Хронічна ниркова недостатність: симптоми і лікування

818

Хронічна ниркова недостатність – патологічний процес, при якому нирки припиняють повноцінно функціонувати. Розлад викликається різноманітними захворюваннями, причини, і локалізація яких не завжди пов’язана з нирками. Для хвороби характерна загибель структурної тканини нирок, яка складається з нефронів і відповідає за вироблення і фільтрацію сечі.

Залежно від форми хвороби, відмова нирок наступає через три або більше місяців. Без належного лікування може перетекти в хронічну наднирковозалозної недостатність. Діагностика хвороби складається з комплексу заходів, і включає в себе багато лабораторні аналізи та інструментальні обстеження пацієнта. Лікування засноване на усунення головного розлади, яке призвело до цього недугу, але, крім цього, необхідно проходити повторні курси гемокоррекціі. Для повного одужання від хронічної ниркової недостатності у дітей і дорослих, потрібно проводити трансплантацію органу.

Розлад є необоротним порушенням деяких функцій нирок, серед яких виділення і фільтрація сечі. На початковій стадії хвороба може протікати непомітно для людини, але чим більше вона прогресує, тим яскравішими будуть проявлятися ознаки – відсутність апетиту, сильна слабкість організму, зміна відтінку шкіри. Але головне – це збільшення обсягів виділяється урини за добу. Без правильного і своєчасного лікування стане причиною прогресування ускладнень, які можуть призвести до летального результату.

Етіологія

Ниркова недостатність з’являється як наслідок інших захворювань в організмі, серед яких – пієлонефрит, амілоїдоз або полікістоз нирок. Також причинами до появи такого розладу функціонування нирок можуть стати:

  • вроджені патології будови чи функціонування нирок, наявність тільки однієї нирки або незворотні порушення в одній з них;
  • цукровий діабет;
  • відкладення каменів у нирках;
  • маса тіла, набагато перевищує норму;
  • цироз;
  • полікістоз нирок;
  • подагра;
  • пізня діагностика інших ниркових захворювань;
  • червоний вовчак;
  • широкий спектр розладів сечовидільної системи;
  • недотримання інструкції або зловживання деякими лікарськими препаратами;
  • онкологічні новоутворення;
  • інтоксикації організму;
  • гостре отруєння хімічними речовинами.

Різновиди

Існує класифікація хронічної ниркової недостатності щодо стадії перебігу симптомів:

  • латентна – ознаки практично не виявляються. Людина може відчувати невелику втому. Дуже часто визначається при діагностиці зовсім іншої проблеми, для діагностування якого проводилися аналізи крові чи сечі;
  • компенсована – обсяг виділюваної урини зростає (більше двох літрів за добу), з’являється невелика набряклість вранці;
  • інтермітуюча – сильна стомлюваність турбує людини, а також сухість у роті. З’являється м’язова слабкість;
  • термінальна – різка зміна настрою хворого, знижується імунітет. Спостерігається порушення роботи та інших внутрішніх органів, серед яких серце і легені. Але найбільш явно термінальна стадія хронічної ниркової недостатності характеризується такою ознакою, як поява запаху сечі з ротової порожнини потерпілого.

Хронічна ниркова недостатність: симптоми і лікування
Стадії хронічної ниркової недостатності

Симптоми

Для кожної стадії, з представленої вище класифікації, характерні власні симптоми хронічної ниркової недостатності. Як згадувалося вище, під час початкової стадії недуги людина може не відчувати жодних проявів або ж дуже сильно відчувати втому, яка проявляється ближче до вечора.

Для компенсованої форми характерно:

  • сильне почуття втоми;
  • у день людей випускає більше ніж два літри урини;
  • з’являється сухість у роті;
  • після сну виникають набряки на обличчі.

Інтермітуючий тип хвороби супроводжують такі ознаки, як:

  • людина швидко стомлюється, незважаючи на неактивні фізичні дії;
  • різке зниження апетиту;
  • постійна сухість у роті, незважаючи на сильну спрагу;
  • з’являється неприємний присмак у ротовій порожнині;
  • напади нудоти та блювоти;
  • шкірний покрив змінюється в кольорі і набуває блідо-жовтий відтінок;
  • сухість і лущення шкіри;
  • невеликі мимовільні посмикування пальців рук і ніг;
  • больові відчуття в м’язах і кістках.

