Етмоїдит: симптоми і лікування

768

Этмоидальный синусит або гострий етмоїдит – захворювання, для якого характерне запалення слизового епітелію, розташованого в комірках решітчастої кістки. Значення цього терміна мало кому відомо (частіше на слуху гайморит або синусит), але сама патологія зустрічається дуже часто. Саме з цієї причини необхідно знати, що собою являє етмоїдит, його симптоми і лікування. Патологія досить небезпечна, так як вогнище запалення розташовується близько до головного мозку і гілки трійчастого нерва, який відповідає за іннервацію особи. Этмоидальный синусит зустрічається як у дорослих, так і у дітей.

Збудники

Основними збудниками гаймороэтмоидита є ті ж віруси, які провокують виникнення ГРВІ, грипу, риновірусною або ж аденовірусної інфекції. Причиною виникнення захворювання можуть стати бактерії – стафілококи і стрептококи, а також патогенні грибки. У медицині зустрічалися випадки, коли гаймороэтмоидит розвивається із-за, так званою, мікст-інфекції. У досліджуваному матеріалі виявляють відразу кілька збудників.

Этмоидальный синусит в рідкісних випадках розвивається первинно. Як правило, у дітей дошкільного, шкільного віку та у дорослих він з’являється у вигляді ускладнення від інших інфекційних захворювань: синусит, риніт, гайморит. У гратчастий синус інфекція потрапляє двома шляхами: гематогенним (найчастіше) і контактним. Гаймороэтмоидит може вражати навіть новонароджених дітей. Причина – пупковий, внутрішньоутробний і шкірний сепсис.

Причини розвитку захворювання

Патологічний процес найчастіше запускається з-за інфекційної хвороби, яка вражає організм людини і послаблює його імунітет. Як наслідок, віруси і бактерії починають активно розвиватися на слизовій оболонці носа. До основних причин розвитку гаймороэтмоидита відносять:

  • аномалії носоглотки (вроджені та набуті впродовж життя);
  • часті застуди, нежиті;
  • вірусні інфекції;
  • грибкові, бактеріальні, вірусні синусити;
  • хронічні захворювання, пов’язані з носовою порожниною (алергічний риніт зокрема);
  • травми особи;
  • ослаблений імунітет.

Перші ознаки этмоидального синуситу у дорослих і дітей проявляються на тлі ослаблення імунітету і запалення приносових пазух. Люди старшого віку легше переносять це захворювання. У дітей слизова оболонка комірок запалюється набагато частіше, і захворювання протікає важко, з високою температурою тіла. Патологічний процес може перейти на інші придаткові пазухи. У таких випадках прийнято говорити про розвиток гаймороэтмоидита і фронтоэтмоидита.

Види

За характером перебігу виділяють дві форми этмоидального синуситу:

  • гостра;
  • хронічна.

По локалізації запального процесу розрізняють:

  • двосторонній – комірки з двох сторін решітчастої кістки вражені;
  • правобічний – запалені тільки клітинки праворуч;
  • лівобічний – запалені лише клітинки з лівого боку.

Також захворювання класифікують і за особливостями його перебігу. Виділяють три форми:

  • Катаральний етмоїдит. Причина виникнення – віруси. Для цієї форми характерна рясне сльозотеча. У хворого з’являються перші ознаки інтоксикації – головний біль, запаморочення, слабкість у всьому тілі, нудота. Білок очей почервонілий. У деяких випадках у внутрішньому куті ока можуть бути лопнули капіляри. Перенісся набрякла. Набряк поширюється на кути очей. При даній формі повністю відсутній нюх.
  • Поліпозний етмоїдит. Ця форма захворювання носить хронічний характер. Виникає вона внаслідок хронічного нежитю. Набряклість слизової оболонки довго не проходить і часто захоплює решітчасту кістку. Всередині осередків поступово наростають поліпи, які повністю перекривають просвіти. З-за цього слизова буде постійно набрякла. У хворих можуть виникати ремісії. В цей час ознаки захворювання практично повністю зникають. Людина може вільно дихати через ніс. Загострення настає на фоні ГРВІ.
  • Гнійний етмоїдит. Найбільш складна і небезпечна форма захворювання. Симптоматика різко виражена, температура тіла піднімається до високих цифр – 39-40 градусів. Виникає сильний біль у лобових частках і переніссі, зубах, очах. Спостерігається рясне сльозотеча. Погіршують стан ознаки загальної інтоксикації організму.
  • Етмоїдит: симптоми і лікування
    Область запалення при этмоидите

    Симптоматика гострої форми

    Гострий етмоїдит розвивається на тлі інфекційних захворювань. У людини з’являється тяжкість біля основи носа, носові ходи закладені. Виділяється слиз разом з гноєм жовто-зеленого кольору. Часто весь цей процес супроводжує дуже сильний головний біль.

