Ревмокардит серця є найпоширенішим ускладненням після різних інфекційних захворювань. Найбільш часто він починає прогресувати внаслідок не повністю пролікованої ангіни. При захворюванні уражаються всі шари стінок і оболонок серця — починаючи від ендокарда і закінчуючи перикардом. При своєчасній діагностиці і правильному лікуванні є можливість уникнути поширення процесу поразки всього серця і зупинити його на рівні зміни будови клітин органу.
Залежно від типу і ступеня хвороби, ревмокардит може протікати без прояву симптомів, так і з яскраво вираженим їх проявом. Для гострого і хронічного ревмокардиту характерно несподіване початок і висока інтенсивність прояву.
Існує прихована форма протікання цього процесу. Діагностувати або виявити її при обстеженні неможливо. Єдиною можливістю виявлення такої форми стає освіта пороку серця, який як раз і є ймовірність виявити.
Для цього захворювання немає поділу за віком або статевої належності, оскільки патології, ускладненням яких є ревмокардит, можуть виникнути у будь-якої людини. В медицині спостерігається тенденція, що хвороба у дітей може проявитися починаючи з шестирічного віку, а у дорослого населення від двадцяти до шістдесяти років.
Етіологія
Основними причинами прогресування ревмокардиту є інфекційні процеси в організмі людини. Генетична схильність також має велике значення, тому що не всі люди, які перенесли інфекції, страждають ревмокардитом.
Але найбільш поширеними причинами появи цього захворювання є:
- широкий спектр серцевих хвороб;
- всілякі алергічні реакції;
- антисанітарні умови життя і роботи;
- перенесення різних вірусних інфекцій не в стаціонарі або стані спокою, а при поєднанні з трудовою діяльністю.
Різновиди
Класифікація ревмокардиту
По клінічній формі захворювання поділяють на:
- первинний;
- поворотний ревмокардит.
По мірі протікання хвороби:
- слабка – протікає без симптомів. Будова серця, його стінок і оболонок в межах норми;
- середня – проявляється декількома симптомами. Обсяги серця трохи збільшені, недостатності кровообігу не спостерігається;
- важка – запалення декількох оболонок серця, яскраво виражені ознаки хвороби. Межі органу значно збільшені, є недостатність кровообігу.
Симптоми
Ревмокардит у дорослих і дітей починає прогресувати зазвичай через декілька тижнів після одужання від інфекційних хвороб. Основними ознаками ревмокардиту є:
- пошкодження суглобів стопи, плечей, ліктів і колін. На цих місцях спостерігаються невеликі набряклості, круглої форми і щільні на дотик;
- швидка стомлюваність організму;
- зниження апетиту;
- сильна біль у суглобах;
- підвищене потовиділення;
- блідість шкіри;
- зміни в ритмі серця;
- задишка;
- шуми в серці;
- часткова втрата працездатності;
- збільшення розмірів деяких внутрішніх органів. Процес супроводжується болями;
- сильний кашель при фізичних навантаженнях;
- носова кровотеча;
- тромбоз;
- підвищення температури тіла;
- скрутне дихання при хронічному або гострому ревмокардиті.
Загалом ці симптоми спостерігаються у дорослих і у дітей. Відмінність складає лише ступінь інтенсивності їх прояву. В індивідуальних випадках хвороба може проходити без прояву симптомів і збільшення меж органу. Тоді навіть діагностика не дасть результатів (виявити ревмокардит практично неможливо). В такому випадку хвороба проявиться тільки пороком серця, що тягне за собою надалі смерть хворого.
Ревмокардит
Діагностика
Для діагностики ревмокардиту на ранніх стадіях, лікарям допоможуть деякі відомості з життя хворого. Такі як:
- мало місце первинне поява хвороби в дитячому або підлітковому віці;
- відбувався процес поворотного ревмокардиту після перенесених інфекційних захворювань;
- довгий одужання після хвороб інфекційної природи.
Огляд пацієнта заснований на загостренні уваги до:
- блідому кольорі шкіри;
- посиніння губ, носа або вух;
- набряклості нижніх кінцівок;
- сильної задишки;
- проблемам серця – збільшення меж, шуми, ослаблене серцебиття.
При діагностиці проводяться аналізи крові – загальний, біохімічний, а також імунне дослідження.
Діагностика з допомогою апаратів:
- ЕКГ – визначає ритм серця;
- ФКГ – для виявлення характерних шумів;
- рентгенографія грудної клітки;
- УЗД серця.
Лікування
Найбільш сприятливо, якщо лікування ревмокардиту почнеться на ранній стадії, коли ще можна уникнути проблем з роботою та структурою серця.
Лікування захворювання, при виражених симптомах, проходить у кілька етапів:
- строгий постільний режим і спокій. Після двох тижнів перебування в такому стані, ознаки хвороби помітно зменшаться;
- дотримання певної дієти, яку лікар призначає індивідуально;
- прийом комплексу лікарських препаратів – антибіотиків, протизапальних і знижують температуру тіла речовин, гормональних препаратів, серцевих стимуляторів.
З народних засобів найбільш ефективними є:
- настій з кори крушини і верби, листя берези;
- відвар з квіток акації і глоду;
- збір кураги, родзинок і меду.
Хірургічне втручання при ревмокардиті не практикується.
Після усунення всіх симптомів для хворих рекомендується:
- лікування в санаторії;
- грязьова терапія;
- спеціалізовані лікувальні ванни.
Профілактика
Можливо кілька видів проведення профілактичних заходів для ревмокардиту.
Профілактика, яку бажано проводити з раннього дитячого віку, складається з:
- ведення здорового способу життя (без шкідливих звичок);
- загартовування;
- щоденних фізичних навантажень, але не надмірних;
- плавання.
Другорядна профілактика включає в себе:
- проходження огляду у лікаря не менше двох разів на рік;
- своєчасне лікування захворювань серця і інфекційних хвороб.
При повторному появі ревмокардиту, профілактичні методи проводяться протягом трьох років під постійним наглядом кардиоревматолога.
