Глибокий карієс: симптоми і лікування

973

Глибокий карієс – поширене захворювання зубів, яке розвивається внаслідок демінералізації емалі, викликаної діяльністю патогенних мікроорганізмів. Даний патологічний процес вражає всі тверді структури зубів. З недугою стикається близько 90% людей. Він може вразити пацієнтів різних вікових категорій.

При глибокому карієсі у дорослих і дітей дно утворилася порожнини і пульпа розділені між собою тільки невеликий прошарком здорових тканин (дентину). Якщо в цей час не надати пацієнтові кваліфіковану медичну допомогу, то карієс почне прогресувати і повністю зруйнує залишився дентин. Внаслідок цього виникає запальний процес у пульпі, іменований в медицині пульпітом. Він також може поширитися на більш глибокі тканини пародонту, викликаючи періодонтит.

Класифікація

Глибокий карієс класифікують в залежності від локалізації каріозної порожнини, від характеру перебігу патологічного процесу, а також від ступеня інтенсивності його прогресування.

Місце локалізації порожнини визначають у відповідності з існуючою класифікацією Блека:

  • 1 клас – патологічний процес вразив виключно анатомічні поглиблення, іменовані фісурами;
  • 2 клас – порожнини локалізуються на контактних (апроксимальних) поверхнях жувальної групи зубів;
  • 3 клас – глибокий карієс вразив контактні поверхні іклів та різців;
  • 4 клас – руйнування зачіпає і контактні поверхні, і горби зубів;
  • 5 клас – порожнина локалізується в області шийки зуба;
  • 6 клас – руйнуються ріжучі краї і горби зубів.

За характером протікання цей вид карієсу буває:

  • швидким;
  • повільним;
  • перебувають у стадії стабілізації.

За ступенем активності карієсу підрозділяють на:

  • активний;
  • неактивний;
  • призупинений.

Причини виникнення

Фактори, що впливають на прогресування захворювання у дітей і дорослих, ділять на дві великі групи – загальні і місцеві.

Загальні причини:

  • несприятливий вплив на організм дорослих і дітей навколишнього середовища;
  • вживання продуктів, що містять недостатню кількість мінералів, а також вітамінів;
  • схильність до прогресування каріозних процесів на генетичному рівні;
  • недостатня кількість фтору у вживаної воді;
  • зниження імунних сил організму під час формування зубних структур.

Місцеві причини:

  • відкладення на поверхні зубів;
  • шматочки їжі, які залишаються в порожнині рота після кожного прийому їжі;
  • зміна біохімічного складу слини. Такий стан може розвинутися внаслідок прогресування деяких хронічних недуг в організмі людини;
  • неповноцінна гігієна порожнини рота. Саме цю причину називають основною в розвитку карієсу у дорослих і дітей.

Механізм розвитку

Глибокий карієс – це процес, який розвивається не за один день. Механізм його розвитку дуже складний. Порожнина формується поступово. Цей процес умовно можна розділити на кілька основних етапів:

  • неповноцінна гігієна рота (першопричина);
  • залишки їжі починають гнити і бродити;
  • на поверхні зубів скупчується багато м’якого нальоту;
  • зубні відкладення з м’яких перероджуються в тверді, і формується зубний камінь;
  • під сформованим зубним каменем активно розмножуються патогенні мікроорганізми, виділяючи при цьому масу органічних кислот, які руйнують структури зуба;
  • освіта каріозної порожнини. Якщо її не вирішити на першому етапі розвитку, то вона поступово буде збільшуватися і вражати все більше тканин зуба.

Форми

Глибокий карієс має дві основні форми:

  • гостра форма. Для неї характерне виникнення сильного болю при впливі на зуб різних подразників. Найчастіше це гаряче, холодне або солодке. Варто зазначити, що біль може не пройти навіть після усунення причини, яка спровокувала її прояв. Симптоми прогресування патологічного процесу виражені дуже яскраво. Каріозна порожнина має досить вузький і глибокий вхід, а також розширене підставу. За формою нагадує звичайну пляшку – вузьку шийку і широке «підстава». Стінки порожнини складаються з ураженого дентину, який можна відшарувати;
  • хронічна форма. Такий симптом, як короткочасна біль, також характерний для хронічного глибокого карієсу. Вона виникає під впливом певних подразників (кислого, гарячого та інше). У цьому випадку каріозна порожнина глибока і широка. Її стінки мають щільну структуру і, як правило, пігментовані. Розм’якшений дентин можна побачити тільки на її дні. Хронічний глибокий карієс — це найбільш небезпечна форма такої патології, так як в більшості клінічних ситуацій призводить до розвитку пульпіту.

