплексною, то невропатія ліктьового суглоба успішно лікується і проходить безслідно.