Стеатогепатит – хвороба печінки запального характеру, розвиваюча внаслідок порушення жирового обміну і заміщення здорових клітин печінки сполучною тканиною. Прогресує у людей різних вікових категорій.

У сучасній медичній практиці розрізняють три форми цього захворювання:

  • неалкогольний або метаболічний стеатогепатит;
  • алкогольний хронічний;
  • лікарський.

Іноді у пацієнта можуть поєднуватися відразу кілька форм патології, але симптоми кожної форми тим не менш специфічні, тому постановка діагнозу зазвичай не представляє труднощів.

Різновиди і причини

Алкогольна форма захворювання з’являється у 30% людей, які страждають хронічним алкоголізмом. Механізм розвитку простий – оскільки до 90% спирту утилізуються клітинами печінки, при частому прийомі підвищується навантаження на орган, що призводить до розвитку в ній запальних процесів. Запалення протікає безсимптомно, тому в цьому випадку процес переходить у хронічну форму без лікування, а потім настає жирове переродження здорових клітин, що і дає початок розвитку такої патології, як стеатогепатит.

Метаболічний неалкогольний стеатогепатит є наслідком порушення обмінних процесів в організмі і ніяк не пов’язаний з вживанням алкогольних напоїв людиною. Різновидом цієї хвороби страждають люди, які вживають алкоголь в помірних дозах або навіть взагалі не п’ють. Причина розвитку цього захворювання криється в порушенні жирового і вуглеводного обміну в організмі, яке може розвинутися внаслідок наявності факторів, що привертають. Зокрема, стеатогепатит печінки цієї форми виникає внаслідок:

  • неправильне харчування;
  • цукрового діабету;
  • ожиріння;
  • наявності в організмі вогнищ хронічного запалення в органах травної системи.

Стеатогепатит: симптоми і лікування
Причини розвитку стеатогепатит

Також причиною виникнення хвороби може стати гіперліпідемія. Згідно з дослідженням, найчастіше хвороба розвивається у людей з ожирінням, оскільки саме ожиріння є наслідком порушення жирового і вуглеводного обміну. Внаслідок загального ожиріння розвивається і ожиріння печінки, при якому здорові гепатоцити як би «захищаються» жировим шаром, з-за чого стають нездатними виконувати свої функції. А це, в свою чергу, призводить до порушення роботи органу і нездатності його виконувати свої функції, що призводить до серйозних проблем зі здоров’ям.

Лікарська форма розвивається в людини на тлі неконтрольованого прийому лікарських препаратів, що надають токсичну дію на клітини печінки. Зокрема, представляють небезпеку для гепатоцитів вважаються:

  • деякі антибіотики;
  • протигрибкові засоби;
  • гормональні препарати, а саме оральні контрацептиви;
  • аминохинолины;
  • антагоністи кальцію і деякі інші ліки.

Щоб розвинувся стеатогепатит або навіть цироз при прийомі цих ліків, необхідно застосовувати їх протягом тривалого часу. Особливо небезпечною ця патологія є для людей, які вже мають функціональні порушення печінки, оскільки клінічна картина захворювання в такому випадку може погіршитися.

Не варто думати, що стеатогепатит виникає виключно у людей, що зловживають алкоголем, страждають ожирінням або приймають ліки. Насправді можуть викликати хворобу та інші причини, серед яких, наприклад, оперативне втручання, вироблене на органах шлунково-кишкового тракту, особливо за умови видалення частини тонкого кишечника. Крім того, викликати переродження клітин печінки може дивертикулез – захворювання, при якому кишкові стінки розтягуються, утворюючи мішковидне поглиблення, в якому затримуються бактерії, викликаючи запальний процес. А ще причина такої патології, як стеатогепатит печінки, може полягати в наявності у людини хвороби Вільсона-Коновалова, яка характеризується порушенням обміну міді. Досконально сучасною медициною не вивчені всі можливі причини розвитку захворювання, тому ризик зіткнуться з них є у кожної людини.

