Стенокардія: симптоми і лікування

Стенокардія являє собою одну з найбільш поширених форм ІХС – ішемічної хвороби серця, основу якої становить порушення, що виникло на тлі атеросклерозу, його перебіг, у свою чергу, піддає ураження коронарні артерії. Стенокардія, симптоми якої полягають, насамперед, у появі задишки і серцевого болю, саме за рахунок специфічної симптоматики нерідко визначається також як «грудна жаба».

Загальний опис

Характерною особливістю стенокардії є виникнення перешкоди на шляху прямування циркуляції крові, що зачіпає одну або обидві коронарні артерії при появі супутніх ознак, що вказують на ішемію міокарда, що, в свою чергу, вказує на брак кисню в серцевому м’язі. Зупинимося дещо детальніше не тих механізмах, які забезпечують розвиток цієї патології, якою є стенокардія.

В якості основного феномена, який визначає особливості розвитку (патогенезу) стенокардії, виступає дисбаланс, що формується між потребою серцевого м’яза в кисні і між безпосереднім надходженням кисню до серця. Визначаючи картину інакше, можна вказати на те, що якщо серце при такому дисбалансі забезпечується киснем в обсязі меншому, ніж йому потрібно, то це стає причиною негативних наслідків, що стосуються обмінних процесів, актуальних для серцевого м’яза, в результаті чого, у кінцевому підсумку, відбувається її омертвіння. Подібну брак кисню може спровокувати порушення кровопостачання в локальному масштабі.

Що стосується факторів, на тлі яких розвивається це порушення, то їх можна виділити два. Так, одним з них може бути хронічне звуження, актуальне для просвіту артерії, за рахунок якого відбувається живлення серця, звуження це формується за рахунок появи атеросклеротичної бляшки. В якості другого фактора визначається тривалий і різкий спазм в серці судин. З-за порушень, пов’язаних з циркуляцією крові через коронарну артерію, деякою частиною серцевого м’яза кількість кисню виходить в недостатньому обсязі. Особливо гострим стає відчуття нестачі кисню при фізичних навантаженнях, причому як раз-таки ця причина визначає найбільшу кількість нападів стенокардії на цей період. Фізичне навантаження може полягати у виконанні вправ або у роботі, крім цього виділяють і стреси, що провокують розвиток аналогічної картини прояви стенокардії.

При стенокардії, на відміну від необоротних і катастрофічних наслідків, що виникають на тлі інфаркту міокарда, порушення, що виникають в циркуляції крові, мають не настільки виражений характер, більше того, відновлення балансу щодо потреби серцевого м’яза в кисні і обсягом його надходження відбувається через деякий час після припинення людиною фізичних навантажень, дисбаланс спровокували. З цієї причини стенокардія призводить лише до часткового ураження тканин серця. Між тим, в тій ситуації, при якій брак кисню в серцевому м’язі виявиться вище порогу виживання, їй властивими, не виключається перетворення стенокардії в інфаркт.

Особливості ураження коронарних артерій

Фактори ризику

В якості факторів ризику стенокардії розглядаються зокрема ті особливості, які провокують її розвиток, прояв і прогресування. Таких факторів насправді чимало, при цьому на деякі з них можна надати відповідний вплив, а на деякі, на жаль, немає. Фактори, що допускають можливість надання на них подібного впливу, визначаються як фактори модифікуються (переборні) і фактори, що таку можливість виключають – відповідно, немодифицируемые (непереборні).