Симптоматика

При глибокому карієсі у дітей та дорослих відбувається руйнування твердих тканин коронки зуба, а також глибоких шарів дентину. Це і є основою для подальших скарг пацієнтів. Як правило, їх турбують нетривалі, але дуже інтенсивні болі, які виникають після механічних, температурних і хімічних подразників. Приміром, біль часто виникає після вживання в їжу гарячого або холодного, а також від колупання зубочисткою в зубах. Після усунення безпосередньої причини, що спровокувала біль, всі неприємні відчуття зникають.

При візуальному огляді можна без зусиль виявити наявність глибокої порожнини, заповненої залишками ураженого дентину, а також шматочками їжі. Зондування може викликати біль, яка пройде відразу після виймання зонда.

Якщо ж між пульпою і сформувалася порожниною ще є тонкий прошарок здорових тканин, то можуть проявитися симптоми пульпіту:

  • спонтанно виникає ниючий біль;
  • неможливість нормально пережовувати їжу.

Основні скарги пацієнта можуть доповнюватися сильними головними болями, а також відчуттям, що біль іррадіює в шию, в око або в іншу область.

Глибокий карієс: симптоми і лікування
Глибокий карієс

Глибокий карієс у дітей

Глибокий карієс у дітей може вразити як молочні, так і постійні зуби. Симптоматика така ж, як і при розвитку даного процесу у дорослих. Основною причиною прогресування у дітей цього патологічного процесу є неповноцінна гігієна порожнини рота. Також карієс вражає зуби у дітей з-за того, що вони занадто багато їдять солодкого. А саме вуглеводи є основною «їжею» для патогенних мікроорганізмів, які знаходяться в роті.

Якщо глибокий карієс у дітей був виявлений в молочних зубах, то найчастіше їх не лікують, а просто видаляють, щоб дати місце для нормального прорізування постійних зубів. Також вдаються до постановки лікувальної прокладки. Але перед цим необхідно повністю очистити порожнину від уражених тканин. Але в процесі цього може розкритися пульпова камера. В такому випадку єдино вірне рішення – видалити зуб. Якщо ж після препарування залишилися ще здорові тканини, то на них накладають лікувальну прокладку і ставлять спочатку тимчасову, а потім і постійну пломбу.

Діагностика

Діагностика глибокого карієсу включає в себе кілька етапів:

  • огляд. Як правило, на даному етапі лікар уточнює у пацієнта симптоми недуги (коли з’явилася біль, наскільки вона інтенсивна та інше). Також проводиться візуальний огляд порожнини рота, при якому можна виявити наявність каріозної порожнини та її глибину. При зондуванні біль може посилитися;
  • рентгенографія. Найбільш інформативна методика, так як дає можливість уточнити локалізацію порожнини, її близькість до пульпової камери. На панорамному знімку можна розглянути всі зуби, які розташовані в щелепи. При необхідності роблять також прицільний знімок. Дана методика використовується для діагностики карієсу і у дорослих, і у дітей.

Лікування

Лікування глибокого карієсу – процес досить складний і вимагає від лікаря високого професіоналізму. Вся ця процедура складається з декількох послідовних етапів:

  • проведення інфільтраційної або провідникової анестезії. Для лікування дітей іноді вдаються до седації – лікуванні глибокого карієсу під загальним наркозом;
  • препарування каріозної порожнини. Її необхідно повністю очистити від некротичних тканин та сформувати. Після обробки на ній не повинно бути пігментованих ділянок, а також залишків ураженого дентину;
  • порожнина обробляється антисептиками і в неї вноситься спеціальна лікувальна прокладка, яка буде насичувати тканини зуба мінеральними речовинами. Ця методика є обов’язковою при лікуванні глибокого карієсу;
  • запечатати порожнину можна двома способами – встановленням простої пломби і з допомогою вкладки. Пломбу лікар може встановити безпосередньо в своєму кабінеті і за один прийом. Вкладку виготовляє технік з міцних матеріалів у своїй лабораторії. Для цього необхідно після установки прокладки зняти відбиток, з якого буде виготовлена модель зуба. По ній технік і буде виготовляти вкладку. Готовий виріб фіксується за допомогою спеціального цементу. Воно повністю відновлює і естетику, і функціональність зуба.