Уретрит у чоловіків: симптоми і лікування

Уретрит у чоловіків (запалення сечостатевого каналу) — патологічний процес в області сечостатевої системи. Найчастіше уражається слизова уретри або сечостатевого каналу. Неспецифічний уретрит у чоловіків досить часто може ускладнюватися циститом, в результаті чого необхідно комплексне лікування.

Слід зазначити, що уретрит у чоловіків і у жінок зустрічається з однаковою частотою, проте у перших симптоматика не настільки яскраво виражена, і звернення до лікаря не завжди своєчасне. Клінічна картина швидше неспецифічного характеру, тому не можна самостійно співставляти симптоми та лікування — такі дії можуть спричинити суттєві ускладнення.

Діагностика полягає в фізикальному огляді і проходження лабораторно-інструментальних діагностичних процедур. Чим лікувати уретрит у чоловіків, лікар може визначити тільки після вивчення результатів аналізів і постановки точного діагнозу.

Якщо грамотна терапія уретриту буде розпочато своєчасно, прогноз сприятливий — ускладнень можна уникнути. У зворотному випадку висока ймовірність розвитку необоротних патологічних процесів, в тому числі безпліддя.

Етіологія

Частіше діагностується бактеріальний уретрит у чоловіків, однак слід зазначити, що навіть неінфекційна форма може легко перейти в інфекційну.

Причини уретриту у чоловіків бувають як внутрішні, так і зовнішні. До перших слід віднести патологічні процеси в області сечостатевої системи. Друга група включає в себе причини виникнення інфекційного процесу, не обумовлені вже наявними недугами.

У більшості випадків хвороба викликається інфекціями, які передаються статевим шляхом. Однак не виключається і провокування захворювання іншими патогенними організмами:

• золотистий стафілокок;
• кишкова паличка;
• кандидоз.

Уретрит у чоловіків може бути зумовлений такими етіологічними факторами:

• захворювання, які передаються статевим шляхом;
• інфекційні процеси;
• патологічні процеси в області сечостатевої системи;
• травмування уретри;
• застійні явища в малому тазу;
• алергічні реакції;
• тривале переохолодження;
• нераціональне харчування;
• роздратування уретри хімічними речовинами, які можуть бути в складі косметичних засобів, речовин по догляду за тілом, презервативів.

Слід назвати і кілька факторів розвитку уретриту у чоловіків:

• недотримання особистої гігієни;
• використання неякісних, невідомого походження косметологічних засобів для інтимної гігієни;
• безладні статеві зв’язки;
• часті переохолодження, відсутність утепленого білизни в холодну пору року;
• наявність хронічних захворювань сечостатевої системи.

Незалежно від того, які симптоми уретриту у чоловіків мають місце в конкретній клінічній картині, встановити причину розвитку запального процесу може тільки лікар. Проводити лікування самостійно, тільки одними народними засобами або приймаючи якісь таблетки, не рекомендується. Навіть в умовах відсутності симптоматики не можна бути впевненим, вилікувана хвороба.

Класифікація

За етіологічним чинником виділяють дві групи уретриту:

• інфекційний;
• неінфекційний.

У кожній групі є кілька підвидів. Інфекційний чоловічий уретрит має наступні форми:

• вірусний уретрит;
• гонорейний;
• трихомонадний уретрит у чоловіків;
• микоплазменный;
• хламідійний уретрит у чоловіків;
• микотический;
• уреаплазменный;
• туберкульозний;
• змішаного типу.

Неінфекційний уретрит має такі підвиди:

• травматичний;
• алергічний;
• конгестивный — провокується венозним застоєм в малому тазу.

За перебігом запального процесу використовується наступна класифікація:

• гострий уретрит у чоловіків;
• підгострий;
• хронічний уретрит у чоловіків.

З початку розвитку запального захворювання виділяють:

• первинний уретрит;
• вторинний.

Використовується і класифікація за ступенем вираженості больових відчуттів:

• висока ступінь активності больового синдрому;
• помірна;
• слабоактивная.

По специфічності розвитку запального процесу виділяють такі підвиди:

• неспецифічний уретрит у чоловіків — збудниками виступають ті мікроорганізми, які присутні й у здорової людини;
• специфічний — збудники ІПСШ.

У чоловіків уретрит найчастіше викликають гонокок або хламідії.

Сам патологічний процес, незалежно від форми, проходить кілька стадій розвитку:

Перша — інкубаційний період від кількох днів до двох тижнів.

