Гіпопаратиреоз – недуга, обумовлений недостатньою продукцією паратгормону. В результаті прогресування патології спостерігається порушення всмоктування кальцію в ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Гіпопаратиреоз без належного лікування може призвести до інвалідності.
Недостатня концентрація паратгормону в тілі призводить до зниження вмісту кальцію і підвищення фосфатів. Як наслідок цього, спостерігається підвищення нервово-м’язової збудливості, що проявляється судомами. Саме судоми є найбільш характерним симптомом гіпопаратиреозу.
Етіологія
Зазвичай патологія починає прогресувати внаслідок різних порушень в роботі паращитовидних залоз, розташованих біля щитовидки. Причини розвитку хвороби у дітей і дорослих дещо різняться.
Причини прогресування гіпопаратиреозу у дорослих:
- наявність запальних процесів в залозах;
- проведення хірургічних операцій в ділянці шиї;
- порушення функціонування ендокринної системи;
- проведення видалення щитовидки при наявності в ній пухлин злоякісного характеру;
- тривалий вплив на організм людини радіаційного опромінення;
- травма шиї, в результаті якої стався крововилив у паращитовидні залози;
- деякі вроджені патології;
- недуги аутоімунного характеру.
У дітей гіпопаратиреоз зазвичай починає прогресувати внаслідок недостатньої функції паращитовидних залоз. Зазвичай такий дефект є вродженим. Патологія може протікати обмежено, а може поєднуватися з іншими недугами, такими як:
- вроджена відсутність вилочкової залози;
- недуги, вражаючі щитовидку;
- дефекти у розвитку серця, а також великих кровоносних судин.
Форми
- гостра. Напади часті інтенсивні, компенсувати їх дуже складно;
- латентна. Симптомів гіпопаратиреозу не спостерігається. Виявити наявність недуги можна за допомогою проведення спеціальних діагностичних тестів;
- хронічна. Напади виникають не часто. Загострення спостерігається переважно у весняний або осінній період.
Симптоматика
Симптоми гіпопаратиреозу
Клініцисти поділяють симптоми гіпопаратиреозу на 4 великі групи:
- тетанический синдром;
- симптоми ураження ЦНС;
- збій вегетативних функцій життєво важливих органів;
- трофічні порушення.
Тетанический синдром
Саме цей синдром є показником стрімкого прогресу гіпопаратиреозу. Проявляється він раніше інших. У пацієнта в значній мірі зростає нервово-м’язова збудливість, що виявляється судомами різного ступеня інтенсивності. Варто відзначити той факт, що судоми проявляються поступово. Раніше проявляються парестезії, поколювання в кінцівках, скутість м’язових структур та інше. Поступово судоми починають поширюватися на певні групи м’язів:
- м’язи-згиначі кінцівок;
- поразка лицьових м’язів. У медицині такий симптом називають «риб’яче особа»;
- м’язи сечового міхура. На тлі таких судом можлива поява анурії;
- м’язи тулуба;
- при ураженні м’язових структур стравоходу спостерігається порушення процесу ковтання;
- судоми м’язових структур кишечника призводять до запорів і появі больового синдрому в області живота.
Судоми можуть тривати до кількох годин. Виникають вони несподівано, під впливом певних провокуючих факторів, таких як:
- різке випрямлення ніг;
- підвищена м’язова напруга при фіз. навантаженнях;
- сильне емоційне потрясіння;
- прийом гарячої ванни.
Судомний синдром супроводжується такими симптомами:
- нудота, блювотні позиви;
- різке підвищення або зниження артеріального тиску;
- тахікардія;
- втрата свідомості.
Синдром порушення вегетативних функцій і порушення чутливості
Найчастіше при прогресуванні гіпопаратиреозу спостерігається порушення вегетативних функцій, що відповідають за кровообігу, а також акт дихання. В результаті цього виявляються такі симптоми:
- порушення рівноваги;
- періодичне виникнення дзвону у вухах;
- підвищене потовиділення;
- пацієнт по черзі відчуває жар чи холод;
- непритомність;
- запаморочення.
Синдром ураження ЦНС
- безсоння;
- зниження пам’яті;
- депресивний стан;
- підвищена дратівливість;
- різкі перепади настрою;
- судомні напади.
Трофічні порушення
Симптоми трофічних порушень проявляються при переході гострої форми патології в хронічну. Основні ознаки ураження шкірного покриву:
- лущення;
- сухість;
- пігментація;
- поява бульбашок з водянистим ексудатом.
Діагностика
Точний діагноз може поставити тільки висококваліфікований спеціаліст на основі таких даних:
- наявність в анамнезі операційних втручань, що проводяться на щитовидці;
- регулярні напади судом;
- зниження зорової функції;
- низька концентрація паратгормону в крові, і висока – фосфатів.
Терапія
Лікування гіпопаратиреозу у гострій формі здійснюється тільки в стаціонарних умовах, щоб лікарі могли моніторити стан пацієнта. Показано в/в введення глюконату кальцію або інших похідних кальцитріолу. Важливий момент в терапії – усунення судомного синдрому. З цією метою пацієнту вводять паратиреоидин. Розраховує дозування лікар.
Як тільки буде знято гострий напад недуги, людині призначають препарати кальцію у таблетованій формі або ж у формі розчину. Препарати вибору:
- 10% розчин хлориду кальцію;
- глюконат кальцію;
- лактат кальцію.
Також для лікування гіпопаратиреозу хворому призначають седативні препарати, спазмолітики, щоб вгамувати больовий синдром при розвитку судом. Терапія патології тривала. Також під час неї показано дотримуватися дієту, багату магнієм і кальцієм.
Основні принципи дієтотерапії:
- у раціон харчування в обов’язковому порядку включають молочні продукти;
- м’ясні продукти слід обмежити;
- щоб організм повноцінно засвоював надходить у нього кальцій, необхідно їсти продукти, у складі яких присутній вітамін D.
