Гостре кишкове інфікування, обуславливаемое бактеріальної середовищем і характеризується тривалістю перебігу лихоманки і загальної інтоксикації організму, іменується черевним тифом. Це захворювання відноситься до тяжких нездужань, в результаті чого основним середовищем поразки є шлунково-кишковий тракт, а при збільшенні уражається селезінка, печінку і кровоносні судини.

  • Ускладнення
  • Діагностика
  • Лікування
  • Профілактика
  • Збудником такого нездужання виступає микробактерия Salmonella typhi, яка характеризується своєю стійкістю до навколишнього середовища. Потрапляючи безпосередньо в організм людини, ця бактерія локалізується і випускає токсичні речовини, що чинять негативний вплив, викликаючи відповідні ознаки і симптоми недуги.

    У минулому столітті черевний тиф зустрічався у людей досить часто, але вже з нового тисячоліття випадки нездужання виявляються рідше. Але навіть на сьогодні це інфекційне захворювання залишається не повністю истребленным і зрідка лікарі діагностують випадки черевного тифу, особливо в країнах з напруженою обстановкою (де ведуться військові дії, антисанітарія тощо).

    Причини виникнення

    Так як тиф є інфекційною хворобою, що викликається бактерією сальмонелою, то і причина локалізації недуги полягає в попаданні вірусу в організм. Основним переносником черевного тифу є людина, в організм якого проникла інфекція. Потрапляє інфекція в організм з навколишнього середовища, найчастіше, через вживання харчових продуктів, води або при недотриманні гігієни. Інфекція може перебувати в організмі тривалий час, але при цьому рецидиви тифу проявляються періодично, що говорить про хронічній формі захворювання.

    Сальмонела — це грампозитивна паличка з вусиками, яку представляється можливим розгледіти тільки під мікроскопом. Вона характеризується стійкістю до виживання в навколишньому середовищі, не боїться заморожування, потрапляючи в організм, активно розмножується і викликає негативний вплив, що проявляється у вигляді симптомів недуги. Єдиними чинниками, які впливають на знищення бактерії, є вплив високими температурами або хімічними речовинами.

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Сальмонела

    Таким чином, причин потрапляння сальмонели в організм дві:

  • З навколишнього середовища за допомогою прийому зіпсованих продуктів, води або при недотриманні гігієнічних норм.
  • Від зараженої людини контактно-побутовим або водним шляхом.
  • Особливо небезпечний заражений черевний тиф людина після закінчення 2-3 тижнів. Саме після закінчення цього часу спостерігається активне виділення збудника з організму. Інфекційна паличка виділяється і осідає на харчових продуктах, так і на предметах. Виділяється збудник і разом з сечею і калом, на який осідають мухи. Залишки фекалій з збудником залишаються на їх лапах, таким чином, коли муха сідає на харчовий продукт, то стає неминучим зараження сальмонелою. Щоб знезаразити вживається в їжу продукт, необхідно провести його термічну або хімічну обробку. Але для початку необхідно бути впевненим, що продукт дійсно небезпечний.

    Виходячи з цього, варто зауважити, що найбільшою ймовірністю локалізації захворювання є літній і весняний час. Як визначити ознаки зараження черевний тиф? На це питання можна знайти відповідь в наступному розділі, який описує всі симптоми недуги.

    Симптоматика захворювання

    Тривалість інкубаційного періоду залежить від наступних факторів:

    • кількості інфекції, що потрапила в організм;
    • способу попадання (вода, їжа, прямий контакт);
    • стан людини.

    Виходячи з цього, період інкубації становить від 3-х до 21 дня, тому симптоми захворювання проявляються протягом зазначеного часу.

    Отже, симптоми черевного тифу характеризуються стадіями протікання, які розглянемо більш докладно. Існує три стадії захворювання, яким притаманні свої симптоми. Ці стадії називаються:

  • Початкова;
  • Розпалу;
  • Дозволу або видужування.
  • Симптоми початкової стадії

    Початкова стадія обумовлюється; поступовістю розвитку інтоксикаційного нездужання. Зустрічається також гостра форма, що характеризується швидкодією і наявністю больових відчуттів.

    Поступовий розвиток такої хвороби, як черевний тиф, характеризується виникненням загальної стомлюваності організму, наростанням слабкості і посиленням головного болю. У хворого пропадає апетит і виникає озноб. При поступовій формі захворювання підвищується температура ближче до 7 дня після зараження. Термометр показує 39, а іноді і 40 градусів, що свідчить про потребу невідкладної госпіталізації.

    Гостра форма нездужання черевний тиф характеризується швидкодією виникнення симптомів, тобто вже через два-три дні людина може відчути нездужання і підвищення температури, у тому числі.

