Екзофтальм або витрішкуватість – це патологія очного яблука, при якому воно выпирается вперед за рівень очниці, а іноді і в бік. Зазвичай такий стан є симптомом інших захворювань – очних або не очних, тому при появі екзофтальму у людини слід терміново звернутися до лікаря і пройти обстеження, щоб встановити причини порушення розвитку.
У народі цю патологію називають витрішкуватість, і вона може бути вродженою рисою людини. При цьому вроджений екзофтальм носить двосторонній характер і відрізняється невираженими симптомами, тоді як придбаний може бути як одно – так і двостороннім, і його прояви досить чітко виражені. Витрішкуватість може прогресувати роками, з наростанням симптомів, або ж розвинутися лише за кілька тижнів, причому постраждати від захворювання можуть як чоловіки, так і жінки будь-якого віку, і навіть діти.
Причини
Витрішкуватість свідчить про наявність у людини деяких вроджених або набутих захворювань. У тих випадках, якщо порушення викликане очними хворобами, витрішкуватість розвивається переважно з одного боку, а якщо відзначається двосторонній екзофтальм, то зазвичай це свідчить про наявність проблем зі щитовидною залозою. Переважно у людини розвивається саме такий, ендокринний екзофтальм, тобто випинання очних яблук внаслідок наявності патології ендокринної системи.
Хвороба розвивається із-за надмірного розростання тканин орбіти ока в ретробульбарном просторі. У свою чергу, тканина починає розростатися з-за травматичних пошкоджень, запальних процесів або процесів, які мають нейродистрофическую природу. При цьому за характером поширеності процесу витрішкуватість буває:
- локальним;
- дифузним.
При локальній формі зазначаються запальні або травматичні ушкодження безпосередньо очної орбіти. При дифузному – витрішкуватість є наслідком таких патологій, як:
- гідроцефалія;
- токсичний зоб;
- гіпоталамічний синдром;
- лимфаденоз.
Витрішкуватість
Найбільш частими факторами, що провокують розвитку такого порушення, також є:
- параліч очних м’язів;
- травми з крововиливом в очну ямку;
- вроджена глаукома;
- пухлина в очниці;
- запалення пазух носа і слізних залоз;
- варикоз судин очниці або васкуліт та деякі інші.
Симптоми
Перш ніж описувати симптоми такої патології, як витрішкуватість, слід зрозуміти, які його форми зустрічаються в сучасній медичній практиці. Таких форм чотири.
Перша – це уявний екзофтальм, який розвивається внаслідок аномалій будови черепа і очниці, а також із-за вроджених патологій, таких як глаукома або виражена короткозорість.
Друга форма – справжнє витрішкуватість. Про нього говорять у тих випадках, коли захворювання викликане ендокринними порушеннями або пухлиноподібними і запальними процесами в очниці.
Третя форма – переміжна. Вона виникає тоді, коли людина опускає голову – відбувається це як наслідок ураження судин очниці, наприклад, при варикозі.
Четверта форма такої патології, як витрішкуватість – це пульсуюча. Вона проявляється вираженою пульсацією очного яблука, яке на піку сильно виступає вперед, а потім знову повертається в межі очниці. Такий стан зустрічається у людей, які мають аневризму очниці або страждають тромбоз кавернозного синуса.
Окремо слід звернути увагу на таку патологію, як набряковий екзофтальм. Це захворювання розвивається переважно у людей після 40 років і носить злоякісний плин, характеризуючись вираженими симптомами з порушенням рухливості очного яблука і зниженням якості зору, аж до повної його втрати внаслідок здавлювання набряклими тканинами зорового нерва. Розвивається при дифузно-токсичний зоб як наслідок гормонального дисбалансу в організмі.
Набряковий екзофтальм виражається сильним випинанням, аж до вивиху, а також надмірно вираженим больовим синдромом – біль в деяких випадках не знімається навіть наркотичними препаратами. Лікування такого захворювання має бути оперативним – в більшості випадків показана декомпрессивная трепанація очниці з метою повернення очної орбіти на своє місце і припинення болю та інших виражених проявів.
Симптоми захворювання залежать від стадії – ледь помітне випинання не заподіює дискомфорту людині і його можна навіть не побачити неозброєним оком і визначити тільки за допомогою спеціальних приладів. Коли ж витрішкуватість виражене, це доставляє людині не тільки фізичний, але і психологічний дискомфорт, оскільки очі знаходяться на виду, й оточуючі завжди звертають увагу на них при спілкуванні з людиною, з-за чого хворий відчуває незручність і інші негативні почуття. Тому чим швидше людина звернутися за лікарською допомогою, тим швидше зможе вилікувати хворобу, і повернутися до нормального життя.
Якщо захворювання запущене, екзофтальм прогресує, і розвиваються такі симптоми:
- набряклість повік;
- зниження зору;
- почервоніння склер;
- двоїння в очах.
Ще один характерний для пучоокості симптом – це неможливість стулити повіки, із-за чого відбувається пересихання кон’юнктиви і розвиток запально-дистрофічних змін у ній.
У тих випадках, коли у пацієнта відзначається односторонній екзофтальм, висока ймовірність того, що він викликаний пухлиною в очниці. Обмеження рухливості очного яблука або повна її відсутність є характерною ознакою пухлиноподібній патології. Якщо і на цій стадії не вилікувати патологію, може статися здавлення зорового нерва, у результаті чого з’являться такі симптоми, як порушення, а потім і повна втрата зору без можливості відновлення.
Діагностика та лікування
Щоб вилікувати хворобу у людини, потрібно вчасно її діагностувати. Звичайно ж, лікувати витрішкуватість простіше на початковій стадії, коли ще немає виражених дистрофічних змін та зниження зору. Однак рідко коли порушення вдається діагностувати, адже початкові симптоми можуть бути невидны неозброєним оком. Взагалі, поставити діагноз у випадку з цим порушенням нескладно, адже всі симптоми на увазі. Крім того, проводиться экзофтальмометрия – огляд очних яблук за допомогою спеціальних дзеркал.
Лікування пучоокості повинно полягати в усуненні викликала порушення першопричини. Зокрема, якщо причиною є порушення в роботі щитовидної залози, то людині необхідно звернутися до ендокринолога, який призначить відповідну терапію, а саме препарати, коригуючі функцію щитовидної залози – глюкокортикостероїди.
У тих випадках, коли патологічний стан у людини викликано запальними процесами, лікування екзофтальму буде включати в себе прийом протизапальних і антибактеріальних препаратів широкого спектру дії. Також призначають сульфаніламідні препарати і вітаміни. А якщо хвороба викликана раковою пухлиною, проводиться операція, хіміотерапія та променева терапія за індивідуальними схемами.
Лікування екзофтальму з вираженими симптомами, коли є ризик здавлення зорового нерва, вимагає проведення хірургічної операції. Взагалі, хірургічна операція у багатьох випадках стає єдиною можливістю повернути випнутий очей в очну ямку. Зазначимо, що народними засобами вилікувати хворобу неможливо, тому не варто витрачати дорогоцінний час на пошуки «диво-ліки», а краще швидше звернутися за лікарською допомогою.