Фімоз – це «чоловіче» захворювання, що характеризується неможливістю оголення голівки статевого члена. Фімоз, симптоми якої можуть розглядатися як нормального фізіологічного прояви, так і в якості прояву патологічного, може бути вродженим залежно від характеру виникнення, або набутим.
Загальний опис
Фізіологічний фімоз діагностується практично у всіх здорових дітей (хлопчиків) у віці до 3-х років, тут він не розглядається в якості патологічного стану. Причини фімозу у даному випадку полягають в епітеліальному склеюванні головки статевого члена і внутрішнього боку крайньої плоті. З віку в межах від 3 до 6 років відбувається розтягнення препуціального мішечка, в нормі є вузьким, що, в свою чергу, обумовлює формування умов для подальшого відкриття головки. Іншими словами, у межах зазначеного інтервалу на тлі супутніх фізіологічних змін фімоз просто зникає.
Що стосується патологічного прояви захворювання, то такий фімоз виникає на тлі звуження крайньої плоті, воно ж, у свою чергу, може бути вродженим або набутим. Природжений фімоз характеризується тим, що крайня плоть при ньому нагадує зовні «хоботок». При перенесенні такого захворювання, як баланопостит до моменту спонтанно відбувається відкриття у дитини препуциальной порожнини, актуальне для нього запалення стає причиною рубцювання тканин в області крайньої плоті, на тлі чого вони втрачають властиву їм розтяжність. З-за цього розвивається патологічний фімоз.
Між тим, придбаний фімоз може бути не тільки результатом перенесення захворювань, що вражають статевий член, але і виявлятися як тимчасового стану. Так, наприклад, до розвитку набутого фімозу може привертати інфільтрація крайньої плоті або головки статевого члена на тлі травми або запалення, набряку та ін. Може проявлятися придбаний фімоз і в постійній формі, тобто, знову ж таки, при розвитку необоротних патологічних процесів, наприклад, при рубцювання тканин в області голівки статевого члена і т. д.
Фімоз, диагностируемый у представників чоловічої статі у віці від 7 років і старше, розглядається в якості патологічного стану звуження крайньої плоті. Важливо брати до уваги той факт, що неможливість оголення голівки статевого члена може стати причиною розвитку ускладнень не тільки за умови патологічного варіанту прояви даного захворювання, але і за умови варіанту фізіологічного. В цілому поділ фімозу на фізіологічний і патологічний варіанти в частині розгляду супутніх ускладнень можна вважати умовним, хоча практична важливість у ньому також присутня, вона пояснюється подальшим визначенням відповідної тактики лікування неускладненої форми одного з актуальних варіантів цього захворювання.
Фімоз: причини
Фізіологічна форма фімозу обумовлюється склеюванням головки статевого члена і внутрішнього листка крайньої плоті. Патологічний фімоз, в свою чергу, розвивається, як ми вище з’ясували, на тлі певних захворювань статевого члена, на тлі баланопоститу з супутнім йому звуження крайньої плоті в результаті рубцювання цій галузі, а також через перенесення травми пеніса.
Що стосується причин фімозу, що виник на фоні попереднього нормального стану здоров’я пацієнта, а, отже, без попередніх запальних захворювань або травмування, то тут їх з’ясувати достовірно не завжди можливо. Існує також фактор генетичної схильності до розвитку цього захворювання, обумовлюється ця схильність загальною недостатністю включеного в структуру сполучної тканини еластичного компонента. В якості захворювань, нерідко супутніх генетичної формою прояву фімозу, можна позначити плоскостопість, варикоцеле, пороки серця (зокрема, серцевих клапанів) і іншого типу захворювання.
Розвинутися фімоз може також у період статевого дозрівання внаслідок нерівномірності розвитку статевого члена і крайньої плоті. Вже в подальшому в якості однієї з основних причин, що провокують прогресування звуження крайньої плоті, розглядається саме це захворювання, тобто сам фімоз. Через звуження внутрішній листок крайньої плоті підлягає постійному травмування, цьому сприяє рубцюванню тканин, що супроводжується подальшим звуженням на цьому тлі. Як доповнення до цього стану розглядається підвищений ризик появи мікротравм через чинники появи у підлітків ерекції, з-за мастурбаций, а також з-за початку та подальшого ведення ними статевого життя.
