Эутиреоз: симптоми і лікування

343

Эутиреоз – стан щитовидної залози, при якому робота органу порушується, незважаючи на те, що рівень тиреоїдних і тиреотропних гормонів знаходиться в нормі. Даний термін клініцисти зазвичай використовують для характеристики результатів отриманих аналізів. Але, незважаючи на те, клінічний эутиреоз є фізіологічним станом, на його тлі можуть почати прогресувати серйозні недуги, такі як ендемічний зоб або аутоімунний тиреоїдит.

Дані патології мають яскраву клінічну картину, щитовидка збільшується в розмірах (ступінь збільшення безпосередньо залежить від тяжкості хвороби). При эутиреозе, як і при гіпертиреозі і гіпотиреозі, у пацієнта відзначається дифузне зміна залози, а також формування специфічних вузлів (вузловий зоб). Якщо формується одночасно кілька таких патологічних утворень, то в такому випадку мова йде про багатовузловому зобі еутиреозу.

Етіологія

Причини прогресування еутиреозу досить різноманітні. Вся справа в тому, що органи ендокринної системи є дуже чутливими до різних ендогенних і екзогенних факторів. Особливо вразливою є щитовидка. Эутиреоз ж багато клініцисти називають прикордонним станом.

Співвідношення тиреоїдних гормонів може змінитися в будь – який момент рівень може і знизитися, і зрости, внаслідок чого починають прогресувати патології (наприклад, аутоімунний тиреоїдит).

Причини еутиреозу:

  • недостатня концентрація йоду в організмі. Ця причина є основною у прогресуванні патологій щитовидної залози аутоімунного тиреоїдиту, гіпертиреозу, гіпотиреозу, ендемічного зобу та інше;
  • несприятливе навколишнє середовище;
  • спадковість;
  • патології щитоподібної залози, які супроводжуються вираженим запаленням (у цьому випадку симптоми недуги будуть виражені дуже яскраво);
  • стрес;
  • підвищені фізичні та психологічні навантаження;
  • прийом лікарських засобів, які пригнічують функціонування щитовидної залози;
  • попадання в тіло людини деяких активних речовин – миш’яку, стронцію, кобальту та інше.

Симптоматика

Симптоми еутиреозу безпосередньо пов’язані з проявами основного захворювання. Перший симптом, який виникає у людини – нервозність. Далі приєднується підвищена стомлюваність. Пізніше приєднуються такі симптоми:

  • дискомфорт в зоні шиї;
  • характерний симптом патологій щитовидної залози – відчуття грудки в горлі;
  • почуття розбитості;
  • можлива поява головного болю;
  • сонливість;
  • збільшення розмірів щитовидної залози. Даний симптом може вказувати не тільки не эутиреоз, але і на більш серйозні патології залози;
  • людина дуже швидко набирає вагу, притому що продовжує дотримуватися свій звичайний раціон харчування;
  • зміна голосу. Цей симптом з’являється на тлі збільшення розмірів щитовидної залози. Надалі можлива поява сухого кашлю.

Эутиреоз: симптоми і лікування
Вузловий зоб

Окремо варто виділити найбільш поширену форму еутиреозу – вузловий зоб. Даний стан характеризується появою на залозі патологічних виростів. Клініцисти виділяють 5 різновидів вузлового зоба:

  • ендемічний зоб, який прогресує внаслідок недостатньої концентрації йоду в організмі;
  • вузловий зоб, для якого характерно зв’язування вузликових утворень;
  • зоб з єдиним вузлом;
  • зоб з численними вузликами.

Ступеня:

  • 1 ступінь. На даному ступені розвитку щитовидка не збільшена і пропальпувати її можливості немає;
  • 2 ступінь. Залозу можна промацати;
  • 3 ступінь. Контури залози можна побачити при ковтанні;
  • 4 ступінь. Зоб локалізується на значній ділянці шиї;
  • 5 ступінь. Залоза збільшена настільки, що починає тиснути на навколишні тканини та органи.

У разі прогресування вузлового зобу, загальна клінічна картина доповнюється наступними симптомами:

  • дискомфорт в області грудини;
  • тахікардія;
  • аритмія.

Лікування

Лікування еутиреозу можна проводити тільки після того, як лікар проведе УЗД щитовидної залози, а також направити пацієнта на здачу аналізу крові. В залежності від отриманих результатів, эутиреоз може і не вимагати специфічного лікування. Мова йде про тих випадках, коли залоза не збільшена і гормональний фон стабільний. Рекомендовано регулярно відвідувати ендокринолога.

Якщо ж пацієнта турбують певні симптоми, описані вище, то лікар вдається до медикаментозного лікування, основна мета якого – відновити функціонування залози, а також нормалізувати її розміри.

Лікування проводять за допомогою:

  • курсу левотироксину;
  • препаратів, активною речовиною яких є йод.

Іноді можуть одночасно призначатись і препарати йоду, і левотироксин. У разі стрімкого збільшення щитовидної залози, показано хірургічне лікування. Також операцію призначають при вузловому зобі з великою кількістю вузликів.