    Симптоми черевного тифу характеризуються ознаками загальмованості людини як у фізичному вигляді, так і в інтелектуальному. Руху з плином часу недуги, стають сповільненими, а відповіді на запитання видаються насилу. При цьому змінюється колір обличчя: пацієнт стає блідим, в деяких ситуаціях зустрічається гиперемированность шкіри.

    Захворювання характеризується негативним впливом на серцево-судинну систему, викликаючи ознаки брадикардії та артеріальної гіпотензії. Нерідко симптоми кашлю і закладеності носа стають ознаками нездужання. Дихання стає ускладненим, виникають хрипи, які свідчать про ускладнення і виникнення дифузного бронхіту.

    В ротовій порожнині при обстеженні спостерігається картина потовщення мови, який покривається сірувато-білим нальотом. Відзначається відсутність нальоту тільки на кінчику язика. Виникає здуття живота і почервоніння зіву, в результаті чого збільшуються мигдалики.

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Мова хворого на черевний тиф

    При обмацуванні правої клубової області спостерігається бурчання і больові відчуття, які свідчать про появу ілеїт. У хворого до кінця першого тижня з’являється пронос, нерідко приводить до запорів. На цьому етапі виникають болі в печінці і селезінці, що свідчить про поширення бактерій по організму.

    Симптоми стадії розпалу

    Черевний тиф з другого тижня переходить у другу стадію — розпалу, якій властиві гострі прояви больових відчуттів. Тривалість періоду розпалу залежить від вищезгаданих факторів і може займати від 3 діб до 2 тижнів. Визначити другу стадію можна за симптомами лихоманки хворого. Посилюється інтоксикація організму, яка відбивається на функціонуванні ЦНС. Для хворих характерний стопорне стан, в результаті чого пацієнту складно, а часом і неможливо, зорієнтуватися за місцем та у часі. Складність розпізнавання близьких і знайомих, сонливість і часті скарги на болі — все це характерно для такої хвороби, як черевний тиф.

    Відсутність сну обумовлює порушення психофізіологічного стану хворого, що робить його більш нервовим і байдужим до всього навколишнього світу. Лише в деяких ситуаціях можливо поява виразок на небі, які мають форму ангіни. Для цього етапу властиво постійне підтримання температури на рівні 39, зрідка 40 градусів.

    Протягом другого тижня з’являються рожево-червоні розеоли (висип або прищики), які в діаметрі досягають 3 мм. Ці прояви в медицині носять назву екзантеми, яким властиво переважання в області живота, грудей, верхніх і нижніх кінцівках.

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Висип при черевному тифі

    Екзантеми або висип має мономорфную форму, тобто мала кількість прищів (близько 8-10). Висота розеол не досягає значних розмірів, вони добре помітні на блідому тлі шкіри. Якщо спробувати розтягнути шкіру в області розеол, то можна помітити, що вони благополучно зникають. При відпусканні шкіри виникають знову, що свідчить про наявність запального процесу. Тривалість переважання розеол становить близько 5 днів, після чого вони зникають, залишаючи зміна кольору на шкірі.

    Симптоматика у вигляді пігментації шкіри в жовтий колір свідчить про синдром Пилиповича, що обумовлює ураженні печінки. Знижується частота серцебиття, знижується артеріальний і венозний тиск, виникає дікротія пульсу.

    Стадія розпалу переважно характеризується загостренням запалення органів дихання, зокрема, виникає бронхіт. Бронхіт при ненадання відповідної допомоги перетікає в пневмонію, якій притаманне трагічне закінчення для людини.

    Відбувається подальше загострення і в травній системі, так для неї характерні наступні симптоми:

    • сухість губ;
    • обкладеність язика (з’являються тріщини з кровотечами);
    • на мові виникають відбитки зубів;
    • здуття живота;
    • запори і діарея зеленуватого кольору;
    • виникнення холециститу особливо у жінок.

    На самому піку захворювання «черевний тиф» спостерігається зниження кількості сечі, що говорить про виникнення протеїнурії. Посилення недуги призводить до розвитку циститу або пієлітах. Для вагітних симптоми захворювання призводять до передчасних пологів або аборту.

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Цистит

    У 8% випадків виникає серйозне ускладнення, якому характерно появу кишкової кровотечі.

    Симптоми стадії вирішення

    На завершальній стадії спостерігається зниження симптомів захворювання, які характеризуються зниженням температури тіла. Зникають головні болі, знижуються больові відчуття в області печінки та селезінки, поліпшується апетит і відбувається зволоження губ і мови.

    Але крім нормалізації, все ще залишається загальне виснаження організму, слабкість, дратівливість і лабільність. Тривалість періоду дозволу або видужування становить від 5 днів до 2 тижнів. На цьому етапі відбувається відторгнення збудників з організму, причому без застосування будь-яких медикаментів. При повному зникненні симптомів не варто думати, що черевний тиф покинув середовище організму людини назавжди. У 5% випадків сальмонела залишається в організмі і людина стає автоматично хронічним вірусоносієм.

