Клишоногість у дітей або дорослих – це вроджена або набута патологія будови суглобів стоп, внаслідок чого людина не може повноцінно поставити підошву на поверхню. Зовні це виглядає, ніби стопа вивернута у внутрішню сторону. Ця деформація є найбільш поширеною патологією розвитку кістково-м’язової системи. Вроджена клишоногість часто буває двосторонньої, зустрічається у хлопчиків в кілька разів частіше, ніж у дівчаток.
Причини виникнення такого порушення до кінця не з’ясовані, але лікарі впевнені, що суть його полягає у нездоровому способі життя матері в період виношування дитини або ускладнений перебіг вагітності. Діагностика може здійснюватися декількома способами – за допомогою УЗД або за характерними зовнішніми ознаками. Усунення такого розладу полягає у носіння ортопедичного взуття, виконання лікувального масажу або ЛФК, фізіотерапії.
Етіологія
На сьогодні медицині до кінця не відомі причини появи клишоногості у дітей, але існує ряд факторів:
- неправильне положення в період вагітності. Це обумовлюється тим, що матка тисне на ще не повністю сформувався кістяк дитини, а на тлі порушеного кровообігу у новонародженого прогресує даний недуга;
- прийом майбутньою матір’ю в період очікування малюка деяких медикаментів, за впливу яких з’являється клишоногість;
- невідповідність розвитку м’язів і зв’язок;
- генетична схильність. Якщо один з батьків в дитинстві страждав від такого захворювання, є висока частка ймовірності того, що у малюка буде аналогічний недугу.
Вроджена клишоногість може стати самостійним розладом, так і виникнути унаслідок системних аномалій формування, наприклад, при захворюванні Едвардса, під час якого відбувається утраивание вісімнадцятої пари хромосом.
Вторинна форма захворювання виникає як наслідок пошкоджень центральної нервової системи під час пологів. Така патологія зустрічається в рівному співвідношенні у дітей обох статей.
Придбана клишоногість у підлітків чи людей старшого віку обумовлюється іншими факторами:
- порушення зрощення кісток внаслідок переломів;
- значні опіки області стоп і гомілки;
- різні захворювання кісток;
- розлади з боку неврології;
- виникнення пухлин;
- патології, пов’язані з порушеннями росту кісток.
Різновиди
Вроджена клишоногість
Існує кілька типів клишоногості в залежності від ступеня можливості виконання корекції дефекту стопи без лікарського втручання. Таким чином, вроджена клишоногість буває:
- легкої – м’які тканини стопи новонародженого піддаються лікуванню без особливих труднощів;
- середній – присутні незначні опору тканин, зумовлені обмеженістю рухових функцій гомілкостопа;
- важкою – значне обмеження рухливості стопи і суглоба. Усунення відбувається без спеціалізованого лікарського втручання;
- ускладненої – повного одужання не вдається досягти. Саме з цієї причини спостерігається клишоногість у дорослих.
Різновиди даного захворювання за Бому:
- пізня – симптоми клишоногості виражені слабо, терапія дає добрі результати;
- неврогенна – практично не піддається лікуванню, схильна до частих рецидивів;
- амніотична – вроджене захворювання;
- дефектна – виникає на тлі дефектів скелета;
- варусна клишоногість – в такому разі досить важко підібрати спеціалізовану взуття, косметичний ефект досягається не в повній мірі;
- клишоногість при генетичних порушеннях.
Поділ клишоногості за Зацепину:
- типова – варусна, зв’язкова і кісткова форма дефекту стопи;
- нетипова виникла з причини вроджених або генетичних дефектів будови скелета.
За типізації Понсети клишоногість буває:
- нелікованої – вид клишоногості у дітей віком до восьми років;
- коригованої – ліквідована за методом Понсети;
- рецидивуючої – характеризується розвитком хвороби навіть після проведення лікування;
- резистентної виникла на тлі інших захворювань;
- атипової.
Даною класифікацією прийнято розділяти клишоногість у дорослих і дітей в даний час.
В залежності від ступеня тяжкості деформації стопи, клишоногість буває:
- початкова – руху суглоба в нормі, добре піддається лікуванню;
- середньої тяжкості – рухливість злегка обмежена, терапія здійснюється з працею;
- важка – рух гомілковостопного суглоба неможливо. Усунення проводиться тільки за допомогою хірургічного втручання.
