Атрофічний кольпіт – це запально-дистрофічні зміни тканин оболонки піхви. Найбільш часто подібні деформації пов’язані з фізіологічним настанням менопаузи, однак недуга також може бути діагностований у представниць жіночої статі репродуктивного віку.
Найбільш часто розвиток подібної форми кольпіту пов’язано з настанням фізіологічної менопаузи, проте існує досить багато причин, чому запалення в піхві розвивається у жінок молодої вікової категорії.
Для захворювання характерне яскраве вираження специфічних ознак, серед яких сухість слизової піхви, поява свербежу і печіння в проблемній області, а також криваві виділеннями з статевих шляхів.
Для виявлення хвороби, перш за все, необхідна консультація гінеколога, проведення гінекологічного огляду і ряд специфічних інструментально-лабораторних діагностичних процедур.
Терапія патології не передбачає проведення хірургічного втручання, від чого лікувати її можна за допомогою консервативних методик, серед яких застосування місцевих лікарських препаратів і народні засоби.
Міжнародна класифікація захворювань виділяє для подібної хвороби окреме значення, чого код за МКХ-10 N 95.2.
Етіологія
У переважній більшості випадків розвиток запального процесу в тканинах піхви обумовлюється цілком нормальними для жіночого організму змінами, а саме розвитком менопаузи.
У постменопаузный період відбувається зниження виділення жіночих статевих гормонів (гіпоестрогенія) – дефіцит естрогенів призводить до припинення ділення клітин піхвового епітелію, зниження секреції залоз, витончення слизової оболонки, підвищення вразливості та сухості.
У представниць слабкої половини людства дітородного віку призвести до гіпоестрогенії і, як наслідок, атрофії можуть такі сприятливі чинники:
- народження дитини – для післяпологового періоду характерне поступове відновлення гормонального балансу. Повільніше такий процес протікає в тих жінок, які вважають за краще годувати малюка груддю. Сукупність таких передумов не лише призводить до порушення виділення гормону естрогену, але і нерідко загрожує формуванням запалення в піхві;
- порушення функціонування яєчників;
- дисфункція органів ендокринної системи, зокрема щитовидної залози;
- перенесене раніше хірургічне втручання, спрямоване на видалення яєчників, що синтезують естрогени, отже, при їх відсутності секреція жіночих гормонів припиняється на автоматичному рівні;
- опромінення органів області малого тазу – це нерідко стає причиною гормональних порушень;
- носійство ВІЛ.
Раннє виникнення запально-деструктивних змін в тканинах піхви також може бути обумовлено:
- сильними або тривалими психоемоційними переживаннями;
- перебігом цукрового діабету;
- некоректним здійсненням або повною відсутністю інтимної гігієни;
- частими сексуальними контактами, зокрема незахищеними або з різними статевими партнерами;
- наявністю будь-яких хронічних запальних процесів в організмі;
- неправильним харчуванням, а саме недостатнім споживанням кисломолочної продукції, прийомом всередину немитих овочів і фруктів, а також вживанням неякісної води;
- патологіями надниркових залоз;
- носіння тісного або синтетичного нижньої білизни;
- частими гігієнічними маніпуляціями з використанням ароматизованих гелів або мила;
- частими і безпричинними спринцюваннями;
- зайвою масою тіла або ожирінням.
Як було зазначено вище при постменопаузі відбувається різке зниження вироблення естрогенів, проте це не єдина зміна, що приводить до появи запалення в тканинах піхви. Серед інших порушень варто виділити:
- повне припинення утворення нових епітеліальних клітин;
- витончення слизової оболонки;
- зниження вироблення секрету піхвовими залозами;
- скорочення числа лактобактерій;
- порушення мікрофлори і кислотно-лужного балансу;
- сухість піхви;
- активацію внутрішньої факультативної флори;
- попадання хвороботворних мікроорганізмів із зовнішнього середовища.
Симптоматика
Перші клінічні прояви атрофічного кольпіту проявляються в середньому через п’ять років після настання природної менопаузи, однак у випадках розвитку недуги на тлі інших етіологічних факторів, час появи симптомів буде індивідуальним.
Найчастіше захворювання характерний млявий перебіг і слабка вираженість симптоматики. На інтенсивність клінічної картини впливає приєднання вторинного інфекційного процесу або активізація умовно-патогенних бактерій на тлі впливу несприятливих факторів.
Основою симптоматичної картини прийнято вважати:
- сухість і печіння в піхву;
- болі, біль і свербіж у процесі спорожнення сечового міхура;
- подразнення оболонки піхви і її почервоніння – саме на ці ознаки звертає увагу клініцист під час проведення гінекологічного огляду;
- формування мікротріщин на слизовому шарі піхви;
- біль і дискомфорт під час статевого контакту – подібний розлад також носить назву диспареуния;
- виділення з піхви – при такій патології вони мають помірний характер, а по консистенції слизові або водянисті. На приєднання інфекції вказує зміна консистенції (сироподібні або пінисті) і відтінку (зеленуваті або жовтуваті), а також супроводжуються неприємним запахом. Крім цього, для атрофічного кольпіту у жінок властиво поява кривавих виділень. Вони можуть бути як незначними, так і сильними. У будь-якому випадку в постменопаузальному періоді це привід звернутися до лікаря;
- часті позиви до випущення урини, що є наслідком ослаблення або неспроможність м’язів тазового дна;
- нетримання сечі – вкрай рідкісний симптом.
