Генералізований пародонтит: симптоми і лікування

752

Генералізований пародонтит – входить в категорію найбільших стоматологічних проблем, при якій відбувається повсюдне ураження пародонту. Незважаючи на те, що недуга вражає зуби, його ускладнення поширюються на внутрішні органи.

Існує велика кількість факторів, що обумовлюють розвиток патології, які можуть бути як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Найбільш часто в якості причини виступає вплив хвороботворних бактерій, цукровий діабет і хвороби ШКТ.

Симптоматика даної форми пародонтиту неспецифічна, тому що характерна для великої кількості проблем із зубами. Головними ознаками прийнято вважати кровотеча і набряк ясен, а також неприємний запах з рота і проблеми при вживанні їжі.

Встановлення правильного діагнозу здійснюється пародонтологом шляхом безпосереднього огляду ротової порожнини та ознайомлення з результатами інструментальних обстежень пацієнта. Найбільш часто застосовують хірургічні методи лікування, доповнюються консервативними способами терапії.

У міжнародній класифікації захворювань десятого перегляду — МКХ-10, такої патології присвоєно власний шифр – До 05.3.

Етіологія

Генералізований пародонтит формується на тлі впливу зовнішніх і внутрішніх причин, причому остання категорія займає лідируючі позиції.

Також сприятливі фактори можуть бути місцевими і загальними. Перша категорія включає в себе:

  • поява зубного каменю;
  • неправильний прикус;
  • непропорційне розташування стоматологічних одиниць;
  • проникнення багатьох патогенних бактерій, які впроваджуються в зону між поверхнею зуба і крайової лінією ясен;
  • травмування ротової порожнини;
  • неправильне здійснення хірургічного втручання в порожнині рота;
  • демінералізація;
  • аномалії вуздечки губ або мови;
  • нераціональне харчування, при якому основу меню складають м’які продукти, рідкі і пюреобразні страви. Це стає причиною зниження навантаження на зуби, від чого вони стають більш чутливими;
  • недотримання правил гігієни, призначених для догляду за порожниною рота;
  • спадкову схильність до запального ураження ясен, яке при відсутності терапії перетікає в генералізований пародонтит;
  • дисфункцію слинних залоз – це призводить до зниження обсягів виділеної слини.

Генералізований пародонтит: симптоми і лікування
Генералізований пародонтит

З усього вищезазначеного випливає, що основу розвитку такого недуги складають патологічні ситуації, пов’язані з ротовою порожниною. Тим не менше існує чимало факторів, що впливають на появу генералізованого пародонтиту, але не пов’язаних зі стоматологічними розладами. Категорія загальних причин представлена:

  • зниженням опірності імунної системи, через що організм не може повноцінно боротися з хвороботворними мікробами і бактеріями;
  • несприятливою екологічною обстановкою, а саме проживанням поблизу хімічних підприємств або біля зон з підвищеним радіаційним фоном. Сюди також варто віднести особливості трудової діяльності;
  • тривалим впливом стресових ситуацій або постійним депресивним станом;
  • пристрастю до такої шкідливої звички, як куріння;
  • перебігом цукрового діабету, артеріальної гіпертензії або туберкульозу;
  • недоліком вітамінів у людському організмі;
  • неправильним обміном речовин;
  • зайвою масою тіла;
  • формуванням дифузного токсичного зоба;
  • патологіями крові;
  • ревматизм та остеопорозом;
  • гастритом будь-якої етіології і холециститом;
  • гипоиммуноглобулинемией;
  • опроміненням організму;
  • гепатит, ентероколітом та іншими захворюваннями з боку органів травної системи;
  • гормональним дисбалансом, який може виникнути в період виношування дитини під час грудного вигодовування або при настанні менопаузи.

Класифікація

В залежності від характеру перебігу недуги, генералізований пародонтит ділиться на:

  • гострий;
  • хронічний.

Варто відзначити, що найбільш часто зустрічається саме друга форма хвороби, оскільки структурний ураження зубів відбувається впродовж тривалого періоду, а не одномоментно.

Таким чином, хронічний характер патології буває:

  • з частим настанням загострень – при цьому поява характерної симптоматики спостерігається двічі на рік;
  • з нетривалими періодами загострення – ремісія відступає приблизно один раз в три роки;
  • без загострень.

Однак основна класифікація передбачає поділ недуги по тяжкості протікання, при цьому враховується глибина пародонтальної кишені і ступінь руйнування кісткової тканини. Таким чином, виділяють:

  • генералізований пародонтит легкого ступеня – карман по глибині не більше 3.5 міліметрів, а деструкція тканини спостерігається однієї третьої частини від усієї висоти зубного кореня. Стоматологічні одиниці при цьому залишаються не пошкодженим;
  • генералізований пародонтит середнього ступеня – в таких ситуаціях кишеню збільшується до п’яти міліметрів, а спад тканини зуба становить половину його кореня. Крім цього, з’являється рухливість стоматологічних одиниць;
  • генералізований пародонтит важкого ступеня – зубоясневу / кишеня по своїй глибині становить більше 5 міліметрів, деструкція кісткової тканини аналогічна попередній формі, а рухливість зубів яскраво виражена.

Симптоматика

Симптоматична картина буде диктуватися характером перебігу захворювання. Наприклад, при млявому перебігу хвороби легкого ступеня тяжкості присутні такі симптоми:

  • незначна кровоточивість;
  • відчуття свербіння і печіння в яснах;
  • болі в процесі вживання їжі;
  • смердючий запах з ротової порожнини;
  • утворення неглибоких кишень.