• Фактори немодифицируемые (непереборні). До такого роду чинників належать стать, спадковість, раса, вік. Чоловіки, як нами вже було зазначено, в більшій мірі схильні до розвитку у них стенокардії порівняно з жінками. Ця тенденція актуальна до настання віку 50-55 років, чому у жінок супроводжує наступ періоду менопаузи, при якому в значній мірі знижується вироблення естрогенів (жіночих статевих гормонів), що забезпечують ефективний захист коронарних артерій і серця. Таким чином, з цього періоду ризик розвитку стенокардії у чоловіків і жінок практично врівноважується в розглянутому «лідерство» підлог. Раса, також виділена спочатку в числі неусувних факторів, що визначає власну статистику захворюваності. Так, жителі Скандинавських країн, наприклад, до декількох разів частіше стикаються з артеріальною гіпертонією і зі стенокардією в порівнянні з показниками схильності цим станам представників негроїдної раси. Крім цього можна відзначити й те, що рання стенокардія розвивається в пацієнтів у разі, якщо найближчі родичі (чоловіча лінія) стикалися з інфарктом міокарда або були раптові випадки летальності при наявності серцевого захворювання у віці до 55 років. При розгляді жіночій лінії також не виключається ризик – у цьому випадку враховується виникнення у найближчих родичів по ній інфаркту міокарда або, знову ж таки, раптового випадку летальності у віці до 65 років.
• Фактори модифікуються (переборні). Людина хоча і не в змозі вплинути на власний вік або початкову статеву приналежність, проте може розглянути такі фактори, які, при своєчасному їх усунення, у майбутньому можуть визначити для нього більш привабливі перспективи, пов’язані зі стенокардією, а точніше – з її виключенням. Фактори, відповідні цим пунктом, можна не тільки усунути кожен окремо, але і усунути таким чином, що за рахунок існуючої між багатьма з них взаємозв’язку, вийде вирішити одночасно кілька з них. Приміром, впливаючи на зниження вмісту в їжі жирів, є можливість не лише зниження холестерину в складі крові, але також і досягнення зниження ваги, а це, в свою чергу, благотворно позначається на артеріальному тиску, яке також підлягає в цьому випадку зниження. У комплексі зміни, пов’язані з переліченими позиціями, визначають також і зниження ризику розвитку стенокардії. Виділимо окремо кожен із факторів:
• Ожиріння. Має на увазі під собою, як можна зрозуміти, накопичення в організмі жирової тканини в надлишку. Що примітно, надмірна вага зараз – проблема для більш ніж половини світового населення, зокрема це стосується осіб старше 45 років. Щодо причин, що провокують проблеми такого роду, можна помітити, що тут, насамперед, розглядається аліментарне походження – іншими словами, це переїдання, в процесі якого споживається надмірну кількість їжі зі значною кількістю калорій, що особливо стосується жирної їжі. В якості другої, не менш вагомої причини, що провокує ожиріння, виділяють фізичну активність, яка в даному випадку є недостатньою.
• Куріння. Не менш серйозний фактор в числі тих з них, які відіграють особливо важливу роль у розвитку стенокардії. Саме воно визначає високий ступінь ймовірності розвитку ІХС, особливо в тому випадку, якщо актуально поєднання з попереднім фактором і підвищенням холестерину. Куріння є причиною скорочення життя в середньому на сім років. Через підвищення на тлі куріння вмісту в крові окису вуглецю, курці стикаються з проблемою зниження об’єму кисню, що надходить до клітин організму. Крім перерахованих проблем, які здатний викликати нікотин, він також виступає в якості фактора, що провокує виникнення спазму артерій, в результаті чого виникає інша проблема – підвищення артеріального тиску.
• Цукровий діабет. Цей фактор також відіграє важливу роль при розгляді стенокардії та причин, що її провокують. Примітно, що наявність цукрового діабету у пацієнта сприяє збільшенню ризику розвитку ІХС у два рази і більше. Досить часто при цукровому діабеті актуальна також і коронарна хвороба, яка визначає значно гірший прогноз, особливо в тому випадку, якщо у хворих розвивається інфаркт міокарда. Є припущення про те, що тривалість перебігу цукрового діабету в рамках терміну 10 років і довше в явному вигляді і незалежно від конкретного типу більш ніж напевно вказує на наявність і іншого захворювання у хворих, причому в досить вираженому варіанті перебігу захворювання цим є атеросклероз. Слід також зазначити, що інфаркт міокарда для пацієнтів з діабетом найчастіше завершується летальним результатом
• Стреси. На тлі емоційного стресу не тільки може розвинутися стенокардія, але і інфаркт міокарда, що, в кінцевому підсумку, може призвести до раптового летального результату. Хронічний стрес стає причиною роботи серця в підвищеному режимі навантаження, з-за чого підвищується тиск і порушується доставка до органів поживних речовин з киснем. Знизити ризик розвитку на тлі впливу цього фактора серцево-судинних захворювань важливо, виявивши його причини і спробувавши знизити вплив в цілому, стресом який чиниться.
• Недостатня фізична активність (гіподинамія). Також відноситься до факторів ризику виправного масштабу, що провокує розвиток серцево-судинних захворювань. Слід зауважити, що у осіб, задіяних у легкій праці (що зокрема передбачає порівняння з діяльністю осіб, що займаються важкою фізичною роботою), ІХС в цілому розвивається до 5 разів частіше, причому в даному випадку йдеться про віці 40-50 років.
• Артеріальна гіпертонія. Відомий фактор, що провокує ризик розвитку ІХС і стенокардії зокрема. Через артеріальної гіпертонії у розмірах збільшується лівий шлуночок, що визначає згодом високий ризик летальності при коронарної хвороби.
• Підвищений рівень згортання крові. На тлі тромбозу коронарної артерії, що виступає в якості найважливішого механізму, дія якого визначає подальше утворення інфаркту в комплексі з недостатністю кровообігу, відбувається також і зростання в коронарних артеріях атеросклеротичних бляшок. З-за порушень, які виступають в якості предрасполагающего фактора для утворення тромбів, виникає серйозний ризик розвитку стенокардії, а також ІХС в цілому.
• Метаболічний синдром.