Друга — період вираженої клінічної картини.

Третя — видужання або перехід гострої форми у хронічну. Як у першому, так і в другому випадку симптоматика може бути слабо виражена або повністю відсутнім.

Протягом клінічної картини умовно складається з таких фаз:

Загострення — яскраво виражена симптоматика.

Ремісія — запальний процес присутній, але клінічна картина мало помітною або зовсім відсутній.

Нестійка ремісія — на короткий термін симптоми можуть загострюватися.

Ознаки уретриту будуть залежати від того, яким формою захворювання хворий чоловік.

Симптоматика

Уретрит у чоловіків

Загальна клінічна картина буде доповнюватися специфічними симптомами залежно від форми захворювання. Завжди відзначаються загальні ознаки, змінюється лише характер виділень.

Симптоми уретриту у чоловіків:

• біль внизу живота — може бути різкою, ниючого, тягнучого характеру;
• прискорені позиви до сечовипускання, не приносять полегшення;
• свербіж і печіння в області зовнішніх статевих органів;
• печіння і біль під час сечовипускання;
• почервоніння і набряклість зовнішнього отвору уретри;
• виділення з уретри, характер яких залежатиме від етіологічного фактора;
• каламутна сеча, іноді з домішкою крові.

Кандидозний уретрит у чоловіків характеризується виділеннями білого кольору сирною консистенцією, з кислим запахом. При захворюваннях, які зумовлені ІПСШ, виділення можуть бути жовтого, сірого, зеленого кольору і з різким, неприємним запахом.

Поставити точний діагноз, а отже, і призначити правильне лікування уретриту у чоловіків з-за змащеній клінічної картини може тільки лікар. Займатися самолікуванням в домашніх умовах не рекомендується.

Діагностика

Проводиться фізикальний огляд пацієнта, в ході якого лікар:

• з’ясовує повну клінічну картину;
• збирає анамнез;
• з’ясовує образ життя пацієнта, в тому числі і інтимну сторону цього питання.

Проводять такі діагностичні процедури:

• ОАК і БАК;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз сечі за Нечипоренком або Зимницьким;
• бактеріологічне дослідження мазка з уретри фарбуванням за Грамом;
• УЗД органів сечостатевої системи;
• антибіотикограма;
• імуноферментний аналіз;
• тест на ЗПСШ;
• аналіз на алергічні маркери.

Детальний діагностичний курс дозволяє точно визначити характер запального процесу і з’ясувати, які антибіотики при уретриті у чоловіків будуть ефективні в конкретному випадку.

Лікування

Питання госпіталізації вирішується в індивідуальному порядку, зазвичай терапія проводиться амбулаторно консервативними методами.

Медикаментозна схема лікування може включати в себе наступні препарати для лікування уретриту у чоловіків:

• антибіотики — схема лікування призначається лікарем, повинна дотримуватися неухильно;
• нестероїдні протизапальні;
• мазь для зняття запалення і свербежу;
• противірусні;
• антигістамінні;
• сечогінні;
• знеболюючі;
• вітамінно-мінеральні комплекси для зміцнення імунної системи;
• пробіотики.

При хронічній формі і тяжкому перебігу гострої форми хвороби лікар може призначити фізіотерапевтичні процедури:

• магнітотерапія;
• електрофорез;
• УВЧ;
• лазеротерапія.

Незалежно від того, яка обрана тактика лікування уретриту у чоловіків, препарати і тривалість фізіотерапевтичних процедур підбираються тільки лікарем.

Є кілька загальних рекомендацій на період проходження курсу терапії:

• відсутність статевих контактів;
• виключення алкоголю;
• запобігання переохолодження.

Лікування народними засобами можливо, але доцільність такого підходу визначається тільки лікуючим лікарем. Деякі народні рецепти і ліки можна використовувати як доповнення до основного курсу терапії.

За умови, що лікування правильне і розпочато вчасно, а хворий дотримує всі рекомендації лікаря, ускладнень можна уникнути — настає повне одужання.

Профілактика

Профілактика уретриту у чоловіків включає наступні пункти:

Ретельне дотримання інтимної гігієни.

Використання бар’єрних контрацептивів.

Своєчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань.

Збалансоване харчування, спрямоване на зміцнення імунної системи.

Систематично потрібно проходити профілактичний огляд у лікарів і не займатися самолікуванням.