Гіперпаратиреоз – хронічна патологія паращитовидних залоз, прогресуюча внаслідок виникнення пухлин або посиленого розростання їх тканин. Патологія характеризується підвищеним продукуванням паратгормону, що впливає на кальцієвий обмін. Надмірне його вміст у крові стає причиною того, що з кісток вимивається кальцій, а це, в свою чергу, призводить до важких ускладнень.

Серед усіх ендокринних хвороб, гіперпаратиреоз займає 3 місце – частіше, ніж це захворювання, зустрічається тільки цукровий діабет та гіпертиреоз. Хворіють патологією жінки частіше, ніж чоловіки в кілька разів (особливо жінки у віці за 45 років). Іноді зустрічається гіперпаратиреоз у дітей – внаслідок вродженої патології паращитовидних залоз.

Причини

Хвороба виникає тоді, коли околощитовидными залозами продукується велика кількість паратгормону, що призводить до збільшення концентрації кальцію в крові і зниження рівня фосфору. Всім відомо, що кальцій відіграє важливу роль в нашому організмі. Він необхідний для нормального функціонування кісткового скелета, а також є важливим компонентом зубів. Крім того, з його допомогою в м’язи передаються сигнали, що забезпечують їх роботу.

Причини підвищення рівня кальцію в крові можуть бути спадкові і фізіологічні. Спадкові причини – це вроджені патології у будові, кількості і роботи паращитовидних залоз. Однак такі причини зустрічаються рідше, ніж фізіологічні, тобто виникли в результаті життєдіяльності організму.

Основні причини, що викликають гіперпаратиреоз, наступні:

  • ниркова недостатність хронічної форми;
  • нестача вітаміну D;
  • пухлини різного генезу на паращитовидних залозах;
  • захворювання кишечника, при яких в органі порушуються процеси всмоктування;
  • гіперплазія двох або більше паращитовидних залоз.

Гіперпаратиреоз: симптоми і лікування
Паращитовидні залози

Залежно від причини, виділяють кілька різновидів даної патології. Так, у медичній практиці розрізняють первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. Крім того, існує так званий аліментарний і псевдогіперпаратиреоз.

Первинний викликається безпосередньою патологією даного органу. Найчастіше дане захворювання виникає при наявності на органі доброякісної аденоми, а рідше (5% випадків) причиною стають множинні пухлини. Дуже рідко первинний гіперпаратиреоз виникає як наслідок ракової пухлини на околощитовидной залози.

Також дану різновид хвороби викликає гіперплазія паращитовидних залоз.

Вторинний гіперпаратиреоз виникає як наслідок порушення кальцієвого обміну з-за інших патологічних порушень в тілі людини. З-за нестачі цього мікроелемента в крові, внаслідок якихось внутрішніх порушень, паращитовидні залози починають активно продукувати кальцитонін, що призводить до розвитку гіперкальціємії.

Найчастіше вторинний гіперпаратиреоз розвивається внаслідок складних патологій внутрішніх органів, наприклад, патології нирок і патологічних порушень в роботі кишечника. Відповідно дана різновид захворювання може бути двох форм:

  • ниркової;
  • интерстинальной.

Така патологія, як аліментарний гіперпаратиреоз, відноситься до вторинної формі і виникає вона на тлі порушення харчування. Хвороба виникає в тих випадках, коли харчування дітей або дорослих є незбалансованим, і в ньому зазначається недолік кальцію. Лікування гіперпаратиреозу цієї форми найпростіше – необхідно нормалізувати кількість надходить в організм разом з їжею кальцію.

Третинний гіперпаратиреоз – досить рідкісна форма захворювання, яка стає причиною порушення продукування паратгормону внаслідок трансплантації нирки.

Остання різновид псевдогіперпаратиреоз. Це стан, який виникає при деяких онкологічних пухлинах, наприклад, при пухлини молочних залоз та легенів. Найчастіше дана різновид патологічного порушення спостерігається із-за того, що ракові клітини здатні продукувати речовини, які за своїми властивостями схожі з паратгормоном.

Симптоми

Дуже часто на початку свого розвитку хвороба протікає безсимптомно, тому діагностика її утруднена. Ознака, яка говорить про хвороби, один — підвищений вміст кальцію в крові, що виявляється випадково, під час обстеження пацієнта з приводу інших проблем зі здоров’ям або проходження ним профогляду.