Види стенокардії

Стенокардія може проявлятися у декількох варіантах. Так, це стабільна стенокардія, симптоми якої визначаються в інтенсивності їх прояву при відповідності стану однієї з 4 різновидів функціональних класів. Крім цього виділяють і захворювання і в такій формі, як нестабільна стенокардія. Визначення стабільності або нестабільності в даних випадках відбувається на підставі наявності або відсутності зв’язку, що існує між проявом стенокардії і навантаженням. Крім цього виділяють і такий вид стенокардії, як варіантна стенокардія, визначається також як стенокардія Принцметала або вазоспастична стенокардія.

Що примітно, протягом року стенокардія діагностується у населення в межах 0,2-0,6% випадків, причому переважна категорія підвладних їй осіб – чоловіки, що знаходяться в межах вікової групи від 55 до 64 років. На один мільйон населення за рік стенокардія, якщо визначати в конкретних показниках, з’являється приблизно в 40000 дорослих. Поширеність в цілому визначається виходячи з віку пацієнтів та їх статі. Стабільна стенокардія діагностується в 20% випадків до настання інфаркту, 50% – після нього.

Особливості стабільної стенокардії

Вважається, що розвиток стенокардії відбувається при звуженні артерій серця на тлі атеросклерозу до 50-75%. При відсутності лікування відбувається прогресування атеросклерозу, з-за чого, в свою чергу, відбувається пошкодження на стінках артерій бляшок, на яких потім формуються тромби. Далі відбувається ще більш значне звуження просвіту судини, в результаті чого відбувається уповільнення кровотоку, що призводить до почастішання виникнення нападів стенокардії, більше того, вони починають розвиватися навіть на тлі незначної навантаження і в стані повного спокою. Стабільна стенокардія, або, як інакше її можна назвати, стенокардія напруги, симптоми якої визначаються виходячи з відповідності конкретного функціонального класу за ступенем тяжкості її прояви, може бути визначена до одного з наступних їх варіантів:

• Клас I. Даний функціональний клас характеризує вкрай рідкісне прояв нападів з виникненням характерних загрудинний болів, причому болі в даному випадку хіба що розвиваються при швидко виробленої і надмірно великому навантаженні.
• Клас II. Розвиток нападів відбувається в результаті швидкої ходьби (що особливо актуально при морозної або вітряній погоді) або підйому по сходах, в деяких випадках – після прийняття їжі.
• Клас III. У даному випадку визначається виражене обмеження, яке стосується фізичної активності, тому як поява нападів стенокардії стає можливим навіть під час звичайної ходьби в межах відстані в 100 метрів. У деяких випадках достатньо для появи нападу просто опинитися на вулиці в холодну погоду, перехвилюватися або піднятися на один поверх.
• Клас IV. Тут мається на увазі ще більше обмеження у фізичній активності. Відбувається утрачивание можливості виконання пацієнтом будь-якої роботи, що вимагає фізичних сил, тому що цьому сприяє поява нападів стенокардії. Що примітно, тут розвивається і стенокардія спокою, симптоми якої виявляються без раніше попередніх навантажень (емоційних або фізичних).

На підставі такого виділення класів, лікуючий лікар зможе належним чином зіставити серйозність масштабів нападів стенокардії і відповідно до цього визначити потрібне лікування в комплексі з розробкою обмежень щодо допустимого обсягу навантажень для пацієнта з урахуванням індивідуального підходу.

Особливості нестабільної стенокардії

У ситуаціях, при яких звичайна стенокардія характеризується зміною власної поведінки, її визначають як нестабільну стенокардію (в іншому варіанті – передінфарктний стан). Отже, що саме має на увазі під собою нестабільна стенокардія?

