Аденома наднирника — найбільш поширене новоутворення цього органу. Має доброякісний характер, включає залозисті тканини. У чоловіків хвороба діагностується у 3 рази рідше, ніж у жінок. Основну групу ризику становлять особи у віці від 30 до 60 років.
Головними провокуючими факторами прийнято вважати генетичну схильність, зайву масу тіла, пристрасть до шкідливих звичок і травми різних внутрішніх органів.
Клінічні прояви залежать від варіанту перебігу захворювання. В якості основних ознак виступають підвищення маси тіла, рясне потовиділення, блідість шкірних покривів і запаморочення.
Діагностика в обов’язковому порядку повинна носити комплексний підхід, оскільки захворювання практично не володіє специфічними симптомами. Поставити правильний діагноз можна тільки на підставі даних лабораторно-інструментальних обстежень.
Лікування передбачає видалення аденоми, що може бути виконано кількома способами. Якщо з якої-небудь причини провести операцію неможливо, обмежуються консервативної симптоматичною терапією.
У міжнародній класифікації захворювань десятого перегляду патології відведено власний шифр. Код за МКХ-10 у доброякісних новоутворень в наднирниках — D35.0.
Етіологія
Аденома наднирника — пухлина, яка включає залозисті тканини. Розвиток освіти відбувається поетапно, а небезпека полягає в можливої малігнізації.
Пухлина зовні нагадує капсулу, заповнену однорідним вмістом. Точні причини розвитку хвороби в даний час залишаються невідомими.
Існує ймовірність, що на формування новоутворення може вплинути декілька факторів:
- обтяжена спадковість;
- наявність будь-якій стадії ожиріння;
- зловживання шкідливими звичками;
- підвищений вміст холестерину в крові;
- цукровий діабет та інші метаболічні порушення;
- порушення функціонування серцево-судинної системи;
- широкий спектр важких травм внутрішніх органів з подальшим тривалим реабілітаційним періодом;
- гормональний дисбаланс;
- перенесені раніше інфаркт або інсульт.
Найбільш часто діагноз ставлять жінкам, що обумовлено такими провокаторами:
- період виношування дитини — під час вагітності відзначається найбільш високий ризик розвитку захворювання;
- синдром полікістозних яєчників;
- безконтрольне застосування гормональних речовин або протизаплідних засобів.
Розташування наднирників
Класифікація
Залежно від морфологічних ознак клініцисти виділяють кілька різновидів такого новоутворення:
- адренокортикальна аденома — зустрічається найбільш часто, вкрай рідко трансформується в злоякісне утворення і призводить до розвитку метастаз;
- пігментна аденома — виявляється в поодиноких випадках, пухлина заповнена темною рідиною, а не світлої, як це буває при інших формах, з цієї причини набуває темно-червоний відтінок;
- онкоцитарная аденома — самий рідкісний тип освіти.
Варто відзначити, що всі аденоми в області наднирника бувають гормонпродуцирующими або не виділяють гормонів. Перший тип включає такі форми пухлин:
- кортикостерома — наголошується підвищена секреція глюкокортикоїдів;
- кортикоэстрома — здатна виробляти естрогени;
- альдостерома — продукує мінералокортикоїди;
- андростерома — призводить до скупчення великої кількості андрогенів;
- змішана — одночасно продукує кілька гормонів.
Аденома наднирника має кілька варіантів протікання:
- хвороба Іценко-Кушинга;
- синдром Конна;
- феохромоцитома;
- андростерома;
- кортикоэстрома.
За поширеністю доброякісні новоутворення бувають:
- односторонніми — спостерігаються найбільш часто, в більшості ситуацій діагностується аденома лівого наднирника;
- двосторонніми — подібний тип зустрічається вкрай рідко.
В залежності від локалізації виділяють:
- аденома кори надниркових залоз — частота зустрічальності становить 75 %;
- аденоми мозкового шару надниркових залоз.
Симптоматика
Клінічні прояви будуть відрізнятися не тільки в залежності від форми перебігу хвороби, але і від статевої приналежності пацієнта.
При хворобі Іценко-Кушинга симптоми будуть наступними:
- підвищення маси тіла;
- скупчення підшкірного жиру тільки в області живота (абдомінальне ожиріння);
- формування розтяжок на шкірі;
- напади головного болю;
- часта зміна настрою;
- рясне потовиділення;
- сухість в ротовій порожнині;
- прискорені позиви до випущення урини;
- карієс;
- зниження м’язової сили;
- вугровий висип;
- зростання значень кров’яного тиску;
- зниження сексуального потягу до протилежної статі.
При синдромі Конна розвиваються такі нездужання:
- сильні запаморочення;
- головні болі різного ступеня вираженості;
- зниження розумових здібностей;
- нервозність;
- задишка;
- зниження гостроти зору;
- стійке підвищення артеріального тиску;
- больові відчуття в області серця;
- слабкість м’язів.
