Септицемія: симптоми і лікування

239

Септицемія – різновид зараження крові, при якій спостерігається порушення загального стану організму через виниклого в нього запалення, але відсутні області гнійного ураження внутрішніх органів. У випадках формування гнійників на перший план виступає інший вид сепсису – септикопіємії. Характеризується тим, що виникає із-за проникнення патологічних бактерій в кров безпосередньо з вогнища інфекцій або запалень. Дана патологія розвивається на тлі будь-якої недуги.

Найчастіше інфікування крові спостерігається у дітей раннього віку. Причиною цього є не до кінця сформована імунна система, яка не повністю виконує свої захисні функції. Найпоширенішими збудниками хвороби виступають стрептококи і стафілококи. Поширення мікроорганізмів може початися з-за будь-якого запалення – невеликих ран або порізів на шкірі, ураження інфекцією внутрішніх органів або систем.

Основними симптомами захворювання служать різке зростання температури тіла, аж до лихоманки, порушення ритму серцебиття, важке дихання і розвиток легеневої недостатності. Оскільки хвороба розвивається стрімко, величезне значення у порятунку життя грають своєчасна діагностика і лікування.

Діагностика заснована на вивченні аналізів крові, вмісту з вогнища запального процесу, а також здійснюється бактеріологічний посів для уточнення чутливості бактерій до антибіотиків. Апаратне дослідження включає в себе УЗД, необхідне для виявлення ураження внутрішніх органів.

Лікування септицемії проводиться тільки в умовах стаціонару. Часто пацієнтам призначаються антибіотики і медикаменти, які зміцнюють імунітет. Терапія призначається в індивідуальному порядку, у залежності від загального стану потерпілого.

Етіологія

Збудниками цього захворювання є хвороботворні бактерії, рідше викликають недуга різні грибки або віруси. Мікроби можуть потрапляти в організм через невеликі відкриті ранки, а також при прогресуванні різних запальних процесів, зокрема гаймориту або запалення нирок (лімфогенним і гематогенним шляхом). Найчастіше імунна система без проблем справляється з ними, але при попаданні в кровотік одночасно великої кількості бактерій, імунітет просто не в змозі їм протистояти, що сприяє початку зараження крові.

Крім бактерій, поширюються по організму отруйні речовини, які вони виділяють (токсини). Вони призводять до ураження органів, тканин або систем, а також до виникнення токсичного шоку. Дуже часто септицемія призводить до летального результату.

Крім проникнення хвороботворних мікроорганізмів, сприяти розвитку недуги можуть будь-які інфекційні захворювання, оскільки дана патологія є ускладненням багатьох з них.

Різновиди

Залежно від причин виникнення, існує кілька форм зараження крові. Як було вказано вище – септицемія, це захворювання, яке викликають такі бактерії, як стафілокок і стрептокок. Вражає дітей у ранньому віці, часто до трьох років. Відрізняється блискавичним перебігом та високим ризиком смерті.

Друга форма – септикопіємії. Для неї характерне виникнення гнійних вогнищ на різних внутрішніх органах або тканинах організму. Основними збудниками виступають стафілокок і синьогнійна паличка. Хвороба протікає помірно, без яскравого вираження яких-небудь симптомів.

Септицемія: симптоми і лікування
Види сепсису

Геморагічна септицемія – досить рідкісний тип зараження. Характеризується запаленням шкірного покриву, суглобів, кісток, а також кісткового мозку. Недуга викликає мікроб пастеурелла, шлях передачі – від домашніх тварин. Вірус проникає в організм через укуси, подряпини. На місці пошкодження шкіри формується ущільнення, яке заподіює сильний біль. У свою чергу, даний тип зараження крові ділиться на кілька форм:

  • шкірну – відбувається запалення шкірного покриву людини, шкіра набуває червоний відтінок, виникає набряклість. При дотику до області укусу або подряпини людина відчуває сильний біль;
  • легеневу – патологічний процес спостерігається в бронхах і легенях. Симптомами є сильний кашель з відділенням мокротиння і біль у грудях;
  • септичну — по мірі розповсюдження вірусу з потоком крові, патологічного процесу піддається все більше органів і тканин.

Бактеріальна септицемія – особливий тип сепсису, характерною рисою якого є виникнення гнійних новоутворень на клапанах серця. Також спостерігається збільшення розмірів селезінки і ураження нирок. Найчастіше викликають хворобу стрептококи і стафілококи.

Диплококова септицемія – зараження відбувається від проникнення в організм диплококка. Даний процес супроводжується запаленням легенів, кишечника і суглобів. Людина піддається такій формі хвороби дуже рідко.

Стрептококова септицемія – наслідок інфекційних захворювань, які були викликані різними групами даної бактерії.

Вірусна септицемія – рідкісний тип сепсису, зустрічається у людини. Захворювання вражає внутрішні органи і системи, викликає формування крововиливів під шкірним покривом або на слизових оболонках.

Септицемія неуточненная — узагальнене поняття, що включають в себе широкий спектр захворювань невстановленої природи. Такий діагноз ставиться у тих випадках, коли неможливо визначити точний вид мікроорганізмів, що спричинили хворобу. Смерть настає в більшості випадків, оскільки стрімкий перебіг недуги може призвести до летального результату швидше, ніж почнеться лікування.

