Спондилоартроз шийного відділу: симптоми і лікування

358

Спондилоартроз шийного відділу хребта – є дегенеративним процесом, що призводить до утворення кісткових наростів на краях тіла хребців даної локалізації, що загрожує поступової истончаемостью дисків, розташованих між хребцями і зрощенням суглобів.

Основною причиною формування недуги виступає інтенсивне фізичне навантаження, що веде до зниження функціональності всього хребта і його шийного відділу зокрема.

Патологія має досить специфічною симптоматикою, яку неможливо ігнорувати. Найбільш вираженими вважаються болі в потиличній зоні, порушення рухливості плечового пояса і погіршення гостроти зору.

Щоб поставити правильний діагноз пацієнтам призначають широкий спектр інструментальних обстежень. Проте не останнє місце займає інформація, отримана під час первинної діагностики.

Хворобу можна вилікувати за допомогою консервативних способів, серед яких на перше місце виходять фізіотерапія та лікувальні гімнастичні вправи.

Етіологія

Шийний спондилоартроз являє собою хронічний недуга, що вражає всі складові суглоба, які представлені:

  • хрящем і капсулою;
  • субхондральної кістки;
  • зв’язками і м’язами.

Це призводить до обмеження або повної відсутності рухливості того або іншого суглоба, що при відсутності лікування знижує якість життя пацієнта, а також загрожує інвалідністю.

Таким чином, причинами хвороби можуть виступати:

  • вроджені аномалії розвитку шийного відділу хребта, а саме у зоні першого або другого хребця;
  • поодинокі найсильніші травми або регулярні мікротравми шийного відділу хребта;
  • наявність у людини будь-якої стадії ожиріння;
  • широкий спектр деформацій хребта;
  • важкі фізичні навантаження;
  • перебіг остеохондрозу чи інших патологічних процесів в хребетному стовпі;
  • артроз осьових суглобів, якими вважаються тазостегновий і колінний;
  • сколіоз і плоскостопість;
  • порушення обмінних процесів;
  • ендокринологічні захворювання, що призводять до гормонального дисбалансу;
  • тривалий вплив на організм низьких температур;
  • зміщення шийних хребців;
  • формування міжхребцевої грижі;
  • довге перебування шиї в незручному становищі – це може спостерігатися або під час сну, або при специфічних умовах праці;
  • генетична схильність;
  • професійне заняття спортом;
  • перебіг будь-якого інфекційного або запального процесу в суглобах;
  • патологічний перелом або вивих тазостегнової кістки;
  • діагностований раніше цукровий діабет;
  • недолік фізичної активності в житті людини;
  • пристрасть до шкідливих звичок – клініцисти простежують прямий зв’язок між викурювання сигарет і формуванням наростів на хребцях.

Прийнято вважати, що основну групу ризику становлять люди старше п’ятдесяти п’яти років, проте в даний час недузі піддається все більше людей працездатної вікової категорії, а саме від двадцяти п’яти років.

При цьому слід враховувати, що в осіб першої категорії захворювання формується з-за природного процесу старіння організму, а у молодих людей раніше розвиток недуги провокують вищевказані фактори.

Відмінною рисою також є те, що шийний спондилоартроз діагностується набагато частіше, ніж дегенеративно-дистрофічні процеси в грудному або поперековому відділі хребетного стовпа.

Спондилоартроз шийного відділу: симптоми і лікування
Спондилоартроз шийного відділу хребта

Класифікація

Фахівцями в галузі вертебрології та ортопедії прийнято розділяти подібну патологію залежно від тяжкості її перебігу:

  • спондилоартроз 1 ступінь – характеризується початковими змінами дуговідросткових зчленувань. При цьому клінічні ознаки можуть повністю бути відсутнім. Іноді пацієнти пред’являють скарги на появу характерного хрускоту під час рухів головою;
  • спондилоартроз 2 ступеня – на цьому етапі відбувається вираз больових відчуттів. Рухливість порушується незначно і не призводить до втрати працездатності;
  • спондилоартроз 3 ступеня – виявляється в посиленні рухових функцій. Якщо на цій стадії не почати лікування, то людині буде присвоєна третя група інвалідності;
  • спондилоартроз 4 ступеня – крім болю і деформації хребців, розвиваються їх вивихи та підвивихи. При цьому відбувається різке обмеження рухливості і значне зниження працездатності. Нерідко люди не можуть повною мірою справлятися зі своїми професійними обов’язками, і змушені змінити роботу. Відсутність терапії загрожує тим, що пацієнтом буде отримана перша або друга група інвалідності.

Симптоматика

На початковому етапі протікання подібного дегенеративно-дистрофічного захворювання шийного сегмента хребта клінічні прояви можуть повністю бути відсутнім. Характерні ознаки починають проявлятися з моменту переходу хронічного недуги на другу стадію.

Першою ознакою деформуючого спондилоартрозу шийного відділу хребта виступає болючість, яка існує у двох видах:

  • цервікалгія – представляє збій хронічні болі, що виражаються на постійній основі, що має низьку або помірну силу. Локалізація болю спостерігається в шиї, але вони нерідко поширюються на зону потилиці і плечового пояса;
  • цервикаго – відрізняється тим, що біль з’являється раптово в якості прострілу. Ступінь вираженості дуже висока. Тривалість такого нападу становить кілька хвилин, але можуть спровокувати посилення різкі рухи, повороти або нахили головою. Досить рідко іррадіює в одну з верхніх кінцівок.

