Астено-невротичний синдром (син. астенія, астенічний синдром, синдром «хронічної втоми», нервово-психічна слабкість) — повільно прогресуюче психопатологічний розлад, що виникає як у дорослих, так і у дітей. Без своєчасної терапії призводить до депресивного стану.
Найбільш частою причиною формування хвороби виявляється тривалий вплив стресових ситуацій. Крім цього фактора, вплинути на виникнення розладу може безліч інших патологічних і фізіологічних факторів.
Симптоми астено-невротичного синдрому неспецифічні: швидка стомлюваність, постійна слабкість, зниження працездатності, емоційна нестійкість, проблеми зі сном і апатія.
Для з’ясування причини розвитку нездужання проводяться лабораторні дослідження та інструментальні обстеження. Особливе місце в діагностуванні займають маніпуляції, що виконуються клініцистом.
Лікуванням астено-невротичного синдрому стає зміна способу життя, прийом лікарських препаратів і застосування народних засобів медицини. Терапія не буде повноцінною без лікування основного захворювання.
У міжнародній класифікації хвороб аномалія не володіє власним значенням, а відноситься до категорії «Інші невротичні розлади» — код за МКХ-10 буде F48.0.
Етіологія
Захворювання розвивається як у дорослого, так і дитину, але деякі сприятливі фактори можуть відрізнятися. Наприклад, астено-невротичний синдром у дітей в більшості ситуацій формується на тлі таких аномалій:
- гіпоксія плоду;
- перенесені раніше менінгіт, енцефаліт або інші захворювання, що негативно впливає на ЦНС;
- будь-інфекції бактеріальної або вірусної природи, нерідко супроводжуються нейротоксікозом;
- постійна надмірна фізична або розумова активність;
- недостатнє надходження з їжею вітамінів і мікроелементів;
- травми голови;
- постійні конфлікти в сім’ї, дитячому садку або школі — ця причина часто виступає провокатором хвороби у дітей, починаючи з віку 3 років.
У дорослих в якості пускових механізмів можуть виступати такі стани:
- хронічна інтоксикація організму хімічними, токсичними та отруйними речовинами;
- багаторічна пристрасть до шкідливих звичок;
- підвищення внутрішньочерепного тиску;
- хронічне перевтома;
- недолік сну;
- порушення обмінних процесів в головному мозку;
- вегетосудинна дистонія — найбільш частий провокатор астенії у жінок в період вагітності.
Невротичний синдром у дитини і дорослого в більшості випадків розвивається як наслідок таких проблем:
- судинні ураження головного мозку;
- гіпертонічна хвороба;
- атеросклероз судин;
- хронічна серцева недостатність;
- пієлонефрит, що протікає в хронічній формі;
- залізодефіцитна анемія та інші захворювання крові;
- туберкульоз або бруцельоз;
- виразкове ураження шлунка або ДПК;
- будь-яка аномалія, що викликає зниження опірності імунної системи.
Не слід виключати вплив обтяженої спадковості.
Основні причини астено-невротичного синдрому
Класифікація
Астено-невротичний синдром у дітей та дорослих в залежності від етіологічного фактора буває:
- цереброгенный — має взаємозв’язком з патологіями головного мозку;
- соматогенный — пов’язаний з патологією внутрішніх органів і систем, за винятком ЦНС;
- церебро-соматогенный;
- дезадаптационный — на розвиток цієї форми впливають надмірні навантаження, наприклад, смерть близької людини, частіше зустрічається у дітей;
- неврастенія — пов’язана з виснаженням вищої нервової діяльності.
Фахівцями в галузі неврології прийнято виділяти кілька ступенів тяжкості перебігу синдрому:
- Початкова. Виражається в частих сплесках дратівливості, нерідко ігнорується людьми. Сама людина і його навколишні думають, що просто «зіпсувався характер», тому лікуванням хвороби рідко займаються.
- Середньотяжка. Емоційна нестабільність змінюється байдужістю, що супроводжується погіршенням самопочуття.
- Важка. Депресивний стан, на фоні якого відзначається часта схильність організму до простудних захворювань.
Симптоматика
Клінічна картина захворювання об’єднує в собі три складові:
- безпосередньо ознаки астенічного синдрому;
- порушення, викликані впливом базової патології;
- розлади, спровоковані психологічною реакцією пацієнта на проблему.
При астено-невротичному синдромі відзначається присутність таких симптомів:
- постійна слабкість;
- швидка втомлюваність;
- зниження працездатності;
- порушення сну, сонливість у денний час доби, часте пробудження вночі, ранній підйом або безсоння;
- часта зміна настрою;
- постійна дратівливість і нервозність;
- апатичний стан;
- підвищена примхливість і плаксивість у дітей;
- зниження розумової діяльності;
- мерзлякуватість кінцівок;
- коливання показників кров’яного тонусу;
- незрозуміла задишка;
- слабовираженная біль в області серця;
- тахікардія;
- лабільність пульсу;
- відчуття жару у всьому тілі;
- відсутність апетиту;
- порушення акту дефекації, що часто виражається запорами;
- головні болі;
- зниження потенції у чоловіків;
- порушення циклу менструацій у жінок;
- часті простудні чи інфекційні захворювання;
- панічні атаки;
- неможливість висловити думки словами;
- підвищена чутливість до гучних звуків, яскравого світла і інших зовнішніх подразників.
