Ротавірусна інфекція представляє собою інфекційне захворювання, спровоковане ротавирусами. Ротавірус, симптоми дії якого проявляються помірно вираженій симптоматиці ентериту або гастроентериту, нерідко поєднується з респіраторних і кишкових синдромами в період початкового прояву захворювання. Схильні ротавірусної інфекції люди будь-якого віку, між тим, найчастіше відзначається захворюваність серед дітей від півроку до двох років.
Загальний опис
Ротавірусна інфекція також визначається як РИ, ротавірусний гастроентерит, ротавироз, шлунковий чи кишковий грип. Передача вірусу здійснюється переважно харчовим способом, тобто за допомогою немитих продуктів, брудних рук і т. д.
Таким чином, зараження інфекцією можливе різними шляхами і, знову ж таки, через продукти з ротавирусом (зокрема тут слід виділити молочну продукцію, яка особливо піддана зараженню за рахунок специфіки її виробництва). Примітно, що ротавіруси можуть мешкати навіть у холодильнику протягом тривалого відрізку часу, не впливає на них і хлорування води. Всупереч загальноприйнятій думці щодо впливу святої води на віруси, що надається за рахунок зміненої її структури, слід виділити той факт, що на активності ротавірусів вона жодним чином не позначається.
Враховуючи те, що ротавірус провокує запалення також і в області дихальних шляхів, поширення їх відбувається за аналогією з традиційним вірусом грипу, тобто, краплинним способом (кашель, чхання). Проникає вірус в слизову шлунково-кишкового тракту (ШКТ), при цьому переважно ураження піддається тонка кишка. При ураженні ШКТ ротавірусна інфекція викликає таке захворювання як ентерит, який виявляється у запаленні слизової кишечника, відповідно, після цього і виникають властиві ротавірусної інфекції симптоми. Виражаються вони зокрема в порушення перетравлення їжі, що провокує розвиток діареї при одночасному зневодненні.
Ротавірусна інфекція: симптоми у дітей
Перебіг захворювання у дітей відбувається у формі більш важкою, ніж у дорослих. Розповсюджувачем вірусу хворий стає з перших його проявів, залишаючись заразним аж до повного їх завершення разом з самим захворюванням. Одужання, як правило, приходить через п’ять-сім днів, причому організмом виробляється до вірусу достатньо стійкий імунітет, що дозволяє стверджувати про практичну неможливість подальшого зараження ротавирусом.
Інкубаційний період становить від 1 до 5 діб, при цьому гострий період починається у дітей з 3-7 діб. Тяжкий перебіг гострого періоду захворювання може спровокувати подальше посилення і тривалість перебігу цього періоду, в цьому випадку він може становити понад 7 діб. Для відновлення після перенесеного захворювання потрібно близько 4-5 діб.
Ротавірусна інфекція характеризується гострим власним початком. Основні її прояви виражаються в блювоті і різкому підвищенні температури, можливим є пронос. Стілець при ротавірусної інфекції досить характерний. Так, в перший день він жовтий, рідкий, у другий і третій – глинообразный, сіро-жовтого кольору. Як правило, серед хворих відзначається нежить, почервоніння горла, а також болі, що виникають при ковтанні. Гострий період характеризується відсутністю апетиту, а також станом занепаду сил.
Найчастіше для ротавірусної інфекції в дітей характерним є протягом за наступним сценарієм. Так, ранковий підйом відзначається у дитини млявістю і примхливістю, з ранку з’являється нудота. Можлива блювота (часто зі слизом), причому актуальна вона навіть за умови голодного шлунка. Апетит у значній мірі знижений, після прийняття їжі блювання відбувається з виділенням шматочків неперетравленої їжі, також вона виникає після вживання рідини в обсязі понад 50мл.
Далі підвищується температура, причому до вечора вона може перевищити позначку в 39°C. Примітно, що захворювання характеризується стійкою і високою температурою, тобто збити її дуже важко. Тривалість стану у перебуванні з високою температурою може становити близько 5 днів.
