Інфекційно-токсичний шок – неспецифічний патологічний стан, викликане впливом бактерій і токсинів, які вони виділяють. Такий процес може супроводжуватися різними порушеннями – метаболічними, нейрорегуляторными і гемодинамічними. Це стан людського організму відноситься до невідкладних і потребує негайного лікування. Захворювання може вразити будь-якої людини, незалежно від статі та вікової групи. У міжнародній класифікації хвороб (МКБ 10), синдром токсичного шоку має власний код – А48.3.
Причиною виникнення такої недуги є важкий перебіг інфекційних процесів. Інфекційно-токсичний шок у дітей дуже часто формується на основі пневмонії. Розвиток такого синдрому повністю залежить від збудника цієї недуги, стану імунної системи людини, наявності або відсутності лікарської терапії, інтенсивності впливу бактерії.
Характерні симптоми захворювання – це поєднанням ознак гострої недостатності кровообігу і масивного запального процесу. Найчастіше зовнішнє вираження розвивається досить швидко, особливо в перші кілька діб прогресування основного захворювання. Найпершим симптомом є сильний озноб. Трохи пізніше проявляється підвищене потовиділення, інтенсивні головні болі, судоми, епізоди втрати свідомості. У дітей такий синдром проявляється дещо інакше – частою блювотою, яка не має нічого спільного з вживанням їжі, діареєю і поступовим посиленням хворобливості.
Діагностика інфекційно-токсичного шоку складається з виявлення хвороботворного мікроорганізму в аналізах крові пацієнта. Лікування недуги ґрунтується на застосуванні лікарських препаратів та спеціальних розчинів. Оскільки такий синдром є дуже важким станом, то до того як пацієнт надійде в медичний заклад, йому необхідно надати першу допомогу. Прогноз синдрому токсичного шоку відносно сприятливий і залежить від своєчасної діагностики та ефективної тактики терапії. Тим не менше ймовірність летального результату складає сорок відсотків.
Етіологія
Причинами прогресування такого стану є сукупність перебігу гострого інфекційного процесу і ослабленого імунітету людини. Такий синдром є частим ускладненням наступних захворювань:
- черевний тиф;
- сальмонельоз;
- пневмонія (будь-якої природи);
- вітряна віспа;
- дизентерія;
- менінгококова інфекція;
- грип та ГРВІ.
Іншими неспецифічними чинниками розвитку інфекційно-токсичного шоку у дітей і дорослих, є:
- хірургічне втручання;
- будь-яке порушення цілісності шкірного покриву;
- патологічна родова діяльність;
- ускладнений абортивний переривання вагітності;
- алергічні реакції;
- ВІЛ або СНІД;
- зловживання наркотичними речовинами.
Ще однією причиною виникнення такого стану є використання представницями жіночої статі гігієнічних тампонів. Це обумовлено тим, що під час використання такого предмета під час менструації, в жіночий організм може проникнути золотистий стафілокок, який виробляє небезпечні токсини. Найчастіше захворювання вражає дівчат і жінок у віці від п’ятнадцяти до тридцяти років. Смертність у такому випадку становить шістнадцять відсотків. Крім цього, зафіксовані випадки появи такого розладу через використання вагінальних контрацептивів.
Патогенез інфекційно-токсичного шоку полягає в надходженні великої кількості токсичних речовин в кровоносну систему. Цей процес тягне за собою викид біологічно активних речовин, що призводить до порушення циркуляції крові.
Різновиди
Існує класифікація синдрому токсичного шоку в залежності від ступеня його розвитку. Такий поділ базується на тяжкості прояви симптомів. Таким чином, виділяють:
- початкову ступінь – при якому артеріальний тиск залишається незмінним, але зростає ЧСС. Вона може досягати ста двадцяти ударів у хвилину;
- ступінь середньої тяжкості – характеризується прогресуванням симптомів з боку серцево-судинної системи. Супроводжується зниженням систолічного артеріального тиску і почастішанням серцебиття;
- важкий ступінь – значне падіння показників систолічного тиску (тиск досягає сімдесяти міліметрів ртутного стовпа). Збільшується показник шокового індексу. Нерідко спостерігається лихоманка і зниження обсягів испускаемой урини;
- ускладнену стадію – відрізняється розвитком незворотних змін у внутрішніх органах і тканинах. Шкірний покрив пацієнта приймає землистий відтінок. Нерідко відзначається коматозний стан.
Залежно від збудника розрізняють:
- стрептококовий синдром – виникає після пологової діяльності, інфікування ран, порізів або опіків шкіри, а також є ускладненням після інфекційних розладів, зокрема пневмонії;
- стафілококовий токсичний шок – найчастіше розвивається після хірургічних операцій і використання гігієнічних тампонів;
- бактеріально-токсичний шок – виникає через зараження крові і може ускладнити будь-яку стадію сепсису.