Симптоми
Основними ознаками захворювання вважаються зовнішні прояви деформації, такі як еквінус – характеризується опущенням зовнішнього краю стопи і піднесеністю внутрішнього, ноги дитини повернуті один до одного. Варус – при даній патології упор буде здійснюватися на зовнішню частину стопи. Торсія – тобто згортання назовні кісток гомілки. Аддукция – означає розворот стопи до такої міри, що підошва виявляється нагорі. Крім цього, спостерігаються додаткові симптоми вродженої клишоногості:
- неприродно маленький розмір стопи;
- обмеженість або повна відсутність руху гомілковостопного суглоба;
- наявність поперечного згину стопи;
- піднесений положення п’яти, в той час як носок дивиться вниз;
- зміщення п’яти всередину.
Придбана клишоногість у дітей проявляється у віці двох або трьох років наступними ознаками:
- безпричинним зміною ходи;
- виявлення батьками неправильного положення стоп. Найчастіше це можна помітити по слідах на снігу чи вологому піску – вони будуть повернені один до одного;
- деформація положення колін;
- виникнення утруднення рухливості стоп;
- відхилення великого пальця ноги у внутрішню сторону;
- явні ознаки клишоногості можна помітити, коли малюк розслаблений, наприклад, під час сну.
Без своєчасного лікування симптоми захворювання будуть посилюватися, а ліквідацію викривлення стопи буде досить складно здійснити.
Ускладнення
Наслідками від виникнення вродженої клишоногості є:
- затримка фізичного розвитку;
- замкнутість дитини і небажання спілкуватися з однолітками.
Ускладненнями придбаного недуги, що виникла здебільшого з-за неуважності батьків, вважаються:
- часті травми стоп;
- загрубенія шкірного покриву стопи з зовнішньої сторони;
- атрофія м’язів;
- плоскостопість;
- патології функціонування колінних суглобів;
- деформації хребта;
- інвалідність – коли дитина може пересуватися лише за допомогою милиць.
Діагностика
Діагностика для визначення вродженої клишоногості здійснюються в період вагітності із застосуванням УЗД або в перший місяць після народження при безпосередньому огляді у фахівця. Якщо така патологія проявляється пізніше — проводять рентгенографію. Але не слід до неї вдаватися для діагностування захворювання у малюків, менше трьох місяців.
При діагностиці придбаної клишоногості у дітей або дорослих проводиться УЗД або КТ. Для досвідченого фахівця не складе труднощів визначити хворобу за характерними зовнішніми ознаками, а призначаються додаткові обстеження для встановлення причин виникнення, визначення ступеня патології, а також для оцінки стану здоров’я малюка. При необхідності призначаються глибокі апаратні обстеження та консультації лікарів. Після підтвердження захворювання і визначення ступеня тяжкості патологічного процесу лікар приймає рішення, як виправити клишоногість у дитини.
Лікування
Тактика усунення вродженої клишоногості призначається індивідуально, ґрунтуючись на виявленні характерних симптомів, зовнішніх ознаках, вік малюка, наявності супутніх патологій. Таким чином, легка форма захворювання лікується за допомогою:
- курсу лікувального масажу при клишоногості у дітей;
- бинтування за допомогою м’яких бинтів;
- вправ ЛФК;
- носіння ортопедичного взуття.
Ортопедичне взуття при клишоногості
Середня стадія передбачає виконання:
- ЛФК, але тільки в якості підготовчого комплексу;
- коригувальних гіпсових пов’язок або накладення спеціальних шин. Це основні принципи лікування плоскостопості за методом Понсети.
Важку форму усувають з застосуванням хірургічного втручання. Людям старшого віку проводяться операції на суглобах і кістках. Але до лікарського втручання вдаються лише в крайніх випадках, коли масаж і гімнастика при клишоногості не дали ефекту.
Для усунення ускладненого перебігу вродженої клишоногості застосовується комплекс з усіх вищезазначених заходів. Абсолютно при всіх типах захворювання необхідно регулярно проходити обстеження у ортопеда, аж до повного виліковування.
Терапія придбаної клишоногості включає в себе застосування спеціальних знімних пристроїв, які фіксують стопу в максимально наближеному до правильного положення. Це може бути спеціальне взуття або устілки. Крім цього, застосовується фізіотерапія – лікування за допомогою магнітного поля або електрофорезу, компреси з парафіну. Для повного відновлення застосовуються методики ЛФК.
Профілактика
Для того щоб у дитини ніколи не виникло проблем з клишоногістю, його батькам необхідно виконувати ряд кількох нескладних правил:
- придбати спеціальний масажний килимок і давати дитині ходити по ньому;
- самостійно виконувати вправи ЛФК;
- періодично водити малюка на електрофорез;
- привчати дитину до занять спортом, наприклад, плавання, катання на ковзанах або велосипеді.
Дуже важливо забезпечувати повноцінне харчування, збагачене вітамінами, калієм і кальцієм. Необхідно пам’ятати, що взуття дитини повинна бути більше довжини стопи на дванадцять міліметрів.
