Хвороба Альцгеймера – це захворювання головного мозку дегенеративного характеру, що проявляється у формі прогресуючого зниження інтелекту. Хвороба Альцгеймера, симптоми якої колись вперше були виділені Алоїсом Альцгеймером, німецьким психіатром, являє собою одну з найбільш поширених форм деменції (набутого недоумства).

  • Симптоми легкої стадії
  • Симптоми середньої стадії
  • Симптоми тяжкої стадії
  • Діагностування
  • Лікування хвороби Альцгеймера
  • Загальний опис

    Вражає хвороба Альцгеймера людей незалежно від їх соціально-економічного статусу, національності чи інших факторів, їм притаманних. Найбільш ранній вік цього захворювання був зафіксований у 28-річного пацієнта, однак переважно хвороба Альцгеймера проявляється після 40 років.

    Незважаючи на часту власну неопознанность, хвороба Альцгеймера є четвертим в ряді смертельних захворювань. Так, тільки по США показники вказують на більш 100 000 випадків смертності за рік, що сталися, по всій видимості, саме з-за цього захворювання.

    Враховуючи те, що спочатку захворювання описувалося під категорію осіб до 65 років, у яких воно було зазначено, раніше його визначали як пресенильная деменція. Також хвороба Альцгеймера помилково розглядали як прояви старіння або склерозу судин мозку. Насправді ж розглянуте нами захворювання провокується дегенерацією нейронів (нервових клітин), проте ніяк не поразкою, актуальним для кровоносних судин.

    Загальна симптоматика захворювання дозволяє виділити при розгляді її різноманіття. Зокрема хвороба Альцгеймера характеризують симптоми у вигляді поступового зниження уваги і пам’яті, крім цього, відзначаються порушення в процесах мислення в комплексі зі здатністю до навчання.

    Пацієнти відчувають проблеми, пов’язані з тимчасовою і просторовою орієнтацією, підбору слів супроводжують значні труднощі, що позначається, у свою чергу, труднощі в спілкуванні, а також сприяє негативних особистісних змін.

    Поступове прогресування симптомів деменції призводить до абсолютної втрати хворим здатності до обслуговування себе, що, в кінцевому підсумку, призводить до загибелі. Тривалість актуального процесу розпаду психіки може тривати протягом декількох років, що призводить не тільки до страждань самого хворого, але і до страждань його сім’ї і близьких.

    Ризик виникнення цього захворювання зростає при наявності наступних актуальних чинників:

    • вік від 60 років;
    • надмірна вага, ожиріння;
    • наявність в анамнезі хворого травм голови;
    • гіпертонічна хвороба;
    • наявність захворювання у найближчих родичів.

    Додатково зазначимо, що хвороба Альцгеймера частіше відзначається серед жінок, ніж серед чоловіків.

    Стадії хвороби Альцгеймера

    У різних джерелах виділяється від трьох до кількох стадій захворювання, ми ж виділимо чотири, що також вірно опише його.

    Для кожної з перерахованих нижче стадій характерним є наявність власних особливостей, якими володіє прогресуюча картина актуальних порушень функціонального і когнітивного масштабу.

    Предеменция

    Спочатку з’являються симптоми хвороби Альцгеймера часто плутають з прийнятими проявами, які вказують в цілому на старіння, або і зовсім з реакцією хворого на стрес. Примітно, що самі ранні прояви когнітивного порядку можуть бути виявлені у деяких хворих за 8 років до того, як буде встановлено діагноз основного захворювання. Початкові прояви симптомів можуть виникати в ході виконання тих чи інших завдань, повсякденних для хворого.

    Найбільш помітним симптомом у цьому випадку стає розлад пам’яті, яке проявляє себе в спробах людини пригадати раніше завчені факти. Стосується це і вживаються хворим спроб до засвоєння інформації, нової для нього, які завершуються, як можна зрозуміти, невдачею.

    Відзначаються також і проблеми в ряді виконавчих функцій, до яких належать планування, зосередженість, абстрактне мислення. Не виключаються і проблеми з семантичної пам’яттю, тобто з пам’яттю, пов’язаної зі значенням слів і з взаємовідношенням концепцій.

    Ця стадія також може супроводжуватися апатією, яка виступає в якості найбільш стійкого нейропсихологічного симптому в ході перебігу всього захворювання. Предклиническая стадія хвороби Альцгеймера також нерідко визначається як «м’якого когнітивного порушення», проте на рахунок цього поки все-таки ведуться суперечки щодо використання даного визначення для вказівки першої ступені цього захворювання або ж застосування його в якості окремої діагностичної одиниці.