На тлі основного клінічного ознаки відбувається появу наступної симптоматики:

  • зниження або повна втрата чутливості шкірного покриву в зоні шиї і руках;
  • зниження м’язового тонусу у верхніх кінцівках;
  • параліч окремих м’язів рук;
  • непроходящие головні болі;
  • сильне запаморочення;
  • поява шуму та дзвону у вухах;
  • порушення рівноваги;
  • виникнення хрускотів при рухах головою;
  • порушення концентрації і погіршення пам’яті;
  • загальне нездужання та зниження працездатності;
  • вирівнювання лордозу в цій області хребетного стовпа;
  • порушення гостроти зору;
  • скутість рухів головою, особливо після сну;
  • формування «горба»;
  • напади втрати свідомості.

Варто відзначити, що якщо шийний спондилоартроз був спровокований протіканням іншої недуги, а не розвинувся в якості самостійної патологічної одиниці, то вищевказані ознаки неодмінно будуть доповнюватися симптомами хвороби-провокатора.

Діагностика

У випадках виникнення одного або декількох з вищевказаних симптомів унковертебрального спондилоартрозу (друга назва деформуючого спондилоартрозу шийного відділу) слід проконсультуватися у:

  • вертебролога;
  • травматолога;
  • невролога;
  • ортопеда.

Будь-який з таких фахівців зможе провести діагностику хвороби і визначити, як лікувати хворобу.

Встановлення правильного діагнозу має носити комплексний підхід і перш за все, направлена на виконання деяких маніпуляцій безпосередньо лікарем. Таким чином, первинна діагностика включає в себе:

  • вивчення історії хвороби не тільки пацієнта – для встановлення факту патологічної природи руйнування суглоба в шийному відділі;
  • ознайомлення з життєвим анамнезом людини;
  • проведення фізикального огляду – це пальпація і перкусія проблемного сегменти хребетного стовпа;
  • здійснення неврологічного огляду – для оцінювання рефлексів, рухливості і чутливості проблемної області;
  • детальне опитування пацієнта – для отримання повної симптоматичної картини, у випадках, якщо захворювання було спровоковано якою-небудь іншою патологією.

Лабораторні діагностичні заходи не використовуються, оскільки вони не мають цінності в процесі встановлення правильного діагнозу.

Остаточно поставити діагноз спондилоартроз шийного відділу хребта можна лише після виконання таких інструментальних процедур:

  • КТ і МРТ ураженого сегмента;
  • рентгенографія;
  • електроміографія;
  • мієлографія.

Спондилоартроз шийного відділу: симптоми і лікування
Проведення електроміографії

Лікування

Ліквідувати хворобу можна за допомогою застосування консервативних терапевтичних методів, а саме:

  • прийом медикаментів;
  • фізіотерапевтичне лікування;
  • термотерапія та грязелікування;
  • лікувальний масаж;
  • акупунктура і гірудотерапія;
  • ЛФК – при спондилоартрозі використовується ізометрична гімнастика. Це комплекс вправ, при яких м’яз напружується, але не подовжується.

Терапія лікарськими препаратами передбачає використання:

  • нестероїдних протизапальних речовин;
  • спазмолітиків;
  • ліків, спрямованих на зміцнення стінок судин;
  • анестетиків;
  • хондропротекторів;
  • вітамінних комплексів;
  • зігріваючих мазей для місцевого застосування.

Лікувати спондилоартроз можна за допомогою таких фізіотерапевтичних процедур:

  • лікарський електрофорез – усуває запалення;
  • магнітотерапія – знижує набряклість;
  • електроанальгезія – купірує біль;
  • ультразвук і лікарський фонофорез – впливає на оновлення тканин;
  • лазерна терапія – впливає на поліпшення струму крові.

Термотерапія, а саме парафінотерапія, озокеритотерапія і кріотерапія, володіє наступними позитивними ефектами:

  • знеболюючим і протизапальним;
  • судинорозширювальну та метаболічним;
  • трофічною.

Терапія народними засобами передбачає приготування цілющих мазей в домашніх умовах на основі:

  • меду і анальгіну;
  • прополісу;
  • маточного молочка;
  • бджолиного воску;
  • бджолиної отрути.

Застосовувати таке лікування слід тільки після консультації з лікарем.

Профілактика і прогноз

Для зниження вірогідності діагностування такого недуги специфічних профілактичних заходів не існує, це означає, що людям потрібно лише виконувати наступні заходи:

  • повністю позбутися від шкідливих звичок;
  • вести активний спосіб життя, а при сидячих умовах праці раз на кілька годин виконувати гімнастику для шиї;
  • утримувати в межах норми масу тіла;
  • уникати травматизації хребта;
  • займатися своєчасною діагностикою та лікуванням хвороб, які можуть стати причиною розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів шийного відділу;
  • регулярно проходити повний огляд в клініці з відвідуванням усіх клініцистів.

Що стосується прогнозу, шийний спондилоартроз не небезпечний для життя пацієнта, тому що від нього можна повністю позбавитися, при умові раннього виявлення. Симптоми і лікування спондилоартрозу шийного відділу хребта – являють собою два фактори, що впливають не тільки порушення рухливості, але і на формування такого ускладнення, як інвалідність.