Гідросальпінкс: симптоми і лікування

492

Гідросальпінкс – це патологія, яка виникає в області маткових труб і характеризується порушенням їх прохідності. Гідросальпінкс, симптоми якого проявляються через скупчення рідини в просвіті труби, переважно виникає в результаті сальпінгіту (запалення маткової труби).

Загальний опис

Для початку розглянемо особливості маткових труб. Представляють вони собою порожню двухпросветную трубку, один з кінців якої відкривається в порожнину матки, а інший закінчується фимбриями, що відкриваються у черевну порожнину. Внутрішня поверхня труб представлена у вигляді слизової оболонки, вкритої безліччю ворсинок і клітин, які продукують слиз. Далі є вкрай виражена у своїх особливостях м’язова оболонка. Зовнішня сторона труб покрита очеревиною.

Самі маткові труби більш ніж важливі в зачатті. Так, яйцеклітину з моменту овуляції (вихід з яєчника), захоплюють фимбрии, після чого вона виявляється в просвіті маткової труби. Тут же відбувається її зустріч зі сперматозоїдом, після чого вона і запліднюється. Далі, вже запліднена яйцеклітина (тобто зигота) за рахунок перистальтичних рухів, вироблених маткової трубою (при м’язовому скороченні), а також за рахунок коливань, вироблених ворсинками слизової, струмом слизу переміщується до порожнини матки, де відбувається впровадження в її слизову зиготи.

У тому ж випадку, якщо порушується прохідність маткових труб, запліднення просто стає неможливим, що визначає діагноз безпліддя. Крім цього, якщо пошкодження піддаються ворсинки слизової або трубна м’язова оболонка, відповідно, що просування до порожнини матки значною мірою ускладнюється. Це, в свою чергу, може спричинити за собою приєднання до труби зиготи, що відбувається зокрема при її перебуванні в ній більше чотирьох діб. Цей процес визначається як трубна, тобто, позаматкова вагітність.

Переважно ті функції, які виконують маткові труби, порушуються через перенесення запального процесу, яким може бути, наприклад, сальпінгіт, аднексит або сальпінгоофорит. За рахунок даних патологій починається розростання сполучної тканини з утворенням спайок і рубців. При цьому ураженню піддаються всі відділи і шари маткових труб з тій чи іншій ступенем їх вираженості. Загибель осягає ворсинки слизової, крім цього м’язова оболонка втрачає здатність до властивого їй скорочення. Додатково просвіт труби поступово починає обростати спайками, за рахунок яких порушується прохідність, фимбрии при цьому починають «склеюватися».

У тому випадку якщо спайками будуть закриті відразу обидва отвори в трубі, її просвіт почне поступово накопичувати в собі слиз, продуковану клітинами, після чого труба починає розширюватися і формується, власне, гідросальпінкс, який інакше визначається як сактосальпинкс.

Слідом за нагноєнням вмісту в трубі відбувається розвиток пиосальпинкса. У деяких випадках формується так званий «вентильний» гідросальпінкс – в тому випадку якщо спайки володіють незначною щільністю, відбувається їх прорив за рахунок тиску, що чиниться скупчилася рідиною. У даній ситуації це призводить до систематичного випорожненню труби.

Враховуючи те, що в трубі рідина піддається запалення, а стінка труби – розтягування і порушення в ній скорочувальної активності поряд з порушенням будови, провоцируемым в матковій трубі, запалення стінки в трубі призводить до збільшення в малому тазі спайкового процесу. Таким чином, можна стверджувати, що подібне протягом процесу слід по замкнутому колу.

Гідросальпінкс: симптоми

Як не дивно, симптоматика, супутня настільки серйозного внутрішнього процесу, характеризується відносною бідністю, якщо не сказати двоякостью і суперечливістю власних проявів, більш того, в деяких випадках можливий безсимптомний перебіг захворювання. Вираженість патології, а також давність захворювання визначає тяжкість цих клінічних проявів. Зокрема до них належить слабкість, підвищена температура та біль тягнучого характеру, що виникають внизу живота. Також біль може носити пульсуючий або розпираючий характер. На тлі даного прояву може розвинутися тахікардія.