Симптоми

Як вже говорилося вище, симптоми стеатогепатит залежать від його форми. Однак є симптоми, характерні будь-якій формі патології, серед яких:

Стеатогепатит: симптоми і лікування
Жовтушність шкіри при стеатогепатите

  • відчуття нудоти, не викликає блювання;
  • загальна слабкість;
  • легка зміна кольору шкірних покривів – поява жовтяничного відтінку;
  • ниючий біль в області печінки (у правому підребер’ї).

Самим основним симптомом, характерним для такого захворювання, як стеатогепатит печінки, є збільшення її в розмірах, що можна визначити не тільки на УЗД, але і при звичайній пальпації під час огляду пацієнта.

Тепер слід розглянути характерні симптоми для кожної з форм цього захворювання. При хронічному алкогольному стеатогепатите можуть спостерігатися перераховані вище симптоми, а також:

  • постійне бажання попити води;
  • явища диспептичного характеру (проноси або діарея);
  • нудота і блювання;
  • підвищена пітливість;
  • зниження апетиту і швидка втрата ваги.

Якщо у людини неалкогольний метаболічний стеатогепатит печінки, симптоми можуть доповнюватися такими скаргами, як:

  • скарги на відчуття постійної тяжкості в животі;
  • відчуття спраги;
  • слабкість і зниження працездатності.

Найбільш важкі симптоми у лікарської форми захворювання. До них відносяться:

  • гострі болі нападів характеру;
  • різке пожовтіння шкіри і слизових;
  • проблеми в роботі жовчного міхура;
  • поява шкірних проявів патології (висипання, свербіж).

Діагностика

Постановка діагнозу зазвичай не представляє труднощів, так як вже при огляді пацієнта та зборі анамнезу лікар може запідозрити проблеми з печінкою. При огляді виявляється суттєве збільшення розмірів органу, а також зазначається його болючість.

Ультразвукове дослідження дає лікареві можливість визначити ступінь збільшення розмірів печінки та її зовнішні зміни. А лабораторні дослідження дають можливість підтвердити стеатогепатит печінки, шляхом визначення співвідношення певних компонентів в аналізах крові, сечі. В деяких випадках потрібно біопсія тканин печінки. Крім того, важливе діагностичне значення має комп’ютерна томографія, але вона переважно призначається пацієнтам з лікарською формою патології печінки.

Лікування

Своєчасне звернення до лікаря і лікування захворювання дає сприятливі прогнози. Однак якщо хвороба запущена, і лікування не призначено вчасно, то ймовірно розвиток важких ускладнень, аж до цирозу печінки і печінкової недостатності, які є незворотними процесами і суттєво погіршують прогноз.

Лікування такого захворювання, як стеатогепатит печінки, повинно бути комплексним, тобто впливати на організм в різних напрямках. Перш за все, лікування полягає в усуненні факторів, що викликали захворювання. Так, якщо у пацієнта алкогольна форма, необхідно відмовитися від вживання спиртних напоїв, а якщо лікарська – від прийому медикаментів. При метаболічній неалкогольною формі показана нормалізація способу життя, в тому числі харчування.

Взагалі, дієта грає важливу роль в лікуванні цього захворювання, тому пацієнту важливо дотримувати всі рекомендації лікаря щодо вживання тих чи інших продуктів. Крім цього, лікування передбачає захист гепатоцитів шляхом прийому гепатопротекторів. Також слід нормалізувати обмін речовин та енергетичний обмін печінки. У деяких випадках показаний і прийом антибіотиків.

Одним словом, лікування повинно бути підібрано конкретно в кожному випадку з урахуванням форми патології печінки у людини та її стану. Але більш важливе значення відіграє профілактика захворювання, що полягає в нормалізації харчування і способу життя. Знизити ризик розвитку жирового переродження клітин печінки можуть помірні фізичні навантаження, вживання їжі, багатої білком, а також раціональний підхід до планування свого дня, в якому потрібно знаходити час для активної роботи і відпочинку.