У більшості людей при початковій стадії порушення відзначаються лише загальні симптоми, такі як:

  • поганий настрій;
  • втома;
  • зниження апетиту;
  • поява запорів;
  • хворобливі відчуття в кістках і суглобах.

Іноді може виникати необґрунтована нудота і навіть блювота.

На стадії прогресування захворювання симптоми стають більш вираженими і пов’язані вони з порушенням нервово-м’язової провідності. Відзначається слабкість у м’язах, больові відчуття в них, виникнення труднощів при ходьбі. Щоб встати зі стільця, людині з таким порушенням потрібна опора, також він не може самостійно без сторонньої допомоги піднятися по сходах, увійти в трамвай і т. д.

Інші симптоми даного порушення – це розхитаність суглобів та розвиток «качиної ходи». З-за цього порушення люди можуть виявитися прикутими до ліжка ще до того моменту, як кістки стануть крихкими і будуть виникати патологічні переломи. Саме крихкість кісток та виникнення постійних переломів – це важливі симптоми прогресування патології. А ще людина втрачає зуби, причому навіть ті, які були абсолютно здоровими.

Крім вищеописаних, спостерігаються при гіперпаратиреозі і інші симптоми, наприклад, різке зниження маси тіла, розвиток поліурії, призводить до зневоднення, землистий відтінок шкірних покривів та їх сухість, розвиток анемії. Людина з даним порушенням виглядає виснаженим і втомленим.

Гіперпаратиреоз: симптоми і лікування
Основні прояви гіперпаратиреозу

При тяжкому перебігу хвороби спостерігаються порушення з боку внутрішніх органів. Зокрема, можуть виникнути такі симптоми:

  • ураження скелета (остеопороз, важкі кісткові деформації, сколіоз і кіфоз, патологічні переломи, несправжня та справжня подагра);
  • розвиток ниркової недостатності, характер якої незворотній;
  • порушення роботи органів ШКТ, внаслідок чого розвиваються такі симптоми, як біль, нудота, блювання, діареї і запори і т. д.;
  • розвиток холециститу і панкреатиту.

Якщо говорити про вторинний і третинний гіперпаратиреоз, то їх симптоми зазвичай пов’язані з кістково-м’язовою системою. Характерним є ураження очей, що проявляється постійними кон’юнктивіту.

Одним з найважчих, хоча і рідкісних ускладнень даної патології, є гіперкальціємічний криз, який характеризується:

  • розвитком кардіоваскулярної недостатності;
  • посиленням згортання крові;
  • сильними порушеннями нервової діяльності.

Такий патологічний стан здатне викликати тромбоз або призвести до зупинки серця, тому при розвитку гіперкальціємічної кризи летальність становить близько 60%.

Діагностика

Важливе значення в лікуванні патології відіграє діагностика захворювання на ранній стадії. Основне значення при діагностиці хвороби приділяється лабораторним методам дослідження, які дозволяють визначити підвищений вміст кальцію в крові і недостатній вміст фосфору.

Також діагностика передбачає проведення УЗД паращитовидних залоз, КТ і МРТ.

При встановленні діагнозу первинний гіперпаратиреоз, необхідна диференціальна діагностика даного захворювання, з такими патологіями, як гіпервітаміноз Д або злоякісні пухлини в організмі.

Діагностика інших форм даного порушення проводиться аналогічним чином. Крім того, пацієнтам з будь-яким різновидом даної патології необхідна діагностика ускладнень, які могли розвинутися на її тлі.

Лікування

Коли встановлена форма патології, її лікування буде залежати від отриманих при діагностиці даних. Для купірування гіперкальціємічної кризи пацієнта поміщають в реанімаційне відділення і проводять форсований діурез. Також показано проведення гемодіалізу та інших екстрених заходів.

Лікування гіперпаратиреозу переважно здійснюється хірургічним способом. Хірургічне лікування полягає у видаленні пухлини на залозі, або видалення зайвої (розрослася) тканини. Вторинна форма може лікуватися медикаментозно – з цією метою призначають препарати вітаміну D. Якщо консервативне лікування не дає ефекту, показана субтотальна паратиреоидэктомия.