Аденома паращитовидної залози являє собою невелике доброякісне утворення розміром від 1 до 5 см, яке може самостійно синтезувати паратгормон, викликаючи у людини симптоми гіперкальціємії. Паращитовидні залози розташовуються на задній поверхні щитовидної залози, і їх основне призначення полягає у продукуванні паратиреоїдного гормону, який бере участь у кальцієво-фосфорному обміні в організмі. Аденома призводить до того, що паратиреоїдного гормону починає вироблятися більше, ніж необхідно, що і обумовлює симптоми цього захворювання.

Частіше патологія зустрічається у представниць слабкої статі, причому у віці 20-40 років, і така пухлина є доброякісною, але в 2% випадків вона має властивість до озлокачествлению, тому лікування такого захворювання зазвичай хірургічне. Діагностика такої патології, як аденома паращитовидної залози – заняття важке, адже симптоми, які викликає хвороба, схожі з симптомами інших хвороб в організмі, через що лікар не завжди може вчасно поставити діагноз. При своєчасному лікуванні прогноз захворювання сприятливий, але якщо пухлина переродилася в ракову, прогноз істотно погіршується (як і при будь-якій іншій ракової патології).

Причини

Причини захворювання криються в мутації, що відбуваються в генах, що викликають ріст аденоми в одній або в декількох паращитовидних залозах. Ця мутація буває двох типів, але незалежно від цього мутуючі клітини починають активно виробляти гормон, і безконтрольно діляться, що і призводить до розростання аденоми і появі симптомів порушення кальцієво-фосфорного обміну.

Аденома паращитовидної залози часто розвивається у пацієнтів, які зіткнулися з травматичними ушкодженнями в області щитовидної залози або шиї. Крім того, людям, що страждають від раку, і перенесли опромінення області голови або шиї також властиво виникнення цього захворювання.

Нестача кальцію, що надходить в організм з їжею, теж може спровокувати ріст аденоми, тому профілактика цього захворювання полягає у вживанні молочних продуктів і деяких видів грибів (зокрема, лисичок), які багаті даними мікроелементом.

Симптоми патології

Якщо говорити про симптоми даної патології, то вони представлені порушеннями в роботі нирок, проблемами серцево-судинної, кістково-м’язової та шлунково-кишкової систем.

Аденома паращитовидної залози: симптоми і лікування
Аденома паращитовидних залоз

Загальні симптоми розвитку у людини такого новоутворення, як аденома паращитовидної залози, будуть такі:

  • постійне почуття втоми;
  • слабкість і сонливість;
  • тахікардія;
  • підвищена пітливість;
  • нервозність або безпідставна тривога.

Звичайно ж, такі симптоми мало що говорять про захворювання, тому тільки ретельна діагностика і здача аналізів крові на кальцій і фосфор дозволяють своєчасно виявити патологію. Якщо ж на ранніх стадіях діагноз не поставлений, хвороба буде прогресувати, викликаючи порушення вищеописаних систем організму.

З боку ШКТ симптоми можуть бути наступними:

  • розвиток закрепів або, навпаки, діареї;
  • нудота і блювання;
  • погіршення апетиту.

Також у хворого людини розвиваються такі захворювання, як холецистит, панкреатит і виразкова хвороба шлунка. Симптоми цих хвороб залежать від тяжкості їх перебігу та загального стану пацієнта, але в основному є типовими для таких патологій.

Симптоми порушення роботи кістково-м’язової системи полягають в розхитування і випадання зубів, розвитку остеопорозу. У людини виникають часті переломи, причому без надмірного фізичного впливу. У важких випадках пацієнти стикаються з артралгіями, і у них можуть розвинутися судоми і навіть кома. При нирковій формі відзначається порушення процесу сечовипускання, аж до розвитку сечокам’яної хвороби.

З часом у людини починає рости зоб – на цій стадії діагностика патології вже не становить особливих труднощів, проте лікування може бути менш ефективним, так як до цього моменту в організмі людини може бути порушена робота багатьох органів.

Розвиток симптомів такої хвороби, як аденома паращитовидної залози, погіршує якість життя пацієнта, тому в більшості випадків вони звертаються за лікарською допомогою, але лікарі списують їх скарги на депресію або інші психосоматичні розлади, що веде до прогресування пухлини, і в цьому випадку прогноз захворювання погіршується.

Діагностика та лікування

Діагностика хвороби передбачає призначення аналізу крові і сечі, а також обов’язкове проведення ультразвукового дослідження паращитовидних залоз.

У тих випадках, коли УЗД виявляється малоінформативним, показано проведення КТ та МРТ. З метою диференціальної діагностики може бути призначено УЗД органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопія та рентген.

Лікування такої патології, як аденома паращитовидної залози, переважно хірургічне, так як консервативна терапія в цьому випадку є неефективною. В той же час лікування передбачає попередню підготовку у вигляді дотримання певної дієти для зниження вмісту кальцію. З цією ж метою призначається форсований діурез і прийом сечогінних засобів. Також пацієнтам може бути призначена інфузія фосфатів.

Видалення аденоми паращитовидної залози являє собою складну операцію, виконувану в умовах стаціонару. Однак після неї хворий швидко йде на поправку і якість його життя поліпшується. Прогноз в більшості випадків сприятливий – рівень кальцію в організмі знижується вже на другий день. Операція проводиться під загальним наркозом, а її тривалість залежить від індивідуальних характеристик пухлини та стану хворого. Зазвичай операція тривати від 1 години до 6 годин.

Хірург може видалити під час операції або саму аденому (якщо вона має чітко обмежені краю), або паращитовидную залозу разом з аденомою, а іноді доводиться видаляти повністю всі паращитовидні залози (залежно від тяжкості патології).

Операція проводиться різними способами – відкритим, який більш травматичний, або відео-ассистируемым методом, який має менше побічних ефектів і післяопераційних ускладнень. Перевагу того чи іншого виду операції віддає хірург, враховуючи поширеність аденоми і стан пацієнта.

Після операції іноді у пацієнтів розвивається гіпокальціємія – в цьому випадку їм примусово вводить паратгормон для нормалізації гормонального рівноваги і обмінних процесів в організмі.