Фімоз: класифікація
Залежно від особливостей прояву фімозу, виділяють відповідні міри, що визначають класифікацію цього захворювання.
Так, I ступінь фімозу характеризується можливістю відкриття головки статевого члена виключно в умовах стану спокою. Спроба оголення головки в ерегованому стані буде незмінно супроводжуватися болем, так і в цілому цього будуть супроводжувати складності. II ступінь фімозу характеризується труднощами у виведенні голівки в умовах стану спокою, ерегованому стані статевого члена супроводжується неможливістю відкриття головки. III ступінь фімозу характеризується неможливістю відкриття головки, або можливо часткове її відкриття в спокої при значних зусиль для цього. Оголення при ерекції неможливо, труднощі з сечовипусканням на даному етапі перебігу захворювання немає. Найбільш тяжкою формою захворювання є IV ступінь фімозу, при якій голівка пеніса не відкривається навіть частково, через що відзначаються труднощі при сечовипусканні. Сечовипускання у такому випадку або відбувається або тонким струменем, або крапельно. Сечовипускання, як і сім’явивергання, супроводжується у цьому випадку роздуванням крайньої плоті зразок мішка.
Крім перерахованих варіантів класифікації фімозу також прийнято позначати відносний фімоз. Дана патологія супроводжується таким звуженням крайньої плоті, яке стає помітним і значимим виключно за умови ерегованого стану статевого члена. Проявляється відносний фімоз як тугого типу перетяжки, формується нижче відкрилася головки члена на самому його стовбурі. Даний стан в цілому розглядається як норма, але лише в тому випадку, якщо відсутній біль та інші супутні захворювання проблеми (зазначена умова, загалом-то, є справедливим для долучення до норми будь-якого типу фімозу).
Слід зазначити, що зміщення в ту або іншу сторону крайньої плоті утруднено у багатьох чоловіків під час ерекції, чого може супроводжувати навіть неможливість зворотного закриття головки, раздувшейся в стані збудження після тугого її оголення. Відбувається так часто з тієї причини, що звужена крайня плоть у результаті відтягування починає згортатися в щільно покриває стовбур члена тугий валик за напруженою головкою, особливо подібний «сценарій» характерний в прояві для азіатів. Такий валик в деяких випадках підчепити досить важко для подальшого вилучення з-за головки. Пеніс їм стискається настільки сильно, що це посилює стан збудження, внаслідок чого головка стає твердіше, ніж стовбур. З цієї причини стиснути її неможливо, з-за чого до ослаблення ерекції назад проштовхнути її також не можна, що виключає надто вузьке для цього отвір крайньої плоті. Саме ж ослаблення ерекції в рамках коротких термінів розглядається як можливість малоймовірна. Виділене нами стан має відповідне медичне визначення – парафімоз.
Доповнимо зазначені вище особливості ступенів фімозу тим, що I і II ступеня його можуть супроводжуватися больовими відчуттями, що виникають у момент ерекції за рахунок натягу вузької крайньої плоті на голівці. III та IV ступеня, в свою чергу, характеризуються відсутністю больових відчуттів при ерекції, що пов’язано з дуже малими розмірами, яких досягла до цього періоду препуційний кільце, а також з тим, що оголення голівки стало неможливим.
Фімоз: симптоми
Фімоз у дітей проявляється в якості таких основних симптомів, як неможливість оголення голівки і неможливість її виведення. У деяких випадках фімоз не супроводжує поява будь-яких скарг, хоча частіше діти з фімозом стикаються з проблемами, пов’язаними з сечовипусканням. Зокрема процес сечовипускання може супроводжуватися необхідністю в певному фізичному напруженні, в неспокої. Сеча в подальшому виявляється у препуциальной порожнини, яка, в свою чергу, роздувається, з-за чого сеча через вузький отвір випливає або тонким струменем, або краплями.
