Хвороба легіонерів або легіонельоз – це бактеріальна інфекція, яка найчастіше проявляється у вигляді важкої форми пневмонії. Характерним проявом захворювання є інтоксикація і порушення функціонування центральної нервової системи і нирок. Іноді, під час хвороби відбувається ураження дихальної та сечовидільної системи.
Хвороба легіонерів відноситься до дуже небезпечним хворобам, тому при її виникненні потрібно негайно звернутися до лікаря. Це захворювання передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим або ґрунтовим шляхом. Легіонельоз, найчастіше, виявляється в літній та осінній сезони.
Етіологія
Головним збудником цього захворювання є небезпечна бактерія під назвою — Legionella. Це грамнегативна, аеробна, рухома бактерія, яка має більше 40 різновидів. З цих видів, 22 призводять до даного захворювання.
Найпоширенішою причиною легіонельозу стає — Legionella pneumophila. Ця бактерія є дуже стійкою у зовнішньому середовищі.
Часті місця знаходження інфекції Legionella:
- прісні водойми;
- грунт;
- різні резервуари для води;
- водопровід;
- приміщення для бальнеологічних процедур.
Також бактерія може зустрічатися в технічному обладнанні, наприклад, в кондиціонерах і душових кабінках. Оскільки, в подібних пристроях є багато вологи, це сприяє розмноженню бактерій і утворення колоній.
Так як захворювання може передаватися ґрунтовим шляхом, то зараження можливе під час земляних робіт.
Іноді, легионелльозна пневмонія може виникати після таких лікувальних процедур:
- вихрові ванни;
- бальнеотерапія;
- інтубація;
- терапія ультразвуковими дезінтеграторами.
Найчастіше більш сприйнятливі до цього інфекційного захворювання, люди:
- вживають спиртні напої;
- палять;
- інфіковані Снідом;
- вживають наркотики.
Класифікація
Хвороба легіонельозу має декілька клінічних форм:
- пневмонія (важке захворювання, яке погано піддається терапії);
- лихоманка Понтіак;
- хвороба Форт-Брагга;
- гостре гарячкове захворювання з екзантемою.
Також даний недуга має субклінічні та генералізовані форми. Проявляються вони досить рідко, але при цьому можуть стати причиною розвитку серйозних ускладнень.
Симптоматика
Симптоматика легіонельозу залежить від його форми. В цілому клініцисти виділяють такі ознаки розвитку інфекційного процесу:
- виникнення тривалої діареї;
- болі в животі;
- біль у м’язах і суглобах;
- сильні головні болі;
- пропадає апетит;
- з’являється слабкість;
- підвищується температура до 39-40 °С;
- з’являється жовтушність шкіри;
- підвищене потовиділення.
Нерідко, саме під час хвороби легіонерів проявляються ознаки важкої інтоксикації.
По мірі протікання хвороби можуть виникати ускладнення, внаслідок яких симптоматика проявляється наступним чином:
- загальмованість;
- непритомність;
- маячня;
- галюцинації.
Іноді може спостерігатися параліч окорухових м’язів і обтяжливість вимови. З часом, у хворого виникає кашель, який може бути з кров’янистої мокротою.
Для гострого гарячкового захворювання з екзантемою, характерні такі прояви:
- температура близько 40 °С;
- озноб;
- тривалий головний біль;
- безсоння;
- запаморочення.
Найбільш рідкісна форма легіонельозу – гостре гарячкове захворювання з екзантемою. Часто розвивається у вигляді бронхіту.
Розвиток клінічної картини кожної з форм недуги може тривати від двох до десяти днів.
Діагностика
Для діагностики і лікування цієї недуги, слід пройти декількох лікарів. На першому етапі хвороби, зазвичай звертаються до терапевта. При наявності кашлю та пропасниці потрібно звертатися до пульмонолога. Важливо, пройти консультацію у лікаря-інфекціоніста, оскільки причиною цієї хвороби є саме інфекція. Для того щоб виявити наявність уражень, потрібно звернутися до таких фахівців:
- невролог;
- кардіолог;
- гастроентеролог;
- офтальмолог.
Своєчасна діагностика є дуже важливою, оскільки може попередити розвиток ускладнень.
Зазвичай, призначається комплексна діагностика, яка складається з вивчення клінічних і анамнестичних даних. Для діагностики хвороби легіонерів, призначають такі лабораторні аналізи і дослідження:
- рентгенограма легень;
- бактеріологічні дослідження крові;
- вислуховування шумів в легенях;
- бронхоскопія;
- мікробіологічне дослідження мокротиння і плевральної рідини;
- загальний і біохімічний аналіз крові;
- цитологічне дослідження;
- імуноферментний аналіз;
- імунофлуоресцентного аналіз;
- аналіз на полімеразну ланцюгову реакцію.
Також для того, щоб поставити точний і вірний діагноз, необхідно з’ясувати:
- наявність обтяженого преморбідного фону;
- поліорганність уражень;
- сезонність захворювання.
Дуже важливо знати, яким шляхом або унаслідок чого було вироблено зараження.
Для виділення антигену збудника хвороби, проводять полімеразну ланцюгову реакцію. В ході проведення ПЛР досліджується матеріал з шкірних відділів респіраторного тракту.
Лікування
Хвороба легіонерів, потребує негайної госпіталізації та проведення клінічних заходів, так як є ризик розвитку серйозних ускладнень, не виняток і летальний результат.
У першу чергу проводиться терапія, яка спрямована на усунення етіологічних факторів. Також проводяться процедури, спрямовані на ліквідацію інтоксикації, боротьбу з серцевою, дихальною та нирковою недостатністю.
Пацієнту призначаються такі лікарські засоби:
- краплі в ніс;
- ліки, що знижують жар;
- полівітаміни;
- протизапальні препарати.
Препарати, які призначаються при хворобі легіонерів
Важливою, для лікування цієї недуги, є дезінтоксикаційна терапія. Режим дозування і тривалість прийому препаратів призначає виключно лікар.
Для того щоб усунути водно-електролітні порушення, хворим можуть вводити такі розчини:
- розчин хлориду натрію;
- плазмозамінники;
- розчин глюкози.
При потребі лікарі проводять корекцію дихальної недостатності. Для корекції використовуються муколітичні та сприяють відкашлюванню речовини.
Обов’язково проводиться оксигенотерапія або штучна вентиляція. Такі заходи спрямовані на ліквідацію порушень газообміну. У разі виникнення інфекційно-токсичного шоку, потрібно звертатися до лікаря-реаніматологія.
Можливі ускладнення
Хвороба легіонерів є дуже серйозним захворюванням, яке тягне за собою безліч ускладнень. Ця недуга може спровокувати поява серцевої, ниркової і легеневої недостатності. Іноді може виникати геморагічний синдром. Крім цього, можуть розвиватися такі патологічні процеси:
- сепсис;
- абсцес;
- інфекційно-токсичний шок;
- плеврит.
Профілактика
Профілактика легіонельозу полягає в наступних заходах:
- уникання запорошених місць, брудних водойм;
- не можна купатися у водоймах у період цвітіння води;
- слід своєчасно проводити санітарно-гігієнічні процедури для кліматичної техніки.
Якщо чоловік вже переніс це захворювання раніше, слід регулярно проходити медичне обстеження і в цілому стежити за своїм здоров’ям.
Прогноз
В окремих випадках, після перенесення хвороби легіонерів, в легенях можуть зберігатися вогнища фіброзу.
Якщо не буде проведено своєчасне лікування, то захворювання може призвести до летального результату.