Крім цього актуальним симптомом є безпліддя, яке відзначається в марності спроб, спрямованих на досягнення вагітності, а також при постановці даного діагнозу на підставі обстеження.

Вентильний гідросальпінкс характеризується систематичною появою із статевих шляхів рясних водянистих виділень.

Діагностика гідросальпінксу

Діагностування розглянутого нами захворювання проводиться в кілька етапів. У їх числі наступні:

  • Гінекологічний огляд. У цьому випадку можливе визначення між яєчником і маткою туго-еластичної освіти овоїдної або округлої форми, яке, як правило, є безболісним або малоболезненным.
  • УЗД. Ультразвукове дослідження визначає наявність між яєчниками і маткою рідинного освіти.
  • Гістеросальпінгографія. Характер рентгенівської картини може бути аналогічним характером непрохідності маткових труб. У випадку з вентильним сактосальпинксом заповнення контрастною речовиною труби визначає її зовнішню схожість з извитой «ковбаскою».
  • Лапароскопія. Як і в ряді інших гінекологічних захворювань, даний метод носить не тільки діагностичний, але і лікувальний характер.

Лікування гідросальпінксу

Актуальні на сьогоднішній день методи лікування даного захворювання зводяться до двох, а саме до консервативного та оперативного методів лікування.

Консервативне лікування

Перший етап передбачає зосередження лікування на усунення запалення, що призвів до появи гідросальпінксу. Крім цього призначається фізіотерапія і антибактеріальна терапія. В цілому ж консервативне лікування має ефект лише при вже перелічених нами аднекситі, сальпингоофорит і сальпінгіт.

Консервативне ж лікування гідросальпінксу з досягненням належної ефективності є практично виключеною варіантом. Саме з цієї причини розвиток гідросальпінксу передбачає необхідність у хірургічному втручанні. Інші методи у вигляді мікроклізм і іншого – є лише підтримують методами терапії, а відповідно, не призводить до вилікування.

Оперативне лікування

Лапароскопія є кращим варіантом лікування гідросальпінксу оперативним шляхом. В процесі операції робляться спроби проведення пластики ураженої маткової труби, що передбачає відновлення її прохідності допомогою розділення спайок з зовнішньої і внутрішньої її сторони.

У разі відсутності належного ефекту, проводиться видалення труби, бо вона являє собою активний джерело хронічної інфекції при одночасній відсутності в ній належної функціональності. У разі неефективності лікування при видаленні маткових труб, настання вагітності стає можливим лише при використанні репродуктивних технологій допоміжного типу. Зокрема, сюди відноситься ЕКО (або «дитина з пробірки»).

При відновленої ефективності допомогою оперативного втручання маткових труб, мова зовсім не йде про відновлення їх повноцінності. У цьому випадку ворсинки слизової вже втратили власну рухливість, скорочення ж м’язової оболонки відбувається не так добре, як це необхідно для забезпечення необхідної рухливості яйцеклітини. Враховуючи цю особливість, жінки, які перенесли операцію з відновлення прохідності маткових труб, належать до групи ризику щодо можливості розвитку у них позаматкової вагітності.

Вагітність при гидросальпинксе, збереження маткових труб

У разі планування вагітності, збереження маткових труб при проведенні хірургічного лікування розглянутого нами гідросальпінксу, рекомендується лише жінкам, чий вік становить до 35 років. При цьому важливою умовою є абсолютна стан здоров’я чоловіка у відповідній сфері. В іншому випадку в якості заходи підвищення ефективності для проведення згодом ЕКО потрібно видалити трубу, бо як запалення в ній стає перешкодою для імплантації яйцеклітини, для цього заплідненої. Відповідно, і в цьому випадку виникає серйозний ризик настання позаматкової вагітності.

У разі наявності зазначених симптомів, властивих гидросальпинксу, а також при відсутності результатів у спробах завагітніти, слід, не відкладаючи, звернутися до гінеколога.