При появі таких симптомів хронічної ниркової недостатності існує ймовірність ускладненого перебігу деяких хвороб, таких як ангіна, фарингіт та інші запальні процеси органів дихання. Якщо проводити лікування медикаментами, можна домогтися поліпшення стану хворого, але будь-який несприятливий вплив у вигляді сильних навантажень, психічних розладів, недотримання дієти, інфекції або оперативне втручання стане поштовхом до різкого погіршення стану нирок, гострого прояву симптомів.

Термінальна стадія виражається наступними симптомами:

  • емоційною нестабільністю;
  • порушенням режиму сну — вдень людина спить, а вночі не спить;
  • зміною відтінку особи, воно стає жовто-сірим;
  • відчуттям печіння на шкірі;
  • сильним випаданням і ламкістю волосся;
  • зниженням маси тіла, які настали внаслідок відсутності апетиту;
  • зміною тембру голосу;
  • діареєю, зі стільцем неприємного запаху і темного кольору;
  • частими блювотними позивами;
  • появою серцевої недостатності;
  • зниженням пам’яті;
  • людину супроводжує неприємний запах з рота надходить запах урини.

Хронічна ниркова недостатність у дітей проявляється:

  • підвищенням обсягів виділюваної сечі;
  • набряклістю щиколоток і особи;
  • відставаннями в зростанні;
  • деформацією кінцівок;
  • руки і ноги втрачають свою нормальну чутливість;
  • почуттям печіння на кінчиках пальців верхніх і нижніх кінцівок;
  • слабкістю м’язів;
  • сухістю і гіркотою в роті;
  • сильними болями в животі;
  • нападами судом;
  • підвищенням артеріального тиску;
  • зниженням імунітету, внаслідок чого дитина схильний до різних інфекцій;
  • зниженням гемоглобіну.

Хронічна ниркова недостатність: симптоми і лікування
Симптоми хронічної ниркової недостатності

Ускладнення

При пізній діагностиці або неправильному лікуванні можуть виражатися наступні ускладнення від ниркової недостатності:

  • хронічна надниркова недостатність;
  • порушення згортання крові, з-за яких з’являються кровотечі і синці на шкірі;
  • серцева недостатність;
  • інфаркт міокарда;
  • недостатнє постачання кров’ю серця;
  • порушення серцевого ритму;
  • запалення серцевої сумки;
  • хронічний гастрит;
  • уповільнення очисної та фільтраційної функції нирок;
  • зникнення чутливості в кінцівках;
  • стійке підвищення артеріального тиску;
  • порушення засвоюваності кальцію, з-за чого людина буде схильний до підвищеної ламкості кісток;
  • утворення виразок в шлунку або дванадцятипалої кишці;
  • зниження сексуального потягу;
  • порушення менструального циклу або така аномалія, як не дозрівання яйцеклітини;
  • народження мертвого плоду, якщо хронічна ниркова недостатність диагностировалась під час вагітності;
  • уремічна кома, яка може призвести до смерті хворого людини.

Діагностика

Діагностика хронічної ниркової недостатності проводиться в кілька етапів, серед яких:

  • з’ясування повного анамнезу захворювання — коли були виявлені перші ознаки, наскільки вони сильні, скільки сечі випускається за день, наскільки сильно людина втомлюється. Вивчення історії хвороби пацієнта на предмет того, що могло стати причиною недуги, визначення стадії відповідно до вказаної вище класифікації, турбувала ця хвороба когось із найближчих родичів;
  • огляд хворого на предмет набряклості, зміни чутливості кінцівок і кольору шкірного покриву. Крім цього, лікар просто не зможе не помітити неприємний запах сечі з рота свого пацієнта;
  • проведення дослідження сечі. При даній хворобі щільність рідини буде знижена, в аналізах буде спостерігатися незначна кількість білка. При інфекціях, пухлинах, травмах в урині будуть міститися еритроцити, а при аутоімунних розладах – лейкоцити. У разі якщо причиною хвороби стала бактерія, вона буде виявлена під час аналізу. Крім цього, можливо визначити інфекційний агент, який став збудником хвороби, і визначити ступінь його чутливості до медикаментів. Проводиться проба сечі за Зимницьким. Робиться це для визначення густини і об’єму виділеної рідини;
  • проведення загального і біохімічного аналізу крові. При такому захворюванні буде підвищена концентрація лейкоцитів, знижений гемоглобін, еритроцити і тромбоцити. При біохімічному аналізі крові виявлено високий рівень сечової кислоти, збільшення рівня калію, холестерину і фосфору, зменшення кальцію і білка;
  • апаратні методи діагностики, які включають в себе УЗД, КТ і МРТ, що дозволяють знайти причини звуження шляхів, які виводять сечу. За допомогою доплерографії оцінюється проходження крові по судинах. Рентгенографією виявляються можливі порушення дихальної системи, що при деяких розладах може стати причиною ниркової недостатності. Біопсію використовують для повного підтвердження діагнозу. Під час цього процесу проводиться забір невеликої частинки тканини нирки, яка потім буде досліджена під мікроскопом. ЕКГ допомагає виявити порушення з боку серця.

Після отримання всіх результатів аналізів, які проводилися під час діагностики, лікар призначає лікування.

Лікування

Лікування хронічної ниркової недостатності засноване на правильній діагностиці та визначенні її стадії. На початковій стадії проводиться терапія медикаментами, яка спрямована на:

Хронічна ниркова недостатність: симптоми і лікування
Механізм перитонеального діалізу

  • усунення високого артеріального тиску;
  • стимуляцію вироблення сечі;
  • запобігання аутоімунного процесу, при якому організм сам атакує свої внутрішні органи. Робиться це за допомогою гормональних речовин;
  • ліквідацію анемії эритропоэтинами;
  • зниження кислотності в шлунку;
  • медикаменти, що містять кальцій, вітамін Д, які будуть зміцнювати кістки і запобігати їх переломи.

На більш серйозних стадіях хвороби застосовують інші способи терапії:

  • гемодіаліз, під час якого виконується очистка та фільтрація крові. Проводиться це поза організму, через спеціальний апарат. Кров у нього надходить з вени на одній руці, проходить потрібні процеси і повертається в організм людини через трубку, приєднану до іншої руці. Таке лікування виконується довічно кілька разів на тиждень, або ж до моменту пересадки органу;
  • перитонеальний діаліз, при якому йде аналогічне очищення крові, тільки з додатковою корекцією водно-сольового балансу. Здійснюється це через черевну порожнину пацієнта, в яку вводиться розчин, а потім висмоктується;
  • власне, пересадка нирки – підбирається відповідний по всім критеріям орган від донора. Але не варто виключати, що нирка може не прижитися, тоді пацієнтові необхідно буде проходити всі методи терапії заново. Щоб цього не сталося, проводять курс лікування ліками, які знижують імунітет, щоб він не почав заперечувати новий орган.

Дієта при хронічній нирковій недостатності є важливою ланкою в терапії. Вона передбачає:

  • вживання висококалорійних продуктів, але не жирні, не пересолених і не гострі, а збагачених вуглеводами. В будь-яких кількостях можна їсти солодощі, рис, овочі і картопля. Краще всього, якщо страви будуть приготовані на пару або в духовці. Їжу приймати маленькими порціями по п’ять разів на день;
  • зниження прийому в їжу білків;
  • кількість рідини не повинна перевищувати двох літрів в день;
  • відмова від поглинання бобових, грибів, горіхів, які насичені білком;
  • прийом в обмежених кількостях винограду, кураги, кави та шоколаду.

Профілактика

Профілактичні заходи від хронічної ниркової недостатності полягають у:

  • усунення причин, які можуть стати збудниками захворювання;
  • ведення здорового способу життя і відмову від розпивання алкогольних напоїв, тютюнопаління та наркотичних речовин;
  • раціоналізації харчування, яке повинно бути збалансованим і збагачений кальцієм і вітамінами;
  • утримання від вживання лікарських препаратів без видимої на те причини;
  • регулярне проходження огляду в лікарів, для того щоб діагностувати хворобу на ранніх стадіях, збільшити шанси на повне одужання і запобігання появі ускладнень.