Крупозна пневмонія – запально-алергічний недуга легенів, що характеризується ущільненням однієї або декількох часток легені, а також утворенням в альвеолах патологічного ексудату. Як наслідок, легенева тканина перестає активно брати участь у процесі газообміну. Викликають цю небезпечну недугу патогенні мікроорганізми.
Варто відзначити, що багато людей плутають крупозную пневмонію з вогнищевою. Але насправді ці патології різні між собою. У разі прогресування вогнищевої пневмонії на рентгені видно, що вражені певні часточки легені. Якщо ж прогресує крупозна пневмонія, то на рентгені буде чітко видно поразку цілої частки легені, яка і складається з невеликих часточок. Все це говорить про те, що площа ураження при крупозном типі значно більше, ніж при осередковому. Тому така патологія і протікає важче.
Раніше крупозна пневмонія вважалася справжнім вироком. Якщо проявилися її симптоми, то в більшості клінічних ситуацій пацієнт помирав. Але зараз, завдяки розвитку медицини та наявності високоефективних препаратів, смертність практично наблизилася до нуля. Варто відзначити, що крупозна пневмонія у дітей діагностується рідко. Більш схильні їй дорослі люди вікової категорії 18-40 років.
Етіологія
Основна причина прогресування недуги – патогенна активність мікроорганізмів. Збудниками пневмонії цього типу найчастіше є пневмококи, стрептококи, стафілококи, клебсієли і кишкова паличка. Але не виключена і змішана флора. В легеневі тканини вони проникають трьома шляхами:
- повітряно-крапельним (найбільш частий шлях проникнення патогенної мікрофлори при осередкової, крупозній та інших видах пневмонії);
- гематогенний;
- лімфогенний.
Крупозна пневмонія
Фактори ризику:
- переохолодження;
- інтоксикація організму;
- анемія;
- авітаміноз;
- гіповітаміноз;
- травма грудної клітини різного ступеня тяжкості;
- перевтома;
- стрес;
- наявність супутніх патологій в гострій або хронічній стадії;
- зниження реактивності і сенсибілізації організму.
Пневмонія починає розвиватися відразу, як тільки патогенна мікрофлора проникла в легені. Патогенез недуги безпосередньо пов’язаний з токсинами, які виділяє збудник. Дані речовини проникають у легеневі тканини, тим самим значною мірою підвищуючи проникність стінок судин, ексудацію еритроцитів і фібрину в альвеоли. Важливий той факт, що при різних стадіях недуги патогенез різний, а клініка залежить саме від цього.
Стадії
Всього в прогресуванні крупозній пневмонії клініцисти виділяють 4 стадії. Їх загальна тривалість становить максимум 11 днів.
1 або стадія припливу. Тривалість – одна доба. Характерні ознаки – мікробний набряк і виражена гіперемія частки легені, ураженої мікроорганізмами. Якщо на цій стадії взяти на дослідження набряклу рідина, то можна буде виявити в ній величезну кількість збудників. Проникність капілярів зростає, і червоні клітини крові поступово просочуються в просвіт альвеол. Уражена частка ущільнюється. На рентгені можна виявити зазначені зміни.
2 або стадія червоного опеченения. Вона розвивається на другий день прогресування недуги. Диапедез еритроцитів поступово посилюється через повнокров’я і набряк. Але в просвіт альвеол тепер просочуються не тільки червоні кров’яні тільця, але і нейтрофіли. Між клітинами випадає фібрин (білок). Лімфатичні судини, які локалізуються в тканинах органу, розширюються і переповнюються лімфою. Регіональні лімфовузли збільшуються. Уражена частка по щільності стає як печінка, й набуває темно-червоний колір.
3 або стадія сірого опеченения. Вона розвивається у пацієнта на 4-6 день недуги. У просвіті альвеол накопичуються нейтрофіли і нитки фібрину. Концентрація червоних кров’яних тілець, які піддаються гемолізу, знижується, що тягне за собою зменшення вираженості гіперемії. Частка легені при даній стадії збільшується, важчає, а на плеврі проявляються фібринозні накладення.
4 або стадія дозволу. Проявляється на 9-11 день прогресування недуги. Сформований фібринозний ексудат поступово розплавляється і розсмоктується. Легке очищається від накопичення фібрину і патогенної мікрофлори. Ексудат з органу виводиться разом із мокротинням і через лімфатичний дренаж легені.