В деяких випадках симптоми фімозу можуть доповнюватися симптомами, які супроводжують запальний процес, проявляючись, таким чином, у вигляді больових відчуттів, зосереджених в області крайньої плоті і голівки, а також у вигляді гнійних виділень, з’являються безпосередньо з отвору при крайньої плоті. В якості додаткових проявів відзначається підвищення температури, збільшення лімфовузлів. При актуальності парафімозу у хворого, з’являється гострий біль, обумовлена защемленням головки статевого члена, яка, крім того, збільшується в розмірах, чого супроводжує синюшність шкіри. При розвитку зазначеної картини загального стану на фоні фімозу необхідно у невідкладному порядку звернутися за наданням кваліфікованої медичної допомоги.
Фімоз у чоловіків може супроводжуватися деякими додатковими особливостями. Так, I-II ступеня прояви захворювання супроводжуються виникненням хворобливості під час ерекції на тлі відповідного натягування на голівці крайньої плоті. З-за появи таких симптомів згодом можуть розвинутися і проблеми з потенцією, зумовлені тим, що хворий під час статевого акту перебуває в напрузі від очікування майбутнього появи хворобливості. До досягнення III-IV ступеня фімозу болючість під час ерекції зникає, що пояснюється значним звуженням препуціального кільця, з-за чого оголення голівки стає неможливим.
Фімоз: ускладнення
Фімоз супроводжується певними труднощами, пов’язаними з гігієнічними заходами захворюванням вражається області, з-за цього розвивається застій смегми. Смегма – це жироподобного типу секрет, що продукується залозами крайньої плоті. Відповідно, при її застої створюються досить хороші умови для бактерій, з-за яких у результаті може розвинутися запальний процес, що визначає таке захворювання як баланопостит. Через скупчення значної кількості застійної смегми, в свою чергу, обумовлюється можливість утворення смегмолитов (препуциальных каменів). Утворилося при фімозі запалення піддається лікуванню з великим трудом, супроводжується воно при цьому рубцюванням тканин крайньої плоті, з-за чого відбувається ще більше посилення течії фімозу, а також здійснюється перехід на черговий етап його прояву (тобто перехід до наступного ступеня).
З-за труднощів сечовипускання на тлі фімозу можуть розвинутися проблеми, пов’язані з випорожненням сечового міхура, а також порушення в області верхніх сечових шляхів, обумовлені їх зниженим тонусом. На довершення до цього може виникнути і така проблема, як утворення залишкової сечі, що виступає як сприятливого чинника для розвитку в подальшому сечостатевих інфекцій.
Фімоз у дітей, що поєднується із запаленням при баланопоститі, може спровокувати енурез – проблему нетримання сечі в нічний час. Крім цього, дана картина захворювання може супроводжуватися розвитком спонтанних ерекцій, що обумовлює появу у дитини відповідної ситуації психологічної травми.
III і IV ступінь фімозу нерідко супроводжується частковим приростом до голівці статевого члена, крайньої плоті, також не рідкість і повне їх збільшення. Спроби відкриття головки супроводжуються болем і кровотечею. При подібному перебігу захворювання виникає необхідність у хірургічному втручанні.
При тривалому існуванні захворювання допускається можливість його ускладнення пухлинами, вражаючими статевий член, що обумовлюється постійністю канцерогенного впливу, що чиниться смегмой.
Спроби самостійного відкриття головки можуть стати причиною розвитку парафімозу, який, як ми вже зазначили, полягає в обмеженні крайньою плоттю головки члена. Виняток звернення до лікаря в такому випадку може призвести до такого серйозного наслідку халатності по відношенню до захворювання, як некроз головки. Закриття головки крайньої плоттю виявляється неможливим, вона стає синюшного, набрякає. Надання першої допомоги в цьому випадку полягає у виклику лікаря, а також у прикладанні холоду. Через 5 хвилин після охолодження робляться спроби вправлення головки, відсутність результату обумовлює необхідність у подальшому розсіченні защемляющего кільця, що, як зрозуміло, виконується лікарем в умовах стаціонару.
Діагностика та лікування
Діагностика фімозу не вимагає особливих заходів, для неї достатньо зробити загальний візуальний огляд, на підставі якого і ставиться діагноз. Додатково береться мазок для аналізу – на підставі результатів визначаються причини, що спровокували запалення, якщо, звичайно, воно має місце в конкретному випадку.
Що стосується лікування фімозу, то воно може бути медикаментозних, немедикаментозних і хірургічним.