    Ускладнення

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Анемія — можливе ускладнення, викликане черевний тиф

    Черевний тиф крім усього сказаного може викликати більш непередбачувані ускладнення, які характеризуються виникненням таких серйозних хвороб:

    • анемія;
    • кишковий крововилив;
    • перфорація стінки кишечника;
    • перитоніт;
    • міокардит;
    • тромбофлебіт.

    Якщо ж хворий на черевний тиф буде проводити весь час в ліжку, то це загрожує появою пролежнів. Щоб не допустити ускладнень черевного тифу, необхідно своєчасно звертатися за допомогою до лікаря, який поставить діагноз і призначить відповідні методи позбавлення від недуги.

    Діагностика

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Аналіз на черевний тиф

    У відповідності з тим, на якій стадії знаходиться захворювання черевної тиф, здійснюється відповідна діагностика. У період інкубації захворювання не піддається діагностуванню. На початковій стадії проводяться наступні діагностичні заходи:

  • Серологічний аналіз, що припускає використання сироватки хворого для реакції аглютинації. Найбільш прийнятною вважається реакція гемаглютинації, за якою визначають відповідне нормі кількість антитіл.
  • Бактеріологічний метод. Цей метод характеризується аналізами сечі, калу і крові, на підставі яких можуть бути зроблені відповідні висновки. За допомогою біологічного методу аналізи отримують на третю добу, тому використовується і серологічний метод.
  • Правильно поставлений діагноз обумовлює успішне лікування, тому після достовірного визначення захворювання варто негайно приступити до оздоровлення.

    Лікування

    Лікування черевного тифу, проводиться виключно в умовах стаціонару, так як захворювання є інфекційним і завжди є ризик зараження оточуючих. У методику лікування входять:

    • застосування антибіотичних препаратів;
    • патогенетичні засоби;
    • догляд за хворим;
    • дотримання дієти.

    Насамперед, хворого розташовують в окремій палаті з зручною постіллю і відповідними гігієнічними умовами. У період стадії розпалу призначається виключно постільний режим і повний спокій. Але такий режим триває не більше 7 діб, щоб не утворилися пролежні. Дуже важливо дотримуватися гігієни в харчуванні та догляді за собою.

    Лікувальне харчування включає в себе прийом їжі, надає щадну дію на кишечник. Харчування повинен бути триразовим, не повинно містити зіпсованих продуктів, а також викликати бродильні процеси після вживання.

    Спільно з гігієною і харчуванням хворому призначається вживання антибіотиків, тривалість прийому яких дорівнює всього періоду нездужання. Самим популярним і ефективним засобом є Левоміцетин. Прийом ведеться його 4 рази в день, але для кожного пацієнта дозування індивідуальна. Антибіотик допомагає позбутися від симптомів захворювання, але не рятує від формування хронічного черевного тифу.

    Черевний тиф: симптоми і лікування
    Препарат Левоміцетин

    У разі настання повторних симптомів захворювання призначається Ампіцилін, який також обумовлюється гарною ефективністю впливу на захворювання. Якщо ж збудник продовжує активне функціонування в організмі, тоді вдаються до вживання нитрофурановых або сульфаніламідних препаратів.

    Щоб уникнути виникнення повторних рецидивів застосовуються засоби з групи нестероїдних анаболіків, до яких відносяться: Оротат калію, Метилурацил.

    Лікування також передбачає дезинфекцію організму, здійснюване за допомогою внутрішньовенного введення розчину глюкози 5%, Гемодезу або Реополіглюкіну.

    Профілактика

    Профілактика черевного тифу включає в себе наступні заходи:

  • Дотримання гігієни, ретельна обробка продуктів харчування, дотримання норм санітарії, контролювання стану питної води.
  • Здійснення контролю або спостереження за людьми, які мали симптоми захворювання, а також тими, хто безпосередньо стикається щодня з погрозами зараження: лікарі, працівники харчової промисловості.
  • Після контакту з хворим необхідно в строгому порядку пройти спостереження протягом 21 дня.
  • Проведення дезінфекції місць, де виник осередок поширення збудника.
  • До відома! Від черевного тифу проводиться вакцинація населення, шляхом введення рідкої сорбированной противобрюшнотифозной ін’єкції.

    Черевний тиф дуже важко піддається лікуванню, особливо перебуваючи на стадії розпалу. Щоб уникнути виникнення цього небезпечного захворювання, необхідно стежити не тільки за собою, але і за оточуючими, так як будь-який контакт з хворим може стати причиною подальшого поширення недуги.