Алергія на пил: симптоми і лікування

472

Стан алергії являє собою підвищену чутливість, якою володіє організм, що проявляється у своєрідній специфічної реакції, що виникає у відповідь на контакт з певними елементами, що виступають у навколишньому середовищі в якості алергенів. Алергія на пил, симптоми якої трохи нижче ми розглянемо, є одним з найбільш поширених видів алергії, причому вона відзначається приблизно у 80% пацієнтів з діагнозом бронхіальної астми, а також у 46% – з діагнозом алергічний риніт та кон’юнктивіт.

Алергени пилу

Сама по собі пил, будь то пил побутова або домашня, є алергеном багатокомпонентним. Це передбачає включення до її складу частинок продуктів життєдіяльності, що належать рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів і, власне, самій людині. В одному випадку розповсюджувачами таких часток є таргани, в іншому випадку це собака або кішка, у третьому і зовсім книги, які невпинно колекціонує бібліофіл. Не забувайте також про волокна одягу, найдрібніших частинках пуху, фарби, квіткового пилку, вірусах, бактеріях і пилових кліщів.

Таким чином, практично все те, що оточує нас вдома, сприяє появі тут пилу, яка в результаті подібних скупчень стає складним комплексом з вхідних в неї речовин. Саме ці речовини, у тому чи іншому їх вигляді, в будь-який момент можуть викликати алергію.

Природно, що алергія може з’явитися не тільки на домашній пил, але і на пил «професійну», яка в кожному окремому випадку має в своєму розпорядженні власними особливостями. Так, алергічний риніт, який є актуальним проявом алергії, у хлібопекарській та борошномельної галузях промисловості виникає з-за борошна, якщо ж мова йде про тваринництво, то тут пил, як можна здогадатися, містить у собі шерсть і частинки шкіри худоби. Не виключається і алергія на будівельний пил – в цьому випадку її провокують знаходяться в повітрі частинки цементу, частинки деревних відходів, клейових сумішей та сумішей сухих.

Алергія на пил: симптоми

Розглянемо основні симптоми, що виникають при алергії на пил. Зокрема до них відносяться:

Риніт (або нежить). Початок алергічного риніту відзначається чханням, після чого вже з носа з’являються прозорого виду виділення. Очі починають при цьому сльозитися, в носоглотці виникають неприємні відчуття у вигляді сверблячки й печіння. Постійним супутником цього стану стає головний біль. Нежить у комплексі з чханням може тривати досить довго.

Що примітно, риніт, який виступає в якості безпосереднього явища реакції на діючий алерген, може проявитися миттєвим чином. Слід також відзначити і те, що якщо контакт з алергеном набуває постійний характер, то сама по собі реакція проявляється в дещо уповільненому темпі.

Враховуючи цю особливість, у деяких випадках пацієнтам важко визначити, у результаті дії якого саме подразника виникла реакція.

Кон’юнктивіт. Стан алергічної реакції протікає в комплексі з проявами реакції на алерген очей, що, відповідно, супроводжується характерним їх роздратуванням. Зазначається зокрема почервоніння білків, крім цього хворий відчуває печіння і свербіж в очах, виділяються сльози. Повіки набувають значну набряклість, червоніють. Людина втрачає можливість нормального орієнтування в просторі і в середовищі предметів, що його оточують.

Астма. Астма також відноситься до проявів алергії, будучи при цьому найважчим її симптомом. В даному випадку відбувається різке скорочення специфічних м’язів в області дихальних шляхів, шляхи ці заповнюються густий слизом. В результаті подібного перебігу хворий відчуває сильний сухий кашель, дихати стає важко. Постійним симптомом стає задишка та відчуття тиску у грудях. Прояв астми характеризується окремими нападами.

Лікування алергії на пил

Лікування даного захворювання вимагає комплексного підходу. Перш за все, необхідно забезпечити повне виключення контакту хворого з алергеном. Можливим це стає у разі встановлення конкретного компонента пилу, що провокує виникнення алергічної реакції.

Приміром, якщо таким компонентом є шерсть домашніх тварин, то слід максимально уникати будь-якого контакту з ним. Якщо ж мова йде про будь-якому іншому подразник, то забезпечується максимальне зниження обсягу в повітрі алергену. Це має на увазі під собою необхідність у регулярному проведенні вологого прибирання. Щоб уникнути розселення в постільній білизні і приладдя кліщів (наприклад, в наповнювачі подушки, якщо їм є пух і пір’я) проводиться їх заміна на інші приналежності та білизну, в умовах яких шкідник просто не зможе існувати.

Також застосовується медикаментозна терапія. До використовуваних препаратів належать таблетовані препарати, а також препарати у вигляді очних крапель або спреїв. Крім цього застосовуються протинабрякові засоби і назальні стероїди, що використовуються виключно при приписі їх лікарем.

Лікування алергії у більшості випадків зводиться до купіруванню алергічної реакції і зняття болісних симптомів. Проте існує спосіб ефективно запобігти реакцію — лікування алергії методом АСІТ, аллергенспецифической імунотерапії. Він знижує чутливість імунної системи до алергенів, як би “привчає” організм до них. Завдяки цьому, коли організм стикається з алергеном в реальному житті, алергічна реакція не розвивається. Важливо починати курс імунотерапії заздалегідь, під час ремісії, так як його результати виявляються не відразу (в середньому протягом 3-6 місяців). Крім того, під час курсу імунотерапії, якщо вона ще не завершено, можуть знадобитися симптоматичні засоби від алергії. Такий підхід допомагає «підготувати» організм на період загострень і домогтися стійкої ремісії навіть при контакті з алергенами.

При появі симптомів, що вказують на можливу алергію, необхідно відвідати алерголога, який зробить точне діагностування захворювання та визначить відповідне лікування в комплексі з профілактичними заходами, необхідними в подальшому.