Основні симптоми астено-невротичного синдрому
Клінічні прояви характерні як для дорослого, так і для маленької дитини.
Діагностика
З встановленням діагнозу «астено-невротичний синдром» у досвідченого фахівця з галузі неврології не виникає проблем. Куди складніше встановити етіологічний чинник, який призвів до формування захворювання. Процес діагностування обов’язково повинен носити комплексний підхід.
Перший етап діагностики передбачає особисту роботу лікаря з людиною:
- ознайомлення з історією хвороби не тільки пацієнта, але і його родичів — для виявлення основного патологічного провокатора або впливу обтяженої спадковості;
- збір і аналіз життєвого анамнезу — для підтвердження впливу причин, які не пов’язані з протіканням того чи іншого захворювання, наприклад, яка емоційна атмосфера в сім’ї або приймає людина якісь ліки;
- вимірювання показників пульсу, кров’яного тиску і серцебиття;
- оцінка загального стану;
- детальний опитування — для з’ясування часу появи першого та ступеня вираженості ознак патології, що вкаже на стадію захворювання.
Найбільш інформативні лабораторні дослідження:
- загальноклінічні аналізи крові і сечі;
- біохімія урини і крові;
- серологічні проби;
- копрограма;
- ПЛР-діагностика;
- імунологічні тести.
Інструментальні процедури:
- добовий моніторинг АТ та ЕКГ;
- Ехокг;
- ФЕГДС;
- КТ і МРТ черепа;
- рентгенографія з застосуванням контрастної речовини або без;
- ультрасонографія.
УЗДГ судин голови та шиї
Щоб встановити причину патології, крім невролога в процесі діагностики беруть участь такі фахівці:
- гастроентеролог;
- кардіолог;
- гінеколог;
- травматолог;
- нефролог;
- онколог;
- пульмонолог;
- ендокринолог;
- інфекціоніст;
- уролог;
- терапевт;
- педіатр.
Залежно від того, до якого лікаря пацієнт потрапить, будуть призначені конкретні лабораторно-інструментальні обстеження. Після вивчення фахівцем результатів всіх діагностичних процедур буде складена індивідуальна тактика терапії.
Лікування
Лікування астено-невротичного синдрому об’єднує:
- обмеження фізичних і розумових навантажень;
- повноцінний сон по 7-8 годин на добу;
- прийом медикаментів;
- повноцінне харчування;
- ЛФК, в тому числі дихальні вправи;
- застосування рецептів народної медицини.
Лікування астено-невротичного синдрому за допомогою медикаментів включає прийом таких коштів:
- адаптогени;
- антидепресанти;
- снодійні препарати;
- транквілізатори;
- ноотропні склади;
- нейропротекторы;
- антиоксиданти;
- вітамінно-мінеральні комплекси.
Пацієнтам необхідно споживання їжі, багатої на триптофан. Перелік таких продуктів:
- банани;
- ківі;
- шипшина;
- чорна смородина;
- дієтичні сорти м’яса;
- субпродукти;
- яйця;
- яблука;
- цитрусові;
- полуниця;
- сирі овочі;
- тверді сорти сиру;
- хліб грубого помелу.
Не забороняється при синдромі лікування народними засобами, що передбачає приготування в домашніх умовах цілющих відварів на основі таких трав:
- шипшина;
- корінь валеріани;
- меліса;
- м’ята;
- ромашка;
- пустирник;
- хміль;
- розмарин;
- герань.
Перед тим як використовувати нетрадиційні методи, необхідно проконсультуватися у лікаря.
Дуже часто астено-невротичний синдром у дорослих і дітей передбачає відвідування психолога або психотерапевта.
Повною мірою позбутися розладу неможливо без комплексного усунення основного захворювання.
Профілактика і прогноз
Щоб не виникало проблем, як лікувати астено-невротичний синдром, необхідно лише дотримуватися низки нескладних правил. Профілактика хвороби включає:
- ведення здорового та активного способу життя;
- повноцінне і збалансоване харчування;
- раціоналізація режиму дня;
- уникання розумового та емоційного перевтоми;
- обмеження стресів;
- адекватне застосування медикаментів — препарати повинні бути виписані лікарем;
- рання діагностика і своєчасне лікування патологій, які можуть ускладнитися синдромом;
- прийом вітамінів;
- постійне зміцнення імунної системи;
- проходження не рідше 2 разів у рік повного профілактичного огляду в клініці.
Астено-невротичний синдром у дітей та дорослих в більшості ситуацій володіє сприятливим прогнозом. Повна відсутність терапії призводить до розвитку важкого депресивного стану. Не варто забувати про ускладнення основного захворювання, що в деяких випадках може призвести до летального результату.