Додатково симптоми ротавірусної інфекції проявляються у вигляді рідкого стільця з неприємним запахом, а також болями в животі. У зовсім маленьких дітей, які поки не в змозі пояснити свої хворобливі відчуття, як ознаки наявності болю виступає плач при характерному урчании в животику. Малюки стають дратівливими і плаксивими, крім того, вони також стрімко втрачають у вазі. Другий день захворювання (як і наступні дні) характеризується сонливістю. Правильне лікування дозволяє усунути всі прояви розглянутої інфекції в термін до 7 днів, після чого приходить повне одужання. Єдине, що згодом може деякий час заподіювати дискомфорт – рідкий стілець.
Що ж стосується інтенсивності проявів, а також тяжкості і тривалості симптомів, які несе з собою ротавірусна інфекція, то в цілому вони є різними. Примітно, що властиві інфекції симптоми мають схожість з симптомами інших захворювань більш тяжкого характеру. В якості таких можна виділити, наприклад, сальмонельоз або холеру. Саме з цієї причини при підвищенні температури у дитини, а також при нудоті або/і рідкому стільці біля нього, слід негайно викликати додому лікаря. При різких болях в животі в якості додаткового симптому необхідно викликати швидку. Самолікування повинно бути виключено аж до конкретних приписів лікаря.
Ускладнення ротавірусної інфекції у дітей
Правильне лікування ротавірусної інфекції ускладнень не викликає. Однак якщо виключити часті прийоми пиття при проносі і блювоті, особливо для дітей у віці до року, зневоднення організму може призвести навіть до летального результату (до 3% з усіх випадків). Відсутність прийняття необхідних заходів також може призвести до приєднання до вірусу кишкової бактеріальної інфекції, що ще більш ускладнить перебіг захворювання та стан дитини. В обов’язковому порядку слід контролювати температуру у дитини, тому як при тривалому її підвищення в межах 39°C значно зростає навантаження на серцево-судинну систему, можливі судоми.
В цілому ж перенесене захворювання не несе за собою будь-яких довготривалих наслідків, тому можна вказувати на сприятливі прогнози на майбутнє.
Симптоми ротавірусної інфекції у дорослих
Як ми вже відзначили, перебіг захворювання у дорослих проходить у формі легшою, ніж у дітей. Що стосується повторної захворюваності, то тут, на відміну від них, при низькому рівні антитіл імунітет не виробляється належним чином щодо ротавірусної інфекції, а тому її симптоми можуть повторитися знову.
Специфіка захворювання носить той же характер. Так, воно являє собою все також вірусний гастроентерит, чиє протягом вражає ШЛУНКОВО-кишкового тракту, а також виражається в зневодненні і загальної інтоксикації. Найпоширенішим способом зараження виступає контактування з зараженою їжею, проте не виключається побутової, водний і інший контакт.
У дорослих помірна інтоксикація, з млявістю, м’язовою слабкістю, головним болем і адинамією, субфебрильна температура (в межах до 37,7°C). Глотка набуває набряклість, на мові з’являється білий наліт, тони серця приглушені (що визначається на огляді у лікаря). Початок захворювання характеризується власною гостротою, яка проявляється протягом першої доби з моменту інфікування. Також виникають болі в животі (епігастральний область). Стілець водянистий (в межах 3-9 разів за день), серед симптомів також присутні нудота, блювання.
При даній інфекції пронос рясний, характеризується різкістю запаху і блідістю кольору, в деяких випадках можлива домішка слизу, тривалістю до тижня. Враховуючи різкість втрати рідини, також швидко розвивається і зневоднення, що, в свою чергу, може призвести до недостатності кровообігу і до припинення вироблення організмом сечі (анурія). Слід зауважити, що нерідко ротавірусна інфекція є актуальним явищем, що виникають як ускладнення захворювань, що зачіпають дихальні шляхи (риніт, фарингіт).
Між тим, у багатьох випадках захворювання характеризується легкістю течії з відсутністю характерних для нього симптомів у вигляді нудоти і блювання, випорожнення при цьому рідкий і нечастий. У будь-якому з варіантів перебігу захворювання, хворий є рознощиком інфекції, відповідно, в цьому він небезпечний для людей, що його оточують.
Ротавірусна інфекція: лікування у дітей
Для усунення ротавірусу препаратів, як таких, не існує. З цієї причини лікування інфекції є симптоматичним, а, отже, орієнтоване на нормалізацію стану шляхом відновлення водно-сольового балансу, який зазнає порушення з-за блювоти і проносу. Також метою лікування стає боротьба з отриманими від інфекційного впливу результатами у вигляді дегідратації, токсикозу і порушень в роботі сечовидільної та серцево-судинної систем.
