Гіпопаратиреоз: симптоми і лікування

163

Гіпопаратиреоз – недуга, обумовлений недостатньою продукцією паратгормону. В результаті прогресування патології спостерігається порушення всмоктування кальцію в ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Гіпопаратиреоз без належного лікування може призвести до інвалідності.

  • Діагностика
  • Терапія
  • Недостатня концентрація паратгормону в тілі призводить до зниження вмісту кальцію і підвищення фосфатів. Як наслідок цього, спостерігається підвищення нервово-м’язової збудливості, що проявляється судомами. Саме судоми є найбільш характерним симптомом гіпопаратиреозу.

    Етіологія

    Зазвичай патологія починає прогресувати внаслідок різних порушень в роботі паращитовидних залоз, розташованих біля щитовидки. Причини розвитку хвороби у дітей і дорослих дещо різняться.

    Причини прогресування гіпопаратиреозу у дорослих:

    • наявність запальних процесів в залозах;
    • проведення хірургічних операцій в ділянці шиї;
    • порушення функціонування ендокринної системи;
    • проведення видалення щитовидки при наявності в ній пухлин злоякісного характеру;
    • тривалий вплив на організм людини радіаційного опромінення;
    • травма шиї, в результаті якої стався крововилив у паращитовидні залози;
    • деякі вроджені патології;
    • недуги аутоімунного характеру.

    У дітей гіпопаратиреоз зазвичай починає прогресувати внаслідок недостатньої функції паращитовидних залоз. Зазвичай такий дефект є вродженим. Патологія може протікати обмежено, а може поєднуватися з іншими недугами, такими як:

    • вроджена відсутність вилочкової залози;
    • недуги, вражаючі щитовидку;
    • дефекти у розвитку серця, а також великих кровоносних судин.

    Форми

    • гостра. Напади часті інтенсивні, компенсувати їх дуже складно;
    • латентна. Симптомів гіпопаратиреозу не спостерігається. Виявити наявність недуги можна за допомогою проведення спеціальних діагностичних тестів;
    • хронічна. Напади виникають не часто. Загострення спостерігається переважно у весняний або осінній період.

    Симптоматика

    Гіпопаратиреоз: симптоми і лікування
    Симптоми гіпопаратиреозу

    Клініцисти поділяють симптоми гіпопаратиреозу на 4 великі групи:

    • тетанический синдром;
    • симптоми ураження ЦНС;
    • збій вегетативних функцій життєво важливих органів;
    • трофічні порушення.

    Тетанический синдром

    Саме цей синдром є показником стрімкого прогресу гіпопаратиреозу. Проявляється він раніше інших. У пацієнта в значній мірі зростає нервово-м’язова збудливість, що виявляється судомами різного ступеня інтенсивності. Варто відзначити той факт, що судоми проявляються поступово. Раніше проявляються парестезії, поколювання в кінцівках, скутість м’язових структур та інше. Поступово судоми починають поширюватися на певні групи м’язів:

    • м’язи-згиначі кінцівок;
    • поразка лицьових м’язів. У медицині такий симптом називають «риб’яче особа»;
    • м’язи сечового міхура. На тлі таких судом можлива поява анурії;
    • м’язи тулуба;
    • при ураженні м’язових структур стравоходу спостерігається порушення процесу ковтання;
    • судоми м’язових структур кишечника призводять до запорів і появі больового синдрому в області живота.

    Судоми можуть тривати до кількох годин. Виникають вони несподівано, під впливом певних провокуючих факторів, таких як:

    • різке випрямлення ніг;
    • підвищена м’язова напруга при фіз. навантаженнях;
    • сильне емоційне потрясіння;
    • прийом гарячої ванни.

    Судомний синдром супроводжується такими симптомами:

    • нудота, блювотні позиви;
    • різке підвищення або зниження артеріального тиску;
    • тахікардія;
    • втрата свідомості.

    Синдром порушення вегетативних функцій і порушення чутливості

    Найчастіше при прогресуванні гіпопаратиреозу спостерігається порушення вегетативних функцій, що відповідають за кровообігу, а також акт дихання. В результаті цього виявляються такі симптоми:

    • порушення рівноваги;
    • періодичне виникнення дзвону у вухах;
    • підвищене потовиділення;
    • пацієнт по черзі відчуває жар чи холод;
    • непритомність;
    • запаморочення.

    Синдром ураження ЦНС

    • безсоння;
    • зниження пам’яті;
    • депресивний стан;
    • підвищена дратівливість;
    • різкі перепади настрою;
    • судомні напади.

    Трофічні порушення

    Симптоми трофічних порушень проявляються при переході гострої форми патології в хронічну. Основні ознаки ураження шкірного покриву:

    • лущення;
    • сухість;
    • пігментація;
    • поява бульбашок з водянистим ексудатом.

    Діагностика

    Точний діагноз може поставити тільки висококваліфікований спеціаліст на основі таких даних:

    • наявність в анамнезі операційних втручань, що проводяться на щитовидці;
    • регулярні напади судом;
    • зниження зорової функції;
    • низька концентрація паратгормону в крові, і висока – фосфатів.

    Терапія

    Лікування гіпопаратиреозу у гострій формі здійснюється тільки в стаціонарних умовах, щоб лікарі могли моніторити стан пацієнта. Показано в/в введення глюконату кальцію або інших похідних кальцитріолу. Важливий момент в терапії – усунення судомного синдрому. З цією метою пацієнту вводять паратиреоидин. Розраховує дозування лікар.

    Як тільки буде знято гострий напад недуги, людині призначають препарати кальцію у таблетованій формі або ж у формі розчину. Препарати вибору:

    • 10% розчин хлориду кальцію;
    • глюконат кальцію;
    • лактат кальцію.

    Також для лікування гіпопаратиреозу хворому призначають седативні препарати, спазмолітики, щоб вгамувати больовий синдром при розвитку судом. Терапія патології тривала. Також під час неї показано дотримуватися дієту, багату магнієм і кальцієм.

    Основні принципи дієтотерапії:

    • у раціон харчування в обов’язковому порядку включають молочні продукти;
    • м’ясні продукти слід обмежити;
    • щоб організм повноцінно засвоював надходить у нього кальцій, необхідно їсти продукти, у складі яких присутній вітамін D.