Симптоми

Захворювання має безліч форм, саме з цієї причини симптомів септицемії досить багато. Характерними ознаками безпосередньо цієї недуги є:

  • значне зростання показників температури тіла (у дітей може бути лихоманка);
  • підвищене потовиділення;
  • озноб;
  • порушення частоти серцевого ритму;
  • виникнення крововиливу під шкірою. На початкових етапах вони мають вигляд невеликих точок, але в міру прогресування хвороби перетворюються на бульбашки і виразки;
  • прискорене дихання;
  • зниження або повна відсутність апетиту;
  • напади головного болю і нудоти, яка нерідко закінчується блювотою;
  • сильна дратівливість;
  • шкірний покрив набуває жовтуватий відтінок. Це обумовлено ураженням печінки;
  • зниження кров’яного тиску;
  • діарея.

Оскільки септицемія протікає швидко і важко, при появі перших симптомів необхідно негайно доставити людину в медичний заклад. Чим раніше розпочнеться лікування, тим вище ймовірність збереження життя пацієнта.

Симптомами септикопіємії, крім високої температури тіла, прискореного пульсу і зниження кров’яного тиску, можуть бути:

  • хворобливість в області попереку і грудної клітини;
  • поява в урині домішок гною;
  • здуття живота;
  • жовтяниця;
  • синюшність губ і кінчиків пальців;
  • надмірна загальмованість або, навпаки, збудження;
  • судоми.

Така різновид сепсису більш сприятлива, ніж попередня, протікає не так швидко. Проте не варто відкладати звернення за допомогою та лікування.

Септицемія: симптоми і лікування
Ознаки сепсису

Характерні симптоми геморагічної септицемії – на місці укусу або подряпини тварини спостерігається почервоніння шкіри, набряклість і біль. Нерідко формуються бульбашки, наповнені каламутним вмістом. Незначне підвищення температури присутній не у всіх випадках. Збільшення лімфовузлів в області паху, шиї і пахв.

Ознаки бактеріальної септицемії – крововиливи під шкірою або нижнім століттям, формування вузликів на долонях і потовщення кінчиків пальців рук.

Ускладнення

Поява ускладнень септицемії індивідуально, все залежить від своєчасної діагностики і лікування. В іншому випадку виникнення таких ускладнень неминуче:

  • артрити – виникли на тлі ураження суглобів;
  • міокардит;
  • токсичний шок – стан, викликане токсинами, які виділяються бактеріями або вірусами, яке супроводжується значним зниженням тиску і настанням коматозного стану;
  • летальний результат.

Діагностика

Для визначення форми захворювання пацієнт проходить комплексну діагностику. На першому етапі необхідно з’ясувати можливі причини виникнення недуги – подряпини, укуси, інфекційні процеси, а також наявність і ступінь вираженості симптомів. Після цього проводяться лабораторні дослідження крові пацієнта, для пошуку типових ознак зараження крові. Бактеріологічний посів дає можливість виявити наявність в організмі хвороботворних мікроорганізмів і встановити їх групу. Паралельно здійснюється визначення чутливості бактерій до антибіотиків – це необхідно для призначення ефективної тактики лікування. Крім цього, проводиться біохімічний аналіз урини.

Апаратні дослідження при септицемії спрямовані на підтвердження чи заперечення пошкоджень внутрішніх органів, тканин або систем. До таких обстежень належать:

  • УЗД;
  • КТ і МРТ;
  • рентгенографія;
  • сцинтиграфія;
  • ЕКГ;
  • ангіографія – рентген судин з введенням в них контрастної речовини.

У деяких випадках може знадобитися додаткова консультація інфекціоніста.

На основі отриманих даних аналізів і обстежень, фахівець визначає форму захворювання і призначає тактику лікування, яка також залежить від загального стану пацієнта.

Лікування

Терапія септицемії повинна здійснюватися тільки в умовах стаціонару. Лікування захворювання проходить аналогічно, як усунення інфекційних недуг, однак при виборі медикаментів варто враховувати причини виникнення даної хвороби. Часто пацієнтам призначають:

  • антибіотики та противірусні препарати щодо того, який мікроорганізм став збудником захворювання;
  • медикаменти для зниження загальної інтоксикації організму;
  • лікарські речовини, спрямовані на корекцію порушених процесів в організмі;
  • розчин глюкози – при сильній інтоксикації організму;
  • гормональні препарати;
  • жарознижуючі засоби.

У випадках геморагічної септицемії, при якій на внутрішніх органах формуються гнійники, призначається лікарське втручання – розтин і очищення гнійників, видалення уражених ділянок, промивання гнійних ран антисептиками.

Під час лікування хворому необхідно забезпечити максимальний спокій і дієтичне харчування. При важкому стані людини цей процес здійснюється внутрішньовенно. Септицемія характеризується блискавичним перебігом, тому летальний результат наступає в більш ніж половині випадків. Крім цього, люди, що перенесли зараження крові, можуть залишитися інвалідами.

Специфічної профілактики захворювання не існує, так як ніхто не захищений від проникнення бактерій всередину організму через подряпини або укуси. Профілактика полягає у своєчасному лікуванні інфекційних захворювань і обробки шкірного покриву при порушенні його цілісності антисептичними речовинами.