Посттравматичний артроз – це патологічний стан, який виникає внаслідок пошкодження суглобів, і супроводжується розривом тканин (зв’язок). Саме зв’язки суглобової сумки забезпечують нормальну функціональність суглоба шляхом постійного підтримання потрібного відстані між хрящами. Якщо вони пошкоджені, то простір між хрящами звужується, і вони починають тертися один об одного. Поступово це приведе до їх деформації.

У медицині існує поняття первинний і вторинний артроз. Основні причини розвитку первинно артрозу суглобів клініцистами не встановлено досі. Але причини розвитку вторинного або посттравматичного артрозу можна назвати сміливо.

Посттравматичний артроз розвивається у людей, які постійно піддають свої суглоби сильним навантаженням. В дану групу входять спортсмени, а також представники деяких професій, чия робота пов’язана з підйомом і перенесенням тягарів і тривалим перебуванням на ногах». Недуга частіше вражає чоловіків від 20 до 60 років, а також жінок від 30 до 50 років.

Посттравматичний артроз найбільш часто розвивається і прогресує внаслідок розривів і розтягувань в області гомілковостопного і колінного суглоба. Дуже важливо вчасно звернутися до фахівця, щоб пройти курс лікування, перш ніж хвороба перейде в хронічну стадію.

Причини

Факторів, що впливають на появу посттравматичного артрозу, може бути безліч. Найчастіше розвиток хвороби можуть спровокувати такі стани та хвороби:

  • запальні процеси в суглобах;
  • інфекційні хвороби також можуть спровокувати розвиток посттравматичного артрозу у людини (тонзиліт, ГРВІ, вірусні інфекції і т. д.);
  • порушення обміну речовин;
  • захворювання ендокринної системи;
  • розтягнення зв’язок (в основному у спортсменів, які перед силовими вправами недостатньо розігрілися).

Симптоми

Посттравматичний артроз може протікати абсолютно безсимптомно, так і з вираженими симптомами. На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу симптомів практично немає. Людина не відчуває ніякого дискомфорту. Виявити наявність патології можна тільки за допомогою рентгена. Якщо вчасно не провести діагностику і не почати лікування, то даний тип артрозу може перейти в хронічну стадію.

По мірі прогресування захворювання симптоматика підсилюється. Характерними є ниючі, різкі болі в області локалізації ураження. Іноді шкірний покрив над запаленим суглобом червоніший і припухає. При наявності таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря, так як без належного лікування можуть розвиватися небезпечні ускладнення, аж до того, що суглоб перестане виконувати свої основні функції.

Посттравматичний артроз: симптоми і лікування
Почервоніння шкіри над запаленим суглобом сигналізує про його пошкодження

Лікування

Лікування посттравматичного артрозу слід починати відразу ж, як тільки чоловік виявив у себе перші симптоми його розвитку. Чим раніше це буде зроблено, тим оптимістичніше буде прогноз.

На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу досить ефективними є наступні методики:

  • мануальна терапія;
  • фізіотерапія;
  • масаж;
  • ударно-хвильова терапія.

Лікування призначають тільки після рентгенівського дослідження, яке дасть лікарю можливість визначити, наскільки сильно був пошкоджений суглоб. На ранніх стадіях розвитку посттравматичного артрозу пацієнту рекомендується виконувати комплекс вправ, спрямованих на зняття напруги в хребті, колінах, стегнах, гомілках і ступнях. Помірні фізичні навантаження рекомендуються лише в тих випадках, коли хвороба не прогресує і не протікає у важкій формі. Якщо хвороба запущена, то сильні фізичні навантаження строго протипоказані, так як вони можуть спровокувати посилення запального процесу.

Людям з порушеним обміном речовин і страждають зайвою вагою рекомендується дієта і санаторно-курортне лікування.

Пацієнтам з тяжким перебігом захворювання призначають медикаментозне лікування. У терапії використовують наступні препарати:

  • Артра;
  • Протекта;
  • Терафлекс;
  • Остенил (ін’єкції);
  • Синокром (ін’єкції);
  • гелі та мазі для зовнішнього застосування.

При більш тяжких стадіях посттравматичного артрозу, може знадобитися хірургічне втручання. Як правило, найбільш оптимальний спосіб відновити втрачені функції суглоба – це ендопротезування.