Неврит лицьового нерва: симптоми і лікування

375

Неврит лицьового нерва визначається як поразка одностороннього характеру, що утворюється в сьомий пари черепно-мозкових нервів. Нерви ці зокрема відповідальні за руху, вироблені мімічними м’язами однієї лицьової сторони. Клінічний прояв, характерне для такого діагнозу як неврит лицьового нерва, симптоми якого проявляються в безсиллі хворого в управлінні мімічними м’язами в ураженій області, полягає у виникненні лицьової асиметрії, яка з’являється унаслідок паралічу або парезу м’язів в області відповідної половини обличчя.

Причини виникнення невриту лицьового нерва

У переважній більшості розглянутих ситуацій, встановити конкретну причину виникнення та подальшого розвитку невриту встановити не надається можливим. Серед провокуючих факторів найчастіше в якості основного фактора виділяється місцеве переохолодження (наприклад, протяг з вікна авто, що сприяє охолодженню однієї половини обличчя і т. д.), в деяких випадках воно може поєднуватися з інфекцією (грип). Розвитку невриту також сприяють процеси запального характеру в області середнього вуха (мезотимпаніт, отит) та процеси задньої черепної ямки (менінгоенцефаліт, арахноэнцефалит).

Нерідко ураження лицьового нерва сприяє травматичний перелом або тріщина, що виникла в підставі черепа, пухлини в ділянці мосто-мозочкового кута і проводяться операції, орієнтовані на усунення виник у зв’язку з отитом, паротит, мастоідитом та інших захворювань гнійного процесу. Захворювання системного характеру, а також захворювання, пов’язані з обміном речовин, черепно-мозкові травми в цілому, спадковість – ці чинники також не слід виключати в якості причин розвитку даного захворювання.

Відзначимо також і те, що захворювання в деяких випадках спостерігається в його рецидивуючої, а також у двосторонній формі.

Неврит лицьового нерва: симптоми

Зовнішні прояви невриту виражаються, як ми вже зазначили, в лицьової асиметрії, при якій з боку ураження нерва спостерігається згладжування складок шкіри чола або ж їх відсутність. Крім того, змінам піддається і очна щілина, яка у значній мірі розширюється.

Згладжування і опущення відбувається з носогубної складкою, що звисає нижня губа. Оскаливание зубів хворим, а також сміх супроводжуються перетягуванням рота в здорову сторону. Відкривання ж рота характеризується більшою гостротою його кута з боку ураження, ніж при порівнянні зі здоровою областю. Підняття вгору брів не сприяє утворенню горизонтальних складок на шкірі лоба, бо з паралізованою боку брову не піднімається. Закривання очей характеризується неповним змиканням вік, при якому з боку ураження очна щілина просто сяє, немов хворий підглядає, примруживши око. Даний симптом визначається як лагофтальм, більш поширена назва якого звучить як «заячий очей».

При розгляді такого стану, як неврит лицьового нерва, симптоми якого мають яскраво виражений характер, можна також відзначити і те, що хворий втрачає здатність до витягування губ «трубочкою», не може свистіти і цілуватися. У процесі прийому їжі, зазначається її застрягання між зубами і щокою, зазнала поразки. Знижуються чи зовсім відсутні рогівковий, надбровный і кон’юнктивний рефлекси. Ступінь ураження також визначає додавання до даної картині захворювання смакових ознак порушень, що зачіпає область двох передніх третин мови.

Актуальними явищами виступають гипераказис, а також утворюється в області зовнішнього слухового проходу гипертическая висип. У деяких випадках актуальності набуває такий симптом як «крокодилячі сльози», при якому в процесі прийняття їжі починають текти сльози, при цьому в решту часу очей, який зазнав поразки, знаходиться в сухому стані. Також може спостерігатися підвищена чутливість, характерна для слуху, при якій з боку невриту звуки відчуваються як більш гучні.

Небезпека невриту лицьового нерва полягає в можливості виникнення ускладнень у вигляді контрактури мімічних м’язів. Проявляється вона характерним зведенням половини обличчя, поддавшейся поразки, причому таким чином, що здається, ніби паралізованою є не здорова сторона, а сторона хвора. Утворюється вона на четвертому-шостому тижні з початку захворювання, чому сприяє неповне відновлення рухових функцій.

Діагностування невриту лицьового нерва

Для підтвердження діагнозу неврит лицьового нерва, симптоми якого турбують хворого, а також для встановлення ступеня загальної ураженості лицьових м’язів, виконується електроміографія (або ЕМГ), а також проводяться відповідні дослідження, орієнтовані на визначення провідності, властивої на даному конкретному етапі особовим нерву. Для виключення іншого типу захворювань для дослідження головного мозку також може бути призначена магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія.

Лікування невриту лицьового нерва

Почати лікування слід якомога раніше, тому що це є можливістю недопущення ускладнень і виникнення явищ залишкового характеру. Зокрема рекомендуються до прийому кортикостероїди – преднизалон. Приймати його слід внутрішньо вранці протягом п’яти діб, починаючи з 60мг при поступовому зниженні дози та наступної скасування з 10-14 дня. Ця доза безпечна і, одночасно з цим, дієва в розгляді можливості ефективного зниження набряку нерва з характерним для нього утиском внутрішньокісткового каналу. В даному випадку відбувається більш швидке відновлення, також зникає біль, що утворилася в завушній області.

Враховуючи відкритість століття і порушення в слезоотделении, для очей слід використовувати препарати, що застосовуються як створення штучної сльози. Крім того, призначається також масаж для обличчя, потиличної зони і комірцевої зони. Спочатку масаж робиться обережно, після чого можна переходити до середнього посилення. Для м’язів обличчя розробляється комплекс специфічних вправ.

При досягненні так званого віддаленого періоду, що характеризується зменшенням гострого процесу і з наступаючим 10-15 дня, пропонуються процедури фізіотерапії. Ускладнені випадки, при яких лікування проводиться з труднощами, застосовуються седативні препарати (релиум, сибазон, седуксен), приймати які слід чотири рази на день у дозі 5-10мг. Також використовується для лікування і фенобарбітал, прийом якого здійснюється тричі на день у дозі 30-60мг. При дії цих препаратів за рахунок зниження тривожності м’язові спазми знижуються, рівним рахунком, як усуваються і інші прояви захворювання.

Вторинні неврити лицьового нерва визначають необхідність лікування, перш за все, захворювання, їх провокує. Що стосується одужання, то воно настає у термін до 2-3 тижнів, а ось для остаточного відновлення всіх функцій знадобиться трохи більше часу – до року.

Природно, що для прийому будь-якого типу препаратів, необхідно отримати відповідні рекомендації від лікаря. В даному випадку для діагностування і визначення курсу лікування необхідно в терміновому порядку відвідати невропатолога.