Визначення нестабільної стенокардії відповідає таким станам:

• прогресуюча стенокардія, перебіг якої супроводжується раптовим збільшенням тяжкості, тривалості і частоти прояви нападів, крім цього їй супроводжують і нічні напади;
• стенокардія, що виникла у пацієнта вперше в житті, термін давності якої не перевищує 1 місяця;
• стенокардія спокою – симптоми, актуальні для нападів, що виникають в стані перебування пацієнта в спокої;
• стенокардія постинфарктная – симптоми, актуальні для нападів відзначаються в рамках раннього постінфарктного періоду, що відповідає терміну близько 14 днів з моменту перенесення пацієнтом інфаркту міокарда.

Нестабільна стенокардія, симптоми якої в будь-якому випадку виступають в якості абсолютного показання для негайної госпіталізації, вимагає, відповідно, невідкладного виклику швидкої допомоги!

Стабільна стенокардія та нестабільна стенокардія: як їх відрізнити?

При стабільній стенокардії напад виникає на тлі впливу фізичного навантаження в рамках одного і того ж її рівня, в той час як при нестабільній стенокардії напад може виникнути навіть при незначному навантаженні, а іноді і в стані спокою.

Тривалість нападу при стабільній стенокардії – у межах 15 хв., в той час як нестабільна стенокардія характеризується трохи більшою тривалістю, однак також не перевищує 15 хв.

При стабільній стенокардії застосування нітрогліцерину ефективно в рамках прийому 1 таблетки, в той час як при нестабільній стенокардії препарат малоефективний, його використання вимагає збільшення зазначеної для стабільної стенокардії дозування.

Особливості варіантної стенокардії

Варіантна стенокардія, симптоми якої з’являються через раптово стався спазму (тобто скорочення) коронарних артерій, що визначається з цієї причини також в якості вазоспастичної стенокардії.

Розглянутий варіант прояви стенокардії визначає можливість ураження коронарних артерій бляшками, що виникають при атеросклерозі, проте в деяких випадках ці бляшки можуть бути відсутні. Виникає ця стенокардія при знаходженні пацієнта в стані спокою, рано вранці або в нічний час. Тривалість перебігу проявів симптоматики, становить приблизно від 2 до 5 хвилин. Використання нітрогліцерину чинить ефективний вплив, також визначено ефективність при застосуванні блокаторів кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипіну тощо).

Стенокардія: симптоми

Прояв недостатності кровопостачання з боку серцевого м’яза можливо в двох варіантах. Так, з одного боку втрачається можливість серця до адекватного процесу перекачування крові, тому як сильні скорочення вимагають енергії, відповідно, і кисню (на тлі чого розвивається задишка), з іншого ж боку проявляється біль, що вказує вже на те, що пошкодження зазнали тканини серця. Саме задишка і біль є постійними супутниками стенокардії. Єдине, що можна відзначити, так це те, що прямої залежності між інтенсивністю больових відчуттів і загальної ступенем недостатності кисню немає. Пояснюється це тим фактором, що інтенсивність болю, що виникає при стенокардії, визначається виходячи з особливостей стану нервової системи пацієнта в комплексі з індивідуальними особливостями, пов’язаними з больовим порогом чутливості. Зупинимося кілька докладніше на симптоми, що супроводжують стенокардію.

• Біль

Біль виступає в якості першого симптому, що свідчить про стенокардії у більш ніж половині випадків, причому переважно вона є постійним симптомом, що супроводжує цей стан. Що стосується можливості безболісного перебігу стенокардії, то в такому варіанті вона проявляється виключно рідко. Больові напади при стенокардії мають стискаючий, пекучий або стискаючий характер, зосереджується біль в області за грудиною, також вона може віддавати до лівого плеча і руці. Дещо рідше прояв болю відзначається в області під ключицею або в області верхнього відділу живота. Атипові прояви стенокардії можуть супроводжуватися болем в ногах і в правій половині тулуба.

Біль при стенокардії переважно виникає при нормальному загальному стані людини при фізичному навантаженні або емоційної навантаженні (стрес на тлі позитивних або негативних емоцій). Іноді біль з’являється при переїданні або в нічний час (у цьому випадку пояснення полягає в тому, що серце при прийнятті тілом горизонтального положення працює в інтенсивнішому режимі, ніж при перебуванні у вертикальному положенні, відповідно, полегшити приступ може зміна положення тіла). Вітряна і холодна погода також нерідко сприяє прояву нападів, в той час коли людина знаходиться на вулиці. Супровідними симптомами болю є неспокій і страх, з-за неї виникають, що визначає прагнення до прийняття безпечного положення, інстинктивно притискати до грудей руку.

