Помилкова (уявна) вагітність – являє собою психічний розлад, який полягає у помилкової впевненості представниці жіночої статі в тому, що вона стане матір’ю. Підставою до цього є наявність характерної симптоматики.
Викликати подібне порушення може велика кількість факторів, однак у даний час механізм розвитку такої хвороби залишається до кінця не вивченим.
Клінічну картину становлять ті ознаки, які характерні для звичайного протікання вагітності. Сюди варто віднести ознаки ранкових токсикозів, набір маси тіла, збільшення грудей та незвичайні переваги в їжі.
Розлад розпізнається на підставі гінекологічного огляду, здійснення УЗД і тестів на вагітність. Тільки консервативне лікування, але в ньому бере участь одночасно кілька фахівців.
Етіологія
Неправдива чи уявна вагітність вважається в гінекології досить рідкісним розладом, при якому жінка не симулює свій стан, а в дійсності впевнена в тому, що у неї з’явиться дитина.
Причини формування такої патології до кінця не вивчені, проте вважається, що до нього призводять фактори психологічного чи емоційного характеру, що виникли на тлі ендокринних, вегетативних і соматичних розладів.
Джерелами розвитку такого синдрому найбільш часто стають:
- порушення функціонування гіпофіза – при цьому спостерігається підвищена секреція гормонів;
- перебіг позаматкової вагітності;
- дисфункція яєчників, а також утворення злоякісних або доброякісних пухлин на таких внутрішніх органах жіночої статевої системи;
- патології надниркових залоз;
- наявність гіпотиреозу;
- нестабільність психоемоційного стану;
- неврози та психози;
- істеричний стан;
- кісти яєчників;
- міома матки і інші гінекологічні патології;
- формування вторинної аменореї.
Крім вищевказаних патологічних джерел такого порушення, серед факторів варто виділити:
- перебіг вагітності у близької родички чи подруги – при цьому пацієнтка сама хоче відчути на собі стан вагітності та близькість материнства;
- діагностоване безпліддя;
- тривалі й безрезультатні спроби завагітніти – основну групу ризику становлять представниці слабкої статі у віковій категорії від тридцяти до сорока років;
- перенесену раніше втрату дитини;
- наявність у жінки в історії хвороби неодноразового мимовільного переривання вагітності на різних термінах;
- небажання мати дітей і присутність панічного страху перед періодом виношування дитини і родовою діяльністю.
Варто відзначити, що синдром помилкової вагітності вражає не тільки жіночу половину людства, але і чоловічу. Відносно рідко чоловіки можуть відчувати на собі симптоматику вагітності. Найчастіше це відбувається на тлі сильного співпереживання до стану партнерки, яка на даний момент виношує дитину.
Симптоматика
Клінічний прояв помилкової вагітності у жінок практично нічим не відрізняється від симптомів цієї вагітності. При такому розладі може спостерігатися наявність:
- затримки чи повної відсутності менструації;
- ранішніх ознак токсикозу, до яких варто віднести нудоту і блювання, підвищену стомлюваність і рясне слиновиділення, а також сонливість;
- часті перепади настрою;
- набряклості нижніх кінцівок;
- незвичайних смакових пристрастей;
- збільшення молочних залоз і навіть виділення молозива;
- підвищеного газоутворення;
- зростання розмірів живота – це відбувається з причини підвищеного утворення підшкірної клітковини в області передньої стінки черевної порожнини;
- закрепів;
- відчуттів ворушіння плоду – це найбільш специфічний, але в той же час самий рідкісний симптом;
- помилкових родових переймів – також висловлюється вкрай рідко.
Ускладнює ситуацію той факт, що при уявної вагітності результати спеціально призначених тестів показують позитивний результат.
У переважній більшості випадків ознаки помилкової вагітності зберігаються протягом трьох або чотирьох місяців, однак у особливо недовірливих представниць слабкої половини людства характерна симптоматика може проявлятися набагато довше, аж до семи місяців.
