Хронічний ендометрит – хронічний недуга запального характеру, що вражає внутрішній шар матки. Викликають його різні інфекційні агенти – віруси і бактерії. Таке захворювання дуже небезпечне для здоров’я жінки, так як із-за його прогресування у дітородному органі порушуються процеси росту і відторгнення ендометрія. Це, в свою чергу, призводить до порушення менструального циклу, матковій кровотечі, невиношування вагітності та безпліддя. Але якщо вчасно діагностувати патологію і вилікувати її, то робота жіночих статевих органів нормалізується і можна буде завагітніти.
Порожнину матки в нормі повинна бути стерильна – в ній не повинні знаходитися різні інфекційні агенти (це необхідна умова для настання вагітності). У піхву ж, навпаки, є досить багато бактерій. Між даними органами розташовується шийка матки, яка і не дає бактеріям з піхви проникати в матку. Якщо з якихось причин інфекційні агенти проникнуть у дітородний орган, відразу починає прогресувати гостре або хронічне запалення ендометрія. Наслідки такого патологічного процесу, якщо його не лікувати, можуть бути плачевними.
Зазвичай хронічний ендометрит діагностують у жінок, які перебувають у репродуктивному віці й активно ведуть статеве життя. Але також варто відзначити, що патологія може почати розвиватися і у тих представниць прекрасної статі, які не мають статевих контактів.
Підвищений ризик прогресування хронічного ендометриту спостерігається:
- після проведення біопсії ендометрію;
- після викидня або медичного аборту;
- після проведення діагностичного вискоблювання;
- у жінок, які встановили собі ВМС;
- при наявності бактеріального вагінозу або ж кандидозу;
- у жінок, у яких вже була вагітність, і після пологів у них виникли ускладнення інфекційної природи (наприклад, післяпологовий ендометрит);
- при наявності в анамнезі ЗПСШ: мікоплазмоз, гонорея, хламідіоз, сифіліс та інше;
- при наявності хронічного запалення шийки матки. Через запалення дана ділянка не може повноцінно виконувати свої функції і перешкоджати проникненню мікробів з піхви в матку;
- при наявності поліпів у дітородному органі.
Варто відзначити, що практично у 1/3 жінок лікарі не можуть встановити справжню причину прогресування хронічного ендометриту.
Етіологія
Хронічний ендометрит
Як було сказано вище, хронічний ендометрит провокують інфекційні агенти, проникаючі в порожнину матки. Найчастіше, запалення ендометрія виникає внаслідок патологічної активності:
- гонококів;
- трепонеми;
- вірусу генітального герпесу;
- цитомегаловірусу;
- грибки з роду Кандида;
- хламідій;
- уреаплазми;
- мікоплазми;
- палички Коха.
Останнім часом лікарі все частіше діагностують у пацієнток хронічний ендометрит, який провокує не один вид мікроорганізмів, а кілька.
Іноді патологія може виникати з-за стафілококів і стрептококів. Ці мікроорганізми відносять до умовно-патогенних, так як вони можуть проживати в тілі людини тривалий час і при цьому не викликати жодних змін. Але в силу деяких причин (зниження реактивності організму, наявність вогнищ інфекції, інше), вони можуть активізуватися і спровокувати запалення ендометрію.
Симптоматика
Хронічний ендометрит – досить підступна хвороба, так як протягом тривалого часу може не подавати жодних симптомів. Найчастіше симптоми проявляються так слабо, що сама жінка може не звернути на них уваги.
Симптоми недуги:
- ниючі болі в нижній частині живота, які найчастіше виникають при фізичних навантаженнях, але не виключено їх поява і в стані спокою. Можна сказати, що це не характерний симптом, так як він може вказувати і на інші захворювання жіночої репродуктивної системи;
- больові відчуття під час сексуального контакту;
- виділення з піхви. Можуть бути коричневим, жовто-зеленими і прозорими. Колір багато в чому залежить від збудника патології;
- порушення циклу. Даний симптом найбільше турбує жінок, і саме після його прояви більшість звертається до лікаря. Можуть бути відсутні місячні або бути нерегулярними. Не виключена поява кров’янистих виділень із піхви в середині циклу. Вагітність не настає.
Ознаки хронічного ендометриту зазвичай проявляються поступово. Спочатку з’являється біль у животі та під час сексу. Пізніше приєднуються всі зазначені симптоми. Варто не зволікати і одразу відправитися до лікаря для консультації та діагностики, так як патологія дуже небезпечна і якщо її не вилікувати, то в подальшому можна не завагітніти.
Ендометрит і вагітність
Хронічний ендометрит – патологія, яка може стати серйозною перешкодою на шляху до довгоочікуваної вагітності. Вся справа в тому, що мікроорганізми, що проникли в порожнину дітородного органу, провокують запалення ендометрію. Запалені тканини не можуть служити «платформою» для імплантації заплідненої яйцеклітини. Також вражений ендометрій може просто відштовхнути вже прикріплений ембріон. Але не варто відразу думати, що хронічний ендометріоз – це вирок. Завагітніти можна, але тільки якщо спочатку вилікувати недугу.
Якщо вчасно не почати лікувати патологію, то шанси на можливу вагітність значно знижуються (аж до безпліддя). Також при цьому буде спостерігатися:
- неефективність ЕКО (навіть при такому методі вагітність не настає);
- звичне невиношування вагітності. Вагітність наступає, але вражений ендометрій сам відторгає ембріона.
Діагностика
Якщо є симптоми, що вказують на можливе прогресування хронічного ендометриту, необхідно якомога швидше звернутися до гінеколога для підтвердження або спростування діагнозу. З цією метою проводиться:
- УЗД матки та її придатків;
- гістероскопія.
Для уточнення причини розвитку хвороби, а також виявлення дійсного збудника, призначають такі діагностичні методики:
- посів матеріалу, який був отриманий при гістероскопії;
- ІФА;
- ПЛР діагностика;
- мазок на флору.
Якщо жінка тривалий час не може завагітніти, то їй також призначають здати аналіз крові на визначення концентрації гормонів.
Лікування
Лікування хронічного ендометриту слід починати проводити, як тільки лікарем був поставлений діагноз. План лікування розробляється з урахуванням тяжкості перебігу недуги і особливостей організму пацієнта. Стандартний план лікування включає в себе:
- антибіотики;
- противірусні;
- вітаміни;
- протеолитики;
- засоби, що нормалізують мікроциркуляцію;
- гормональні засоби.
З метою зменшення неприємних симптомів, пацієнтці призначають також фізіотерапевтичні процедури. Особливу увагу лікарі приділяють гормональних препаратів, так як вони дозволяють нормалізувати менструальний цикл. Приймають кошти протягом 3-6 місяців. Варто відзначити, що після припинення прийому ліків, жінка може завагітніти. Це відбувається на тлі «синдрому відміни».
Вагітність можна починати планувати тільки після того, як жінка пройде повноцінний курс лікування недуги і в неї зникнуть всі симптоми. Варто відзначити, що після його завершення лікар обов’язково призначає повторні обстеження – біопсію, УЗД і мазок.