Легкі форми прояви стенокардії супроводжуються недовгим проявом больових відчуттів (у рамках 1-5 хвилин), вони зникають після вживання ліків або при припиненні впливу фізичного навантаження. Про важкому стану свідчить подовження перебігу нападу, що, в свою чергу, визначає можливість ризику виникнення інфаркту міокарда.

В якості іншої характерної риси болю при стенокардії виділяють ефективність переважної її впливу за рахунок використання нітрогліцерину. Якщо змін при прийомі цього препарату немає, то також є передумови до припущенням збільшення ризику, пов’язаного з розвитком інфаркту міокарда.

• Задишка

Задишка визначається як еквівалент болю. Проявляється вона в утрудненості дихання в моменти вдиху і видиху. Пов’язана задишка з тим, що порушується притаманна серцю скорочувальна активність, що відбувається, знову ж таки, на тлі нестачі кисню при емоційних і фізичних навантаженнях. Виникає цей симптом, як у випадку безболісного перебігу стенокардії, так і в разі появи болю, тобто, в якості супроводжуючого її фактора в цьому випадку.

• Порушення в серцевому ритмі

Цей симптом має непостійний характер прояву при стенокардії. В одних випадках це має на увазі під собою появу відчуття прискореного серцебиття, в інших, навпаки, можна порівняти з відчуттям зупинки серця.

Біль в грудях: завжди це прояв стенокардії?

Таке питання цілком обґрунтований, бо далеко не завжди біль у грудях свідчить саме про розглянутому нами захворювання, будучи проявом інших їх видів. Біль у грудній клітці, крім цього, може виникати одночасно з кількох причин. Розглянемо кілька докладніше це питання.

Біль нехарактерна для стенокардії відповідає наступним критеріям:

• ниючий і постійний характер її прояву;
• відсутність ефективності при примі нітрогліцерину, а також посилення болю при вживанні цього препарату;
• тривалість больових відчуттів, що перевищує 15 хвилин;
• відсутність зв’язку між болем і фізичними навантаженнями.

Якщо стан можна пов’язати з зазначеними ознаками, то можна припускати, що це зовсім не стенокардія, а, відповідно, прояви, супутні іншим захворюванням. Маскуватися під стенокардію можуть такі їх види:

• захворювання ШКТ (захворювання стравоходу, виразкова хвороба);
• інфаркт міокарда;
• захворювання хребта, захворювання грудної клітки (оперізувальний лишай, остеохондроз грудного відділу);
• хвороби легенів (плеврит, пневмонія тощо).

Важливо також враховувати, що встановити конкретну причину виникнення болю в грудях зможе лише лікар.

Ускладнення стенокардії можуть призвести до розвитку вже розглянутого інфаркту міокарда, а також до таких віддалених варіантів ускладнень як хронічна серцева недостатність і кардіосклероз.

Лікування стенокардії

В якості основних заходів у лікуванні стенокардії враховуються наступні супутні чинники (з прийняттям відповідних заходів на їх адресу):

• виявлення захворювань, які обтяжують перебіг стенокардії та її клінічні прояви, лікування цих захворювань;
• усунення факторів, супутніх збільшення ризику розвитку атеросклерозу;
• реалізація заходів на поліпшення прогнозу в цілому з недопущенням розвитку ускладнень (інфаркт, летальний результат на тлі актуального стану серця);
• зниження частоти виникнення нападів стенокардії та загальної інтенсивності їх прояву з метою покращення якісного рівня життя пацієнта.

Це, в свою чергу, вимагає реалізації трьох основних напрямків лікування:

• немедикаментозне лікування, коригування способу життя;
• розробка адекватних схем медикаментозного лікування;
• реваскуляризація міокарда, яка полягає в коронарній ангіопластиці або проведення аортокоронарного шунтування (зазначені заходи сприяють відновленню та нормалізації коронарного кровотоку).

Визначення необхідного методу для лікування стенокардії проводиться на підставі тієї клінічної реакції, яка виникла при спочатку застосованої медикаментозної терапії. Між тим, у деяких випадках пацієнти щоб уникнути ризиків відразу наполягають на проведення коронарної реваскуляризації.