    Рання деменція

    Пам’ять в цьому випадку прогресуюче знижується поряд з агнозією, що призводить до того, що діагноз розглянутого нами захворювання, рано чи пізно, але підтверджується. Незначну кількість пацієнтів у цей період вказує не на розлади пам’яті, як на основні тривожні симптоми, а на мовні порушення, рухові порушення, на порушення сприйняття і порушення функцій виконавчого порядку.

    Захворювання різним чином проявляється по відношенню до кожного з аспектів пам’яті. Так, наприклад, найменшою мірою піддаються змінам спогади, що стосуються власного життя хворого (тобто пам’ять епізодична), а також факти, завчені їм достатньо давно. Це ж стосується імпліцитної пам’яті, тобто так званої «пам’ять тіла», при якій пацієнт несвідомо відтворює завчені дії (використання столових приладів тощо).

    Для афазії характерним є збідніння словникового запасу в комплексі зі зниженням швидкості мови, а це, в свою чергу, призводить до повного послаблення здатності словесного (як і письмового) висловлення власних думок.

    Дана стадія захворювання характеризується, як правило, можливістю хворого до адекватного оперування стандартними поняттями, використовуваними в мовленнєвому спілкуванні. Що ж стосується листи, малювання, переодягання і інших функцій, в яких основна дія супроводжується приєднанням тонкої моторики, то тут вже можуть спостерігатися проблеми планування і координації рухів, що виділяє деяку незручність у виконуваних діях.

    При поступовому прогресуванні захворювання людина може також виконувати чимало завдань, роблячи це незалежно, однак і без допомоги йому також вже не обійтися (як мінімум у вигляді нагляду) – стосується це, насамперед, маніпуляцій, що передбачають необхідність в когнітивних зусиль.

    Деменція помірна

    Стан поступово погіршується, на тлі чого поступово знижується і здатність до самостійної реалізації тих чи інших дій. Очевидними стають мовні розлади, тому як у хворого втрачається доступ до власного словникового запасу, в результаті чого відбувається підбір невірних слів в заміні слів, їм забутих. Крім цього відбувається і втрата навичок письма/читання.

    Поступово піддається порушень координація рухів зі складною послідовністю, це, в свою чергу, позбавляє хворого можливості адекватного виконання більшості завдань, необхідних у повсякденному житті.

    Даний етап, знову ж таки, супроводжується проблемами з пам’яттю, які, на цей раз, схильні до значного посилення. У результаті хворий може навіть втратити здатність до впізнавання близьких йому людей. До цього періоду несхильна до раніше захворювання довготривала пам’ять вже піддається порушень, а відхилення, з’являються в поведінці хворого, стають все більш помітними.

    Звичайний характер набувають такі прояви захворювання, як вечірнє загострення і бродяжництво, хворий стає більш дратівливим, виникає емоційна лабільність, що виявляється в спонтанної агресії і в плачі.

    Близько 30% хворих стикається з синдромом помилкової ідентифікації, а також з низкою симптомів марення. Нерідко розвивається нетримання сечі. Симптоматика хворого призводить вже до стресу у його родичів, що може бути усунута в деякій мірі допомогою приміщення пацієнта в стаціонар для відповідного нагляду.

    Важка деменція

    Це остання стадія захворювання, при якій без допомоги сторонніх хворий просто не в змозі обходитися. Навички володіння мовою можуть скоротитися аж до використання в ньому одиничних фраз, а то й просто слів. Таким чином, відбувається практично повна втрата мови.

    Вербальні навички у хворих втрачаються, однак це не визначає для них і втрату розуміння звернення до них, емоцій в їх адресу. Даний етап також може супроводжуватися проявами агресії, однак найчастіше превалюють станами стають апатія в комплексі з виснаженням. З визначеного моменту у цьому стані втрачається можливість здійснення навіть елементарних дій без надання сторонньої допомоги. Відбувається також втрата м’язової маси, пересування здійснюється зі значними зусиллями. З плином часу хворий не пересувається далі ліжка, трохи пізніше він перестає і сам харчуватися.

    Настання смерті супроводжують, як правило, сторонні чинники у вигляді пневмонії або пролежневой виразки, але не з вини безпосередньо хвороби Альцгеймера. Нижче ми розглянемо трохи більш предметно актуальні прояви захворювання.