    Для цієї форми характерна:

    • підвищення температури до високих цифр;
    • загальний стан погіршується;
    • у пацієнта з’являється відчуття розбитості і втоми;
    • біль в області кореня носа, яка поширюється на очниці;
    • шкіра внутрішньої частини очниці часто потовщена і дуже чутлива до дотиків;
    • пульсуючі болі біля основи носа і області чола (посилюються вночі);
    • швидка втомлюваність;
    • фотофобія.

    У осіб похилого віку і маленьких дітей патологічний процес може руйнувати кісткові стінки осередків, і запалення поступово перейде на м’які тканини внутрішнього кута очниці. Якщо гострий етмоїдит не лікувати, то процес почне вражати навколишні тканини, утворюються множинні вогнища. Як наслідок, виникнуть внутрішньочерепні і орбітальні ускладнення, остеомієліт верхньої щелепи.

    Симптоматика хронічної форми

    Якщо захворювання раніше не було діагностовано і правильно проліковано, то у хворого виникає хронічний етмоїдит. Часто цей патологічний процес є ускладненням запалення гайморової пазухи (гаймороэтмоидит), фронтиту або хронічного нежитю. Перші ознаки цього захворювання проявляються у людини через два місяці після перенесеного гострого етмоїдиту.

    При загостренні хронічного етмоїдиту спостерігаються наступні симптоми:

    • верхню повіку сильно опухає;
    • з носа йдуть гнійні виділення;
    • сильний головний біль;
    • в області перенісся хворий відзначає тяжкість, яка посилюється, якщо він нахиляє голову;
    • гній і слиз стікають по носоглотці. Багато виділень накопичується до ранку і пацієнт з великим трудом їх відхаркує;
    • при русі очей пацієнт відчуває сильний біль.

    Ця форма захворювання небезпечне тим, що слизова оболонка середньої раковини носа починає розростатися дуже швидко, і незабаром змикається з носовою перегородкою. Дегенеративні зміни в ній призводять до того, що утворюються поліпи. Якщо ж набряк не спаде, то виникне поліпоз. Множинні поліпи заповнять всю порожнину носа і почнуть виходити назовні. Носова перегородка буде деформуватися.

    Ускладнення

    Якщо гострий або хронічний етмоїдит не лікувати, то гнійні маси можуть поширитися на сусідні органи. Розвиваються ускладнення, небезпечні не тільки для здоров’я, але і для життя людини. Найбільш часто виникають такі проблеми:

    • ускладнення на очі – флегмона очниці, ретробульбарний абсцес, емпієма;
    • руйнується решітчастий лабіринт;
    • запальний процес переходить на внутрішньочерепні райони. Це найбільш небезпечний стан, так як може розвинутися абсцес мозку, розлитий гнійний менінгіт, арахноїдит.

    Більш того, хронічний етмоїдит самостійно виявити практично неможливо. Тому зволікати не можна! При перших ознаках захворювання необхідно відразу ж відвідати кваліфікованого фахівця. «Залікований» чи не вилікувана повністю запальний процес може призвести до незворотних наслідків.

    Діагностика

    Найбільш інформативним методом для оцінки стану пазух решітчастої кістки при гаймороэтмоидите є комп’ютерна томографія. У медичних установах також часто використовують магниторезонансную терапію. Цей метод має свої переваги – високу роздільну здатність і інформативність. З його допомогою можна діагностувати синусити, спричинені грибками. МРТ – це метод вибору для діагностики захворювання у дітей, так як при його проведенні не використовують іонізуючі радіовипромінювання.

    Для діагностики этмоидального синуситу у дорослих використовують рентгенографічні дослідження. На знімку буде видно затемнення осередків гратчастої кістки.

    Інструментальні методи обстеження:

  • Ендоскопічний огляд. Здійснюється за допомогою зонда з оптичною системою.
  • Риноскопія. Порожнина носа оглядається за допомогою розширювача і носоглоточного дзеркала.
  • Етмоїдит: симптоми і лікування
    Ендоскопічний огляд

    Лікування гострого этмоидального синуситу

    Гострий етмоїдит необхідно лікувати медичними препаратами. Терапевтичні заходи будуть спрямовані, в першу чергу, на зменшення набряклості слизової оболонки комірок решітчастої кістки.