Немедикаментозне лікування фімозу
В якості основи даного типу терапії розглядається варіант поступового ручного розтягування крайньої плоті. Пропонований спосіб лікування полягає в переході до мастурбації при повному зволіканні крайньої плоті до оголення головки. Розтягування крайньої плоті з натягом на голівку (без зайвої активності) здійснюється поступовим чином, до моменту виникнення больових відчуттів. Ця дія виконується кожен день, по часу – від 5 до 10 хвилин. Згідно з поступовим розширенням отвору мастурбація повинна приймати вже кілька більш обмежений характер у впливі.
Лікування фімозу також допускається у вигляді наступного варіанту: кожен день, в ідеалі – під час прийняття душу/ванни (чому сприяє посилення еластичних якостей шкіри), здійснювати відтягування крайньої плоті настільки, наскільки це можливо, не допускаючи хворобливості. Аналогічно при сечовипусканні робляться спроби відкриття головки чистими руками, дія виконується при слабких зусиллях, без заподіяння собі болю. В термін 1,5-2 місяців відкрити голівку так можна буде навіть за умови вираженого фімозу.
Застосування методики повільного і поступового розтягування визначає можливість досягнення ефективних результатів у відкритті у дітей головки при фізіологічній формі фімозу у період 1-2 місяців, при гіпертрофічній формі фімозу у дітей такий результат досягається в термін 2-4 місяців.
За умови, якщо ураження рубцюванням немає, а також, якщо не відбувається втрати еластичності крайньої плоттю, може успішно застосовуватися метод її розтягування. Виявляється такий вплив в умовах стаціонару, з проведенням місцевої анестезії. Деякими хірургами проводиться пластика області крайньої плоті, за рахунок чого є можливість корекції препуціального кільця (його діаметра зокрема) без супутнього висічення крайньої плоті.
Додамо також, що ні в якому разі не можна робити спроби різкого оголення голівки при фімозі від II ступеня і вище!
Медикаментозне лікування фімозу
В якості основного методу впливу при медикаментозної терапії розглядається тривале і регулярне застосування кортикостероїдних мазей, що наносяться на область крайньої плоті і голівки пеніса. За рахунок цього дещо поліпшується еластичність тканин, що обумовлює можливість їх розтягування, а це, в свою чергу, може допомогти лікуванню від захворювання. Крім цього, застосування глюкокортикоїдних препаратів сприяє зменшенню набряку і запалення, також сприяючи загоєнню мікротріщин.
Хірургічне лікування фімозу<
Хірургічні методи дії при фімозі на сьогоднішній день застосовуються виключно рідко, і найчастіше лише в тих випадках, коли неможливо домогтися ефективності від інших заходів. Як схваленого методу хірургічного лікування розглядається варіант з виконанням трьох поздовжніх розрізів при поперечному зшиванні. Лікування фімозу у дітей здійснюється при впливі на спайки в області препуційного мішка допомогою їх завершення, для чого використовується марлевий тупфер і металевий зонд.
Розвиток рубцевих змін обумовлює необхідність в проведенні повного кругового висічення крайньої плоті, дана процедура більше відома як обрізання. В певних випадках в якості методу впливу, що заміняє обрізання, виконується операція по Шлофферу. Вона полягає у виконанні зигзагоподібного розрізу вздовж крайньої плоті і в подальшому зшиванні країв. Проводиться така операція під місцевим знеболенням, такий вплив дозволяє повністю зберегти крайню плоть при досягненні необхідного результату – розширення отвори.
При хірургічному впливі ефективність лікування складає 99-100%. Проведення обрізання лікування фімозу пов’язане з ризиком подальшого рецидиву захворювання, а також розвитку такої патології, як прихований статевий член. Переважно рецидив фімозу є результатом спроб лікування, орієнтованих на збереження крайньої плоті (при пластиці рецидив становить близько 2,4%). Рубцевий фімоз у дітей вимагає проведення хірургічного лікування, заходи консервативної терапії характеризуються відсутністю належної ефективності. В такому випадку в якості основного методу розглядається метод обрізання крайньої плоті при подальшому висічення рубцевих тканин.
При появі симптомів, що вказують на фімоз, необхідно звернутися до уролога, додатково може знадобитися консультація хірурга.
