Гнійний бронхіт – захворювання запального характеру, яке вражає бронхіальне дерево. Даний патологічний процес, найчастіше, виступає наслідком гострої або хронічної форми бронхіту. Однак не виключається і те, що подібний патологічний процес може виступати як самостійна хвороба.
Лікування призначається тільки лікарем, після проведення необхідних лабораторно-діагностичних заходів. За умови своєчасно розпочатих терапевтичних заходів ускладнень можна уникнути.
Етіологія
Етіологічні фактори для розвитку запального процесу можна розділити на зовнішні і внутрішні. До внутрішніх етіологічних причин слід віднести:
- синусит;
- хронічний тонзиліт;
- ураження організму бактеріальною інфекцією – синьогнійна і гемофільна паличка, пневмокок;
- хронічний абсцес;
- хронічна пневмонія;
- туберкульоз легенів;
- кашель курця;
- гострий бронхіт;
- гострі респіраторні інфекції;
- трахеїт;
- ангіна;
- різні алергічні реакції.
До зовнішніх етіологічних чинників, які можуть спровокувати розвиток гострої або хронічної форми гнійного бронхіту, слід віднести такі:
- ослаблена імунна система, на тлі чого спостерігається часте інфікування організму різними захворюваннями;
- активне або пасивне куріння;
- часті переохолодження;
- рецидивуючі респіраторні інфекції.
Окремо слід виділити сприятливі фактори для розвитку такої недуги:
- літній вік;
- ожиріння;
- часте зловживання спиртними напоями, так як це знижує захисні функції організму;
- тривале лікування «важкими» медикаментами;
- генетична схильність до такого роду захворювань;
- проживання в екологічно несприятливій зоні;
- наявність в анамнезі отоларингологічних захворювань в хронічній формі;
- гіповітаміноз.
Здорові і хворі бронхи
Незалежно від того, що стало причиною розвитку гнійного бронхіту, лікування тільки антибіотиками в домашніх умовах, без призначення лікаря, настійно не рекомендується, так як це загрожує розвитком супутніх ускладнень.
Симптоматика
На початкових етапах розвитку патологічного процесу клінічна картина практично ідентична ГРВІ, саме тому багато хворих не звертаються своєчасно за медичною допомогою, що зрештою і призводить до ускладнень.
Симптоматика гнійного бронхіту характеризується наступними клінічними проявами:
- вологий кашель, при якому мокрота густий, слизисто-гнійної консистенції;
- підвищене потовиділення;
- задишка;
- утруднене, в більш складних випадках поверхневе, свистяче дихання;
- субфебрильна або підвищена температура тіла;
- слабкість, практично постійне нездужання;
- сонливість;
- м’язові болю, що може бути обумовлено сильним, часто повторюваних кашлем.
Слід зазначити, що при відсутності правильних терапевтичних заходів гнійна форма бронхіту переходить у обструктивну, яка має вкрай негативні прогнози для здоров’я людини. Ситуація ускладнюється, якщо захворювання діагностується у дитини.
Слід зазначити, що подібна клінічна картина може бути і при інших отоларингологічних захворювань, які мають складну етіологію, але радикально відрізняються тактикою лікування. Виходячи з цього, слід розуміти, що самостійне лікування, без точної постановки діагнозу може призвести до розвитку серйозних ускладнень.
Симптоми гнійного бронхіту
Діагностика
Як лікувати гнійний бронхіт у дорослих і дітей може сказати тільки кваліфікований лікар, після проведення всіх необхідних діагностичних заходів і точної постановки діагнозу.
Спочатку проводиться фізикальний огляд хворого зі збором загального анамнезу, з’ясуванням поточної клінічної картини. Важливо – якщо хворий приймав якісь препарати для усунення симптоматики без призначення лікаря, слід повідомити про це клініциста до початку діагностичних заходів.
Програма діагностики може включати в себе такі методи дослідження:
- загальний клінічний і біохімічний аналіз крові;
- забір мокротиння для мікроскопічного, бактеріологічного та цитологічного дослідження;
- ендоскопічне дослідження бронхів.
У деяких випадках може знадобитися проведення диференціальної діагностики, для виключення або підтвердження наступних захворювань:
- пневмонія;
- туберкульоз;
- ендобронхіальний рак.
Тактика лікування обирається лише після отримання результатів діагностичних заходів і точної постановки діагнозу.
Лікування
Як правило, лікування цієї недуги здійснюється консервативними методами. Незалежно від етіології захворювання, при лікуванні гнійного бронхіту застосовують антибіотики, які підбираються індивідуально.
Крім цього, в медикаментозну терапію можуть входити наступні препарати:
- муколітики;
- відхаркувальні;
- загальнозміцнюючі.
Обов’язково для поліпшення відходу мокроти призначають лікарські препарати.
Слід звернути особливу увагу, що антибіотики при гнійному бронхіті використовувати потрібно тільки строго за призначенням лікаря.
Що стосується лікування народними засобами, то їх також можна використовувати, але тільки після консультації з лікарем і в якості доповнення до основного курсу лікування.
За умови своєчасно розпочатих терапевтичних заходів прогноз сприятливий, ризик розвитку ускладнень зводиться до мінімуму. В іншому випадку гнійна форма недуги може перейти в обструкционную з супутніми ускладненнями.
Профілактика
Запобігти розвитку такого захворювання в області верхніх дихальних шляхів можна, якщо дотримуватися таких рекомендацій:
- своєчасно і правильно лікувати всі отоларингологічні недуги;
- зміцнювати імунну систему;
- не займатися самолікуванням.
При перших клінічних проявах потрібно звертатися за медичною допомогою.
