Ангіна – захворювання інфекційної природи, в результаті прогресування якого виникає гостре запалення піднебінних мигдалин і інших лімфоїдних утворень глотки. Спровокувати розвиток патології можуть наступні патогенні мікроорганізми: віруси, бактерії і грибки. У медичній літературі такий стан називають також гострим тонзилітом. Варто відзначити, що це досить поширене захворювання, яке може почати прогресувати як у дорослих людей, так і у дітей.

  • Ускладнення
  • Діагностика
  • Лікувальні заходи
  • Дуже багатьом людям достатньо всього лише промочити ноги або з’їсти щось холодне, як у них відразу ж почне розвиватися ангіна. Ця обумовлено тим, що у них знижена реактивність організму. Також недуга може почати розвиватися за наявності інших захворювань носоглотки або попадання в горло дратівливих речовин, таких як тютюновий дим, алкоголь, пил та інше. Важливо своєчасно діагностувати цю хворобу і провести її повноцінне лікування. Якщо цього не зробити, то можливий розвиток небезпечних ускладнень. Як лікувати ангіну правильно може сказати тільки висококваліфікований фахівець. Займатися лікуванням патології в домашніх умовах не варто.

    Етіологія

    Ангіна є патологією інфекційної природи, а це значить, що її розвитку сприяє патогенна активність мікроорганізмів. Найчастіше в ролі збудника патології у дітей та дорослих виступають:

    • стрептококи;
    • стафілококи;
    • пневмококи;
    • ентеровіруси;
    • представники роду диплококков.

    Шляхи проникнення патогенної мікрофлори:

    • повітряно-крапельний. Даний шлях передачі бактерій є найбільш характерним для ангіни;
    • гематогенний. В глотку патогенні мікроорганізми можуть потрапити з потоком крові з вже наявних в тілі людини вогнищ інфекції;
    • ентеральної. Патогенна мікрофлора надходить в організм з продуктами харчування, частіше з молочними;
    • ендогенний. Ангіни часто виникають у людей, які страждають каріозним ураженням зубів, гастроентеритом, гнійним синуситом та іншими патологіями;
    • штучний. Зараження може відбутися під час проведення різних оперативних втручань у порожнині носа і носоглотки. В такому випадку має місце травматична ангіна.

    Фактори, що підвищують ризик розвитку тонзиліту у дорослих і дітей:

    • різкі перепади температур;
    • неповноцінне харчування та порушення режиму прийому їжі;
    • сильна перевтома;
    • несприятлива екологічна ситуація в районі, де проживає людина;
    • сильне переохолодження організму;
    • зниження сенсибілізації та реактивності організму.

    Типи

    Клініцисти виділяють 3 типу даної хвороби:

    • первинна. Її також називають простою. У цьому випадку у пацієнта відзначається розвиток захворювання з ознаками ураження виключно лімфаденоїдного кільця глотки;
    • вторинна або симптоматична. Спостерігається ураження мигдаликів у глотці на тлі таких патологій: дифтерія, скарлатина, агранулоцитоз, лейкоз тощо;
    • специфічна ангіна. Основний етіологічний фактор – специфічна інфекція.

    Різновиди

    Ангіна: симптоми і лікування
    Види ангіни

    Клініцисти виділяють такі види ангіни:

    • катаральна;
    • герпетична;
    • лакунарна;
    • фолікулярна;
    • фибринозная або дифтероидная;
    • флегмонозна;
    • некротична;
    • виразково-плівчаста (ангіна без температури).

    Симптоматика

    Всі симптоми ангіни можна умовно розділити на дві великі групи – загальні та специфічні.

    Загальні симптоми ангіни:

    • гіпертермія. Специфічна реакція організму людини на патогенну активність бактеріальних агентів. Висока температура сприяє швидкому виведенню з тіла токсинів, посилює імунну відповідь, а також знижує швидкість розмноження бактерій;
    • озноб;
    • нездужання;
    • головний біль з’являється через інтоксикації тіла людини продуктами життєдіяльності патогенних мікроорганізмів;
    • підвищена стомлюваність;
    • біль в суглобових зчленуваннях (симптом характерний як для дітей, так і для дорослих).

    Специфічні ознаки ангіни у дітей і дорослих:

    • біль у горлі. Характерна ознака ангіни. Проявляється внаслідок сильного запалення мигдалин. На ранній стадії прогресування недуги больовий синдром виражений слабо, але по мірі розвитку патології болі посилюються;
    • мигдалики збільшені і гипереміровані. Такі зміни проявляються через вплив на дані анатомічні елементи інфекційних агентів;
    • збільшення підщелепних лімфовузлів.

