Гифема – утворення кров’яного згустку в очному яблуці в результаті травми або медичних маніпуляцій. Такий стан призводить до підвищення внутрішньоочного тиску і порушення проведення світла на сітківці ока. Для діагностики використовують лабораторно-інструментальні методи обстеження, за результатами яких лікар визначить найбільш ефективну тактику лікування.
Гифема очі може усуватися як консервативними, так і радикальними методами. Питання госпіталізації вирішується в індивідуальному порядку, але можливо лікування амбулаторно, в залежності від тяжкості патологічного процесу. Самостійно використовувати будь-які препарати, в тому числі і очні краплі (Лидаза або Эмоксипин), не рекомендується.
Гифема в легкого ступеня не представляє загрози для здоров’я, але якщо лікування не буде розпочато вчасно, то можливо істотне зниження якості зору. Чітких обмежень щодо віку і статі немає, але за статистикою, найбільш часто гифема діагностується у молодих людей (18-20 років) і у осіб літнього віку.
Згідно міжнародної класифікації захворювань, гифема відноситься до розділу «інші хвороби райдужної оболонки ока». Код за МКХ-10 – Н21.0.
Етіологія
Гифема органу зору може бути обумовлена наступними етіологічними факторами:
- механічне пошкодження очного яблука у результаті тупого удару або медичних маніпуляцій;
- захворювання крові, при яких спостерігається погана згортання;
- системні захворювання, при яких уражаються судинні стінки.
Більше ніж у 70% випадків гифема поєднується з гемофтальмом.
Класифікація
За характером поширеності патологічного процесу виділяють такі його рівні:
- микрогифема – наявність крові можна діагностувати тільки за допомогою мікроскопа офтальмологічного;
- обмежена – рівень крові не більше 2 мм, на райдужній оболонці присутні мазки крові;
- середня гифема очі – рівень крові від 2 до 5 мм;
- тотальна гифема – більше 5 мм крові у передній камері ока.
Ступінь тяжкості патологічного процесу визначається лікарем шляхом проведення необхідних діагностичних заходів.
Симптоматика
Гифема виразно (за винятком микрогифемы) видно зовні. В цілому клінічна картина такої патології характеризується наступним чином:
- зниження гостроти зору;
- миготіння «мушок» перед очима;
- підвищена чутливість до світлових подразників;
- відчуття стороннього тіла в ураженому органі зору;
- болючість очного яблука;
- пелена або туман перед очима.
Інтенсивність прояву клінічної картини буде залежати від ступеня тяжкості патологічного процесу, а також від того, чи є у хворого інші офтальмологічні захворювання.
Симптоми гифемы
Діагностика
При наявності вищеописаною клінічної картини слід негайно звернутися за медичною допомогою до офтальмолога. У більшості випадків діагностика не викликає складності силу специфічності клінічної картини, однак, для того, щоб визначити ступінь тяжкості захворювання, а також ймовірність розвитку ускладнень, проводяться наступні лабораторно-інструментальні діагностичні заходи:
- вимірювання внутрішньоочного тиску;
- КТ очної орбіти і головного мозку;
- двомірне ультразвукове обстеження органу зору;
- огляд сітківки за допомогою спеціального мікроскопа;
- біомікроскопія;
- огляд очного дна і прилеглих м’яких тканин.
Стандартні лабораторні аналізи не представляють діагностичної цінності, а тому проводяться тільки при особливої необхідності.
Лікування
Питання госпіталізації вирішується в індивідуальному порядку, але, як правило, пацієнти з таким діагнозом госпіталізують. При мікроскопічному формі гифемы, терапевтичні заходи проводяться амбулаторно.
Гифема очі лікування передбачає як консервативне, так і радикальне.
Консервативні терапевтичні заходи включають в себе :
- ліжковий режим з піднятим узголів’ям;
- накладання пов’язки на уражений орган зору;
- місцева обробка глюкокортикостероїдами;
- прийом медикаментозних засобів.
Лікар може прописати наступні медикаментозні препарати:
- анальгетики;
- кровоспинні;
- очні краплі – Лідаза або Эмоксипин;
- М-холіноблокатори.
Очні краплі Эмоксипин
Як правило, такі терапевтичні заходи призводять до повного одужання на 2-5-ту добу.
Показаннями до оперативного втручання є наступні фактори:
- повне заповнення кров’ю передній очної камери;
- істотне зниження зору;
- просочування рогівки кров’ю.
Також операція призначається в тих випадках, якщо медикаментозне лікування не дає належного результату.
У більшості випадків, якщо лікування розпочато вчасно, то суттєвих ускладнень можна уникнути. Тому при перших же симптомах потрібно звертатися до лікаря, а не проводити лікування самостійно навіть специфічними препаратами, такими як Эмоксипин або Лідаза.
Можливі ускладнення
Якщо своєчасно не усунути дане порушення, то можливий розвиток таких ускладнень:
- глаукома;
- зниження гостроти зору або повна втрата.
Профілактика
Єдиним дієвим методом профілактики при такому захворюванні є запобігання травм очного яблука. У тому випадку, якщо є патології, які призводять до порушення згортання крові, то при травмі обов’язково необхідно прийняти відповідні препарати, і терміново звернутися за медичною допомогою.