Істерія (істеричний невроз) — це складне нервово-психічне захворювання, яке відноситься до групи неврозів. Проявляється у вигляді специфічного психоемоційного стану. При цьому видимих патологічних змін в нервовій системі немає. Недуга може вразити людину практично в будь-якому віці. Жінки захворюванню схильні більше, ніж чоловіки.
Етіологія
Істеричний невроз може розвинутися тільки у емоційно слабкої людини, який часто перебуває в стресових для себе ситуаціях або конфліктах. Значиму роль грає і оточення хворого, загальний стан його здоров’я. Істеричний розлад особистості можуть спровокувати такі фактори:
- соматичні хвороби;
- важкі травми фізіологічного і психологічного характеру;
- зловживання алкоголем або вживання наркотичних засобів;
- безконтрольне вживання снодійних препаратів і транквілізаторів.
Як показує медична практика, істеричний невроз найбільш часто розвивається у осіб з неблагополучної сім’ї або з-за невластивого їх характером оточення. Також істотну роль грає і психотип людини, його характер.
Симптоматика
Симптоми істерії досить неоднозначні. Іншими словами, хворий може підсвідомо симулювати ту або іншу хворобу. До найбільш поширених симптомів істерії можна віднести наступне:
- істеричні припадки;
- розлад чутливості;
- мовленнєві порушення;
- спазми в горлі – хворому важко ковтати;
- параліч;
- рухові порушення;
- порушення в роботі внутрішніх органів;
- психічні порушення;
- істеричний сміх.
Патогенез
Як правило, істеричний невроз розвивається поетапно. Спочатку виявляються істеричні припадки. Першим симптомом може стати безпричинний істеричний сміх. У більшості випадків такий напад може так само різко закінчитися, як і почався. Крім цього, людина може відчувати фізіологічну симптоматику:
- прискорене серцебиття;
- комок в горлі («істеричний клубок»);
- судоми або параліч;
- нестача повітря.
Істеричний плач
До такого судомний припадку може доповнюватися істеричний сміх або плач, хворий може рвати на собі одяг. Особа при цьому може бути блідим або червоним. Варто відзначити, що такого механізму розвитку захворювання не спостерігається у сплячої людини. Як показує практика, сам хворий про такому припадку добре пам’ятає.
По мірі розвитку істерії може спостерігатися порушення в роботі органів чутливості — може погіршуватися слух і зір. На цьому етапі розвитку захворювання іноді виникає симптом «істеричної сліпоти» — хворий погано бачить на одне або обидва ока.
На більш пізніх термінах розвитку істеричного неврозу спостерігаються порушення в роботі внутрішніх органів, а також промови. Можуть проявлятися такі симптоми:
- відчуття комку в горлі;
- відсутність апетиту;
- спазм стравоходу;
- біль у горлі;
- параліч;
- больові відчуття в області серця.
Психічні порушення
Окремо варто виділити психічні розлади при істеричному неврозі. В основі такого прояви недуги лежить істеричний характер поведінки, який практичні завжди супроводжується істеричним сміхом або безпричинним плачем. Під час таких нападів практично завжди відчувається клубок у горлі, іноді може бути частковий параліч.
На даному етапі розвитку захворювання, істерія може проявляти себе у вигляді таких симптомів:
- хворий прагне бути в центрі уваги;
- мінливість настрою – істеричний сміх і підвищена активність різко змінюється злістю або повною апатією до подій.
В поведінці хворого занадто багато невластивих йому жестів, театральності. Іншими словами, пацієнт веде себе неприродно.
У той же час варто відзначити, що такі ознаки, як параліч, клубок у горлі і істеричний сміх не завжди варто розглядати як істеричне розлад особистості. Дані типові ознаки можуть свідчити і про інших, більш серйозних психічних розладах. Тому при такому дивному людині поведінці, варто негайно звернутися до лікаря-невролога.
Діагностика
Для діагностування істерії, як правило, інструментальних і лабораторних аналізів не потрібно. Під час особистого огляду лікарем-неврологом, хворий сам може більш яскраво виражати такі симптоми:
- підвищення сухожильних рефлексів;
- «спазми в горлі;
- істеричний сміх;
- тремор пальців рук.
Додаткові «симптоми», які проявляються саме під час огляду лікарем, яскраво свідчать про істеричному розладі особистості. Лабораторні аналізи беруться тільки в тому випадку, якщо є підозра на інші фонові захворювання.
Незважаючи на те, що істерія має добре виражені ознаки, перш ніж почати лікування, потрібно провести спеціальне обстеження. Деякі симптоми, такі як параліч, неприємні відчуття в горлі, можуть сигналізувати про інших психіатричних розладах. Тому лікування істерії повинно починатися тільки після огляду у фахівця і точної постановки діагнозу. Самолікування неприпустимо.
Лікування
Істеричний розлад особистості не завжди вимагає госпіталізації. У більшості випадків, лікування істерії може успішно проводитися і вдома, якщо для цього є сприятлива атмосфера.
При істеричному неврозі застосовується як медикаментозне лікування, так і трудотерапія. Якщо у хворого присутні такі ознаки, як параліч, хворобливі відчуття в горлі, судоми, призначають купирующие напади препарати. Якщо пацієнт надто збуджується, лікар може прописати такі ліки:
- валеріана;
- бром;
- транквілізатори.
Попутно з такими медикаментами прописують препарати загальнозміцнюючий спектру дії. У деяких випадках виписується снодійне.
В комплексі з медикаментозним лікуванням, при істерії застосовується трудотерапія. Це допоможе відвернути увагу хворого від симптомів, зробити його соціально адаптованою. Важливо, щоб на цьому етапі лікування, навколишні ставилися до хворої людини на рівних, не акцентуючи увагу на його недугу.
Лікувати істерію можна і за допомогою народних методик. В даному випадку, це фітотерапія. За приписом лікаря можна застосовувати відвари з таких трав:
- валеріана;
- пустирник.
Також добре допомагають хворим хвойно-сольові ванни і точковий масаж. Але варто взяти до уваги, що будь-які методи лікування повинні застосовуватися тільки за приписом лікаря-невролога.
Лікувати істеричний психоз слід обов’язково і тільки за приписами лікаря. Навіть якщо симптоматика зникне в результаті самолікування, рецидив захворювання може проявитися в будь-який момент.
Прогноз
Якщо лікування істерії почати вчасно, то рецидив хвороби практично повністю виключається. Найбільш сприятливий прогноз при лікуванні у осіб молодого віку.
Профілактика
Істерія – це хвороба з дитинства. Всі перенесені в ранньому віці психологічні травми у дорослому житті можуть стати причиною психологічних розладів. Тому для дитини слід спочатку створити сприятливі умови для розвитку і не соромитися звертатися до психолога, якщо для цього є передумови. Краще попередити хворобу, ніж після займатися лікуванням істерії.