    Клініка недуги може дещо відрізнятися в залежності від того, який саме вид ангіни діагностовано у пацієнта. Тривалість інкубаційного періоду різна – починаючи від 12 годин і закінчуючи 3 цілодобово. Варто відзначити, що недуга у дітей і дорослих починається гостро – спостерігається гіпертермія до високих цифр, озноб, болі при ковтанні і прийомі їжі.

    Катаральна форма

    При цій формі патології у пацієнта спостерігається тільки поверхневе ураження мигдаликів. Інтоксикаційний синдром виражений помірно. Гіпертермія незначна. При візуальному огляді можна виявити гіперемію м’якого і твердого неба. Також вона може поширюватися і на задню поверхню глотки. У рідкісних випадках почервоніння епітелію спостерігається тільки на піднебінних дужках і мигдалинах.

    Тривалість протікання такої форми недуги у дітей і дорослих зазвичай становить 2 дні, після чого запальний процес поступово стихає. Але не виключено його подальше прогресування та перехід катаральної форми патології в лакунарну або фолікулярну.

    Герпетична форма

    Ця форма тонзиліту більш характерна для дітей. Збудником хвороби є патогенний мікроорганізм – вірус Коксакі А. хвороба дуже заразна, тому при діагностуванні його у дитини, слід ізолювати його від інших дітей і дорослих. Інфекційні агенти можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом. Герпетична форма недуги у дітей проявляється гостро і стрімко прогресує. Виникають такі симптоми:

    • лихоманка;
    • гіпертермія до 40 градусів;
    • болі в горлі різного ступеня інтенсивності;
    • біль м’язових структур, розташованих в області живота;
    • нудота і блювотні позиви.

    На першому етапі розвитку, на м’якому небі, піднебінних дужках і мигдалинах формуються специфічні бульбашки червоного кольору. На 4 день вони самостійно розкриваються і розсмоктуються. Слизова горла набуває свій природний вигляд.

    Лакунарна форма

    При прогресуванні цієї форми захворювання у дітей і дорослих спостерігається ураження мигдаликів в області лакун. Сформований гнійний наліт поступово поширюється на поверхню піднебінних мигдалин. Симптоматика наступна:

    • гіпертермія;
    • болі в суглобових зчленуваннях;
    • болі в області проекції серця;
    • головний біль.

    При проведенні огляду можна виявити, що мигдалини інфільтровані, набряклі і гіперемовані. Лакуни розширені і в них знаходиться фібринозно-гнійний вміст. Поступово вміст утворює на поверхні мигдалин плівку (її можна легко видалити).

    Фолікулярна форма

    Для цієї форми захворювання характерне ураження фолікулярного апарату мигдалин. Характерні симптоми:

    • гіпертермія;
    • виражений інтоксикаційний синдром;
    • мигдалини гіперемована, набряклі і інфільтровані;
    • при візуальному огляді можна відзначити, що крізь епітелій мигдалин просвічуються нагноівшіеся фолікули. Даний симптом клініцисти називають «зоряне небо». По мірі прогресування патології уражені фолікули розкриваються, і утворюється наліт гнійного характеру, який не виходить за межі мигдаликів.

    Ангіна: симптоми і лікування
    Симптоми фолікулярної ангіни

    Фибринозная форма

    Для даної клінічної форми характерна поява фібринозних нальотів білувато-жовтого кольору на мигдалинах, а також регіональний лімфаденіт. Варто відзначити, що патологія може прогресувати як самостійно, так і розвинутися лакунарної ангіни. Симптоматика наступна:

    • виражений інтоксикаційний синдром;
    • біль при ковтанні;
    • наявність суцільної фібринозно плівки на мигдаликах;
    • ознаки ураження мозку (виникають рідко);
    • гіпертермія;
    • озноб.

    Интратонзиллярный абсцес (флегмонозна форма)

    Форма патології, яка прогресує вкрай рідко, і характеризується розплавленням певної ділянки мигдалини. Варто зазначити, що такий процес зазвичай односторонній. Симптоматика:

    • біль у горлі при ковтанні і розмові;
    • збільшення регіональних лімфовузлів;
    • гіпертермія;
    • інтоксикаційний синдром: нудота, болі в суглобових зчленуваннях, зниження апетиту та інше;
    • уражена мигдалина збільшується, поверхню її гіперемована і напружена. Якщо провести пальпацію освіти, то зазначається його болючість;
    • тризм жувальних м’язів;
    • асиметричний зів.

    Некротична форма

    Симптоматика у дітей та дорослих при цій формі виражена значно яскравіше, ніж при всіх інших. Важливо якомога швидше починати лікування ангіни цього типу, адже можуть розвинутися небезпечні ускладнення. Відзначаються такі ознаки:

    • гіперемія;
    • нудота і блювотні позиви;
    • порушення свідомості;
    • мигдалини покриває зеленувато-жовтий або сірий наліт;
    • уражені ділянки можуть просочуватися фібрином і змінювати свою структуру на більш щільну. Якщо провести їх видалення, то залишиться кровоточива поверхня;
    • якщо некротизовані ділянки будуть відторгатися, то на їх місці залишиться дефект до 2 см в діаметрі.

