Артралгія: симптоми і лікування

639

Артралгія – патологічний стан, який характеризується появою яскраво вираженого больового синдрому як в одному суглобі, так і відразу в декількох. Ця недуга виникає внаслідок подразнення нервових закінчень, що локалізуються в синовіальній суглобовій сумці. Варто зазначити, що даним ураженню піддаються зазвичай великі суглоби (артралгія колінного суглоба діагностується найчастіше).

Артралгія більш яскраво виражена при наявності в тілі людини запального процесу (наприклад, артриту). Слабкіше вона проявляється при дистрофічних ураженнях кісткових структур і суглобів. Недуга не має обмежень щодо віку і статі. Нерідко діагностується артралгія у дітей. Але все ж варто відзначити, що в групі ризику люди працездатного віку, які працюють у несприятливих умовах (рибалки, шахтарі, будівельники та інше).

Етіологія

Причин прогресування артралгії досить багато. Розвиток суглобових болів може бути обумовлено наступними факторами:

  • аутоімунні хвороби;
  • надлишкова маса тіла;
  • ревматичні процеси;
  • підвищене навантаження на певні суглоби, частіше великі – колінний, тазостегновий, ліктьової та інше;
  • збій в роботі ЦНС;
  • порушення роботи органів ендокринної системи;
  • наявність новоутворень доброякісного або злоякісного характеру;
  • травми різного ступеня тяжкості;
  • недуги інфекційної, бактеріальної або протозойні природи;
  • різка зміна погодних умов.

Захворювання, при яких зазвичай спостерігаються симптоми артралгії:

  • анкілозуючий спондилоартрит;
  • остеоартроз;
  • реактивний артрит;
  • ревматоїдний артрит;
  • хвороба Рейтера;
  • псоріатичний артрит;
  • реактивна артралгія;
  • псевдоподагра;
  • подагра;
  • лікарська артралгія;
  • помилкова артралгія.

Види

На сьогоднішній день в медицині виділяють досить велику кількість різновидів артралгії колінного суглоба, ліктьового, тазостегнового і інших. Класифікація ґрунтується на кількості уражених суглобів, причини прогресування недуги.

Артралгія: симптоми і лікування
Локалізація артралгії

В залежності від кількості уражених суглобів розливають:

  • полиартралгию. У цьому випадку больовий синдром вражає одночасно 5 і більше суглобових зчленувань;
  • олигоартралгия. Поразка охоплює від двох до чотирьох суглобів;
  • моноартралгия. Запалення і больовий синдром локалізується виключно в межах одного суглобового зчленування.

Унаслідок прогресування:

  • посттравматична;
  • інфекційна;
  • артралгія, прогресуюча на тлі остеоартрозу;
  • патологія, що розвивається при наявності в тілі людини новоутворень доброякісного і злоякісного характеру;
  • псевдоартралгия.

Клініцисти також в окрему групу відносять больовий синдром у суглобах, який проявляється за наявності певних форм артриту:

  • реактивна артралгія;
  • псоріатична;
  • ревматична;
  • подагрическая.

Симптоматика

Вираженість симптомів прямо залежить від причини прогресування патології. При цьому неприємні відчуття можуть бути як быстропроходящими, так і хронічними. Біль буває коле, гострого, тупого, ниючого характеру. Артралгія, яка прогресує внаслідок інфекційного захворювання, зазвичай проявляється на початкових стадіях розвитку основної патології. У цьому випадку проявляється два симптоми: міалгія і оссалгия.

Для хвороби характерні симптоми порушення функціонування суглобового зчленування:

  • набряк в області суглоба;
  • хворобливість при обмацуванні;
  • можлива деформація;
  • гіперемія шкірного покриву.

Лікування

Якщо симптоми ураження суглоба не проходять протягом трьох днів, слід звернутися до кваліфікованого ревматолога, який проведе комплексну діагностику і встановить причину прояви больового синдрому. План лікування призначається тільки після підтвердження діагнозу. Основна мета лікування – усунути першопричину артралгії.

Зазвичай призначаються антизапальні препарати, які допомагають зменшити неприємні симптоми (симптоматичне лікування).

Медикаментозне лікування:

  • нестероїдні засоби (при гострій стадії хвороби);
  • антизапальні мазі;
  • зігріваючі ліки для локального впливу;
  • анальгезуючі мазі.

Також в план лікування зазвичай включають фізіотерапевтичні процедури:

  • лазеротерапія;
  • УФО;
  • УВЧ;
  • магнітотерапія.

Не виключено використання і народних засобів для лікування недуги. Варто відзначити, що їх застосовувати можна тільки з дозволу лікаря та в тандемі з методами офіційної медицини. Позбутися від фонового захворювання вони не допоможуть, але з їх допомогою можна усунути неприємні симптоми.