    Найбільш ефективний метод лікування – ЯМИК синус-катетер. За допомогою такого катетера фахівці видаляють з уражених осередків гній, вводять в них лікарські речовини, які пригнічують діяльність бактерій і вірусів, тим самим усуваючи запалення.

    З бактеріальною інфекцією найкраще справляються антибіотики широкого спектру дії – Амоксицилін, Ципромед, Аугментин, Сумамед, Коаліціада. Також показаний прийом протизапальних препаратів, таких як Эбастин, Хлоропірамін. Закладеність носа усувають за допомогою судинозвужувальних засобів. Найбільш ефективними є Нафазолин, Диметинден.

    Лікування хронічного этмоидального синуситу

    Хронічний етмоїдит вилікувати більш складно. Симптоми усувають за допомогою лікування комплексними препаратами – Полидекс, Биопарокс, Изофра. У складі цих коштів присутні відразу кілька активних речовин – антибіотик, анестетик, судинозвужувальний препарат.

    Фізіотерапевтичні процедури також дають дуже хороший ефект:

    • фонофорез гідрокортизону;
    • електрофорез розчинами димедролу і хлориду кальцію;
    • УВЧ на пазухи решітчастої кістки;
    • носову порожнину обробляють гелій-неоновим лазером.

    Хірургічна операція

    Оперативне втручання при цьому захворюванні показано тільки тоді, коли виникають ускладнення, викликані швидким поширенням запального процесу на кісткову тканину і окістя. Чарунки решітчастої кістки розкривають з зовнішнього доступу. Операція проводиться під наркозом.

    Перше, що необхідно хірурга – це забезпечити повноцінний доступ до гратчастої кістки. Для цього він розширює носовий хід. Після чого комірки розкриваються. Всі уражені ділянки під час операції видаляється.

    Народні методи лікування

    Этмоидальный синусит лікувати виключно народними засобами ні в якому разі не можна! Вони можуть бути у вигляді допоміжної терапії. Основне лікування – антибіотики, судинозвужувальні і протизапальні препарати. Додатково можна промивати носові пазухи відваром шавлії, ромашки або міцної заварки чорного чаю. Також можна промивати пазухи підігрітим розчином багна або зніту. Лікування етмоїдиту необхідно проводити тільки під суворим контролем лікаря!

    Етмоїдит: симптоми і лікування
    Додатково до основного лікування можна промивати носові пазухи

    Этмоидальный синусит у дітей

    Це захворювання у дітей зустрічається в ізольованій формі. Уражаються синуси, так як саме вони найбільш розвинені з народження. Лікування етмоїдиту у новонароджених, дітей дошкільного і шкільного віку необхідно проводити тільки в умовах стаціонару!

    У дітей всі симптоми виражені більш яскраво. Ускладнює перебіг захворювання висока температура – до 40 градусів. Поступово наростають інтоксикаційні явища – блювота і нудота.

    Очей, розташований на стороні запалення, повністю закривається, а очне яблуко переміщається вниз і трохи в сторону. Якщо не надати кваліфіковану допомогу пацієнту, то ускладнення можуть з’явитися вже на третю добу з-за прориву гною. Якщо дитина не отримає адекватного лікування, то на п’яту добу розвиваються орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення, сепсис.

    Лікування етмоїдиту у дітей проводиться тільки в стаціонарі. В першу чергу необхідно провести активну антибактеріальну терапію. Препарати вводяться внутрішньовенно. Видалення гною з пазух можуть проводити за допомогою електровідсмоктувача. Також призначають судинозвужувальні препарати. Важливо вчасно збити температуру. З цією метою дитині призначають Ібупрофен або Парацетамол.

    На стадії видужання призначають фізіотерапію – ультразвук, УВЧ, СВЧ, гелій-неоновий лазер, магніт. Дітей спостерігають в клініці до повного їх одужання.

    Профілактика

    Оскільки этмоидальный синусит викликається різноманітними мікроорганізмами, специфічних заходів його профілактики просто не існує. Щоб не дати розвиватися даного патологічного процесу, необхідно попереджати розвиток захворювань, які можуть послужити причиною його виникнення. Крім цього, показано приймати вітамінні комплекси для зміцнення імунної системи в холодну пору року.

    Для того щоб захворювання не розвивалося у дітей, потрібно зміцнювати імунну систему з народження. З цією метою можна використовувати вітамінні препарати (за віком), давати фрукти, збагачені вітаміном С, проводити загартовування.