Гіпоальбумінемія – патологічний стан, характерною рисою якого є зниження концентрації альбуміну в сироватці крові (зниження нижче 35 грамів на літр). Альбумін – специфічна речовина в тілі людини, яка перешкоджає переміщенню ексудату з внутрішньосудинного до экстравазальному простору.
Гіпоальбумінемія може почати прогресувати у людей різних вікових категорій. У більшості клінічних ситуаціях вона є вторинною (розвивається на тлі вже наявних патологій в організмі). У групі ризику люди похилого віку. Не виключено розвиток недуги і у дітей.
Причини
Причин розвитку гіпоальбумінемії досить багато. До основних відносять:
- порушення травлення;
- захворювання печінки хронічного характеру (хронічний гепатит, цироз печінки);
- мальабсорбція;
- недостатнє вживання в їжу продуктів, в яких міститься білок;
- ексудативні ураження шкірного покриву;
- поширеною причиною прогресування патології є втрата білка при нефропатії;
- значна втрата крові;
- гіперглобулінемія;
- гострий панкреатит;
- перитоніт;
- васкулопатии;
- обширні ураження м’яких тканин – хімічні і термічні опіки, формування абсцесів;
- ниркова недостатність;
- тривале голодування;
- цукровий діабет та інше.
Симптоматика
Перший і тривожна ознака гіпоальбумінемії – поява набряків. Цей стан дуже небезпечний, так як вони можуть прийняти генералізовану форму. У перші дні прогресування патології спостерігається поява набряків тільки на нижніх кінцівках, але поступово вони поширюються. Внаслідок цього виникають наступні ознаки:
- асцит – скупчення ексудату в черевній порожнині;
- можлива поява задишки. Це свідчить про накопиченні випоту в плевральній порожнині і розвитку набряку легень;
- тони серця стають приглушеними;
- втрата апетиту;
- слабкість.
Даний стан надзвичайно небезпечний не тільки для здоров’я пацієнта, але і для його життя, тому важливо при появі перших симптомів (периферичні набряки) відразу ж звернутися в медичний заклад для діагностики та лікування недуги.
Основні механізми розвитку гіпоальбумінемії
Діагностика
Основна мета діагностики – виявити причину, яка призвела до розвитку цього стану, а також уточнити тяжкість перебігу захворювання у людини. З цією метою лікарі призначають наступні методики обстеження:
- загальний аналіз крові;
- біохімія крові;
- аналіз сечі;
- пункція плевральної і черевної порожнини при наявності генералізованих набряків;
- рентген грудної клітки;
- УЗД;
- дослідження ШКТ із застосуванням контрастної речовини;
- біопсія нирок і печінки.
Диференціальна діагностика:
- хронічні недуги ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- печінкова енцефалопатія;
- жовтяниця.
Лікування
Пріоритетна мета лікування – відновити нормальний рівень альбуміну в організмі людини. Також важливо провести лікування патології, яка спровокувала зниження концентрації речовини в кров’яному руслі.
Пацієнтів з гіпоальбумінемією госпіталізують в стаціонар, щоб лікарі могли моніторити його стан і не допустити генералізації набряків. Основний препарат, який включають в план лікування – альбумін. Всі інші препарати призначаються в залежності від того, що спровокувало патологію. В терапію можуть входити:
- гепатопротектори;
- препарати крові (при значній крововтраті);
- глюкокортикостероїди;
- діуретики;
- імунодепресанти та інше.
Для лікування цього стану обов’язково призначають дієту, яка повинна включати в себе продукти з достатнім вмістом білка.