Інших змін з боку стоматологічних одиниць не відбувається, а загальне самопочуття людини не порушується.

Хронічний генералізований пародонтит середнього ступеня тяжкості протікання по своїй клінічній картині практично нічим не відрізняється від попереднього варіанту перебігу. Проте нерідкі випадки присутності додаткових ознак, а саме:

  • сильна чутливість зубів і ясен до надмірно холодної або дуже гарячої їжі і напоїв;
  • посилення проблеми щодо пережовування їжі;
  • помірна розхитаність і зміщення стоматологічних одиниць.

Хронічний генералізований пародонтит важкого ступеня має такі симптоми:

  • гострі болі в яснах;
  • збільшення і болючість регіональних лімфатичних вузлів;
  • прояв дифузної форми гінгівіту;
  • виникнення каменів на зубах;
  • формування безлічі кишень, що відрізняються за формою і глибиною;
  • зростання показників температури;
  • наповненість кишень серозно-гнійної або гнійної рідиною;
  • випадання зубів.

Для хронічного перебігу хвороби в стадію відступу симптоматики характерні наступні прояви:

  • блідо-рожевий відтінок ясна;
  • витікання гною з кишень;
  • оголення коренів зубів;
  • відсутність прогресування руйнування кісткової тканини.

Генералізований пародонтит: симптоми і лікування
Генералізований пародонтит середнього ступеня

Діагностика

Поставити правильний діагноз можна тільки після здійснення цілого комплексу діагностичних заходів, починаючи від первинного огляду і закінчуючи консультаціями інших фахівців.

Перший етап діагностування передбачає виконання:

  • вивчення історії хвороби пацієнта – для пошуку патологічного пускового механізму, яким може виступати стоматологічне захворювання чи хвороби інших внутрішніх органів;
  • аналізу життєвого анамнезу хворого – для виявлення зовнішніх етіологічних факторів;
  • ретельного стоматологічного огляду ротової порожнини із застосуванням спеціального інструментарію;
  • детального опитування пацієнта – для з’ясування ступеня вираженості симптоматики, що вкаже на стадію тяжкості перебігу захворювання.

Лабораторно-інструментальна діагностика включає в себе:

  • ПЛР-тести;
  • хемілюмінесценцію слини;
  • бактеріальний посів рідини, що виділяється з кишень;
  • біохімію крові;
  • складання пародонтограмми;
  • рентгенографію порожнини рота;
  • ортопантомографію;
  • біопсію десни.

Генералізований пародонтит: симптоми і лікування
Ортопантомограма при пародонтиті

При розвитку патології на тлі іншої недуги, пародонтолог направить хворого на консультації до клініцистам з вузьких галузей медицини, які призначать додаткові лабораторно-інструментальні обстеження

Диференціювати подібне захворювання необхідно від:

  • гінгівіту;
  • пародонтозу;
  • періоститу;
  • остеомієліту щелепи.

Лікування

Аналогічно симптоматиці тактика терапії відрізняється за ступенем тяжкості перебігу хвороби.

Ортопедичні методи усунення початковій ступені хвороби спрямовані на:

  • усунення зубного нальоту і каменів;
  • промивання кишень антисептиками;
  • накладання пародонтологічних аплікацій на проблемні зони.

Ортопедичне лікування генералізованого пародонтиту при прогресуванні до середньотяжкого перебігу представлено такими процедурами:

  • виборчим пришліфовуванням;
  • кюретажем кишень;
  • накладенням лікарських пов’язок;
  • шинуванням.

Генералізований пародонтит: симптоми і лікування
Шинування зубів методом вантових

Лікування генералізованого пародонтиту тяжкого ступеня, крім вищевказаних методик доповнюється:

  • видаленням рухомих стоматологічних одиниць;
  • здійсненням гінгівектомії або гингивотомии;
  • клаптикової операцією;
  • розкриттям абсцесів;
  • прийомом антибіотиків, імуномодуляторів, протизапальних препаратів та вітамінних комплексів.

За індивідуальними показаннями можуть виконуватися пластичні операції передодня рота, вуздечки губ або мови. Також в деяких випадках необхідно зміна прикусу.

На додаток також показана фізіотерапія, виконується шляхом:

  • лікарського електрофорезу;
  • ультрафонофореза;
  • лазеротерапії;
  • магнитофорез.

Хороших результатів можна домогтися за допомогою гірудотерапії, озонотерапії, апітерапії і фітотерапії.

Можливі ускладнення

Генералізований пародонтит, при повній відсутності його лікування, чреватий розвитком:

  • повної адентії;
  • абсцесів і нориць;
  • ревматоїдного артриту;
  • атеросклерозу;
  • інфаркту міокарда;
  • інсульту;
  • інфекційного ендокардиту.

Профілактика

Щоб не допустити розвитку хвороби, а також уникнути загострення хронічного генералізованого пародонтиту, необхідно:

  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • регулярно виконувати гігієнічні заходи по догляду за ротовою порожниною;
  • своєчасно лікувати будь-які стоматологічні патології та інші недуги внутрішніх органів, які можуть призвести до генерализованному пародонтиту;
  • періодично проходити професійну чистку зубів;
  • правильно і збалансовано харчуватися;
  • контролювати масу тіла;
  • кілька разів на рік відвідувати стоматолога для проходження профілактичного огляду.

Рання діагностика та комплексне лікування забезпечують сприятливий прогноз – досягнення стійкої ремісії та продовження його строків. При тяжкому перебігу неблагополучний результат пов’язаний як з втратою зубів, так і з розвитком ускладнень з боку внутрішніх органів.