Симптоми
Симптоми токсичного шоку характеризуються швидким проявом і посиленням. Основними ознаками вважаються:
- зниження показників артеріального тиску, частота серцебиття при цьому збільшується;
- раптове підвищення показників температури тіла, аж до лихоманки;
- інтенсивні головні болі;
- напади блювоти, які не пов’язані з прийомом їжі;
- діарея;
- спазми шлунка;
- сильна м’язова біль;
- запаморочення;
- припадки судом;
- епізоди короткочасної втрати свідомості;
- відмирання тканин – тільки у випадках інфікування через порушення цілісності шкірного покриву.
Крім цього, спостерігається розвиток серцевої, дихальної та ниркової недостатності. Подібний синдром у маленьких дітей виражається більш сильними интоксикационными ознаками і постійними стрибками показників АТ і пульсу. Синдром токсичного шоку від тампонів виражається аналогічними ознаками, до яких приєднується висипання на шкірі стоп і долонь.
Ускладнення
Досить часто люди приймають вищевказані симптоми за застуду або інфекцію, тому не поспішають звертатися за допомогою до фахівців. Без своєчасної діагностики і лікування може розвинутися ряд незворотних ускладнень інфекційно-токсичного шоку:
- порушення циркуляції крові, чому внутрішні органи не отримують належного обсягу кисню;
- гостра дихальна недостатність – формується з причини сильного ураження легень, особливо якщо виникнення синдрому було спровоковано пневмонією;
- порушення згортання крові та підвищена ймовірність формування тромбів, що може викликати сильні крововиливи;
- ниркова недостатність або повна відмова функціонування цього органу. У таких випадках лікування буде складатися з довічного діалізу або проведення операції з трансплантації.
Несвоєчасно надана невідкладна допомога і неправильна терапія призводять до летального результату пацієнта протягом двох днів після висловлення перших симптомів.
Діагностика
Діагностичні заходи при синдромі токсичного шоку спрямовані на виявлення збудника недуги. Перед виконанням лабораторних та інструментальних обстежень пацієнта, лікарю необхідно ретельно вивчити історію хвороби людини, визначити інтенсивність прояву симптомів, а також провести огляд. Якщо причиною появи такого стану стало використання тампонів, то пацієнткам обов’язково показаний огляд у гінеколога.
До іншим методикам діагностики відносяться:
- проведення загальних і біохімічних аналізів крові – основний спосіб виявлення збудника;
- вимірювання кількості испускаемой урини за добу – при такому недугу обсяги добовій сечі буду набагато менше, ніж у здорової людини;
- інструментальні обстеження, які включають в себе КТ, МРТ, УЗД, ЕКГ та ін — спрямовані на з’ясування ступеня ураження внутрішніх органів.
Досвідчений фахівець може без труднощів визначити інфекційно-токсичний шок за зовнішнім виглядом пацієнта.
Лікування
Перед здійсненням терапії в умовах медичного закладу, необхідно надати хворому невідкладну першу допомогу. Такі заходи складаються з кількох етапів, до яких відносяться:
- рятування потерпілого від вузької і тісного одягу;
- забезпечення горизонтального положення, так, щоб голова була трохи піднята по відношенню до всього тулуба;
- під ноги необхідно покласти грілку;
- дати можливість припливу свіжого повітря.
Цими діями обмежується невідкладна допомога, яку виконує не фахівець.
Після транспортування пацієнта в медичний заклад починається інтенсивне лікування інфекційно-токсичного шоку за допомогою медикаментів. Найчастіше для активного знищення бактерії використовуються гормональні речовини, антибіотики і глюкокортикоїди. Застосування медикаментів носить індивідуальний характер і залежить від збудника недуги.
Якщо інфікування відбулося через використання тампонів або вагінальних контрацептивів, то лікування полягає в тому, щоб негайно видалити їх із організму. Для цього може знадобитися вишкрібання, а порожнина обробляється антисептичними препаратами.
Профілактика
Профілактичні заходи від синдрому токсичного шоку полягають у дотриманні декількох правил:
- своєчасного усунення захворювань, які можуть стати причиною розвитку подібного стану. У більшості випадків у дітей і дорослих це пневмонія;
- завжди стежити за чистотою шкірного покриву, а при виникненні будь-які порушення цілісності негайно обробляти уражене місце антисептичними речовинами;
- робити перерви у використанні тампонів під час протікання менструації. Чергувати прокладки і тампони кожні дві менструації, а також своєчасно міняти таке гігієнічний засіб.
Прогноз недуги буде сприятливим тільки в тому випадку, якщо буде своєчасно надана перша допомога, виявлена причина такого стану, а також розпочато медикаментозне лікування.