Діагностика
Як визначити помилкову вагітність знає акушер-гінеколог. Для цього необхідний комплексний підхід. Таким чином, встановлення правильного діагнозу буде включати в себе:
- вивчення історії хвороби і життєвого анамнезу пацієнтки – для пошуку найбільш ймовірну причину, яка могла призвести до псевдобеременности;
- здійснення гінекологічного огляду – за помилкової вагітності у жінки не будуть присутні найбільш характерні ознаки. До них варто віднести синюшність шийки матки і зони піхви, а також збільшення і розм’якшення матки;
- детальний опитування пацієнтки на предмет часу появи першого та інтенсивності прояву симптоматики, характерної для періоду виношування дитини;
- виконання тесту на вагітність, який покаже позитивний результат;
- загальний аналіз крові – для визначення концентрації ХГЛ в крові;
- клінічне лабораторне вивчення урини – для виявлення рівня хоріонічного гонадотропіну;
- біологічні й імунологічні тести;
- оглядову рентгенографію очеревини;
- УЗД черевної порожнини та органів малого тазу.
На додаток знадобляться консультації таких фахівців:
- ендокринолог;
- психіатр;
- психотерапевт.
Всі вищевказані діагностичні заходи спрямовані не тільки на встановлення правильного діагнозу, а також на проведення диференціальної діагностики. Уявну вагітність необхідно відрізняти від:
- симулированной вагітності;
- завмерлої вагітності;
- позаматкової вагітності;
- перебігу пухлинного процесу в області очеревини або в органах малого тазу.
Лікування
Подібне порушення найчастіше не вимагає здійснення специфічної терапії. Якщо патологія не була викликана яким-небудь захворюванням, то лікування обмежується такими заходами:
- прийомом гормональних речовин;
- грамотним роз’ясненням положення речей гінекологом;
- розумінням та підтримкою близьких родичів.
У таких випадках, після зникнення самонавіювання у пацієнтки приходить в норму менструальний цикл, усуваються прояви токсикозу, а також купірується інша симптоматика вагітності.
У тих ситуаціях, якщо під час діагностики були виявлені розлади з боку ендокринної системи, то лікуванням займається гінеколог-ендокринолог або терапевт-ендокринолог.
При наполегливому відмову вірити в помилкове перебіг періоду виношування дитини, а також при неадекватному сприйнятті дійсності пацієнткам необхідна кваліфікована допомога лікарів:
- невролог;
- психолог;
- психотерапевт.
В особливо вразливих і чутливих жінок звістка про помилкової вагітності може стати причиною розвитку:
- депресивного стану;
- суїцидальних думок;
- спроб покінчити життя самогубством.
Аналогічна ситуація спостерігається у пацієнток з неврозоподібними реакціями і серйозними розладами психіки. У таких ситуаціях показано лікування в спеціалізованих клініках.
Можливі ускладнення
Псевдобеременность сама по собі не є серйозною патологією і досить рідко новину про те, що жінка не стане матір’ю, призводить до розвитку суїцидальних нахилів.
Тим не менш подібна патологія може служити одним з ознак досить небезпечних гінекологічних, ендокринних і психічних патологій. Саме з цієї причини при виникненні перших характерних симптомів необхідно звернутися за консультацією до клініцистам.
Профілактика і прогноз
Спеціально призначених заходів профілактики такого порушення не розроблено, оскільки медикам не до кінця відомі механізми і причини виникнення подібної патології. Однак для попередження розвитку недуги необхідно:
- забезпечити сприятливий мікроклімат у родині;
- підтримувати довірчі стосунки з партнером;
- не ігнорувати симптоматику і своєчасно звертатися за кваліфікованою допомогою;
- займатися раннім виявленням і повноцінним лікуванням гормональних порушень, гінекологічних та ендокринних патологій;
- звести до мінімуму важкі фізичні навантаження;
- по можливості повністю уникати впливу стресу та нервових перенапруг;
- проходити повний медичний огляд кілька разів в рік, з обов’язковим відвідуванням гінеколога, ендокринолога, психолога і психотерапевта.
Прогноз уявної вагітності часто сприятливий – якщо одного разу такий стан вже було вилікувано, то повторне розвиток недуги в переважній більшості випадків не розвивається.
Багатьох жінок цікавить питання – чи може псевдобеременность пройти самостійно. Це цілком можливо лише в тих випадках, якщо характерні клінічні прояви не були викликані іншими патологіями.
Варто відзначити, що у чоловіків подібний стан не настільки сильно розвивається, не призводить до думок про суїцид і проходить, як тільки партнерка народжує дитину.