Феохромоцитома представлена наступними симптомами:
- гіпертонічний криз;
- блідість шкірних покривів;
- почастішання серцевого ритму;
- підвищена пітливість;
- погіршення зорової функції;
- безпричинна тривога;
- нервозність;
- запаморочення.
Аденома наднирника у жінок має такі клінічні прояви:
- підвищення рівня андрогенів;
- розвиток остеопорозу;
- зміна зовнішнього вигляду за чоловічим типом;
- округлення особи;
- порушення менструального циклу аж до повної відсутності місячних;
- посилений ріст волосся на тілі та обличчі.
Симптоми аденоми надниркових залоз у жінок
Симптоми аденоми наднирника у дівчаток:
- пізніше настання першої менструації;
- затримка в розвитку молочних залоз;
- збільшення розмірів клітора;
- вкорочення верхніх і нижніх кінцівок;
- огрубіння голосу;
- поява статевих ознак за чоловічим типом;
- передчасне статеве дозрівання.
Аденома наднирника у чоловіків об’єднує такі ознаки:
- двостороннє збільшення молочних залоз;
- зниження тембру голосу;
- недостатній ріст волосся на обличчі і тілі;
- скупчення великої кількості підшкірного жиру в області сідниць і стегон;
- гіпотрофія статевого члена;
- зменшення розміру яєчок;
- зниження сексуальної активності;
- імпотенція.
Варто відзначити, що якщо пухлина не адренопродуцирующая, симптоматика буде однаковою і для жінок, і для чоловіків.
Діагностика
Захворювання може бути виявлено як випадково, так і при проходженні пацієнтом спеціальних обстежень. Процес діагностування повинен носити комплексний підхід, включаючи не тільки лабораторно-інструментальні обстеження, але і маніпуляції, що проводяться безпосередньо клініцистом.
Ендокринолога необхідно:
- ознайомитися з історією хвороби не тільки пацієнта, але і його близьких родичів — дозволить встановити базовий провокатор або з точністю виявити генетичну схильність;
- зібрати і провести аналіз життєвого анамнезу;
- оцінити зовнішній вигляд хворого;
- виміряти значення кров’яного тиску, пульсу і серцевого ритму;
- детально опитати пацієнта — для складання повної картини.
При аденомі наднирника найбільш інформативні наступні лабораторні дослідження:
- загальноклінічний аналіз крові та сечі;
- біохімічні тести крові;
- гормональні аналізи.
З точністю виявити ураження лівого або правого наднирника можна за допомогою таких інструментальних процедур:
- МСКТ;
- УЗД;
- КТ і МРТ;
- рентгенографія;
- пункція аденоми.
Комп’ютерна томографія з контрастом
Крім виявлення новоутворення, визначення розмірів та локалізації пухлини, інструментальна діагностика може вказати на наявність чи відсутність метастаз.
Аденому важливо відрізнити від інших новоутворень надниркових залоз:
- меланома;
- тератома;
- ліпома;
- фіброма;
- міома;
- ганглионеврома.
Лікування
Аденома наднирника може бути вирішена тільки за допомогою хірургічного втручання. Операція здійснюється кількома способами:
- класична аденомектомія;
- лапароскопія.
Примітно, що аденома правого наднирника вирізають набагато складніше, ніж поразка лівого сегмента.
Після лікарського втручання можуть знадобитися:
- хіміотерапія;
- радіо – або променева терапія;
- пероральний прийом гормональних речовин;
- дієта, що передбачає виключення з меню бобових культур і горіхів, кави і міцного чаю.
Інших способів зупинити зростання пухлини і повністю позбутися від новоутворення не існує. Важливо пам’ятати, що застосування засобів народної медицини може бути не тільки безрезультатним, але і може ще більше посилити проблему і викликати небажані наслідки.
Профілактика і прогноз
Звести до мінімуму розвиток такої пухлини, як аденома наднирника, можна лише за допомогою дотримання загальних профілактичних рекомендацій, оскільки специфічні заходи попередження розвитку новоутворення на сьогоднішній день не розроблено.
Профілактика включає:
- довічний відмова від згубних пристрастей;
- утримання маси тіла в межах норми;
- прийом тільки тих лікарських речовин, які накаже лікар, особливо це стосується гормональних препаратів;
- раннє виявлення і повноцінне лікування будь-яких патологій, які можуть призвести до розвитку пухлини;
- регулярне проходження повного профілактичного огляду з відвідуванням всіх фахівців, проходженням УЗД, КТ і МРТ, виконанням необхідних лабораторних тестів.
Аденома наднирника володіє сприятливим прогнозом, але лише якщо діагностика і лікування будуть проведені якомога раніше. Якщо терапія пройшла успішно, можна уникнути рецидивів.
Основна небезпека аденоми полягає в можливості трансформації пухлини в злоякісне утворення. У випадках малігнізації прогноз менш втішний — вмирає кожен другий пацієнт.