Прояв симптомів, що вказують на шлунково-кишкові розлади у дитини, ні в якому разі не допускає вживання в їжу молока і молокопродуктів у будь-якому їх вигляді, бо вони в даний момент представляють собою відмінне підмога для росту бактерій.
У дитини також може бути знижений апетит або ж він повністю відсутня – у будь-якому випадку примушувати його їсти не потрібно. Хорошою альтернативою їжі в даному стані стане невелика кількість киселя (на воді, варення і крохмалі, тобто, домашнього), також можна давати курячий бульйон. У тому випадку якщо дитина не відмовляється від їжі, можна давати йому рідку рисову кашу без масла (злегка підсолоджену). Головним у харчуванні є незначність обсягів порцій, що дозволить запобігти блювотний рефлекс при поступове насичення.
Основним у лікуванні, крім обмежень в харчуванні, стає застосування регідратаційної терапії, також застосовуються сорбенти (активоване вугілля, аттапулгит, диоктаэдрический смектит). Дні, в які відбувається сильна блювота або пронос передбачають заповнення солей і об’ємів рідини, втрачених через блювотні маси і рідкий стілець. Це передбачає можливість використання регідрону (пакетик на літр води) по 50мл з інтервалом кожні півгодини-годину до тих пір, поки рідина не закінчиться. При пропущенні прийому даного розчину з-за сну, дитини будити не варто, як і не треба давати йому з цієї причини розчин в обсязі, що перевищує 50мл, бо він просто його може вирвати.
Що стосується температури, то важливим моментом є той факт, що вірус гине при 38°C, відповідно, температуру нижче цієї межі збивати не потрібно. Це стосується не тільки ротавірусної інфекції, але і, скажімо, звичайної застуди – извсетным фактом є те, що збивати температуру до досягнення цієї позначки вкрай не рекомендується (образно кажучи, організму і його імунній системі зокрема потрібно дати “поборотися”).
Щоб збити температуру вищу, лікар призначить свічки дітям віком до 3-х років (цефикон), для дітей більш старшого віку пропонується парацетамол (відповідно дозування конкретного віку). Для збивання температури також можна застосовувати обтирання з використанням слабкого горілчаного розчину (обтирається все тіло без допущення перепадів температури в областях між окремими його ділянками). Обтирання проводиться через півгодини з моменту прийому ліків від температури при відсутності результату.
Дитяче меню при ротавірусної інфекції (пам’ятка для батьків)
Шлунково-кишкові розлади з температурою усуваються прийомом за приписом лікаря Энтерофурила у вказаній ним дозуванні. Препарат передбачений для лікування та профілактики інфекції, а також для запобігання затяжного перебігу у хворого проносу. Болі в животі усуваються но-шпою, знову ж таки, за приписом лікаря і в дозуванні, зазначеної ним (як правило, у вигляді розчину).
Ротавірусна інфекція: лікування у дорослих
Враховуючи велику пристосованість дорослого організму до подібного типу струсів (і пристосованість ШКТ до них зокрема), а також більш сильний у них імунітет, захворювання протікає в легкій формі впливу. Враховуючи це, особливу лікування в даному випадку не потрібно. Якщо симптоматика носить виражений характер, то і лікування орієнтоване на усунення конкретних симптомів. Так, це може передбачати запобігання зневоднення за рахунок частого пиття сольових розчинів (на основі регідрону), а також води, чаю.
Додатково приймаються сорбенти для прискорення виведення токсинів і поліпшення самопочуття, а також в’яжучі медпрепарати. Важливим моментом також є обмеження в харчуванні (зокрема, поширене обмеження на вживання їжі, збагаченої вуглеводами у вигляді фруктів, цукру, овочів), знову ж таки, виключаються молочні продукти.
Зважаючи на те, що захворювання є заразним, на час лікування хворого необхідно ізолювати, обмежуючи тим самим поширення ротавірусної інфекції. Госпіталізація можлива на підставі епідеміологічних і клінічних показань.
При підозрі на наявність ротавірусної інфекції слід звернутися до лікуючого терапевта (педіатра) або до інфекціоніста, який визначить необхідне лікування на підставі необхідних для цього аналізів. Додатково він може направити хворого до гастроентеролога.