Варто відзначити, що у кожної представниці жіночої статі вищевказана симптоматика може проявлятися абсолютно індивідуально – як одна ознака, так і все відразу.
Атрофічний кольпіт
Діагностика
Щоб поставити діагноз атрофічний кольпіт, необхідний цілий комплекс лабораторних та інструментальних обстежень пацієнтки, яким передують заходи первинної діагностики. До них варто віднести:
- ознайомлення клініциста з історією хвороби – для встановлення факту присутності етіологічного фактора патологічної природи;
- збір і аналіз життєвого анамнезу хворої – необхідно в тих випадках, якщо причини недуги пов’язані з фізіологічними джерелами;
- ретельний гінекологічний огляд із застосуванням спеціального інструментарію, у тому числі дзеркал – для оцінювання стану піхвового епітелію;
- детальний опитування пацієнтки – для з’ясування часу появи першого та ступеня вираженості клінічних ознак.
Лабораторно-інструментальні діагностичні заходи передбачають проведення:
- мікроскопії та цитології мазка з піхви;
- тестів, для вивчення рН піхви;
- ПЛР-дослідження піхвових мазків;
- проби Шиллера;
- аналізу крові на гормони;
- розширеної кольпоскопії;
- біопсії для виключення наявності ракових клітин;
- УЗД черевної порожнини;
- бактеріального посіву піхвового відокремлюваного.
У деяких ситуаціях може знадобитися додаткова консультація ендокринолога і венеролога, зокрема при виявленні під час діагностики захворювань, що потребують допомоги відповідних клініцистів.
Лікування
При атрофічному кольпіті у представниць жіночої статі як постменопаузальной, так і репродуктивної вікової категорії, лікування в першу чергу спрямоване на здійснення замісної гормональної терапії.
Саме застосування гормональних речовин вводить в оману слизову піхви, змушуючи її епітелій циклічно оновлюватися. Це поліпшує харчування оболонки, знижує рівень її атрофії і не допускає появу мікротравм під час статевого контакту.
Замісне гормональне лікування виконується кількома способами:
- пероральний прийом таблеток;
- ін’єкційне введення препаратів;
- застосування гормональних пластирів;
- використання місцевих медикаментів, наприклад, супозиторіїв, мазей і кремів.
Тривалість гормонального лікування повинна становити не менше 1.5 років і не більш як трирічного терміну, однак позитивна дія спостерігається приблизно через шість місяців після початку терапії. Тим не менш, припинення прийому гормонів призводить до рецидиву хвороби, при цьому не виключається ускладнений перебіг, тобто одночасно зі вторинним інфекційним процесом.
Серед найбільш ефективних місцевих медикаментів варто виділити:
- «Естріол» – такі свічки позбавляють від сухості і печіння, а також неприємних відчуттів під час заняття сексом і порушення процесу сечовипускання;
- «Овестин» – ліки має вид крему, супозиторіїв і таблеток. Володіє аналогічними властивостями, що і попереднє речовину;
- «Эстрокард» – випускається у вигляді свічок і мазі;
- «Гинофлор Е» – це таблетки для інтравагінального введення, які спрямовані на підтримку зростання і розвитку власних молочнокислих бактерій в піхву;
- «Эстровагин»;
- «Орто-гинест» – крем, свічки або таблетки;
- «Эльвагин» – існує у вигляді супозиторіїв і крему;
- «Овипол Кліо».
Свічки Овипол Кліо
Ліки для системної терапії представлені:
- «Климодиеном»;
- «Клиогестом»;
- «Активелем»;
- «Паузогестом»;
- «Эвианой»;
- «Климадиноном»;
- «Ревмелидом»;
- «Климаксаном»;
- «Бонисаном»;
- «Феминалом»;
- «Ременсом»;
- «Иноклимом» та іншими медикаментами.
Крім цього, допускається лікування атрофічного кольпіту народними засобами, але у жодному випадку в якості єдиного способу терапії. Відвари і настої з цілющих рослин можна приймати всередину, виконувати сидячі ванночки або ж використовувати для спринцювання. Серед них варто виділити:
- ромашку і плоди ялівцю;
- календулу і шавлія;
- рожеву радіолу і сік алое;
- м’яту і кропиву;
- буркун і шипшина;
- листя верби і малини;
- чистотіл і солодку;
- кору дуба і пелюстки троянд;
- звіробій і квітки півонії.
Також варто відзначити, що на весь період лікування пацієнткам показаний статевий спокій.
Профілактика і прогноз
Щоб уникнути проблем з формуванням такого захворювання, як атрофічний кольпіт, рекомендується дотримуватися наступних нескладних профілактичних заходів:
- відмова від згубних пристрастей;
- зведення до мінімуму спринцювань;
- раціональне виконання правил особистої гігієни;
- нормалізація маси тіла;
- носіння нижньої білизни, виготовленого з натуральних тканин;
- підтримка рівня естрогенів за допомогою замісної терапії – насамперед, це стосується жінок у постменопаузальному періоді;
- зміцнення імунної системи;
- виключення стресових ситуацій і безладних сексуальних контактів;
- не рідше двох разів на рік відвідувати гінеколога.
Атрофічний кольпіт має сприятливий прогноз для життя. Однак необхідно враховувати, що захворювання схильне до рецидивів, які значною мірою знижують якість життя жінок.
Ігнорування симптомів і своєчасно розпочата терапія може призвести до поширення інфекції або запалення на тканини прилеглих внутрішніх органів.