Медикаментозна терапія полягає зокрема у використанні препаратів, орієнтованих на поліпшення прогнозу (такі препарати рекомендуються в будь-якому з випадків стенокардії, але в тому випадку, якщо немає протипоказань до їх застосування):

• Антитромбоцитарні препарати – такі препарати чинять перешкоду агрегації тромбоцитів (тромбоутворення) у рамках раннього його етапи. До таких препаратів відноситься, наприклад, Ацетилсаліцилова кислота або Клопідогрель. Що примітно, при тривалому прийомі ацетилсаліцилової кислоти при стенокардії (особливо при перенесення пацієнтами раніше інфаркту), ризик розвитку інфаркту (повторно) знижується до 30%.
• Бета-адреноблокатори – такого типу препарати блокують дію на серце гормонів стресу, а також знижують потребу в кисні з боку міокарда, що, в свою чергу, сприяє вирівнюванню дисбалансу потреби і обсязі доставляється кисню через коронарні артерії, які зазнали звуження. До цих препаратів можна віднести Бисапролол, Метапролол та ін.
• Нітрати – їх використання забезпечує можливість розширення вен, за рахунок чого, відповідно, знижується навантаження, вироблена на серце при одночасному зниженні потреби в кисні з боку міокарда. До таких препаратів відноситься зазначений раніше нітрогліцерин, а також ізосорбід мононітрат (або динітрат).
• Антагоністи кальцію – їх дія спрямована на зниження споживаного обсягу кисню міокардом. Зокрема це Дилтіазем, Верапаміл та ін Використання таких препаратів неприпустимо при актуальності порушень, пов’язаних з атріовентрикулярною провідністю, а також при актуальність для хворого синдрому слабкості синусового вузла.

Не один десяток років для профілактики тромбозу і ішемічної хвороби застосовується аспірин (ацетилсаліцилова кислота), проте його тривалий прийом може призвести до проблем з боку шлунково-кишкового тракту, таких як печія, гастрит, нудота, болі у шлунку і т. д. Щоб знизити ризик подібних небажаних наслідків, необхідно приймати кошти в спеціальній кишковорозчинній оболонці. Наприклад, можна скористатися препаратом “Тромбо АСС®”*, кожна пігулка якого вкрита кишковорозчинною плівковою оболонкою, стійкою до дії соляної кислоти шлунка і растворяющейся лише в кишечнику. Це дозволяє уникнути прямого контакту зі слизовою оболонкою шлунка та знизити ризик розвитку печії, виразки, гастриту, кровотечі і т. д.

При розгляді медикаментів, ефективних у лікуванні стенокардії, не можна не відзначити і тих препаратів, які, за нинішніми даними, не є ефективними. Зокрема це жіночі статеві гормони, антиоксиданти, вітаміни, кокарбоксилаза, АТФ і рибоксин.

Коронарна ангіопластика полягає в реалізації інвазивного методу, орієнтованого на відновлення кровопостачання тканин міокарда. В якості показань до застосування цього методу лікування виділяють відповідність стенокардії високому функціональному класу, чому сприяє відсутність ефективності реалізації заходів медикаментозної терапії, а також при істотному характер ураження коронарної артерії (від однієї і більше). Коронарна ангіопластика усуває напади стенокардії, а також сприяє поліпшенню скорочувальних здібностей серцевого м’яза. Між тим, ризик розвитку звуження артерії повторно відзначається приблизно у 40% випадків в термін 6 місяців з моменту проведення цієї процедури.

Що стосується такого методу, як аорто-коронарне шунтування, то даний вид оперативного втручання полягає у відновленні кровопостачання міокарда в області дещо нижче, ніж в області звуження судини, що стався на тлі атеросклерозу. У цьому випадку формується інший шлях забезпечення кровотоку за рахунок шунта до зазнала порушення кровопостачання серцевого м’яза. Даний вид оперативного втручання актуальний при відповідно III і IV класів перебігу стенокардії, а також при досягненні показників звуження просвіту коронарних артеріях більше 70% (що з’ясовується на підставі результатів проведення коронарографії). Після цієї операції в рамках межі 8-10 років близько 25% пацієнтів стикаються з повторним виникненням стенокардії, що передбачає необхідність у розгляді питання щодо проведення повторного її проведення.

При появі симптомів, що вказують на стенокардію, необхідно звернутися за консультацією до лікуючого терапевта або кардіолога.

* Інструкція щодо застосування БАД до їжі УРОПРОФИТ®