Симптоматика
Крупозна пневмонія починається гостро. Перший симптом – гіпертермія до високих цифр. Але також не виключено і продромальний період, в якому у людини можуть виникнути такі симптоми:
- слабкість;
- головний біль різного ступеня інтенсивності;
- млявість;
- зниження апетиту;
- розлади з боку ШКТ: діарея, запор.
По мірі прогресування патології, киника доповнюється такими симптомами:
- біль у боці з боку ураження. Має гострий або колючий характер. Ступінь інтенсивності різна. Може віддавати в плече або живіт. Цей симптом зазвичай зникає на 2-3 день від початку розвитку хвороби. Якщо ж больовий синдром зберігається довше, то це вже тривожний сигнал – можливо у хворого розвинулася емпієма плеври;
- кашель. На ранній стадії хвороби він є малопродуктивним, але на 3 день стає вологим. Під час кашлю у пацієнта виділяється густа мокротиння. Спочатку вона піниста і має білий колір, але поступово стає «іржавої» через домішки в ній крові;
- зазвичай пацієнта турбує задишка – утруднений вдих. Частота дихальних рухів у хвилину – від 25 до 50. Уражена половина грудної клітки відстає в акті дихання;
- ціаноз. Цей симптом виникає внаслідок порушення газообміну. Тканини організму не отримують в достатній мірі кисень. У хворої людини відзначається ціаноз носогубного трикутника, пальців рук і ніг, губ;
- шкірний покрив гарячий і сухий, а на кінцівках холодний;
- участь допоміжної мускулатури в акті дихання.
Ускладнення
Запалення легенів у будь-якій формі є смертельно небезпечним недугою, так як на його тлі прогресують небезпечні ускладнення, що вимагають лікування в реанімації.
Ускладнення крупозної пневмонії наступні:
- гнійний плеврит;
- інфекційно-токсичний шок;
- перикардит;
- сепсис;
- випотной плеврит;
- абсцес.
Діагностика
Крупозную пневмонію визначити не становить праці, так як її ознаки є досить специфічними. Важливо при прояві перших симптомів, які вказують на прогресування недуги, звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.
Найбільш інформативним методом діагностики є рентген. Він дає можливість виявити наявність і поширеність патологічного процесу. Рентген проводять як дорослим, так і дітям при підозрі на розвиток цієї патології.
Рентгенограма при крупозній пневмонії
Основні ознаки крупозній пневмонії, які можна виявити за допомогою рентгена:
- уражена частка має опуклі кордону;
- однорідне затемнення частки;
- реакція плевральної оболонки дуже чітка.
Якщо за допомогою рентгена лікаря не вдалося точно поставити діагноз, то вдаються до КТ або МРТ.
Також з метою діагностики пацієнту призначають:
- загальний аналіз крові;
- біохімію крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз мокротиння для подальшого бактеріологічного дослідження.
Лікувальні заходи
Лікування крупозній пневмонії проводиться тільки в стаціонарних умовах. Ця патологія настільки небезпечна для життя, що про лікування в домашніх умовах за допомогою народних засобів не може бути й мови. У деяких випадках хворих навіть переводять у відділення інтенсивної терапії. Займатися лікуванням недуги повинен тільки висококваліфікований лікар.
План лікування розробляється з урахуванням стадії хвороби, вираженості симптомів, тяжкості перебігу та загального стану пацієнта. Варто відзначити, що базову терапію слід починати проводити як тільки був підтверджений діагноз.
Лікування крупозній пневмонії тільки комплексне. Тільки в такому випадку воно буде ефективним. Пацієнту призначається:
- оксигенотерапія. Цей метод лікування необхідний для нормалізації газообміну;
- антибактеріальна терапія. Спочатку лікарі вдаються до препаратів широкого спектру дії, а після отримання результатів посіву мокротиння, препарат можуть змінити;
- фізіотерапевтичні методики лікування;
- антизапальні фармацевтичні засоби;
- симптоматичне лікування. Базова терапія може доповнюватися муколитиками, протигерпетичними препаратами, судинними лікарськими засобами та інше.