    Картина крові:

    • зростання ШОЕ;
    • виражений лейкоцитоз;
    • нейтрофільоз.

    Ангіна: симптоми і лікування
    Некротична ангіна

    Виразково-плівчаста форма

    Цю форму часто називають ангіною без температури, так як зазвичай такого характерного симптому, як гіпертермія, у пацієнтів не спостерігається. Етіологічний фактор – симбіоз спірохети і веретеноподібної палички у роті. Як наслідок при ангіні без температури спостерігається некроз зевной поверхні мигдалини з формуванням специфічної виразки. Симптоматика недуги наступна:

    • гіперемії не спостерігається;
    • пацієнт відзначає, що у нього з’явилося відчуття стороннього тіла в горлі;
    • гнильний запах з рота;
    • підвищена салівація;
    • збільшення регіональних лімфовузлів з боку ураження.

    Ангіна без температури може протікати від 1 тижня до кількох місяців. Її необхідно якомога швидше починати лікувати антибіотиками, щоб не допустити ускладнень.

    Ускладнення

    Якщо вчасно не почати лікувати ангіну чи не вилікувати патологічний процес до кінця, то можливий розвиток небезпечних ускладнень. Всі їх клініцисти поділяють на 2 групи: загальні і місцеві.

    Загальні:

    • ревматизм;
    • ураження нирок;
    • ураження ШКТ;
    • проникнення інфекційних агентів з горла в грудну клітку;
    • поширення інфекційних агентів в порожнину черепа;
    • сепсис – найбільш важке ускладнення ангіни.

    Місцеві:

    • отит;
    • абсцес поруч розташованих м’яких тканин;
    • кровотеча з уражених мигдаликів;
    • флегмони;
    • набряк гортані може стати причиною задухи).

    Діагностика

    Перед тим як починати лікувати ангіну, слід провести ретельну діагностику, яка допоможе встановити тип патології, важкість її перебігу, а також виявити інфекційного агента. Стандартний план діагностики включає в себе:

    • візуальний огляд;
    • уточнення симптомів і збір анамнезу;
    • взяття мазка з горла, щоб виявити тип збудника (проводитися посів на поживні середовища). Аналіз необхідний, щоб виявити чутливість патогенної мікрофлори до антибіотиків. Зазвичай до отримання результатів аналізу призначають антибіотики широко спектру дії, але пізніше їх можуть замінити на більш специфічні, які впливають на певні мікроорганізми;
    • аналіз крові;
    • МРТ призначають при необхідності.

    Лікувальні заходи

    Лікувати ангіну найкраще у стаціонарних умовах, щоб лікарі могли моніторити стан пацієнта і при необхідності коректувати план лікування. Так як патологія викликається бактеріальними агентами, основними препаратами для її лікування є антибіотики. Зазвичай перевага віддається препаратам з пеніцилінового ряду (бензилпеніцилін). Якщо ж на такі антибіотики у людини алергія, то їх можуть замінити на макроліди – азитроміцин або еритроміцин. Антибіотики з групи сульфаніламідів і тетрациклінів не надають ніякого лікувального ефекту при ангіні.

    Крім прийому антибіотиків пацієнту призначають рясне пиття, щоб зняти інтоксикацію. Якщо ж пити він не може, проводять внутрішньовенне вливання стерильних розчинів. Щоб знизити температуру призначають анальгетики.

    Також в курс лікування ангіни входять:

    • полівітамінні комплекси;
    • імуностимулятори;
    • пробіотики;
    • полоскання горла антисептичними засобами;
    • пастилки і льодяники зі знеболюючим ефектом;
    • на завершальних етапах лікування ангіни призначають інгаляції.

    Лікування ангіни – процес досить складний і тривалий. Тому найкраще на весь цей період лягти в стаціонар, щоб лікарі могли постійно стежити за здоров’ям пацієнта.

    Багатьох пацієнтів цікавить питання – як вилікувати ангіну в домашніх умовах. Варто відразу сказати, що лікувати можна тільки з дозволу свого лікуючого лікаря і після того, як він розпише курс лікування. Лікування вдома можливо, але тільки при легких формах ангіни. Рекомендації:

    • постільний режим;
    • споживати більше рідини;
    • при болю в горлі застосовувати антисептики;
    • якщо спостерігається виражена гіпертермія – приймати жарознижуючі препарати;
    • полоскати горло, щоб усунути наліт.