    Хвороба Альцгеймера: симптоми легкої стадії

    Легка стадія захворювання визначає такі основні його симптоми:

    • Втрата інтересу до життя, втрата недавньої пам’яті. Неможливість ведення адекватних міркувань про гроші.
    • Поява труднощів в освоєнні чого-небудь нового, а також в створенні і збереженні нових спогадів.
    • Поява проблем, пов’язаних з промовою. Так, у фразі можуть бути використані слова, схожі в звучанні, проте відмінні за смисловим змістом. Враховуючи це, хворий, усвідомлюючи своє положення й уникнути за рахунок цього помилок, може перестати розмовляти.
    • Втрачається можливість тривалої концентрації уваги, хворий втрачає здатність до відвідування вже знайомих місць. Відбувається активне і агресивний опір новим речам і змін у цілому.
    • Виникає проблема в організації і в логічному мисленні. Відбувається часте задавання питань (повторне).
    • Хворий йде «в себе», відбувається утрачивание інтересу, виникає дратівливість і нехарактерна для нього сердитості при відчутті втоми. Прийняття рішень відбувається з серйозними труднощами.
    • Хворий забуває оплачувати що-небудь або, навпаки, сплачує занадто багато. Часто хворий забуває поїсти, або, навпаки, є він може постійно.
    • Часто губляться речі, також хворий часто їх складає не на потрібному місці.

    Хвороба Альцгеймера: симптоми середньої стадії

    Для середньої стадії захворювання актуальні наступні прояви:

    • Зміни, що виникають в поведінці і гігієни, набувають більш важливий характер. Це ж стосується особливостей сну.
    • Хворий плутає особистості (тобто, дружину може сприймати як незнайомку, сина – як брата тощо).
    • Актуальність здобувають проблеми, пов’язані з безпекою. Як вже було зазначено раніше, хворий може бродяжити, блукати де-небудь, легко труїться, падає і пр.
    • Виникають проблеми з пізнаванням людей, речей. Можуть використовуватися речі, що належать іншим.
    • Людина постійно повторює одні і ті ж історії, руху, слова та ін.
    • Хворий втрачає здатність до належної організації власних думок, йому не вдається відстежувати логічний ланцюжок тих чи інших пояснень.
    • Хворий може постійно читати, однак при цьому не мати можливості формулювання правильної відповіді на поставлені у письмовому вигляді питання.
    • Можливо недоречне поведінка (загрози, прокляття, надмірне хвилювання і т. д.).
    • Можливі звинувачення членів сім’ї в крадіжці речей, часто хворі стають неакуратними.
    • Можуть виникати ситуації з втратою орієнтації в часі. Так, хворий може прокинутися вночі і почати збиратися на роботу.
    • Можливі стани, при яких хворий думає, що дзеркальне зображення його переслідує або що в житті повторюється сюжет кінофільму.
    • Потрібна допомога в поході в туалет, душ.
    • Хворий використовує одяг, що не відповідає погоді.
    • Може також відмічатися невідповідність у сексуальній поведінці, при якому інший сприймається як чоловік.

    Хвороба Альцгеймера: симптоми тяжкої стадії

    • Хворий повністю відсторонюється від оточення, сім’ї, хоча обходитися без сторонньої допомоги просто не може.
    • Відзначається мовчазність або, навпаки, «тарабарщина» в розмовах, буває і так, що людину вкрай важко зрозуміти.
    • Відбувається втрата контролю над процесами випорожнення.
    • Хворий худне, її шкіра тріскається.
    • Нерідкі падіння, схильність до інфекцій.
    • Значну частину часу людина проводить в ліжку і уві сні зокрема.

    У цілому після встановлення діагнозу хворі проживають близько не більше 7 років.

    Діагностування захворювання

    Встановлення діагнозу вимагає, перш за все, виключення інших хвороб, що супроводжуються подібними симптомами. До таких хвороб відносяться хвороба Паркінсона, захворювання щитовидної залози, пухлина мозку, атеросклероз, інсульт тощо, зокрема для визначення конкретно хвороби Альцгеймера застосовуються наступні методи:

    • КТ і ЯМР (комп’ютерна томографія в комплексі з ядерно-магнітним резонансом). За рахунок проведення даних процедур з’являється можливість визначення стану мозку, а також виключення перерахованих вище захворювань.
    • Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз. Визначають наявність/відсутність гормональних розладів, захворювань крові, інфекцій та ін.

    Лікування

    На сьогоднішній день лікування хвороби Альцгеймера є неможливим з причини її невиліковність. Однак існує ряд препаратів, використання яких дає можливість уповільнити його прогресуючий перебіг, а також послабити/вирішити актуальну симптоматику. До таких препаратів відносяться ліки для поліпшення розумових здібностей і пам’яті, а також ліки, орієнтовані на усунення тривоги і депресії.

    Додатково, звичайно, слід зазначити важливість догляду за такими хворими, бо він їм просто необхідний.

    Поява симптомів, що вказують на можливу наявність у людини хвороби Альцгеймера, вимагає звернення до невролога і психіатра.


    Аптека доброго дня - Акційні пропозиції